Постанова

від 06.08.2012 по справі 2а-15628/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2012 р. Справа № 2а-15628/11/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2011р. по справі № 2а-15628/11/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення податкового боргу ,

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у Богодухівському районі Харківської області (надалі за текстом -ДПІ у Богодухівському районі, позивач ), звернувся до суду з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (надалі за текстом -ФОП ОСОБА_3, відповідач), в якому просив суд стягнути з ФОП ОСОБА_3 орендну плату за землю у розмірі 13112, 53 грн. на р/р 33211815700082 в УДК у Харківській області, МФО 851011, код платежу 13050500.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2011р. позовні вимоги ДПІ у Богодухівському районі до ФОП ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 орендну плату за землю у розмірі 13112, 53 грн. (тринадцять тис. сто дванадцять грн. 53 коп.) на р/р 33211815700082 в УДК у Харківській області, МФО 851011, код платежу 13050500.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме вимог Закону України «Про оренду землі», ст. 2, ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач Фізична особа підприємець ОСОБА_3 (номер ДРФО НОМЕР_1) взятий на облік до Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області як платник податків з 05.11.2009 року за №8909.

01 жовтня 2006 року ФОП ОСОБА_3 уклав із Богодухівською міською радою договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення №192, загальною площею 290 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; кадастровий номер 6320810100:00:001:0124.

28 квітня 2007 року вищевказаний договір оренди зареєстровано у Богодухівському районному відділі Державної реєстрації прав на нерухоме майно Харківської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»(запис №040768600029 у книзі №4).

За договором оренди землі №192 від 01.10.2006 року, земельна ділянка передана в оренду строком на 5 років. Згідно п. 9 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 9 відсотків від нормативної грошової оцінки землі, що становить 4.168 грн. 95 коп. на рік або 347 грн. 41 коп. на місяць.

Відповідно до ст. 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення зазначеної норми відповідач не сплатив самостійно узгодженої суми податкових зобов'язань з орендної плати за землю, у зв'язку з чим, заборгованість станом на 14.11.2011 року становить 13.112 грн. 53 коп. грн., що підтверджується довідкою про суми податкового боргу платника податків.

У зв'язку з непогашенням узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничного строку її сплати ДПІ у Богодухівському районі Харківської області направило боржнику податкову вимогу від 11.10.2009 №1/394, яка була надіслана відповідачу поштою, та ним отримана.

Доказів оплати в повному обсязі чи погашення в інший спосіб спірної суми заборгованості сторонами до матеріалів справи не надано. Сума заборгованості у розмірі 13112 грн. 53 коп. грн., залишається несплаченою до бюджету, що є порушенням ст.68 Конституції України.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з правомірності вимог позивача щодо стягнення з відповідача податкового боргу по орендній платі за землю у розмірі 13112, 53 грн.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 р.

№161-XIV орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 р.

№2535-XII використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

За змістом п. 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. (п.288.2 ст. 288 Податкового кодексу України).

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. (п.288.3 ст. 288 Податкового кодексу України).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п.288.4 ст. 288 Податкового кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що 01 жовтня 2006 року ФОП ОСОБА_3 уклав із Богодухівською міською радою договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення №192, загальною площею 290 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; кадастровий номер 6320810100:00:001:0124.

28 квітня 2007 року вищевказаний договір оренди зареєстровано у Богодухівському районному відділі Державної реєстрації прав на нерухоме майно Харківської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»(запис №040768600029 у книзі №4).

За договором оренди землі №192 від 01.10.2006 року, земельна ділянка передана в оренду строком на 5 років. Згідно п. 9 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 9 відсотків від нормативної грошової оцінки землі, що становить 4.168 грн. 95 коп. на рік або 347 грн. 41 коп. на місяць.

Відповідно до ст. 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, податковий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплачена у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Порядок визначення сум податкових та грошових зобов'язань передбачено ст. 54 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; (п.п. 54.3.1)

- дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.58.1. ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували самостійне обчислення позивачем суми податкового та/або грошового зобов'язання. Також в матеріалах справи відсутні податкові повідомлення-рішення щодо визначення позивачем, як контролюючим органом, суми грошових зобов'язань з орендної плати заземлю, належних до сплати.

Разом з тим, колегія суддів з приводу доводів позивача щодо наявності підстав для нарахування орендної плати за земельну ділянку зазначає, що вимоги п. 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України передбачають, що договір оренди такої земельної ділянки є підставою лише для нарахування орендної плати за земельну ділянку, а не узгодженою сумою податкового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку.

Наявність податкової вимоги від 11.10.2009 №1/394 також не може бути доказом наявності податкового боргу позивача, оскільки відповідно до податкового законодавства, складенню податкової вимоги (письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу -п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України ) передує процедура узгодженості податкового зобов'язання, яка відбувається шляхом самостійно узгодженого платником податків суми грошового зобов'язання або узгодженого в порядку оскарження податкового повідомлення-рішення (письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності - п.п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено наявність узгодженого податкового зобов'язання відповідача, тобто податкового боргу з орендної плати за земельну ділянку у розмірі 13112,53 грн.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції, через порушення норм матеріального права підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2011р. по справі № 2а-15628/11/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В. Судді (підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.

Повний текст постанови виготовлений 13.08.2012 р.