Постанова

від 05.10.2012 по справі 2а/0470/9351/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/9351/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі -судді Рябчук О.С., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Приватної організації (установа, заклад) «Тендерна палата Дніпропетровської області»про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, -

ВСТАНОВИВ :

10 серпня 2012 року Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватної організації (установа, заклад) «Тендерна палата Дніпропетровської області» про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, податкового боргу в розмірі 169, 89 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Приватна організація (установа, заклад) «Тендерна палата Дніпропетровської області» має податкову заборгованість в розмірі 169, 89 грн., яка виникла внаслідок несплати узгодженого податкового зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується поштовим конвертом з відміткою про незнаходження юридичної особи за адресою від 29.08.2012 р. Відповідач протягом десяти днів не надав до суду заперечень проти позову та позов не визнав.

Згідно пункту 2 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Приватна організація (установа, заклад) «Тендерна палата Дніпропетровської області» зареєстрована як юридична особа та включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців України за ідентифікаційним кодом 35202246.

Відповідач є платником податку на додану вартість, перебуває на обліку у Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська 28.05.2010 року було проведено перевірку своєчасності з питань затримки у поверненні свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

За результатами перевірки позивачем складено Акт № 4170/15-2/35202246 від 28.05.2010 р., в якому зафіксовано, що Приватна організація (установа, заклад) «Тендерна палата Дніпропетровської області» протягом двадцяти послідовних податкових місяців надавала податковому органу податкові декларації з податку на додану вартість з інформацією про відсутність оподаткованих ставок. У акті зазначено, що подання до податкового органу інформації про відсутність оподаткованих ставок протягом двадцяти місяців є підставою для анулювання реєстрації та повернення податковому органу реєстраційного свідоцтва.

Актом № 4170/15-2/35202246 від 28.05.2010 р. встановлено, що 19.02.2010 року анульовано реєстраційне свідоцтво Приватної організації (установа, заклад) «Тендерна палата Дніпропетровської області» та відповідача виключено з Реєстру платників ПДВ, про що було складено акт № 677. Відповідач повернув реєстраційне свідоцтво платника ПДВ 29.04.2010 року чим порушив п.п. «ґ» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість». (а.с. 9).

Акт № 4170/15-2/35202246 від 28.05.2010 р. направлений відповідачу поштою, однак 23.04.2009 року. Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська складено Акт від 09.07.2010 року про неможливість вручення акту перевірки. (а.с. 8).

На підставі Акту № 4170/15-2/35202246 від 28.05.2010 р. Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська було винесено та направлено на адресу підприємства податкове повідомлення-рішення № 0006321501/0 від 14.07.2010 р., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у вигляді штрафних санкцій у розмірі 170, 00 грн. на підставі пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України № 2181-ІII. Податкове повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська № 0006321501/0 від 14.07.2010 р. було розміщене на дошці оголошень на підставі Акту від 09.08.2010 року. (а.с 5-7).

Як зазначає позивач у позовній заяві, у відповідача існує переплата з податку на прибуток у сумі 0, 11 грн., тому сума податкового боргу зменшується на суму переплати та становить 169, 89 грн.

Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська відповідно до вимог ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ (чинного на момент виникнення правовідносин) на адресу Приватної організації (установа, заклад) «Тендерна палата Дніпропетровської області» була направлена податкова вимога № 1/030 від 21.09.2010 р. На адресу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання». (а.с 17-18).

Згідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-ХІІ завданнями органів державної податкової служби є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно до п.п. 1, 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів та подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до пункту 41.5. статті 41 Податкового Кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до п. 20.1.18 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 р. органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III (чинного на момент виникнення правовідносин) визначено податковий борг (недоїмку), як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п. «ґ» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент виникнення правовідносин) реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Відповідно до п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпункті «а» цього пункту, здійснюється за заявою платника податку. Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б» - «е» цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

Платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво: якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою платника податку, - разом із наданням заяви про таке анулювання; якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, - протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.

Відповідно до п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Згідно п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпунктах 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно пп. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 зазначеного Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги: а) першу податкову вимогу - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) другу податкову вимогу - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направлено до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких закінчився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до висновку, що податкове зобов'язання відповідача є узгодженим, Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби здійснені всі передбачені чинним законодавством заходи щодо стягнення податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Приватної організації (установа, заклад) «Тендерна палата Дніпропетровської області» про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, є обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 158-163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Приватної організації (установа, заклад) «Тендерна палата Дніпропетровської області» про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з рахунків Приватної організації (установа, заклад) «Тендерна палата Дніпропетровської області» в обслуговуючих банках на користь бюджету на р/р згідно бюджетної класифікації заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 169, 89 грн. (сто шістдесят дев'ять гривень 89 копійок).

Копію постанови направити сторонам.

Відповідно до частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України - постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження, є остаточною.

Суддя О.С. Рябчук