Постанова

від 24.07.2012 по справі 2а-1760/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2012 р. Справа № 2a-1760/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Боршовського Т.І.

за участю секретаря судового засідання Стефінки Н.Л.

представника позивача : Бурака А.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Рогатинському районі Івано-Франківської області до Приватного підприємства "Рада-Контракт" про стягнення податкового боргу в сумі 1 236 059,79 грн., -

ВСТАНОВИВ:

22.06.2012 року Державна податкова інспекція у Рогатинському районі Івано-Франківської області звернулася до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Рада-Контракт" про стягнення податкового боргу в сумі 1236059,79 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на несплату відповідачем в строки, передбачені податковим законодавством, узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 195601,29 грн., визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0002382302 від 25.08.2011 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Приватне підприємство "Рада-Контракт" (надалі -відповідач, ПП) в судове засідання явку представника повторно не забезпечив. Направлена на вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресу місцезнаходження відповідача: 77000, Івано-Франківська область, місто Рогатин, вулиця Галицька, будинок 50-Ж, рекомендована кореспонденція з ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 07 червня 2012 року, інформацією про права та обов'язки та повістками про виклик до суду для участі в судових засіданнях: 09.07.2012 року, 24.07.2012 року, повернулись назад до суду з відміткою відділення зв'язку ДП «Укрпошта»: "за зазначеною адресою не проживає".

Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України, в разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси, судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У відповідності до вимог частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, виходячи з вищенаведених норм процесуального права, суд вважає, що відповідача повідомлено належним чином про час та місце судового розгляду, а, отже, забезпечено його право на судовий захист від поданого до нього адміністративного позову, і є за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Також судом задоволено клопотання позивача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.01.1998 року проведено державну реєстрацію ПП "Рада-Контракт" як юридичної особи, що підтверджується копіями свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 200309 (а.с. 9), довідки Головного управління статистики у Львівській області № 1222 від 23.03.2007 року (а.с. 13) з місцезнаходженням: 79029, Львівська область, м.Львів, вул. Золота, буд. 23, кв. 35. Також 26.01.1998 року відповідач був взятий на облік Державною податковою інспекцією в Залізничному районі міста Львова як платник податків і зборів, що підтверджується копією довідки про взяття на облік платника податків № 925/10/29-015 від 13.01.2009 року.

Однак, як вбачається судом з копій повідомлення про взяття на облік/зняття з обліку платника податків у зв'язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання) № 1124/7/29-0 від 29.12.2011 року, листа Державної податкової інспекції в Залізничному районі міста Львова № 1377/7/29-008 від 17.01.2012 року, довідки Державної податкової інспекції у Рогатинському районі Івано-Франківської області про взяття на облік платника податків № 75 від 19.01.2012 року, ПП "Рада-Контракт" було знято з податкового обліку в Державній податковій інспекції в Залізничному районі міста Львова та 19.01.2012 року взяте на облік в Державній податковій інспекції у Рогатинському районі Івано-Франківської області.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 9.1.3. пункту 9.1 статті 9 вищевказаного Кодексу передбачено, що податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідач у відповідності до підпункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України є платником податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з абзацом 1 пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 вказаного Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктами 56.1.- 56.2. статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Пунктом 56.10 цієї ж статті Кодексу передбачено, що рішення Державної податкової адміністрації України та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Відповідно до п. 56.18 Податкового кодексу України З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з абзацом 2 пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг -сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в Залізничному районі міста Львова на підставі акту перевірки № 1736/23-2/25229815 від 06.07.2011 року, винесено податкове повідомлення-рішення № 0002382302/0/27594 від 25.08.2011 року, яким збільшено відповідачу суму грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 988847,83 грн. та по штрафних (фінансових) санкціях на суму 247211,96 грн., разом на суму 1236059,79 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з довідки позивача № 871/7/10-119 від 23.07.2012 року, копії рішення Державної податкової служби України № 8669/7/10-2115 від 09.12.2011 року, вказане вище податкове повідомлення-рішення було оскаржено відповідачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби України. Рішенням Державної податкової служби України № 8669/7/10-2115 від 09.12.2011 року залишено без змін податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Залізничному районі міста Львова № 0002382302/0/27594 від 25.08.2011 року, а скаргу ПП "Рада-Контракт" без задоволення, та роз'яснено йому право оскарження даного рішення та вищевказаного податкового повідомлення-рішення в судовому порядку.

Судом встановлено з інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, розміщеному на офіційному веб-порталі «Судова влада України»за адресою: http://reyestr.court.gov.ua/ , про те, що відповідач оскаржував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Залізничному районі міста Львова № 0002382302/0/27594 від 25.08.2011 року в судовому порядку. Однак, як вбачається з наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 року у справі № 2а-178/12/1370 подану ПП "Рада-Контракт" позовну заяву до Державної податкової інспекції в Залізничному районі міста Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002382302/0/27594 від 25.08.2011 року залишено без розгляду. Окрім цього судом встановлено, що на час розгляду даної справи про стягнення податкового боргу, в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні судові рішення апеляційної інстанції по справі № 2а-178/12/1370, з яких би вбачався факт скасування зазначеної вище ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 року. За таких обставин, оскільки сторонами не подано доказів протилежного, а судом самостійно відповідно до норми ч. 4 ст. 11 КАС України таких обставин не виявлено, у суду відсутні правові підстави для висновку про те, що ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 року у справі № 2а-178/12/1370 не набрала законної сили.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень»від 22 грудня 2005 року N 3262-IV передбачено, що суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Враховуючи вищенаведені обставини та норми права, у суду відсутні правові підстави для висновку про те, що грошові зобов'язання, визначені податковим повідомленням-рішення Державної податкової інспекції в Залізничному районі міста Львова № 0002382302/0/27594 від 25.08.2011 року в сумі 1236059,79 грн. не є узгодженими. Окрім цього, враховуючи відсутність заперечень відповідача, подані позивачем докази, судом не вбачається, що вищевказані грошові зобов'язання з податку на додану вартість на час розгляду справи є погашеними. За наведеного, враховуючи відсутність в суду доказів протилежного, вказані вище грошові зобов'язання в сумі 1236059,79 грн. є узгодженими, а, отже, є податковим боргом.

Наявність вказаного податкового боргу у відповідача станом на 15.06.2012 року підтверджується довідкою позивача № 295/10/19 від 15.06.2012 року.

Згідно з підпунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу вимог пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до вищевказаних вимог Податкового кодексу України, відповідачу була направлена податкова вимога № 21 від 10.01.2011 року на суму 169,19 грн. Однак, як вбачається з відмітки працівника відділення зв'язку на конверті, рекомендована кореспонденція не була вручена з підстав : «за зазначеною адресою не проживає». Однак, суд, враховуючи, що вказана вище податкова вимога була направлена за належною адресою відповідача, враховуючи норму п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, вважає, що вона є врученою платнику податків -відповідачу у справі.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до інформації наданої позивачем з облікової картки платника -відповідача, існуючий податковий борг відповідача з моменту надіслання йому податкової вимоги не погашався в повному обсязі. Таким чином, вищевказана податкова вимога відповідно до статті 60 Податкового кодексу України не є відкликаною, та не потребує винесення нової податкової вимоги.

Отже, суд визнає, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми податкового боргу у матеріалах справи відсутні. Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, відповідач суду відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надав. Натомість, податковий борг відповідача підтверджується вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, податковою вимогою, довідкою-розрахунком позовних вимог, обліковою карткою платника -відповідача по податку на додану вартість.

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення боргу перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Пунктами 95.1 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Нормою пункту 11 частини 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачено право органів державної податкової служби стягувати заборгованість перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок майна платників податків.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов Державної податкової інспекції у Рогатинському районі Івано-Франківської області про стягнення з Приватного підприємства "Рада-Контракт" податкового боргу в сумі 1236059,79 грн. є обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Приватного підприємства «Рада-Контракт» (ідентифікаційний код 25229815, що знаходиться за адресою: 77000, Івано-Франківська область, Рогатинський район, місто Рогатин, вулиця Галицька, будинок 50-Ж), відкритих у банківських установах, які його обслуговують, та за рахунок належної йому готівки, на користь державного бюджету кошти для погашення податкового боргу в сумі в сумі 1236059 (один мільйон двісті тридцять шість тисяч п'ятдесят дев'ять) гривень 79 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Боршовський Т.І.

Постанова складена в повному обсязі 27.07.2012 року.