Постанова

від 23.04.2012 по справі 0870/2839/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

0870/2839/12                ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  23 квітня 2012 року   09:00                                   Справа №  0870/2839/12  Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовною заявою          Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до          Приватного підприємства «СМГ»   про                                        стягнення коштів за податковим боргом, ВСТАНОВИВ: 28 березня 2012 року Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Запоріжжя (далі – позивач, ДПІ у Жовтневому районі) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного підприємства «СМГ» (далі – відповідач) в якій просить стягнути з відповідача податкову заборгованість перед бюджетом у розмірі 4 282 грн. 30 коп. Ухвалою суду від 02 квітня 2012 року відкрито скорочене провадження у справі. Зазначена ухвала направлена на адресу відповідача, проте повернута на адресу суду 11 квітня 2012 року з відміткою поштового відділення зв'язку: «за зазначеною адресою не проживає». Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються, зокрема, юридичним особам та фізичним особам – підприємцям – за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. За приписами ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Адреса відповідача підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, яка наявна в матеріалах справи. З аналізу наведених норм КАС України суд вважає, що ухвала про відкриття скороченого провадження від 02 квітня 2012 року вручена відповідачу належним чином. Станом на 23 квітня 2012 року до канцелярії суду не були подані заперечення проти позову. Суддя, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, вирішив продовжити розгляд справи у порядку скороченого провадження і встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення. Як вбачається з матеріалів справи Приватне підприємство «СМГ» (код ЄДРПОУ 32119627) зареєстровано 06 серпня 2007 року виконавчим комітетом Запорізької міської ради як юридична особа. 30 липня 2010 року Державною податковою інспекцію у Жовтневому районі м.Запоріжжя проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питань  своєчасності повернення податковому органу Свідоцтва ПДВ, за результатами якої складено акт перевірки №387/16/32119627 від 30 липня 2010 року (далі – акт перевірки). Перевіркою встановлено порушення  п.п. 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР, а саме платником податку на додану вартість не повернуто податковому органу Свідоцтво та всі його засвідчені копії разом із супровідним листом протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка в повернені такого Свідоцтва прирівнюється до затримки в наданні податкової звітності з цього податку. 30 липня 2010 року, на підставі акту перевірки позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0004451600/0, яким відповідачу визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 170 грн. зі штрафних (фінансових) санкцій. Зазначене рішення було направлено відповідачу, проте повернуто поштою у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Відповідно до акту від 27.08.2010 №126/16, податкове повідомлення – рішення №0004451600/0 від 30.07.2010 розміщено на дошці податкових оголошень у ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя. Крім того, 10 серпня 2010 року Державною податковою інспекцію у Жовтневому районі м.Запоріжжя проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питань  своєчасності повернення податковому органу Свідоцтва ПДВ, за результатами якої складено акт перевірки №451/16/32119627 від 10 серпня 2010 року (далі – акт перевірки). Перевіркою встановлено порушення  п.п. 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР, а саме відповідачем у травні 2010 року не було збільшено суму своїх податкових зобов'язань на умовний продаж за звичайними цінами, що призвело до втрат бюджету від недоплати за 2010 рік. 10 серпня 2010 року, на підставі акту перевірки позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0005191600/0, яким відповідачу визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4 122 грн. 30 коп. Зазначене рішення було направлено відповідачу, проте повернуто поштою у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Відповідно до акту від 12.08.2010 №110/16, податкове повідомлення – рішення №0005191600/0 від 10.08.2010 розміщено на дошці податкових оголошень у ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя. Доказів оскарження зазначених вище податкових повідомлень – рішень в апеляційному або судовому порядку відповідачем не надано. Абзацом 2 п.п. 5.3.1 п. 5.3 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ (в редакції, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. Згідно до п.п 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. Відповідно до п.п 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ, якщо відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення або відповіді контролюючого органу на скаргу, замість десятиденного строку, визначеного у абзаці першому цього підпункту. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. В матеріалах справи відсутні докази оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень або сплати нарахованого контролюючим органом податкового зобов'язання.   Згідно п.п.5.4.1. п.5.4 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. Відповідно до п.1.3 ст. 1 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ податковий борг - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене у встановлений строк , а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Аналогічна норма міститься в пп.14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України. Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. У даному випадку, податкові вимоги були направлені боржнику на підставі Закону України №2181-III від 21.12.2000, яким регулювався порядок адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів) під час виникнення податкового боргу ТОВ «Інфотех». Підпунктом 6.2.3 п.6.2 ст.6 цього Закону №2181-ІІІ встановлено, що податкові вимоги надсилаються: а)  перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Матеріалами справи встановлено, що відповідачу були направлені податкові вимоги: №1/622 від 11.10.2010 та №2/830 від 09.12.2010, проте повернуті поштою у зв'язку із незнаходженням відповідача за юридичною адресою, про що позивачем були складені акти від 05.11.2010 №216/10 та №228/10 від 23.07.2007 та розміщення їх на дошці податкових оголошень. Пунктом 59.3 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Вищенаведеними нормативними актами не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках. Пунктом 59.5 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового зобов'язання збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення податкової вимоги). Згідно п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Аналіз зазначених вище вимог законодавства, наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог законодавства не сплачено суму боргу в розмірі 4 282 грн. 30 коп. Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя підлягають задоволенню у повному обсязі. Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до Приватного підприємства «СМГ» про стягнення податкової заборгованості перед бюджетом у розмірі 4 282 грн. 30 коп. задовольнити. Стягнути з Приватного підприємства «СМГ» (ЄДРПОУ 32119627) кошти у сумі податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 4 282 (чотири тисячі двісті вісімдесят дві) грн. 30 коп. з рахунків платника податків Приватного підприємства «СМГ» (код ЄДРПОУ 32119627) у банках, обслуговуючих такого платника податків, яку зарахувати на р/р: 31112029700003; код платежу: 14010100; отримувач: Державний бюджет у Жовтневому районі м. Запоріжжя; ЄДРПОУ 38025440; банк ГУДКУ у Запорізькій області; МФО: 813015. Постанова підлягає негайному виконанню. Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. Суддя                                                                                          Ю.П.Бойченко