Постанова

від 19.07.2012 по справі 2а-1510/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2012 р. справа № 2a-1510/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Боршовського Т.І.

за участю секретаря судового засідання Стефінки Н.Л.

представника позивача: Григоріва В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Вега»про стягнення податкового боргу в сумі 195601,29 грн., -

ВСТАНОВИВ:

06.06.2012 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Вега»про стягнення податкового боргу в сумі 195601,29 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на несплату відповідачем в строки, визначені податковим законодавством, узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 195601,29 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Також позивачем подано суду заяву про уточнення позовних вимог від 18.07.2012 року, в які зазначив про те, що вказана в позовній заяві сума боргу - 76142 грн. -основного платежу є механічною помилкою, а тому просив вважати правильною суму боргу -76412 грн., при незмінній загальній сумі боргу -195601,29 грн. Також представником позивача заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів: витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців щодо відповідача станом на 25.06.2012 року; уточненої довідки-розрахунку податкового боргу; зворотнього боку облікової картки платника податку -відповідача по податку на додану вартість станом на 31.12.2011 року;

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Вега»(надалі -відповідач, ТОВ) в судове засідання явку представника повторно не забезпечив. Направлені на вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресу місцезнаходження відповідача: 76018, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Національної гвардії, будинок 22, квартира 12, рекомендована кореспонденція з ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 07 червня 2012 року, інформацією про права та обов'язки та повістками про виклик до суду для участі в судових засіданнях: 20.06.2012 року, 02.07.2012 року та 19.07.2012 року, повернулись назад до суду з відміткою відділення зв'язку ДП «Укрпошта»: "підприємство відсутнє" та "зачинено, залишено повідомлення 04.07.2012р. о 19-30 та 05.07.2012 року о 10-20".

Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України, в разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси, судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У відповідності до вимог частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, виходячи з вищенаведених норм процесуального права, суд вважає, що відповідача повідомлено належним чином про час та місце судового розгляду, а, отже, забезпечено його право на судовий захист від поданого до нього адміністративного позову, і є за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Також суд вважає за необхідне прийняти до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог від 18.07.2012 року, яка, виходячи з її змісту, не є заявою про зміну позовних вимог, а лише заявою про виправлення, вчиненої в позовній заяві технічної описки, яка не впливає на зміст позовних вимог та суму позову, а тому не потребує обов'язкового направлення відповідачу за правилами ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також судом задоволено клопотання позивача про долучення до матеріалів справи вищевказаних додаткових доказів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.06.2005 року проведено державну реєстрацію ТОВ «Авіакомпанія «Вега»як юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців щодо відповідача станом на 25.06.2012 року. Відповідач взятий на облік Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську як платник податків і зборів.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 9.1.3. пункту 9.1 статті 9 вищевказаного Кодексу передбачено, що податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідач у відповідності до підпункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України є платником податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 вказаного Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг -сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що ДПІ в м.Івано-Франківську проведено документальну невиїзну позапланову перевірку відповідача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника по деклараціях за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року. Перевіркою встановлено, що :

1) на порушення 6.2.1, п.6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 року № 168/97-ВР, із внесеними змінами та доповненнями, п.п. 195.1.2 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України встановлено завищення податкового кредиту в таких періодах: квітень 2010 року -127401 грн., травень 2010 року -266311 грн., червень 2010 року -339266 грн., липень 2010 року -286760 грн., серпень 2010 року - 282597 грн., вересень 2010 року -209054 грн., жовтень 2010 року -53153 грн., в результаті чого донараховано суму податку на додану вартість за квітень 2010 року на суму 17216 грн., за травень 2010 року на суму 6423 грн., липень 2010 року на суму 5186 грн., жовтень 2010 року на суму 47587 грн.;

2) на порушення 6.2.1, п.6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 року № 168/97-ВР, із внесеними змінами та доповненнями, завищено суму бюджетного відшкодування в розмірі 1504043 грн. в таких періодах: травень 2010 року -108272 грн., червень 2010 року -259888 грн., липень 2010 року -339445 грн., серпень 2010 року -281395 грн., вересень 2010 року 282597 грн., жовтень 2010 року -187081 грн., листопад 2010 року -45365 грн.

За результатами перевірки складено акт від 17.08.2011 року № 6546/23-3-33644681.

На підставі вказаного вище акту, податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення :

- № 0099822303 від 02.09.2011 року, яким визначено відповідачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 76412 грн. та по штрафних санкціях на суму 19103 грн.;

- № 0099832303 від 02.09.2011 року, яким зменшено відповідачу бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за травень 2010 року на суму 108272 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані вище податкові повідомлення-рішення відповідач не оскаржував. Доказів протилежного, відповідачем відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суду не подано, хоча суд двічі відкладав розгляд справи в зв'язку з неявкою представника відповідача для забезпечення права відповідача на участь в судовому засіданні та подання заперечення на поданий до нього адміністративний позов, зокрема, й доказів оскарження податкових повідомлень-рішень № 0099822303 та № 0099832303 від 02.09.2011 року, чи доказів їх виконання та оплати вказаних у них грошових зобов'язань в повному обсязі.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень, розміщеному на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за адресою: http://reyestr.court.gov.ua/ , відсутні судові рішення з яких би вбачався факт оскарження податкових повідомлень-рішень № 0099822303 та № 0099832303 від 02.09.2011 року.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень»від 22 грудня 2005 року N 3262-IV передбачено, що суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для висновку про те, що грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 195601,29 грн. (76412 грн. + 108272 грн. -15834,48 грн. (часткова оплата за рахунок переплати згідно даних довідки розрахунку та облікової картки платника станом на 31.12.2011 року) є належними чином виконані відповідачем у строки, встановлені пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України. За наведеного, враховуючи відсутність в суду доказів протилежного, вказані зобов'язання є узгодженими, а, отже, є податковим боргом.

Крім того, з позовної заяви, довідки-розрахунку податкового боргу, зворотнього боку облікової картки платника -відповідача станом на 31.12.2011 року, вбачається, що за відповідачем рахується пеня, яка обліковується по особовому рахунку за несвоєчасну сплату податкових зобов'язання, а саме: податку на додану вартість: за період з 05.07.2011 року по 05.07.2011 року на суму 10,40 грн. (зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню № 5824531502 від 05.07.2011 року), та за період з 02.09.2011 року по 05.09.2011 року в сумі 7638,37 грн. (зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню № 009982230 від 02.09.2011 року).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг -сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 129.4 статі 129 вказаного Кодексу передбачено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1. пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Таким чином, податковий борг відповідача з податку на додану вартість становить 195601,29 грн., в тому числі: основне зобов'язання - 187952,52 грн., пеня - 7648,77 грн.

Згідно з підпунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу вимог пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до вищевказаних вимог Податкового кодексу України, на адресу відповідача: 76018, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вул.Національної гвардії, 22, кв. 12, була направлена податкова вимога № 2425 від 16.09.2011 року на суму 187952,52 грн. Однак, як вбачається з відмітки працівника відділення зв'язку на конверті, рекомендована кореспонденція не була вручена з підстав : «за зазначеною адресою не числиться». Однак, суд, враховуючи, що вказана вище податкова вимога була направлена за адресою місцезнаходження відповідача, наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, враховуючи норму п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, вважає, що вона є врученою платнику податків -відповідачу у справі.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до вищевказаної облікової картки платника, існуючий податковий борг відповідача з моменту надіслання йому податкової вимоги не погашався в повному обсязі. Таким чином, вищевказана податкова вимога відповідно до статті 60 Податкового кодексу України не є відкликаною, та не потребує винесення нової податкової вимоги.

Отже, суд визнає, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми податкового боргу у матеріалах справи відсутні. Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, відповідач суду відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надав. Натомість, податковий борг відповідача підтверджується вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, податковою вимогою, довідкою-розрахунком позовних вимог, обліковою карткою платника -відповідача по податку на додану вартість.

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення боргу перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Пунктами 95.1 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Нормою пункту 11 частини 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачено право органів державної податкової служби стягувати заборгованість перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок майна платників податків.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Вега»податкового боргу в сумі 195601,29 грн. є обґрунтованими, а тому підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Вега» (ідентифікаційний код 33644681, що знаходиться за адресою: 76018, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Національної Гвардії, буд. 22, квартира 12) в дохід бюджету податковий борг в сумі 195601 (сто дев'яносто п'ять тисяч шістсот одну) гривню 29 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Боршовський Т.І.

Постанова складена в повному обсязі 23.07.2012 року.