Постанова

від 04.10.2012 по справі 2а/1270/6943/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.3.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/6943/2012

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Лагутін А.А., розглянувши у м. Луганську у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДЕЛЬКА"про припинення юридичної особи,-

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2012 року Державна податкова інспекція в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби (далі - Позивач або ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Луганської області ДПС) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить припинити юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОДЕЛЬКА» (далі - відповідач або ТОВ «АВТОДЕЛЬКА») (і.к. 36073089), у зв'язку з тим, в порушення вимог податкового законодавства, відповідачем не подавалось податкових декларацій з травня 2011 року. Остання податкова звітність надана 20.04.2011 року.

Відповідач повідомлений належним чином про відкриття провадження у скороченому провадженні, але поштові відправлення були повернуті на адресу Луганського окружного адміністративного суду з позначкою «за зазначеною адресою не проживає», що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (аркуш справи 16).

Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду, У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ «АВТОДЕЛЬКА» (і.к. 36073089), зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 22.07.2008 року, номер запису про державну реєстрацію № 138210200000151191 за адресою: 91006, м. Луганськ, кв. Ленінського Комсомолу, б. 8, кв. 131. Відповідача з 23.07.2008 року взято на податковий облік в Державній податковій інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби (аркуш справи 4,5,6).

Згідно висновку Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби № 8956/9/18308 від 29.08.2012 року відповідач не надає податкову звітність з травня 2011 року (аркуш справи 4). Остання податкова звітність - податкові декларації, розрахунки було подано 20.04.2011 року (аркуші справи 7).

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 16.1.11. ст.16 встановлено, що платники податків зобов'язані, зокрема, повідомляти контролюючи органи про зміну місцезнаходження юридичної особи.

Згідно з пунктом 67.2 статті 67 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо:

- припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

- відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

- скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

У відповідності із частиною 2 статті 38 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (що діяв до набрання чинності Податковим Кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI ) підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

-провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

-невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

-неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

-наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів.

Згідно з п. 1 ст. 33 та п. 2 ст. 38 Закону України від 15.05.2003р. № 755 - IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 року № 755-IV юридична особа щорічно, починаючи з наступного року з дати державної її реєстрації, протягом одного місяця зобов'язана подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору реєстраційну картку встановленого зразка про підтвердження відомостей про юридичну особу. Якщо реєстраційна картка про підтвердження відомостей про юридичну особу не була надана юридичною особою в установлений цією частиною строк, та у разі повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою виділення зв'язку про відсутність юридичної особи за вказаною адресою або неподання юридичною особою протягом місяця з дати направлення їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно зі ст. 33 п. 1 та ст. 38 п. 2 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 року № 755-IV підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Згідно з пунктом 17 статті 11 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 8.6 розділу 8 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року № 80 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17 листопада 1998 року № 552) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 року за № 172/2612, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації платника податків, постановлення судового рішення про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Зазначені повноваження органів державної податкової служби щодо звернення до суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності слід розуміти як право на позов про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця на підставі Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», оскільки відповідно до прикінцевих положень зазначеного Закону, який набрав чинності з 01 липня 2004 року, закони та нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому закону.

Оскільки, згідно висновку Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби № 8956/9/18308 від 29.08.2012 року, відповідач більше року не подає органам державної податкової інспекції документів фінансової звітності, заборгованості перед бюджетом не має, суд вважає за необхідне припинити юридичну особу відповідача.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України від 06 жовтня 2011 року № 3828-VI « Про судовий збір» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДЕЛЬКА" про припинення юридичної особи задовольнити повністю.

Припинити юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОДЕЛЬКА", і.к. 36073089, місцезнаходження: 91006, м. Луганськ, кв. Ленінського Комсомолу, б. 8, кв. 131, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 22.07.2008 року, номер запису про державну реєстрацію № 13821020000015191.

Копію даної постанови направити виконавчому комітету Луганської міської ради (91000, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 14), після набрання постановою законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя А.А. Лагутін