Постанова

від 03.10.2012 по справі 7462/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"03" жовтня 2012 р. Справа № 2а-7462/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Скляр Є.С.,

за участю представника позивача - Абдуллаєва Е.Ш.,

представника відповідача - Бондар Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК-29" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання наказу та дій незаконними, скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПМК-29" (далі по тексту -позивач, ТОВ «ПМК-29») звернулося до суду з адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі по тексту -відповідач, Західна МДПІ), в якому просить суд визнати незаконним наказ Західної МДПІ № 149 від 14.02.2011 р. "Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ПМК-29", визнати дії Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби при проведенні позапланової перевірки за наказом № 149 від 14.02.2012 року незаконними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 23.03.2012 року на загальну суму 102500 грн. як незаконне.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ТОВ «ПМК-29»не отримувало запитів від Західної МДПІ стосовно господарської діяльності, а також наказу, повідомлення та акту перевірки, а тому податкове повідомлення-рішення від 23.03.2012 року на загальну суму 102500 грн. вважає незаконним.

Крім того, зазначає, що оскільки 16.02.2012 року оригінали первинних документів були вилучені правоохоронними органами, то це свідчить про незаконність наказу № 149 від 14.02.2012 року "Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ПМК-29" та дій з її проведення, так як згідно п. 85.9 ст. 85 Податкового кодексу України у разі такого вилучення податковий орган зобов'язаний направити до правоохоронного органу письмовий запит про надання копій вилучених документів, а строки проведення перевірки, в тому числі розпочатої, мають бути перенесеними до дати отримання копій документів чи забезпечення до них доступу.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Відповідач проти позову заперечив та зазначив, що всі документи стосовно проведеної перевірки були направлені та вручені позивачу, що підтверджується копіями повідомлень про вручення поштових відправлень рекомендованої поштової кореспонденції, окрім акту перевірки -через неявку посадових осіб позивача для їх отримання про що було складено відповідний акт.

Крім того, відповідач вказує, що на письмовий інформаційний запит ДПІ не отримала пояснень в повному обсязі та документальних підтверджень від позивача. Перевірка була позаплановою невиїзною згідно наказу від 14.02.12 року № 149. Про вилучення 16.02.2012 року правоохоронними органами первинних документів у ТОВ «ПМК-29»контролюючий орган не повідомлявся, а перевірка проводилася за наявності податкової інформації, яка була в наявності у податкового органу та письмових пояснень, що були надані позивачем на інформаційний запит.

Вважає, що у податкового органу був відсутній обов'язок перенесення перевірки для отримання копій документів у правоохоронного органу, оскільки дії щодо їх отримання від платника податку ДПІ у Ленінському районі були виконані, пояснення ТОВ «ПМК-29»були надані не в повному обсязі, копії документів позивачем до пояснень не надавалися. Дані обставини послугували підставою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, наказ про проведення якої було видано начальником податкового органу до дати вилучення первинних документів у позивача.

В судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач є юридичною особою та включений до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 912189 від 19.08.2011 року (а.с. 19-20) та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. №2755-VІ, ідентифікаційний код підприємства - 34016322, місцезнаходження - 61052, м. Харків, вул. Маліновського, б. 3.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем було отримано від ДПІ у Московському районі м. Харкова лист від 16.11.2011 р. № 6979/7/18-009, яким направлено акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівництво Пан-Україна»(код ЄДРПОУ 34859292) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.09.2011 по 30.09.2011 р. в якому зроблено висновок про відсутність факту реального вчинення господарської діяльності ТОВ «Будівництво Пан-Україна»(код ЄДРПОУ 34859292).

При цьому суд зазначає, що зустрічні звірки не є перевірками і проводяться згідно з Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМ України, від 27.12.2010, № 1232 (далі по тексту -Порядок № 1232).

Тому складений ДПІ у Московському районі м. Харкова акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівництво Пан-Україна»(код ЄДРПОУ 34859292) є різновидом податкової інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань, право на збір якої передбачено ст. 72 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що на адресу позивача за № 8841/10/18-012 від 12.12.2011 року ДПІ у Ленінському районі було направлено запит «Про надання податкової інформації та її документального підтвердження»згідно з яким на підставі п. п. 20.1.6., п.п. 20.1.23 п. 20.1 ст. 20 та п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року (із змінами та доповненнями) та постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1245 за результатами аналізу податкової інформації, отриманої від ДПІ у Московському районі м. Харкова щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Будівництво Пан-Україна»просить надати пояснення та їх документальне підтвердження щодо здійснення господарських операцій між ТОВ «ПМК-29 (код ЄДРПОУ 34016322) та ТОВ «Будівництво Пан-Україна»(код ЄДРПОУ 34859292) у вересні 2011 р. (а.с. 45).

Згідно абз. 1 та 2 п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності, зокрема, такої підстави як: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (абз. 3 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України).

На вищевказаний запит ДПІ у Ленінському районі ТОВ «ПМК-29»відповів листом від 23 січня 2012 року за № 1 (а.с. 46), згідно якого вбачається, що позивачем надано не в повному обсязі пояснення та документи, які були витребувані запитом ДПІ за № 8841/10/18-012 від 12.12.2011 року.

Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача до листа від 23 січня 2012 року за № 1 ТОВ «ПМК-29»не надало копій документів, зазначених у запиті податкового органу. Належні та допустимі докази надання на адресу ДПІ у Ленінському районі позивачем пояснень та їх документального підтвердження у повному обсязі в матеріалах справи відсутні.

Наведене свідчить, що платником податків не були надані документи та інформація, котрі мають юридичне значення для суджень податкового органу про дотримання платником податків закону при виконанні податкового обов'язку в ході господарських операцій.

Суд також зазначає, що платник податків зобов'язаний надати податковому органу на його обов'язковий письмовий запит пояснення та їх документальне підтвердження та передбачено обов'язок платника податків безоплатно надати копії документів, тобто всіх, що зазначені в запиті (п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України).

Надання платником податків таких пояснень та копій документів в обсязі меншому, ніж їх було витребувано суд вважає ненаданням таких документів за запитом, оскільки податковий орган фактично позбавлений можливості повно та об'єктивно оцінити обставини, які можуть свідчити про сплату чи ухилення від сплати податків їх платниками через відсутність документів (їх частини), які містять (можуть містити) певну інформацію та знаходяться лише у платника податків чи іншим чином вплинути на податкові зобов'язання платника податку, який не в повному обсязі надав документи податковому органу.

Крім того, відповідно до п.п. 20.1.6. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, податковий орган має право отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що ТОВ «ПМК-29»не було надано протягом 10-ти робочих днів з дня отримання запиту ДПІ у Ленінському районі пояснень та їх документальних підтверджень щодо здійснених господарських операцій з ТОВ «Будівництво Пан-Україна», як того вимагалося у письмовому запиті.

Через що, на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України ДПІ у Ленінському районі було видано наказ від 14.02.12 р. за № 149 «Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ПМК-29»(а.с. 47).

Відповідно до ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з п.п. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п. 79.2. ст. 79 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 2.3. та 2.4. Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків та внесення змін до наказу ДПА України від 27.05.2008 N 355, затверджених наказом ДПА України № 213 від 14.04.2011 р. при організації документальних планових та позапланових невиїзних перевірок необхідно враховувати особливості проведення, визначені статтею 79 розділу II Кодексу.

Так, документальна планова та позапланова невиїзна перевірка здійснюється на підставі наказу про проведення, оформленого з дотриманням вимог, передбачених розділом I цих Методичних рекомендацій, та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 розділу II Кодексу.

Підрозділи органу ДПС, які очолюють здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки, забезпечують надсилання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення (посадовій особі або законному (уповноваженому) представнику) під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки за формою згідно з додатком 9 до Методичних рекомендацій.

14.02.2012 року головою комісії з проведення реорганізації ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, начальником ДПІ у Ленінському районі м. Харкова В.В. Борисенко було видано наказ № 149 «Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ПМК-29»(а.с. 47) та складено повідомлення № 11 від 14.02.2012 року (а.с. 48), які 15.02.2012 року було вручено представнику позивача про що свідчить копія зворотної сторони повідомлення про вручення поштового відправлення (звор. стор. а.с. 47).

Судом встановлено, що на підставі наказу № 149 посадовими особами відповідача було проведено перевірку за результатами якої 12.03.2012 року був складений акт № 366/18-015/34016322 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-29»(код за ЄДРПОУ 34016322) з питання правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Будівництво Пан - Україна»(код за ЄДРПОУ 34859292) за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 р.»(далі по тексту -акт перевірки) (а.с. 51-57).

Суд зазначає, що оформлення результатів проведених податковими органами документальних перевірок деталізовані пунктом 86.1 ст.86 Податкового кодексу України та Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджено наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р.

Вищевказаними нормами встановлено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Аналізуючи вказане, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах щодо дій відповідача під час проведення перевірки та складання акту перевірки податковий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, а тому вимоги в цій частині позову є необґрунтованими.

Посилання позивача на те, що податковий орган мав перенести строки проведення перевірки у відповідності до п. 85.9 ст. 85 Податкового кодексу України не приймаються судом до уваги, оскільки юридичним підґрунтям для проведення невиїзної перевірки позивача послугували обставини, що визначені п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України.

Крім того, матеріали справи не містять доказів обізнаності ДПІ у Ленінському районі щодо обставин вилучення 16.02.2012 року, тобто після прийняття відповідачем оскаржуваного наказу на проведення перевірки позивача, правоохоронними органами у ТОВ «ПМК-29», первинних документів по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Будівництво Пан - Україна»ні до початку проведення перевірки ні під час її здійснення.

Крім того, суд зазначає, що частиною 1 ст. 2 КАСУ визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч. 1 ст. 6 КАСУ кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Захист прав, свобод та інтересів є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Правовий акт - акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм. Акти індивідуальної дії - породжують права і обов'язки у тих конкретних суб'єктів, яким вони адресовані, у конкретному випадку.

Дії суб'єкта владних повноважень -це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.

Тобто, правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта, а відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги.

Оскільки акт перевірки не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії, а тому дії посадових осіб при його прийнятті, його висновки та сам акт в цілому, не тягнуть будь-яких правових наслідків і не є обов'язковими для виконання, а тому самі по собі не порушують будь-якого права позивача, і , відповідно, підстави для їх оскарження відсутні.

Щодо вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000012211 від 23.03.2012 року суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податков періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльні платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, п відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податкової накладною.

В п. 198.6 ст. 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сумі податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи по взаємовідносинам позивача з його контрагентом, які витребовувалися податковим органом, а також судом позивачем не надано.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно визнання незаконним наказу Західної МДПІ № 149 від 14.02.2011 р. "Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ПМК-29", визнання дій Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби при проведенні позапланової перевірки за наказом № 149 від 14.02.2012 року незаконними та скасування податкового повідомлення - рішення від 23.03.2012 року на загальну суму 102500 грн., як таких, що вчинені з порушенням норм діючого законодавства України, не підтверджуються матеріалами справи, спростовані відповідачем, а відтак не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК-29" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання наказу та дій незаконними, скасування податкового повідомлення-рішення -відмовити у повному обсязі..

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.