Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Харків
27 вересня 2012 р. №2а-6054/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,
при секретарі судового засідання - Шевчук А.В.,
за участю: представника третьої особи - Казимир Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛ ИБАА", третя особа без самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання недійсними установчих документів, визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом про визнання недійсними установчих документів ТОВ "Ал Ибаа" (код ЄДРПОУ 33656920); визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ "Ал Ибаа" від 01.07.2005 р. за №15561020000009258 з моменту його вчинення через порушення закону, допущеного при створенні юридичної особи, яке не може бути усунуте; анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ ТОВ "Ал Ибаа" з моменту його видачі.
На підставі ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2012 року справу, у відповідності до ст.22 КАС України, було направлено за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду, у зв'язку зі зміною юридичної адреси підприємства, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що громадянин Таджикистану ОСОБА_3 не маючи дозволу на працевлаштування став засновником та керівником ТОВ "Ал Ибаа", що свідчить про відсутність у ОСОБА_3 наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність підприємства, та відсутність у даної особи права здійснювати повноваження відповідно до чинного законодавства. Вважає, що в таких діях відповідача вбачається фіктивність даного підприємства.
Представник позивача - Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби - у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був належно та вчасно повідомлений, шляхом направлення повістки на адресу зареєстрованого місцезнаходження.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ал Ибаа" - у судове засідання уповноваженого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення повістки на адресу зареєстрованого місцезнаходження. На адресу суду надійшли повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення з позначкою: "за зазначеною адресою не проживає".
Відповідно до частини 4 статті 33 КАС України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Положеннями ч.11 ст. 35 КАС України передбачено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Представник третьої особи - Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області ДПС Казимир Ю.М. - у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити адміністративний позов.
Виходячи з того, що позивач є суб'єктом владних повноважень і в суду достатньо матеріалів для всебічного та обґрунтованого вирішення справи, керуючись вимогами ч.4 статті 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача та представника відповідача, за наявними в ній матеріалами.
Судом встановлено, що ТОВ "Ал Ибаа" (код ЄДРПОК 33656920) зареєстровано як юридичну особу Виконавчим комітетом Одеської міської ради 01 липня 2005 року, номер запису про державну реєстрацію 15561020000009258.
При зверненні до суду в якості підстав для визнання недійсними установчих документів, про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації юридичної особи та анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, позивач посилається на порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.
Вирішуючи спір по суті суд враховує, що державна реєстрація юридичних осіб здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 № 755-IV (далі - Закон №755).
Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Таким чином, повноваження державного реєстратора полягають у засвідченні певних фактів, передбачених чинним законодавством, при надходженні до нього певного пакету документів (від заявника чи поштою). Усі реєстраційні дії проводяться державним реєстратором на підставі поданого уповноваженою особою пакету документів передбаченого відповідною статтею Закону №755.
Відповідно до ч.1 ст.87 Цивільного кодексу України, для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Частина 1 статті 143 Цивільного кодексу України встановлює, що установчим документом товариства обмеженою відповідальністю є статут. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою (ч.2 ст.87 Цивільного кодексу України)
Згідно з ч.3 ст.8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи.
Для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) документи, визначені ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Ал Ибаа" під час проходження процедури державної реєстрації надала усі необхідні документи, а саме: реєстраційну картку, рішення засновника про створення юридичної особи, статут та інші документи.
Крім того, статут ТОВ "Ал Ибаа" був затверджений загальними зборами засновників (учасників) товариства 24.06.2005 року та підписаний ОСОБА_4, справжність підпису на статуті посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5
Згідно положень ч.11 статті 24 Закону України №755-IV від 15.05.2003р., державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, якщо: документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації; документи не відповідають вимогам, які встановлені частинами першою, другою, четвертою - сьомою статті 8 та частиною п'ятою статті 10 цього Закону; до державного реєстратора надійшло рішення суду щодо заборони у проведенні реєстраційних дій; документи подані не в повному обсязі; документи подано особою, яка не має на це повноважень.
Згідно ч.1 статті 27 Закону України Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців", підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є: невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи; невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону; порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема: наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи; невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі; наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону; наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися; використання у найменуванні юридичної особи приватного права повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.
Оскільки документи, подані для проведення державної реєстрації ТОВ "Ал Ибаа", відповідали вимогам положень ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", підстав для відмови в проведенні державної реєстрації або залишення поданих ТОВ "Ал Ибаа" документів без розгляду, передбачених ч.11 ст.24 та ч.1 ст.27 вказаного Закону, у державного реєстратора не було, останнім правомірно проведено державну реєстрацію зазначеної юридичної особи. .
Виходячи з системного аналізу норм статей 24, 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців", визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, можливо лише у випадках наступного з'ясування обставин, що згідно зі статтями 24 та 27 були підставою для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи або залишення поданих документів без розгляду.
Згідно статті 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується: 1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; 2) за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.
Положеннями ч.2 ст.38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено порядок державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:
- визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом;
- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;
- невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону;
- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;
- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Статтею 55-1 Господарського Кодексу України визначено ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними: зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; не зареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та провадження фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.
Запис про проведення державної реєстрації юридичної особи може бути визнаний недійсним у випадках наступного з'ясування обставин, що згідно зі ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" були підставою для відмови у державній реєстрації, тобто підстави, які унеможливлюють засвідчення факту створення юридичної особи.
Аналізуючи наведені норми права, суд приходить до висновку, що перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є вичерпним, розширеному тлумаченню не підлягає та будь-якого обов'язку державного реєстратора пересвідчуватися у справжності наміру засновників займатися підприємницькою діяльністю та сплачувати податки не містить.
Судом встановлено також, що ОСОБА_3 став засновником ТОВ "Ал Ибаа" лише з 04.02.2011 року, про що згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців державним реєстратором здійснено запис 2 від 04.02.2011 року, 1 556 105 0002 0092258, щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи (а.с. 23-25).
Таким чином, посилання позивача на відсутність у ОСОБА_3 дозволу на працевлаштування в Україні і як наслідок фіктивність підприємства, не можуть бути належними і допустимими доказами порушення закону в момент реєстрації юридичної особи, яка була здійснена 01.07.2005 року, та відсутності наміру здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ "Ал Ибаа".
В частині позовних вимог щодо визнання недійсними установчих документів суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.57 Господарського кодексу установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання. Згідно із ч.1ст.82 ГК установчим документом для товариства з обмеженою відповідальністю є статут.
Вимоги до змісту установчих документів передбачені статтями 88, 143 ЦК, ч.2 ст.57, ст. 82 ГК, статтями 4, 51, Закону України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991р. №1576-XII (далі - Закон 1576). За змістом ч.4 ст.4 зазначеного Закону відсутність в установчих документах відомостей, обов'язковість яких визначена законом, є підставою для відмови у державній реєстрації товариства та змін, внесених до установчих документів товариства.
Виходячи з аналізу норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що визнання недійсними установчих документів можливе за наявності одночасно таких умов: на момент розгляду справи вони не відповідають вимогам законодавства; допущені при їх прийнятті та затвердженні порушення не можуть бути усунуті; відповідні положення установчих документів порушують права та законні інтереси позивача.
Судом встановлено, що статут ТОВ "Ал Ибаа" містить усі обов'язкові відомості щодо даної юридичної особи, відповідає вимогам законодавства встановленим для установчих документів, тому підстав для визнання їх недійсними суд не вбачає.
Щодо факту відсутності дозволу на працевлаштування громадянина ОСОБА_3, то відповідно до ст.8 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 № 803-XII (далі - Закон №803) роботодавці мають право на використання праці іноземців та осіб без громадянства на умовах трудового договору лише за наявності виданого роботодавцю державною службою зайнятості дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Порядок видачі, продовження терміну дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства визначається Кабінетом Міністрів України.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.8 Закону №803 у разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Порядок накладення штрафу визначається центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
Положеннями ст.3 Закону України "Про господарські товариства" іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації можуть бути засновниками та учасниками господарських товариств нарівні з громадянами та юридичними особами України, крім випадків, встановлених законодавчими актами України.
Згідно з ст.8 Закону №803, іноземці та особи без громадянства мають право займатися в Україні інвестиційною, зовнішньоекономічною та іншими видами підприємницької діяльності відповідно до законодавства.
Інших наслідків за порушення дозвільного порядку на працевлаштування іноземців в Україні не передбачено, тому відсутність дозволу на працевлаштування громадянина ОСОБА_3 не може бути підставою для визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації чи визнання недійсними установчих документів товариства.
В частині позовних вимог про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ суд зазначає, що відповідно до ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР та ст.184 Податкового кодексу, анулювання реєстрації платника ПДВ здійснюється за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. При цьому рішення про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість як за ініціативою платника податків, так і за ініціативою податкового органу, приймається податковим органом.
Дійсно, ТОВ "Ал Ибаа" було зареєстровано платником ПДВ згідно Свідоцтва №23221627 від 15 липня 2005 року, але згідно рішення Державної податкової адміністрації в Приморському районі м.Одеси №2961 від 12.04.2011 року реєстрацію платника ПДВ ТОВ "Ал Ибаа" анульовано. Згідно Податкового кодексу свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.
Таким чином, на момент подання позову свідоцтво про реєстрацію ТОВ "Ал Ибаа" платником ПДВ є анульованим. Крім того, суд не може підміняти собою компетентні державні органи, уповноважені на прийняття відповідного рішення, якими у даному випадку є органи державної податкової служби.
Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання недійсними установчих документів, анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ з моменту видачі та визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації з моменту його вчинення - задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛ ИБАА", третя особа без самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби, про визнання недійсними установчих документів, визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ - відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 02.10.2012 року.
Суддя Ізовітова-Вакім О.В.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.09.2012 |
Оприлюднено | 09.10.2012 |
Номер документу | 26308515 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Ізовітова-Вакім О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні