Ухвала

від 17.09.2012 по справі к-8907/08-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" вересня 2012 р. К-8907/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіБорисенко І.В. суддів Кошіля В.В. Моторного О.А розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_4

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2008

у справі № 8-а-01/2007

за позовом ОСОБА_5

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва

про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів ТОВ «Миколаїв НТС», -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернулась до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів ТОВ «Миколаїв НТС».

Постановою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 01.12.2006 позов задоволено; визнано недійсними Статут, свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ «Миколаїв НТС»з дати їх державної реєстрації 30.05.2005 року, реєстраційний номер, ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності в ЄДРПОУ № 33573022 та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 19059781 від 03.06.2005.

ОСОБА_4 через свого представника ОСОБА_6 звернувся до Одеського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою на постанову Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 01.12.2006.

Разом з апеляційною скаргою була подана заява про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 01.12.2006, яка обґрунтована тим, що про розгляд справи судом першої інстанції ОСОБА_4 (який є директором та засновником ТОВ «Миколаїв НТС») стало відомо після набрання законної сили оскаржуваної постанови від 01.12.2006 та зверненням її до виконання у банківській установі, в якій директором ТОВ «Миколаїв НТС»особисто був відкритий поточний рахунок.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2008 відмовлено представнику ОСОБА_4 -ОСОБА_6 у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 01.12.2006 та апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 на постанову Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 01.12.2006 залишено без розгляду.

ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, подав касаційну скаргу, у відповідності до якої просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2008 та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п.2 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Залишаючи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження без задоволення, а апеляційну скаргу - без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження представником заявника не зазначено які саме права та законні інтереси порушено, та у чому ці порушення виявились.

Суд касаційної інстанції не може визнати обґрунтованою ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні клопотання, оскільки при розгляді клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження судом не досліджені та не оцінені обставини, якими скаржник обґрунтовував це клопотання, та інші обставини, які мають значення для вирішення такого клопотання. При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Згідно зі ст.13 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і надалі -в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної ухвали) особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали в ній участі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.185 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково.

Порядок і строки апеляційного оскарження передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч.6 ст.186 названого Кодексу заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до ч.1 ст.102 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Отже, вказана норма закону передбачає можливість поновлення процесуального строку, пропущеного з поважних причин.

Таким чином, у разі порушення процесуального строку у особи, яка пропустила строк апеляційного оскарження, виникає право подати клопотання про поновлення такого строку, яким ОСОБА_4 (особа, яка стверджує, що відносно його прав та інтересів вирішено спір) у даному випадку скористався.

Суд при вирішенні такого клопотання має надати оцінку причинам пропуску процесуального строку, на які посилається особа, що подала апеляційну скаргу, дослідити інші обставини, які мають значення для вирішення цього клопотання, та встановити, чи є такі причини поважними, тобто, такими об'єктивними причинами, що призвели до порушення особою процесуального строку.

Натомість, висновок суду апеляційної інстанції про те, що скаржником не зазначено, які права та законні інтереси порушено та у чому дані порушення виявились, є передчасним на цій стадії судового процесу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не надав оцінки доводам скаржника, наведеним у клопотанні в обґрунтування причин пропуску строку апеляційного оскарження, про те, що його не було залучено до участі у справі, про розгляд справи місцевим судом йому стало відомо після набрання законної сили оскаржуваною постановою від 01.12.2006 та зверненням її до виконання у банківській установі, в якій у підприємства було відкрито поточний рахунок.

З огляду на викладене, оскаржена ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, в ході якого потрібно врахувати наведене та правильно вирішити питання щодо поновлення процесуального строку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

2. Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2008 скасувати, а справу направити для здійснення апеляційного розгляду до Одеського апеляційного адміністративного суду.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді

В.В. Кошіль

О.А. Моторний