Рішення

від 28.09.2012 по справі 2333-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.09.2012Справа №5002-23/2333-2012

За позовом Військового прокурора Феодосійського гарнізону, м. Феодосія, в інтересах держави у особі:

1. Міністерства оборони України, м. Київ

2. Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району, м. Феодосія

3. Військової частини А4489, м. Феодосія

До відповідача фізичної особи - підприємця Куршутова Селвера Енверовича, м. Судак

про відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення

Суддя Доброрез І.О.

Представники :

Від позивача (Міністерства оборони України) - не з'явився

Від позивача (Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району) - Суворов Д.О., представник, довіреність № 2154 від 24.09.2012 р.

Від позивача (Військової частини А4489) - не з'явився

Від відповідача - Дмитрик В.К., представник, довіреність № б/н від 14.06.2012р.

За участю прокуратури - Рибкін О.Ю., старший прокурор Сімферопольської прокуратури з нагляду за додержанням законів у военній сфері Кримського регіону України

СУТЬ СПОРУ: Військовий прокурор Феодосійського гарнізону звернулась до Господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах держави у особі Міністерства оборони України, Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району та Військової частини А4489, м. Феодосія до фізичної особи - підприємця Куршутова Селвера Енверовича про відновлення стану земельної ділянки військового містечка № 2 площею 30,0 га, розташованого за адресою: м. Судак, бухта «Капсель», який існував до порушення права позивача, шляхом демонтажу всіх самовільно зведених ним об'єктів та огорожі.

10.09.2012 представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що фактично усі споруди, які на момент перевірки співробітниками Феодосійської КЕЧ району були на земельній ділянці, в теперішній час демонтовано. Крім того вважає, що огородження парканом відповідає ст.285 ЦК України та п.2 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

14.09.2012 р. на адресу суду від позивача (Військової частини А4489) надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю представника. Заявлене прийнято судом до уваги та долучено до матеріалів справи.

Матеріали позовної заяви містять вимоги позивача у порядку статті 66, 67 Господарського процесуального кодексу України про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу використовувати зведені ним об'єкти (сцену з танцмайданчиком, торгівельні точки, кафе тощо) та заборони зведення нових об'єктів як капітальних так і тимчасових. Ухвалою від 25.09.2012р. у задоволенні цієї заяви було відмовлено.

28.09.2012р. прокурор надав заяву про припинення провадження у справі в частині виконаних позовних вимог, просить зобов'язати відповідача відновити стан земельної ділянки військового містечка №2 площею 30га за адресою: м.Судак, бухта «Капсель», в частині зайнятої відповідачем, шляхом демонтажу зведених ним об'єктів, а саме металевих конструкцій для використання під кафе з бетонним майданчиком площею 200 кв.м. та огорожі, визначених у акті візуального обстеження орендованого військового майна від 26.09.2012р., складеному Феодосійською КЕЧ району.

Позивачі (Міністерство оборони України та Військова частина А4489) явку своїх представників у судове засідання не забезпечили. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином - рекомендованою кореспонденцією.

Представник позивача-2 та прокурор у судове засідання з'явилися, зменшені позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечував за мотивами, викладеними у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача-2, відповідача, висновок прокурора, суд

Встановив :

Розпорядженням Ради Міністрів УРСР № 1749-00220рс від 28.12.1960 року та виданим на його підставі розпорядженням виконавчого комітету Кримської обласної ради депутатів трудящих №15/рс від 06.01.1961 року, військовій частині 72019 відведено у користування земельну ділянку площею 30,0 га із земель Судацького лісництва в урочищі «Капсель».

Згідно ст. 1 Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України», Указу Президента України «Про збройні Сили України», Указів Президії Верховної ради України «Про передачу підприємств, установ, організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України у власність держави» та «Про підпорядкування Україні дислокованих на її території військових частин і підрозділів залізничних військ СРСР, військ урядового зв'язку КДБ СРСР і Цивільної оборони СРСР та військової техніки і майна Міністерства оборони СРСР, переданих безоплатно навчальним організаціям Товариства сприяння обороні України» все майно, в тому числі і землі Міністерства оборони СРСР перейшли відповідно до Міністерства Оборони України, в тому числі і земельна ділянка площею 30,0 га військової частини 72019.

При входженні до складу Збройних Сил України військова частина 72019 була перейменована у військову частину А4489, яка, по даний час, продовжує розміщуватись на вказаній земельній ділянці (військове містечко №2), а сама земельна ділянка перебуває на обліку у Феодосійській квартирно-експлуатаційній частині району.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) № 5-рп/2005 від 22 вересня 2005 року, право користування земельною ділянкою не втрачається у зв'язку з непереоформленням його відповідно до існуючих вимог.

Таким чином, Міністерство оборони України в особі військової частини А4489 на підставі розпорядження Ради Міністрів УРСР № 1749-00220рс від 28.12.1960 року, розпорядження виконавчого комітету Кримської обласної ради депутатів трудящих № 15/рс від 06.01.1961 року, та вищевказаних законодавчих актів щодо переходу земель МО СРСР до МО України має право користування вказаною земельною ділянкою площею 30,0 га.

15.11.2011 Феодосійська КЕЧ району, як балансоутримувач нерухомого майна військового містечка №2 (бухта «Капсель») уклала з фізичною особою - підприємцем Куршутовим Селвером Енверовичем договори оренди нерухомого військового майна №№15/2011, 16/2011, 17/2011, 18/2011, якими в оренду останнього передано ряд будівель цього військового містечка (будівлі №№ 20, 21, 22, 23).

Метою оренди згідно умов договорів є розміщення кафе, що здійснює продаж товарів підакцизної групи (п.1.3 договору №15/2011 від 15.11.2011, п.1.3. договору №16/2011 від 15.11.2011) та розміщення літнього будиночка (п.1.3 договору №17/2011 від 15.11.2011, п.1.3. договору №18/2011 від 15.11.2011)

20.03.2012 Феодосійська КЕЧ району уклала з фізичною особою - підприємцем Куршутовим С.Е. додаткові договори №№ 15/2011/1, 16/2011/1, 17/2011/1, 18/2011/1, згідно яких до основних договорів було внесено зміни в частині розміру прилеглих до об'єктів оренди земельних ділянок, право користування яким надавалося орендарю для досягнення мети оренди.

Так, розмір земельної ділянки, право користування якою надане орендарю для досягнення мети оренди, за додатковим договором № 15/2011/1 складає 1,5 га, за додатковим договором № 16/2011/1 - 1,5 га, за додатковим договором № 17/2011/1 - 2,0 га, за додатковим договором № 18/2011/1 - 2,0 га.

Додатковим договором передбачено, що земельні ділянки передаються тимчасово на період дії договору. Здійснення будь-яких будівельних робіт (спорудження капітальних будівель та споруд) на зазначених земельних ділянках та інших заходів, що не відносяться до предмету договору, заборонено.

Загалом відповідачу надане право користування земельними ділянками загальною площею 7,0 га, які входять до меж військового містечка №2 площею 30,0 га. Решта земельної ділянки цього військового містечка продовжує використовуватися військовою частиною А4489.

05.07.2012 комісія Феодосійської КЕЧ району встановила, що земельна ділянка загальною площею 7,0 га, право користування якою було надано відповідачу, ним використовується всупереч мети оренди та на них (а також з виходом за їх межі) самовільно проводяться зведення об'єктів, земляні роботи, а саме: земельні ділянки огороджені парканом з металевих труб з натягнутою сіткою «Рабіца». Доступ на них обмежений. Огороджена частина пляжу приблизно 500м, доступ обмежений. На території земельної ділянки розташована сцена з танцмайданчиком. На території земельної ділянки встановлені дерев'яні торгівельні споруди. На території земельної ділянки встановлені металеві конструкції для використання під кафе. Виконані роботи по розрівнянню земельної ділянки.

Прокурор вважає, що оскільки земельна ділянка військового містечка №2 площею 30га перебуває в користуванні військової частини А4489 та на обліку у Феодосійській КЕЧ району, будь-яких дозволів на зведення вищевказаних об'єктів та проведення зазначених робіт відповідачу ані військова частина А4489, ані Феодосійська КЕЧ району не давали та проведення таких робіт прямо заборонено договором оренди, то самовільні дії відповідача порушують права військової частини А4489, Феодосійської КЕЧ району як належних землекористувачів цієї земельної ділянки.

Суд вважає, що позовні вимоги частково обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Статтями 13, 14 Конституції України закріплені інтереси держави у сфері регулювання земельних відносин, які полягають в охороні земель як національного багатства. Згідно положень вказаних норм, земля на території України є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу право власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля знаходиться під особливою охороною держави, державою гарантується право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих псів. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом поновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення права, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом, способів.

Додатковими договорами №№ 15/2011/1, 16/2011/1, 17/2011/1, 18/2011/1 внесені зміни до п.5.15 укладених договорів оренди, згідно яким здійснення будь-яких будівельних робіт (спорудження капітальних споруд та споруд) на зазначеній змеленій ділянці та інших заходів на ній, які не відносяться до предмету договору, заборонено.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна доказати ті обставини на які вона посилається, як на підстави своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ст. 43 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, а також не заперечується прокурором, під час розгляду справи відповідачем у добровільному порядку було демонтовано самовільно зведені ним сцену з танцмайданчиком, дерев'яні торгівельні споруди та огородження частини пляжу. Таким чином, оскільки у цій частині відсутній предмет спору, провадження у цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Відповідач не надав суду доказів демонтажу металевих конструкцій для використання під кафе з бетонним майданчиком площею 200 кв.м, у зв'язку із чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог про зобов'язання фізичної особи - підприємця Куршутова Селвера Енверовича відновити стан земельної ділянки шляхом демонтажу огорожі суд у позові відмовляє, оскільки прокурором не надано доказів того, що вона носить капітальний характер, не надані дані щодо довжини огорожі та площі, на якій вона встановлена.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судовий збір покладається на фізичну особу - підприємця Куршутова Селвера Енверовича згідно вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене 03.10.2012р.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати фізичну особу - підприємця Куршутова Селвера Енверовича (вул. Спендіарова, 60, м. Судак, АРК, 98100; ідентифікаційний номер 2039100197) відновити стан земельної ділянки, переданої за договорами оренди, військового містечка №2 площею 30га за адресою: м.Судак, бухта «Капсель» шляхом демонтажу металевих конструкцій для використання під кафе з бетонним майданчиком площею 200 кв.м.

3. В частині позовних вимог про зобов'язання фізичної особи - підприємця Куршутова Селвера Енверовича відновити стан земельної ділянки шляхом демонтажу огорожі у позові відмовити.

4. В іншій частині позовних вимог провадження у справі припинити.

5. Стягнути з фізичної особи - підприємця Куршутова Селвера Енверовича вул. Спендіарова, 60, м. Судак, АРК, 98100; ідентифікаційний номер 2039100197) в дохід Державного бюджету України (УДКСУ у м.Сімферополі, АРК, код ЄДРПОУ 38040558, рахунок № 31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м.Сімферополь, код банку 824026) судовий збір у розмірі 1073,00грн.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.О. Доброрез