Рішення

від 04.10.2012 по справі 5004/1148/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" жовтня 2012 р. Справа № 5004/1148/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Транспортне підприємство "М+К", м. Рівне

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій", м. Луцьк

про стягнення 88091 грн. 63 коп.

Суддя Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Максимович М.М. -адвокат (Свідоцтво №565 від 01.02.2008р., дов. №02/11-09 від 11.09.2012р.)

від відповідача: не з'явились

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю Транспортне підприємство "М+К" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій" 88091,63 грн., в тому числі 80860,20 грн. заборгованості по оплаті наданих згідно укладеного між сторонами договору №0110-10/2011 від 10.10.2011р. у період жовтня-листопада місяців 2011 року транспортних послуг, 5219,42 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та порушення термінів розрахунків (за періоди прострочки платежів з 07.11.2011р. по 07.04.2012р. та з 26.11.2011р. по 26.04.2012р.), а також 2012,01 грн. трьох процентів річних за період з 07.11.2011р. по 17.09.2012р., нарахованих згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 14.09.2012р. зазначену позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 27.09.2012р. у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог суду (неподання витребуваних документів та ненаправлення в судове засідання повноважного представника) розгляд справи відкладався.

Представник позивача в судовому засіданні, надавши на вимогу суду витребувані документи та матеріали, пред'явлені до відповідача позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити їх в повному об'ємі, покласти на боржника обов'язок відшкодування ТзОВ "М+К" понесених ним у зв'язку з поданням позову до суду витрат, зокрема, 1761,83 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору, а також 8800 грн. у відшкодування витрат на оплату наданих адвокатських послуг.

В обґрунтування пред'явленого позову представник посилається на укладення між сторонами договору на перевезення вантажів в міжнародному сполученні, надання ТзОВ ТП "М+К" ТзОВ "Завод будівельних конструкцій" послуг з перевезення вантажів, отримання послуг відповідачем та непроведення при цьому розрахунків по їх оплаті, виникнення та існування на даний час відповідної суми заборгованості 80860,20 грн., нарахування відповідачу у зв'язку з цим сум штрафних санкцій (пені) та відсотків річних.

У визначений ухвалою господарського суду від 27.09.2012р. про відкладення розгляду справи день та час відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, витребуваних судом документів та пояснень не надав.

Ухвали суду від 14.09.2012р. про порушення провадження у справі та від 27.09.2012р. про відкладення розгляду справи направлялись на юридичну адресу відповідача: м. Луцьк, пров. Комунальний, 4, рекомендованою кореспонденцією та на адресу суду без вручення адресату повернуті не були.

Здійсненим на запит господарського суду від 14.09.2012р. №14684198 (а.с. 34-35) Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджується, що станом на зазначену дату відповідач -товариство з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій" із ідентифікаційним кодом 23251236 зареєстроване в якості юридичної особи 27 травня 1998 року за адресою: м. Луцьк, провулок Комунальний, 4, стан юридичної особи зареєстрований, статус відомостей про суб'єкта господарювання підтверджений.

З огляду на викладене суд вважає, що останнім було вжито всіх заходів спрямованих на повідомлення сторони у справі про розгляд судом справи за її участю, у відповідача існувало достатньо часу для підготовки та своєчасного подання до господарського суду мотивованого відзиву на позовну заяву, письмових пояснень (доводів та заперечень) з приводу пред'явленого позову, направлення в судове засідання у встановлений день та час свого повноважного представника.

Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги те, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи, проте не направив в судове засідання свого представника, не подав заперечень на позов, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у ній матеріалами. Представник позивача в судовому засіданні з приводу розгляду справи за відсутності представника ТзОВ "Завод будівельних конструкцій" не заперечив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ: 10 жовтня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю Транспортне підприємство "М+К", м. Рівне (Перевізник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій", м. Луцьк (Замовник) було укладено договір перевезення вантажів в міжнародному сполученні за №0110-10/2011 (а.с. 12-15).

Зазначеним договором сторонами було визначено порядок взаємовідносин, що виникають між Перевізником та Замовником при організації та здійсненні перевезень вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні, а також порядок взаємовідносин при розрахунках за ці перевезення.

У відповідності до положень п. 3.1 договору перевезення №0110-10/2011 Замовником -ТзОВ "Завод будівельних конструкцій" було взято на себе зобов'язання щодо належного оформлення заявок на перевезення вантажів і передачі їх на виконання Перевізнику не пізніше ніж за п'ять днів до початку перевезення, забезпечення надання вантажів до перевезення в пункт завантаження і в строки, обумовлені в заявці на перевезення, організації завантаження (розвантаження і оформлення митних документів), своєчасної оплати Перевізнику вартості перевезень у відповідності з узгодженими ставками.

Пунктом 3.2 договору перевезення вантажів №0110-10/2011 від 10.10.2011р. було визначено обов'язок Перевізника -ТзОВ Транспортне підприємство "М+К" забезпечити подачу автомобільного рухомого складу в обумовлений між сторонами час у стані, придатному для здійснення перевезень вантажів в міжнародному сполученні, забезпечити доставку ввіреного вантажу у пункт призначення, в строки, визначені в заявці, видати вантаж уповноваженій на отримання вантажу особі.

Пунктами 2.4-2.6 договору перевезення від 10.10.2011р. сторонами було визначено, що заявки на перевезення вантажів, котрі є невід'ємною частиною даного договору, подаються Замовником Перевізнику по факсу але не пізніше ніж за п'ять днів до початку перевезення, в заявці вказуються дата та точна адреса завантаження/розвантаження, відомості про вантаж, маршрут руху, необхідний для перевезення рухомий склад, митниці перетину кордону та проведення митного оформлення, експедиторські фірми та ін. Поруч із погодженням заявок сторонами узгоджуються ставки по кожному рейсу або партії вантажів.

На виконання договірних домовленостей відповідачем на основі п.п. 2.4-2.6 договору перевезення вантажів було підготовлено та передано позивачу заявки на перевезення вантажів:

- від 17.10.2011р. (а.с. 19) за маршрутом Taufkirchen-Vils-Ковель (адреса розвантаження с. Дубечно),

- від 01.11.2011р. (а.с. 23) за маршрутом Taufkirchen-Vils-Ковель (адреса розвантаження с. Дубечно),

- від 01.11.2011р. (а.с. 27) за маршрутом Taufkirchen-Vils-Ковель (адреса розвантаження с. Дубечно), а позивачем, в свою чергу, було прийнято зазначені заявки до виконання та підтверджено подачу транспортних засобів.

На виконання умов договору перевезення від 10.10.2011р. №0110-10/2011 позивачем за заявками відповідача було надано, а ТзОВ "Завод будівельних конструкцій" прийнято, визначених угодою транспортних послуг загальною вартістю 80860,20 грн.

Умовами пунктів 4.1-4.4 договору перевезення №0110-10/2011 від 10.10.2011р. було встановлено, що розрахунки за здійснені перевезення здійснюються в національній грошовій одиниці України по договірним цінам, обумовленим в заявках, шляхом переведення грошових коштів з розрахункового рахунку Замовника на розрахунковий рахунок Перевізника. Перевізник пред'являє Замовнику для оплати рахунок і оригінал CMR (міжнародна товарно-транспортна накладна) з відміткою одержувача про отримання вантажу. Оплата виставлених Перевізником рахунків здійснюється в десятиденний строк з дня отримання Замовником рахунку та оригіналу CMR. Факт надання транспортних послуг підтверджується оформленими між сторонами Актами виконаних робіт.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт надання позивачем відповідачу визначених угодою послуг по перевезенню загальною вартістю 80860,20 грн. та прийняття їх замовником 28 жовтня 2011 року та 15 листопада 2011 року. Саме цими датами між сторонами було підписано Акти виконаних робіт №6578 на суму 27435,38 грн., №6600 на суму 26712,41 грн. та №6601 на суму 26712,41 грн. (а.с. 18, 21, 26).

Таким чином судом був встановлений факт належного виконання сторонами положень пункту 4.4 договору №0110-10/2011 від 10.10.2011р. в частині оформлення надання Перевізником транспортних послуг згідно поданих заявок та їх приймання Замовником відповідними актами виконаних робіт.

Підписаним між сторонами актами виконаних робіт №6578 від 28.10.2011р. на суму 27435,38 грн., №6600 від 15.11.2011р. на суму 26712,41 грн. та №6601 від 15.11.2011р. на суму 26712,41 грн. в повній мірі підтверджується надання ТзОВ ТП "М+К" товариству з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій", а також прийняття останнім без заперечень (претензій) визначених угодою та заявками транспортних послуг загальною вартістю 80860,20 грн.

При цьому судом з'ясовано, що акти виконаних робіт №6578 від 28.10.2011р., №6600 від 15.11.2011р. та №6601 від 15.11.2011р. містять всі визначені чинним законодавством обов'язкові реквізити, підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені печатками господарюючих суб'єктів, в повному об'ємі відображають зміст та обсяги здійснених сторонами на підставі останніх, згідно умов підписаного договору №0110-10/2011 від 10.10.2011р. та складених ТзОВ "ЗБК" заявок від 17.10.2011р. та від 01.11.2011р. господарських операцій.

Беручи до уваги положення пункту 4.3 договору №0110-10/2011 від 10.10.2011р. надані послуги з перевезення вантажів відповідач зобов'язувався оплатити впродовж десяти днів з дня отримання від позивача рахунків на оплату послуг та оригіналів CMR (міжнародних товарно-транспортних накладних).

Для оплати наданих послуг, позивачем було підготовлено та спільно з оригіналами CMR (міжнародних товарно-транспортних накладних) №007792, №007798, №007778 (а.с. 17, 22, 25) передано до оплати відповідачу відповідні рахунки за №6578 від 28.10.2011р. на суму 27435,38 грн., №6600 від 15.11.2011р. на суму 26712,41 грн., №6601 від 15.11.2011р. на суму 26712,41 грн. (а.с. 16, 20, 24).

Отримання Замовником оригіналів рахунків та товарно-транспортних накладних вбачається із факту підписання між сторонами актів виконаних робіт №6578 від 28.10.2011р., №6600 від 15.11.2011р. та №6601 від 15.11.2011р.

Враховуючи викладені фактичні обставини справи та положення укладеного між сторонами договору перевезення суд вважає, що оплата транспортних послуг згідно договору від 10.10.2011р., заявок від 17.10.2011р. та від 01.11.2011р., рахунків №6578 від 28.10.2011р. та №№6600, 6601 від 15.11.2011р., CMR (міжнародних товарно-транспортних накладних) №007792, №007798, №007778, актів виконаних робіт №6578 від 28.10.2011р. на суму 27435,38 грн., №6600 від 15.11.2011р. на суму 26712,41 грн. та №6601 від 15.11.2011р. на суму 26712,41 грн. повинна була бути здійсненою ТзОВ "Завод будівельних конструкцій" впродовж десяти днів з дня отримання цих документів та підписання відповідних актів виконаних робіт, а саме:

- у період з 29.10.2011р. по 07.11.2011р. включно відповідач повинен був оплатити рахунок №6578 від 28.10.2011р. на суму 27435,38 грн. (акт виконаних робіт №6578 від 28.10.2011р.);

- у період з 16.11.2011р. по 25.11.2011р. включно відповідач повинен був оплатити рахунок №6600 від 15.11.2011р. на суму 26712,41 грн. (акт виконаних робіт №6600 від 15.11.2011р.);

- у період з 16.11.2011р. по 25.11.2011р. включно відповідач повинен був оплатити рахунок №6601 від 15.11.2011р. на суму 26712,41 грн. (акт виконаних робіт №6601 від 15.11.2011р.), що ТзОВ "ЗБК" фактично виконано не було.

На вимогу господарського суду представником позивача в судовому засіданні було надано для огляду оригінали зазначених вище договору перевезення, заявок, міжнародних товарно-транспортних накладних, рахунків на оплату послуг, актів виконаних робіт.

Непроведення відповідачем належних розрахунків з позивачем виступило підставою для звернення останнього до господарського суду з позовом про примусове стягнення суми існуючої заборгованості.

Відповідно до ст. ст. 174, 181 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Суд вважає, що в даному випадку договірні відносини між сторонами щодо перевезення вантажів, котрі врегульовані нормами Цивільного та Господарського кодексів України, виникли саме на підставі укладеного між ТзОВ ТП "М+К" і ТзОВ "ЗБК" договору перевезення вантажів в міжнародному сполученні №0110-10/2011 від 10.10.2011р. та направлених Замовником Перевізнику заявок від 17.10.2011р. та від 01.11.2011р.

Надання позивачем послуг з перевезення вантажів на підставі зазначених договору та заявок підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними CMR №007792, №007798, №007778, актами виконаних робіт №6578 від 28.10.2011р. на суму 27435,38 грн., №6600 від 15.11.2011р. на суму 26712,41 грн. та №6601 від 15.11.2011р. на суму 26712,41 грн.

Статтею 909 Цивільного кодексу України та статтею 307 Господарського кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно статті 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір перевезення вантажів в міжнародному сполученні №0110-10/2011 від 10.10.2011р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, надання позивачем на виконання його умов відповідачу послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, отримання цих послуг ТзОВ "Завод будівельних конструкцій" та не проведення при цьому у встановлені угодою строки, порядку та розмірах належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність пред'явленого до відповідача позову щодо стягнення суми основної заборгованості 80860,20 грн.

Сума заборгованості 80860,20 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована чи заперечена відповідачем, існування заборгованості у вказаному розмірі на день розгляду справи судом підтверджується позивачем шляхом надання суду відповідної довідки за №01/04-10/12 від 04.10.2012р. (а.с. 43).

Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п. 1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

У відповідності до положень статей 230, 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В даному випадку положеннями договору перевезення №0110-10/2011 від 10.10.2011р. (п.п. 5.2.3 п. 5.2 угоди) сторонами було визначено, що у випадку несвоєчасної оплати послуг Перевізника (п. 4.3 даного договору), Замовник сплачує пеню за кожен день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Отже, сторони у п.п. 5.2.3 договору від 10.10.2011р. визначили можливість нарахування штрафних санкцій за невиконання Замовником умов договору щодо строків оплати вартості наданих послуг у вигляді пені. Договір на перевезення від 10.10.2011р., зокрема, в частині його підпункту 5.2.3 пункту 5.2, недійсним чи зміненим не визнавався. Відповідач зобов'язання щодо оплати наданих та прийнятих транспортних послуг не виконав, тому сплата пені є його договірним зобов'язанням.

Враховуючи викладені положення договору та наявний факт прострочення відповідачем оплати наданих транспортних послуг, позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення суми заборгованості 80860,20 грн. було включено до ціни позову вимоги щодо стягнення з ТзОВ "Завод будівельних конструкцій" пені в загальному розмірі 5219,42 грн., в тому числі:

- 1775,98 грн. пені, нарахованої за період з 07.11.2011р. по 07.04.2012р. включно із суми заборгованості 27435,38 грн. (акт виконаних робіт №6578 від 28.10.2011р., рахунок №6578 від 28.10.2011р.)

- 1721,72 грн. пені, нарахованої за період з 26.11.2011р. по 26.04.2012р. включно із суми заборгованості 26712,41 грн. (акт виконаних робіт №6600 від 15.11.2011р., рахунок №6600 від 15.11.2011р.)

- 1721,72 грн. пені, нарахованої за період з 26.11.2011р. по 26.04.2012р. включно із суми заборгованості 26712,41 грн. (акт виконаних робіт №6601 від 15.11.2011р., рахунок №6601 від 15.11.2011р.)

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 1775,98 грн. нарахованої із суми заборгованості 27435,38 грн., суд вважає, що останні підлягають до часткового задоволення, а саме на суму 1764,39 грн. Викладене пов'язане з тим, що зазначений розмір пені позивачем було нараховано за період з 07.11.2011р. по 07.04.2012р., в той час, коли в силу фактичних обставин справи нарахування штрафних санкцій могло здійснюватись починаючи з 08.11.2011р.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення пені в загальній сумі 3443,44 грн. (1721,72 грн. + 1721,72 грн.), нарахованої із боргових зобов'язань відповідача, котрі випливають з акту виконаних робіт №6600 від 15.11.2011р. (рахунок №6600 від 15.11.2011р.) та акту виконаних робіт №6601 від 15.11.2011р. (рахунок №6601 від 15.11.2011р.), здійснивши перевірку методики її нарахування, суд вважає, що останні підставні, відповідають фактичним обставинам справи, підлягають до задоволення у визначеному розмірі.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з представленими суду розрахунками позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачу 2012,01 грн. трьох процентів річних, в тому числі:

- 710,91 грн. відсотків, нарахованих за період з 07.11.2011р. по 17.09.2012р. включно із суми заборгованості 27435,38 грн. (акт виконаних робіт №6578 від 28.10.2011р., рахунок №6578 від 28.10.2011р.)

- 650,55 грн. відсотків, нарахованих за період з 26.11.2011р. по 17.09.2012р. включно із суми заборгованості 26712,41 грн. (акт виконаних робіт №6600 від 15.11.2011р., рахунок №6600 від 15.11.2011р.)

- 650,55 грн. відсотків, нарахованих за період з 26.11.2011р. по 17.09.2012р. включно із суми заборгованості 26712,41 грн. (акт виконаних робіт №6601 від 15.11.2011р., рахунок №6601 від 15.11.2011р.)

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних в сумі 710,91 грн. нарахованих із суми заборгованості 27435,38 грн., суд вважає, що останні підлягають до часткового задоволення, а саме на суму 710,31 грн. Викладене пов'язане з тим, що зазначений розмір відсотків річних позивачем було нараховано за період з 07.11.2011р. по 17.09.2012р., в той час, коли в силу фактичних обставин справи відповідне нарахування могло здійснюватись починаючи з 08.11.2011р.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних в загальній сумі 1301,10 грн. (650,55 грн. + 650,55 грн.), нарахованих із боргових зобов'язань відповідача, котрі випливають з акту виконаних робіт №6600 від 15.11.2011р. (рахунок №6600 від 15.11.2011р.) та акту виконаних робіт №6601 від 15.11.2011р. (рахунок №6601 від 15.11.2011р.), здійснивши перевірку методики їх нарахування, суд вважає, що останні підставні, відповідають фактичним обставинам справи, підлягають до задоволення у визначеному розмірі.

Невиконання зобов'язання товариством з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій" спричинило звернення позивача -товариства з обмеженою відповідальністю Транспортне підприємство "М+К" з позовом до суду та понесення останнім витрат на оплату послуг адвоката, що стверджується договором про надання правової допомоги №11-09/12 від 11.09.2012р., платіжним дорученням №925 від 12.09.2012р. про сплату 8800 грн., копією Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №565 від 01.02.2008р. (а.с. 28-31).

Судові витрати, відповідно до ст. 44 ГПК України, складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Оцінивши клопотання товариства з обмеженою відповідальністю Транспортне підприємство "М+К" відносно стягнення на його користь з відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій" 8800 грн. у відшкодування оплати наданих адвокатських послуг суд вважає за можливе задовольнити останнє частково на суму 4400 грн. з огляду на принципи добросовісності, розумності та справедливості судового процесу, а також з огляду на неспіврозмірність (завищеність) позивачем розміру цих витрат, розумну необхідність відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, пов'язаних із захистом прав та представництвом інтересів ТзОВ ТП "М+К" у даній конкретній справі.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій", витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), що понесло ТзОВ Транспортне підприємство "М+К", слід відшкодувати йому у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок ТзОВ "Завод будівельних конструкцій" (пропорційно розміру підставних та задоволених судом позовних вимог).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 554, 559, 599, 625, 909, 916 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій" (м. Луцьк, пров. Комунальний, 4, код ЄДРПОУ 23251236) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Транспортне підприємство "М+К" (м. Рівне, вул. Гагаріна, 30, код ЄДРПОУ 25318111) 80 860,20 грн. заборгованості, 5207,83 грн. пені та 2011,41 грн. трьох процентів річних, а всього 88 079,44 грн., 1761,58 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору, 4400 грн. в повернення витрат по оплаті послуг адвоката.

3. В задоволенні решти позовних вимог в позові відмовити.

Суддя В. А. Войціховський

Повне рішення

складено

04.10.12