Постанова

від 04.10.2012 по справі 5015/496/12(5015/900/11)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2012 р. Справа № 5015/496/12(5015/900/11) Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Ходаківська І.П.

судді: Данилова Т.Б., Корсак В.А.

розглянувши матеріали касаційної скаргиприватного підприємства "Транспортна компанія "Східний експрес - Універсал" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 25.07.2012р. у справі господарського суду№5015/496/12(5015/900/11) Львівської області за позовомприватного підприємства "Транспортна компанія "Східний експрес - Універсал" до третя особафізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ТОВ "Горизонти" про за участю представників сторін: позивача - відповідача - третьої особи -стягнення 108 244,00грн. Давидюк В.Г. дов. № 01/06 від 01.06.2012 не з'явився не з'явився Розпорядженням №03.08-05/933 від 02.10.2012 змінено склад колегії суддів у справі №5015/496/12(5015/900/11), призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя Данилова Т.Б., судді Бакуліна С.В., Мачульський Г.М., утворено колегію суддів у складі: головуючий суддя Ходаківська І.П., судді Данилова Т.Б., Корсак В.А.

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2011 року приватне підприємство "Транспортна компанія "Східний експрес - Універсал" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 108244грн., з яких 102835грн. заборгованість по оплаті послуг автомобільного перевезення, наданих за договором №60\18-09-10 від 10.09.2010, 4375,00 грн. пені, 1034 грн. інфляційних втрат та судові витрати.

Рішенням господарського суду Львівської області від 04.05.2011, залишеним без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2011, у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.01.2012 р. касаційну скаргу приватного підприємства "Транспортна компанія "Східний Експрес-Універсал" задоволено, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2011 у справі №5015/900/11 та рішення господарського суду Львівської області від 04.05.2011 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

При цьому, Вищий господарський суд України звернув увагу на ненадання судами належної правової оцінки заявці на перевезення вантажу №11/10/2010 від 11.10.2010 р., яка має підписи обох сторін та відбитки печаток, неврахування тієї обставини, що відповідач не заперечує факту надання йому послуг з перевезення, та вимоги ч. 1 ст. 916 ЦК України, згідно із якою якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Під час нового розгляду справи рішенням господарського суду Львівської області від 24.04.2012 ( суддя Костів Т.С.) позовні вимоги задоволені частково: стягнуто з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на користь ПП "Транспортна компанія "Східний Експрес-Універсал" 54705,73 грн. боргу та пропорційно судові витрати. В решті вимог у позові відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2012 (головуючого судді Желік М.Б., суддів Юркевич М.В., Кузь В.Л.) за апеляційною скаргою фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції скасоване та прийнято нове, яким в задоволенні позову відмовлено повністю, судові витрати покладено на позивача.

Не погоджуючись із постановою Львівського апеляційного господарського суду та рішенням господарського суду Львівської області, приватне підприємство "Транспортна компанія "Східний експрес - Універсал" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, стягнути з відповідача 102835 грн. основного боргу, 5409 грн. пені, а також всі судові витрати покласти на відповідача.

Порушенням судом першої інстанції норм процесуального права ПП"Транспортна компанія "Східний експрес - Універсал" вважає невірне стягнення основного боргу за перевезення по заявці № 11/10/2010 від 11.10.2010, оскільки суд врахував лише один автомобіль, в той час як в заявці було вказано три автомобіля. Також заявник касаційної скарги не погоджується із відмовою в задоволенні позовних вимог про стягнення пені за несвоєчасну оплату виставлених рахунків.

Порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального права заявник касаційної скарги вважає невірне застосування ст.ст. 526, 610, 612 Цивільного кодексу України.

Відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу проти доводів касаційної скарги заперечує, просить касаційну скаргу ПП "Транспортна компанія "Східний експрес - Універсал" залишити без задоволення.

Заслухавши присутнього представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що 23.03.2010 між приватним підприємством "Транспортна компанія "Східний експрес - Універсал" як замовником та фірмою Peter-Star Sp.z.o.o. і Sp.-Sp.K. Республіка Польща як виконавцем укладено договір №03/23-PL на транспортне обслуговування і міжнародне перевезення вантажів, згідно якого виконавець зобов'язався доставити ввірений йому замовником вантаж в пункт призначення, а замовник зобов'язався оплатити обумовлену суму.

10.09.2010 між позивачем ПП"Транспортна компанія "Східний експрес - Універсал" (виконавець) та відповідачем ФОП ОСОБА_1 (замовник) укладено договір №60/18-09-10 на транспортні послуги по перевезенню вантажів, за яким замовник надає виконавцю експортно-імпортні вантажі з метою організації їх перевезення в прямому і змішаному сполученні, а виконавець, діючи за дорученням і за рахунок коштів замовника, виступає від свого імені і від імені транспортних компаній, з якими у нього є контакти по здійсненню диспетчерських функцій, здійснює перевезення вантажів.

Конкретні умови обумовлюються в одноразовій заявці на перевезення, яка є невід'ємною частиною договору. Допускається отримання заявки по факсимільному зв'язку чи по електронній пошті. Сторони можуть обумовити в заявці умови, відмінні від умов договору, які матимуть пріоритет.

Послуги вважаються виконаними на підставі двостороннього підписаного акту-звіту виконаних робіт. Датою підписання акту-звіту є дата завершення виконання послуг. По фактичному виконанню транспортування і прибуття вантажного автопоїзда із вантажем на місце митного очищення відбувається огляд вантажу, виконавець виставляє замовнику рахунок-вимогу оплати кінцевої суми. Замовник оплачує виставлені рахунки протягом 2 банківських днів по факту виставлення рахунку-вимоги. Підставою для переказу коштів від замовника виконавцю є рахунок від виконавця. При цьому, транспортна заявка-замовлення вважається повністю виконаною і підтвердженою документально, якщо є обмін оригінальними документами кожної із сторін: рахунок-вимога на передоплату дозвільних провізних документів; рахунок-вимога на остаточну виплату транспортування вантажів; акт-рахунок виконаних робіт, завірена копія CMR з відміткою вантажоодержувача про прийняття вантажу без пошкоджень і рекламацій. Строк обміну документами встановлений не більше 10 календарних днів з моменту митної очистки вантажу на території одержувача.

У випадку порушення строків оплати наданих послуг, передбачених в п. 4.2. договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості прострочених послуг за кожну добу просрочки.

Позовні вимоги позивача вмотивовані тією обставиною, що між сторонами були підписані заявки на перевезення (замовлення автомобілю №11/10/2010 від 11.10.2010 р. на фрахтову суму 1545 євро, №15/10/2010 від 15.10.2010 р. на фрахтову суму 2300 євро) на перевезення вантажу маршрутом Австрія (Петенбах)-Україна (Стрий), для вантажоодержувача ТОВ "Горизонти". Однак, долучені позивачем до позову копії замовлень не містять підпису відповідача та відтиску його печатки, їх підписання відповідач заперечив.

При розгляді справи Львівським апеляційним господарським судом позивач долучив до матеріалів справи факсову заявку на перевезення вантажу №11/10/2010 від 11.10.2010, на ненадання судами належної оцінки якої звернуто увагу постановою Вищого господарського суду України.

Як встановлено судом першої інстанції зі змісту факсової копії замовлення автомобілів №11/10/2010 від 11.10.2010, вона не є тотожною за змістом долученої до позовної заяви копії замовлення під тим же номером та датою та містить зазначення суми фрахту 1800 євро. При цьому, позивачем до змісту замовлення автомобілів внесено рукописні виправлення дати завантаження з 15.10.2010 на 18.10.2010 та фрахтової суми з 1800 євро на 1920 євро, які завірені лише підписом позивача та не погоджені відповідачем.

Враховуючи, що факсова копія замовлення автомобіля №11/10/2010 від 11.10.2010 містить підпис та печатку відповідача (скеровувалась позивачу відповідачем факсом), доказів підробки яких суду не надано; що позивач на виконання замовлення надав відповідачу послуги з перевезення, тобто, погоджувався з її умовами, а виправлена позивачем сума не була погоджена відповідачем, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вартість послуг по перевезенню вантажу за даним замовленням становить 1800 євро. У відповідності до довідки ПАТ "Приватбанк" №Г-31.0.0.0/1-120313150347 від 13.03.2012 р., курс НБУ по євро відносно гривні становив на відповідну дату 11,1007660 грн.. Таким чином судом першої інстанції визначено, що належна до сплати за вказаним замовленням сума становить 19981,38 грн.

Вирішуючи справу по суті та визнаючи факсову копію замовлення перевезення належним доказом по справі, суд першої інстанції виходив з того, що згідно із ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

При цьому судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, а також відповідачем не заперечується фактичне виконання умов договору позивачем в інтересах відповідача як замовника цих послуг та перевезення вантажу за міжнародними накладними ЦМР п'ятьма автомобілями.

Позивачем не надано доказів підписання відповідачем інших замовлень на автотранспортні перевезення приватному підприємству"Транспортна компанія "Східний експрес - Універсал" та не доведено погодження сторонами вартості послуг з перевезення.

Однак, згідно із ст. 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір плати не визначений, стягується розумна плата.

Враховуючи, що відповідач при розгляді справи в судах попередніх інстанцій не заперечував надання позивачем послуг з перевезення вантажу по заявці, яка не була ним підписана, і факт надання таких послуг підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними ЦМР, враховуючи обов'язкові вказівки Вищого господарського суду України, суд першої інстанції вживав заходів до призначення судової експертизи з метою з'ясування середньої ринкової вартості таких послуг.

Однак, сторони від призначення та оплати такої експертизи відмовились.

Позивачем було долучено до матеріалів справи довідку ДП "ДІАЦ МЗТР" №10/38 від 10.02.2012р., згідно із якою вартість таких послуг могла становити 3200 євро. Відповідач такі дані не заперечував, на їх невідповідність середній ринковій вартості не посилався, клопотань про призначення судової експертизи не заявляв, не зважаючи на надану судом можливість.

Враховуючи наведене, у відповідності до ст. 75 ГПК України, суд першої інстанції дійшов до висновку, що розумна звичайна вартість послуг по вказаному перевезенню може становити 3200 євро. У відповідності до довідки ПАТ "Приватбанк" №Г-31.0.0.0/1-120313150524 від 13.03.2012р., курс НБУ по євро відносно гривні становив на відповідну дату 10,8513590грн.. Таким чином, належна до сплати за перевезення сума становить 34724,35грн.

З урахуванням наведеного, посилання позивача у позовній заяві на те, що погоджена сторонами вартість послуг з перевезення становила 9380 євро за офіційним курсом НБУ на день подання документів, що підтверджують доставку вантажу, не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи судом першої інстанції.

На підставі договору від 23.03.2010 р. №03/23-PL, відповідач 17.09.2010 р. подав фірмі Peter-Star Sp.z.o.o. і Sp.-Sp.K. (Республіка Польща) замовлення автомобіля на завантаження 04.10.2010 р. для забезпечення перевезення вантажу відповідача вантажоодержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Горизонти". Також, відповідне замовлення №17/09/2010-1 від 17.09.2010 р. на підставі вказаного договору було виставлено на замовлення автомобіля під завантаження 27.10.2010 р. Як вбачається з міжнародних товарно-транспортних накладних ЦМР 28.10.2010 та 12.11.2010 товар був розмитнений та отриманий вантажоодержувачем ТОВ "Горизонти" без зауважень відповідно 29.10.2010 та 12.11.2010, за що ТОВ "Горизонти" здійснило оплату за надані автотранспорті послуги фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1.

Посилання відповідача на порушення позивачем умов та строків перевезення вантажів судом першої інстанції не встановлено та з матеріалів справи не вбачається, відтак відповідач не довів наявність передбачених законом чи договором підстав для відмови у підписанні акту-звіту.

Відмовляючи позивачеві у стягненні пені за несвоєчасну оплату за надані послуги, суд першої інстанції виходив з тієї обставини, що позивач виставляв відповідачу рахунки на оплату послуг з перевезення під одними і тими ж номерами і датами, але з різними сумами до оплати, хоча оплаті підлягає лише вартість фактично наданих послуг. Водночас, рахунки на дійсну суму, яка підлягала оплаті, позивач відповідачу не виставляв.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи, що згідно із п.п. 4.2.2., 4.4.Договору замовник оплачує виставлені за надання послуг на відповідну суму рахунки протягом 2 банківських днів по факту виставлення рахунку-вимоги, а підставою для переказу коштів від замовника є рахунок від виконавця, позовні вимоги в частині стягнення пені визнані судом такими, що не підлягають задоволенню.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з приписів ст. 526 ЦК України, згідно з якою зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, Львівський апеляційний господарський суд послався на те, що дата і час завантаження, які вказані в заявках №11/10/2010 від 11.10.2010 та №15/10/2010 від 15.10. 2010 не збігаються із датами завантаження, які вказані у міжнародних товарно-транспортних накладних ЦМР. Досліджуючи вдруге факсограму заявки №11/10/2010 від 11.10.2010, апеляційний суд дійшов висновку про те, що виправлення в заявці не погоджені відповідачем і нема доказів виконання цієї заявки.

Проте, при цьому апеляційний суд не спростував висновків суду першої інстанції, який встановив факт виконання перевезень для ФОП ОСОБА_1 п'ятьма автомобілями, не послався на норму права, згідно з якою дата заявки повинна співпадати із датою оформлення товарно-транспортної накладної ЦМР, не встановив, за якими саме заявками виконувались перевезення для ФОП ОСОБА_1 28.10.2010 та 12.11.2010.

Виходячи з принципу справедливості, добросовісності та розумності, встановленого ст.3 Цивільного кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2012 підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Львівської області від 24.04.2012 залишенню в силі.

Статтею 111 7 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких підстав Вищий господарський суд України як суд касаційної інстанції не має права встановлювати обставини та приймати нове рішення щодо перевезення за заявкою № 11\10\2010 вантажу трьома автомобілями, що коштує 5400 Євро, якщо це не встановлено судами попередніх інстанцій.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про наявності підстав для часткового задоволення касаційної скарги приватного підприємства "Транспортна компанія "Східний експрес -Універсал", оскільки судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи та прийнято рішення з дотриманням норм матеріального права, а натомість суд апеляційної інстанції невірно застосував норми права та скасував рішення суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Транспортна компанія "Східний експрес - Універсал" задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2012р. у справі №5015/496/12(5015/900/11) господарського суду Львівської області скасувати.

Рішення господарського суду Львівської області від 24.04.2012р. у справі 5015/496/12(5015/900/11) залишити в силі.

Головуючий І. Ходаківська

Судді Т. Данилова

В. Корсак