Рішення

від 02.10.2012 по справі 2975-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.10.2012Справа №5002-9/2975-2012

За позовом Приватного підприємства «Олєгор», Красногвардійський район, с. Восход

до Приватного підприємства «Транспортна компанія Ірина», м. Сімферополь

про стягнення 54 060,14 грн.

Суддя Н.С. Пєтухова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - Шатунов С.В., довіреність № 2 від 03.03.12, представник; Брюховецький В.А., довіреність № 1 від 03.03.12, представник;

Від відповідача - не з'явився

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом у якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 42 273,65 грн., пеню в розмірі 4 133,23 грн., 25% річних в розмірі 6 833,27 грн., 3% річних в розмірі 819,99 грн., а також судові витрати в розмірі 1609,50 грн.

Позивні вимоги позивач обгрунтовуває тим, що відповідачем не виконані умови договору поставки нафтопродуктів № П-17 від 01 листопада 2012 року у частині розрахунків за отриманий товар.

Відповідач повторно явку свого представника у судове засідання не забезпечив, витребувані документи не надав. Про день слухання справи був сповіщений належним чином. Ухвала суду була направлена на його юридичну адресу рекомендованою кореспонденцією. Причина не явки представника відповідача суду не відома.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору.

Справа розглядається на підставі наявних у неї матеріалів у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач у судовому засіданні заявив клопотання про залучення витребуваних судом документів до матеріалів справи.

Суд залучає документи до справи.

У судовому засіданні позивач підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

В с т а н о в и в:

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

01 листопада 2012 року між позивачем та відповідачем був укладений Договір поставки нафтопродуктів № П-17.

У відповідності до п. 1.1 Договору ПП «Олєгор» зобов'язується передати в узгоджені строки, а ПП «ТК «Ірина» прийняти та оплатити придбаний товар згідно умов договору.

Згідно умов договору Позивач протягом двох місяців, з 15 листопада до 30 грудня 2011 року, поставив Відповідачу дизельне паливо на загальну суму 89773,65 грн., у т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковими накладними №97 від 15 листопада 2011 року на суму 23 486,00 грн.; №113 від 13 грудня 2011 року на суму 29 656,25 грн.; №114 від 20 грудня 2011 року на суму 21 257,60 грн., .№136 від 30 грудня 2011 року на суму 15 373,80 грн., що підписані з двох сторін. Також поставки підтверджуються актом звірки взаємних розрахунків за період з 01 листопада 2011 року по 01 січня 2012 року що підписаним сторонами.

Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що оплата за товар здійсняється на 7 день після отримання товару.

Станом на 29 серпня 2012 року, Відповідачем сплачено за поставлений товар 47 500,00 грн. що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 01 листопада 2011 року по 01 січня 2012 року та виписками банку за 15 листопада 2011 року на суму 3 200,00 грн., 21 листопада 2011 року на суму 5 000,00 грн., 05 грудня 2011 року на суму 2 000,00 грн., 06 грудня 2011 року на суму 3 000,00 грн. 07 грудня 2011 року на суму 4 000,00 грн., 13 грудня 2011 року на суму 2 000,00 грн., 22 грудня 2011 року на суму 714,00 грн. та 4 286,00 грн., 27 грудня 2011 року на суму 2 .200,00 грн., 29 грудня 2011 року на суму 5 000,00 грн., 08 травня 2012 року на суму 1 000 грн., 14 травня 2012 року на суму 1 000 грн., 21 травня 2012 року на суму 1 000 грн., 29 травня 2012 року на суму 2 000 грн., 08 червня 2012 року на суму 2 000 грн., 12 червня 2012 року на суму 1 000 грн., 20 червня 2012 року на суму 2 000 грн., 04 липня 2012 року на суму 2 000 грн., 06 липня 2012 року на суму 1 900 грн., 20 липня 2012 року на суму 2 200 грн., що були оплачені на згідно рахунків №86 від 15 листопада 2011 року, №111 від 13 грудня 2011 року.

Позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином, однак, відповідач оплату товару не провів повністю, у зв'язку з чим на день розгляду справи за відповідачем утворилась заборгованість у розміру 42 273,65 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, і кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строку

Статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача у частині стягнення 42 273,65 грн. боргу підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розміру 4133,23грн. за період з 06.01.2012р. по 22.03.2012р.(згідно розрахунку позивача), 25% річних в розмірі 6 833,27 грн. та 3% річних у сумі 819,99 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що У разі невчасної оплати (неоплати), а також порушення п.3.5. цього Договору, Покупець виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення, що діє в

період, за який нараховується пеня від вартості неоплаченого або несвоєчасно сплаченого Товару, а також зобов'язується сплатити відсоток річних в розмірі - 25%, від суми не сплаченого або несвоєчасно сплаченого Товару, за повний період прострочення платежу.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/96-ВР від 22.11.1996р. передбачене, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який оплачується пеня.

Розрахунок пені позивачем був проведений вірно.

Таким чином, позовні вимоги позивача у частині стягнення з відповідача 4133,23грн. пені обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних за період з 06.01.2012р. по 28.08.2012р. у сумі 819,99 грн. не підлягають задоволенню.

Сторони передбачили в договорі(п.4.1), що у випадку несвоєчасної оплати, відповідач зобов'язаний сплатити 25% річних від простроченої суми.

Позивач просить стягнути з відповідача 25% річних в розміру 6833,27грн., а також 3% річних в сумі 819,99 грн. Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити в договорі інший розмір відсотків, чим передбачене даною статтею. Таким чином, позивні вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення 25% річних в розміру 6833,27грн. В частині стягнення 3% річних в сумі 819,99 грн. треба відмовити.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У судовому засіданні 02.10.2012р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписаний 04.10.2012 р.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити часткове.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Транспортна компанія Ірина» (95021, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, буд. 94, Гурт., кімната, 720Б, ЄДРПОУ 34523590) на користь Приватного підприємства «Олєгор» (97020, Красногвардійський район, с. Восход, вул. Миру, 8,кв. 26, ЄДРПОУ 36825747) заборгованості в розмірі 42 273,65 грн., пеню в розмірі 4 133,23 грн., 25% річних в розмірі 6 833,27 грн. та витрати по оплаті судового збору в розмірі 1609,50 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

3. В частині стягнення 3% річних в розмірі 819,99 грн. відмовити.

Суддя Н.С. Пєтухова