Постанова

від 02.10.2012 по справі 03/35-44.2

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2012 р. Справа № 03/35-44.2

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя суддіПолянський А.Г., Корсак В.А., Яценко О.В. (доповідач у справі) розглянувши матеріали касаційної скаргиВідділу державної виконавчої служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 24.05.2012 року у справі№ 03/35-44.2 господарського судуВолинської області за скаргою Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" в особі філії "Волинське головне регіональне управління" на діїВідділу державної виконавчої служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції за позовомПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" в особі філії "Волинське головне регіональне управління" доДочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" Володимир-Волинський комбінат хлібопродуктів простягнення кредитної заборгованості в сумі 1 175 162,36 грн. в судовому засіданні взяли участь представники від відповідача відділу ДВС Охріменко О.О. дов. № 95 від 01.10.2012 року, Гайдук Т.І. дов. № 97 від 01.10.2012 року, Бичук Л.С. дов. № 12270/03-23 від 01.10.2012 року ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" в особі філії "Волинське головне регіональне управління" (далі за текстом -ПАТ "КБ "Приватбанк") звернулось до господарського суду Волинської області із вимогою зобов'язати відділ державної виконавчої служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції (далі за текстом -ВДВС Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції) скасувати постанову від 10.02.2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження № 31321522 про примусове виконання наказу господарського суду та зобов'язання винести постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання наказу господарського суду.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 18.04.2012 року залишено без задоволення скаргу ПАТ "КБ "ПриватБанк" про зобов'язання ВДВС Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції скасувати постанову від 10.02.2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження № 31321522 та про зобов'язання -винести постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання наказу господарського суду Волинської області № 03/35-1 від 23.05.2003 року.

Не погоджуючись з вказаним судовим актом, ПАТ "КБ "ПриватБанк" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 18.04.2012 року у справі № 03/35-44.2 та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу ПАТ "КБ "ПриватБанк" про зобов'язання ВДВС Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції, визнати незаконною постанову від 10.02.2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження № 31321522 та зобов'язати ВДВС Волинського міськрайонного управління юстиції винести постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання наказу господарського суду Волинської області № 03/35-1 від 23.05.2003 року.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.05.2012 року апеляційну скаргу Пат "КБ "ПриватБанк" було задоволено: ухвалу господарського суду Волинської області від 18.04.2012 року у справі № 03/35-44.2 скасовано, скаргу ПАТ "КБ "Приватбанк" на дії ВДВС Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції задоволено частково. Визнано незаконною постанову ВДВС Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції від 10.02.2012 року ВП № 31321522 про відмову у відкритті виконавчого провадження та скасовано її.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду від 24.05.2012 року, ВДВС Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.05.2012 року скасувати, а ухвалу господарського суду Волинської області від 18.04.2012 року у справі № 03/35-44.2 залишити без змін, аргументуючи порушенням норм права, зокрема ст. ст. 22, 26, 40 Закону України "Про виконавче провадження".

Розпорядженням заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 01.10.2012 року № 03.08-05/918 для перегляду в касаційному порядку справи № 03/35-44.2 у зв'язку виходом судді Корсака В.А. з лікарняного сформовано колегію суддів у складі: головуючий -Полянський А.Г., судді Корсак В.А., Яценко О.В.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Волинської області від 12.05.2003 року у справі №03/35-44.2 з дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" Володимир-Волинський комбінат хлібопродуктів (далі за текстом -ДП ДАК "Хліб України") стягнуто на користь ЗАТ "КБ "ПриватБанк" в особі філії "Волинське головне регіональне управління" заборгованість по кредиту в сумі 980 323 грн., по відсотках в сумі 489 618, 63грн., пеню в сумі 68 434, 60грн., державне мито в сумі 1 622, 74 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 112, 64 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вищевказаного рішення господарським судом Волинської області 23.05.2003 року було видано наказ про його примусове виконання № 03\35-1.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що згідно із постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 19.04.2005 року, означений наказ перебував на виконанні у ВДВС Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції та повернутий за письмовою заявою стягувача. У описовій частині даної постанови зазначено, що виконавчий збір сплачено частково в сумі 500 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, на зворотному боці наказу про примусове виконання рішення № 03\35-1 державним виконавцем зроблено відмітку про його повернення на підставі п. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження".

03.02.2012 року ПАТ "КБ "Приватбанк" звернулося до ВДВС Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції з заявою про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Волинської області № 03\35-1 від 23.05.2003 року.

Постановою державного виконавця від 10.02.2012 року ВП №31321522 відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Волинської області № 03\35-1 від 23.05.2003 року, яку мотивовано державним виконавцем п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент звернення).

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції закону яка діяла на момент повернення виконавчого документу) виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві за письмовою заявою стягувача.

Частиною 4 ст. 40 вказаного Закону (в редакції закону яка діяла на момент повернення виконавчого документу) закріплено, що про повернення виконавчого документа і авансового внеску стягувачеві державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби, і може бути оскаржена до суду в 10-денний строк.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.04.2005 року за заявою позивача наказ господарського суду Волинської області від 23.0.2003 року № 03-35-1 було повернено заявнику, про що державним виконавцем 19.04.2005 винесено постанову про повернення виконавчого документу, доказів оскарження якої матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції закону яка діяла на момент повернення виконавчого документу) повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав, передбачених пунктами 2 -6 частини першої цієї статті, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених статтею 21 цього Закону.

Тобто як вбачається з положень наведених норм, які діяли на час повернення наказу господарського суду за заявою стягувача, Законом не було передбачено можливості повторного звернення із наказом господарського суду для примусового виконання до державної виконавчої служби.

Як вбачається з матеріалів справи позивач 03.02.2012 року звернувся до ВДВС Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції з заявою про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Волинської області № 03\35-1 від 23.05.2003 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи як виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті (п.1 ч. 2 ст. 17 ЗУ "Про виконавче провадження").

Статтею 22 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено строки пред'явлення виконавчих документів до виконання, зокрема в ч. 1 встановлено загальний строк звернення з виконавчим документом, а саме: протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Підстави відмови у відкритті виконавчого провадження закріплено в ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".

Пунктом 7 ч. 1 ст. 26 закріплено імперативний припис щодо відмови у відкритті виконавчого провадження, а саме: державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, постановою державного виконавця від 10.02.2012 року ВП №31321522 відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Волинської області № 03\35-1 від 23.05.2003 року.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні скарги ПАТ "КБ "ПриватБанк" на дії ВДВС Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції, оскільки держаний виконавець діяв в межах та в порядку передбаченому Законом.

Таким чином, посилання апеляційного господарського суду на положень ст. ст. 26, 49 Закону України "Про виконавче провадження" та обґрунтування постанови тим, що для закінчення виконавчого провадження необхідна заява стягувача про відмову від примусового виконання рішення суду, яка визнана судом -є помилковим, оскільки можливість відновлення виконавчого провадження відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 вказаного Закону можливе при визнання судом незаконною чи скасуванні начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець постанови про повернення виконавчого документу стягувачу.

Згідно з ч. 1 ст. 111 10 ГПК України підставою для скасування або зміни рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що постанова апеляційного господарського суду від 24.05.2012 року підлягає скасуванню, як така що прийнята з порушенням Закону України "Про виконавче провадження", а ухвала господарського суду Волинської області від 18.04.2012 року у справі № 03/35-44.2 залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу відділу державної виконавчої служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.05.2012 року у справі № 03/35-44.2 задовольнити.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.05.2012 року у справі № 03/35-44.2 скасувати.

3. Ухвалу господарського суду Волинської області від 18.04.2012 року у справі № 03/35-44.2 залишити без змін.

Головуючий суддяА.Г. Полянський СуддіВ.А. Корсак О.В. Яценко