Рішення

від 27.09.2012 по справі 5023/3341/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2012 р.Справа № 5023/3341/12 вх. № 3341/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Васильєвою К.М.

за участю

позивача - Шапченко О.О., довіреність від 01.01.2011 року; відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "СОБІ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Транс ЛТД", м. Харків

про стягнення коштів у сумі 16610,59 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення коштів у сумі 16610,59 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором № 001 про надання транспортно-експедиційних послуг при організації перевезень вантажів автомобільним транспортом на митній території України та іноземних держав від 06 жовтня 2011 року, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 16018,14 грн., пеню в розмірі 493,71 грн. та 3 % річних в розмірі 98,74 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 липня 2012 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/3341/12 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 07 серпня 2012 року о 14:45.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 серпня 2012 року в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи відповідачу відмовлено, розгляд справи відкладено на 20 вересня 2012 року о 12:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 вересня 2012 року клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволено, клопотання позивача про продовження строку розгляду справи № 5023/3341/12 задоволено, строк розгляду справи продовжено на п'ятнадцять днів, до 09 жовтня 2012 року та розгляд справи відкладено на 20 вересня 2012 року о 12:00.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Також, до матеріалів справи, через канцелярію суду, супровідним листом (вх. № 16336) надав додаткові документи, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Відповідач в призначені судові засідання не з'являвся, вимоги попередніх ухвал суду не виконував, правом на участь уповноваженого представника не скористався.

Під час розгляду справи № 5023/3341/12, судом перевірено адресу відповідача, згідно наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 31 липня 2012 року місцезнаходження відповідача - 61052, м. Харків, провулок Сімферопольський, буд. 6, офіс 307, саме на зазначену адресу господарським судом направлялись всі процесуальні документи відповідачу.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

06 жовтня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 101 про надання транспортно-експедиційних послуг при організації перевезень вантажів автомобільним транспортом на митній території України та іноземних держав (надалі-Договір), відповідно до умов якого позивач (виконавець) зобов'язується доставити довіреній йому уповноваженою особою (вантажовідправник) вантаж до пункту призначення та передати його особі уповноваженій на отримання вантажу (вантажоодержувач) у відповідності з умовами даного договору та поданих заявок, які є невід'ємною частиною цього договору, а відповідач (експедитор) зобов'язаний сплатити встановлену за перевезення плату (п.1.2 Договору).

Згідно з п. 5.7 Договору підставою для розрахунків за спірним договором є рахунок перевізника на відповідну суму в строки, вказані в замовленні.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно з приписами статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до п. 5.8 Договору, сторонами передбачено термін оплати за фактично виконану роботу, який складає 10 банківських днів з моменту отримання від позивача (виконавця) документів, що вказані в п. 5.3 даного договору, якщо інше не обумовлене в транспортному замовленні.

06 жовтня 2011 року відповідач на адресу позивача направив:

- Заявку № 000000283 на перевезення вантажу (цигарок в коробках) тонаж - 20т., об'єм -86 куб. метрів з зазначенням місць та часу завантаження і вигрузки. Ціна робіт в заявці визначена - 1200 Євро по курсу НБУ на день загрузки (арк. справи 15).

- Заявку № 000000284 на перевезення вантажу (цигарок в коробках), тонаж-20т., об'єм -86 куб. метрів з зазначенням місць та часу завантаження і вигрузки. Ціна робіт в заявці визначена - 1200 Євро по курсу НБУ на день загрузки (арк. справи 16).

Вищезазначені заявки були прийняті позивачем (виконавцем) до виконання.

12 жовтня 2011 року позивачем було здійснено загрузку вантажу в автомобільні транспорти, відповідно до вищезазначених заявок.

17 жовтня 2011 року позивачем було здійснено вигрузку вантажу за адресами, які зазначені в заявках.

Наявні в матеріалах справи Міжнародні товарно-транспортні накладні (СМR): № 099955 від 12.02.2011 року та № 099971 від 12.10.2011 року (арк. справи19-20) (з підписом та штампом отримувача вантажу), підтверджують належне виконання своїх договірних зобов'язань з боку позивача.

За фактом виконання перевезення вантажу у міжнародному сполучені, позивач 25 жовтня 2011 року, на виконання п. 5.4 спірного договору, надіслав відповідачу оригінали: Міжнародних товаро-транспортних накладних (СМR): № 099955 від 12.02.2011 року та № 099971 від 12.10.2011 року, рахунок-фактуру № 478т від 17.10.2011р. (СМR № 099955), рахунок-фактуру № 480т від 18.10.2011р. (СМR 099971), податкових накладних, актів виконаних робіт; а також копії: свідоцтва про державну реєстрацію, ліцензії ТОВ "Собі" на провадження діяльності пов'язаної з наданням послуг автомобільного перевезення, свідоцтва платника ПДВ завіреного печаткою. На підтвердження зазначеного позивачем до матеріалів справи подано поштовий Реєстр групи рекомендованих листів (арк. справи 26).

Всупереч вимогам п. 5.7 та п. 5.8 спірного договору № 101 від 06.10.2011 року відповідач свої зобов'язання з оплати наданих послуг виконав частково, сплативши кошти 13.01.12р., 16.01.12р., 27.01.12р., 30.01.12р., 03.02.12р., 18.04.12р. - всього на загальну суму 10018,14 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку ПАТ "Промінвестбанк".

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 101 від 06 жовтня 2011 року становить 16018,14 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

У зв'язку з існуючою заборгованістю, 24 травня 2012 року позивач направив на адресу відповідача претензію, в якій просить останнього в десятиденний термін провести оплату наявної заборгованості у розмірі 16018,14 грн. за спірним договором № 101 від 06.10.2011р., однак відповідач відповіді на вимогу не надав та суму боргу позивачу не сплатив, що й стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Згідно ст. 34 ГПК України, суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 16018,14 грн.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача, пеню в розмірі 493,71 грн. та 3% річних у розмірі 98,74 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.7 спірного договору № 101 від 06.10.2011р., сторони передбачили, що у випадках прострочення оплати вартості за надані послуги відповідач (експедитор) сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла в період, за який сплачується пеня за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши нарахування надані позивачем 3 % річних у розмірі 98,74 грн. та пені у розмірі 493,71 грн. суд приходить до висновку, що дані розрахунки не суперечать вимогам чинного законодавства, нараховані вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Наведені обставини є підставою для повного задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати по сплаті судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Транс ЛТД", 61052, м. Харків, пров. Сімферопольський, буд. 6, оф. 307, (р/р 26003057003496 в ХГРУ "Приватбанк", МФО 351533, код ЄДРПОУ 37191048) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Собі", 04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 4, (р/р 26005601003935 в ПАТ "Промінвестбанк", МФО 300012, код ЄДРПОУ 16476986) - 16018,14 грн. основного боргу, 493,71 грн. пені, 98,74 грн. 3 % річних, 1609,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.10.2012 р.

Суддя Жиляєв Є.М.