Рішення

від 03.10.2012 по справі 5011-67/11449-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-67/11449-2012 03.10.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Гюнсел" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Пост Експрес Україна" простягнення 37 338,13 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники сторін:

від позивача:Сокур С.В. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гюнсел" (надалі -"Позивач") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пост Експрес Україна" (надалі -"Відповідач") про стягнення 37 338,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору на надання послуг з перевезення багажу (вантажу) від 01.05.2011 р. позивач надав послуги з перевезення вантажу, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 35 343,60 грн. Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 664,74 грн. та 3% річних у розмірі 329,79 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.08.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 07.09.2012 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.09.2012 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 03.10.2012 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, надав банківську виписку, з якої вбачається, що відповідачем 14.09.2012 р. частково сплачено суму заборгованості у розмірі 10 000,00 грн., позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.05.2011 р. між Позивачем (виконавець, або перевізник) та Відповідачем (замовник) укладено договір на надання послуг з перевезення багажу (вантажу) (надалі -"Договір").

Згідно із п. 1.1 Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з обслуговування доставки багажу (вантажу) (надалі-послуги) у відповідності з господарськими можливостями виконавця та вимогами замовника.

Відповідно до п. 1.2 Договору послуги надаються у відповідності правил, які затверджені виконавцем (Додаток №1).

Додатком №1 до Договору сторони погодили умови з перевезення багажу (вантажу).

Із змісту п. 1.4 Договору вбачається, що за виконання виконавцем зобов'язань замовник сплачує виконавцю грошові кошти у відповідності до умов даного Договору.

Положеннями п. 3.2 Договору визначено, що оплата послуг виконавця здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно п. 3.3 Договору відповідність розрахунків по доставці багажу (вантажу) здійснюється сторонами шляхом складення акту виконаних робіт (з копією реєстру багажної відомості). Вартість послуг виконавця за звітний місяць,що вказана в акті виконаних робіт за звітний місяць включає суму доставки багажу (вантажу) (загальна сума реєстру багажної відомості) та суму НДС 20%.

Відповідно до п. 4.2 Договору у випадку порушення строків оплати послуг виконавця відповідно п. 3.3 даного Договору замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на момент оплати від суми, належної до перерахування за кожний день прострочення платежу.

Згідно до п. 6.1 Договору даний договір вступає в силу 01.05.2011 р. та діє до 31.12.2011 р.

На виконання умов Договору, позивачем у період березень-квітень 2012 р. було надано відповідачу послуги із перевезення вантажів на суму 35 343,60 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) за березень 2012 р. на суму 19 573,20 грн. та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) за квітень 2012 р. на суму 15 770,40 грн.

Вказані акти містять підпис та відтиск печатки відповідача.

31.05.2012 р. сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків, з якого вбачається, що станом на 31.05.2012 р. заборгованість відповідача на користь позивача по сплаті вартості послуг із перевезення вантажів становить 35 343,60 грн.

15.06.2012 р. відповідач гарантійним листом №1/06 від 15.06.2012 р. звернувся до позивача, за змістом якого відповідач визнав заборгованість по сплаті вартості наданих послуг з перевезення вантажу на загальну суму 35 343,60 грн., та гарантував погасити вказану заборгованість наступним чином: до 15.07.2012 р. перерахувати на рахунок позивача частину заборгованості у розмірі 17 700,00 грн. та до 31.07.2012 р. частину заборгованості у розмірі 17 643,30 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг з перевезення вантажів за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за березень 2012 р. на суму 19 573,20 грн. та за квітень 2012 р. на суму 15 770,40 грн. на підставі Договору, у зв'язку із чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 35 343,60 грн. (19 573,20 грн. + 15 770,40 грн.).

Договір є договором перевезення вантажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 32 Господарського кодексу України та Глави 64 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 2 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно -правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Надання позивачем послуг відповідачу за Договором у період березень-квітень 2012 р. на загальну суму 35 343,60 грн. на підставі Договору, підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за березень 2012 р. на суму 19 573,20 грн. та за квітень 2012 р. на суму 15 770,40 грн., а також підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 31.05.2012 р.

Статтею 916 Цивільного кодексу України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Згідно п. 3.3 Договору відповідність розрахунків по доставці багажу (вантажу) здійснюється сторонами шляхом складення акту виконаних робіт (з копією реєстру багажної відомості). Вартість послуг виконавця за звітний місяць,що вказана в акті виконаних робіт за звітний місяць включає суму доставки багажу (вантажу) (загальна сума реєстру багажної відомості) та суму НДС 20%.

Таким чином, у спірний період за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за березень 2012 р. (на суму 19 573,20 грн.) та за квітень 2012 р. (на суму 15 770,40 грн.) на підставі Договору позивачем надано послуги з перевезення вантажу на суму 35 343,60 грн. (19 573,20 грн. + 15 770,40 грн.).

В судовому засіданні представником позивача надано банківську виписку по особовому рахунку, з якої вбачається, щзо 14.09.2012 р. відповідач частково виконав грошове зобов'язання по сплаті наданих послуг із перевезення вантажів за вищезазначеними актами на суму 10 000,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача на корить позивача за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за березень, квітень 2012 р. становить 25 343,60 грн. (35 343,60 грн. загальна вартість наданих позивачем послуг за актами -10 000,00 грн. часткової оплати відповідачем послуг)

Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями п. 3.2 Договору визначено, що оплата послуг виконавця здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.2 Договору, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті наданих послуг з перевезення вантажів за Договором на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 25 343,60 грн. на підставі Договору за надані послуги по перевезенню вантажів. Вказана заборгованість відповідачем за змістом гарантійного листа №1/06 від 15.06.2012 р. визнана, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу та існування обов'язку відповідача по сплаті на користь позивача заборгованості за надані останнім послуги з перевезення вантажів за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за березень, квітень 2012 р. у розмірі 25 343,60 грн.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 664,74 грн. нарахованої від суми заборгованості за актом за березень 2012 р. у період з 11.04.2012 р. по 16.08.2012 р. (дата звернення із позовом до суду) та від суми заборгованості за актом за квітень 2012 р. у період з 11.05.2012 р. по 16.08.2012 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до п. 4.2 Договору у випадку порушення строків оплати послуг виконавця відповідно п. 3.3 даного Договору замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на момент оплати від суми, належної до перерахування за кожний день прострочення платежу.

На підставі викладеного за перерахунком суду з урахуванням наданого позивачем розрахунку пені, розмір пені що підлягає стягненню з відповідача, становить 1 660,19 грн.

В іншій частині заявленої до стягнення пені у розмірі 4,55 грн. необхідно відмовити, оскільки вона обрахована не вірно.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 329,79 грн. нарахованих від суми заборгованості за актом за березень 2012 р. у період з 11.04.2012 р. по 16.08.2012 р. (дата звернення із позовом до суду) та від суми заборгованості за актом за квітень 2012 р. у період з 11.05.2012 р. по 16.08.2012 р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунком суду з урахуванням наданого позивачем розрахунку розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 332,95 грн.

Оскільки позивачем заявлено вимоги в частині стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті послуг у розмірі, який є меншими, ніж визначений судом, то з урахуванням відсутності підстав для виходу за межі позовних вимог, такі вимоги задовольняються у розмірі, заявленому позивачем до стягнення.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 25 343,60 грн., пені у розмірі 1 660,19 грн. та 3% річних у розмірі 329,79 грн.

В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гюнсел" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пост Експрес Україна" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; ідентифікаційний код 36471230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гюнсел" (03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3-Б; ідентифікаційний код 25292096) суму основного боргу у розмірі 25 343 (двадцять п'ять тисяч триста сорок три) грн. 60 коп., пеню у розмірі 1 660 (одна тисяча шістсот шістдесят) грн. 19 коп., 3% річних у розмірі 329 (триста двадцять дев'ять) грн. 79 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 178 (одна тисяча сто сімдесят вісім) грн. 24 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Рішення підписано 03.10.2012 р.