Рішення

від 17.09.2012 по справі 5023/3501/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2012 р.Справа № 5023/3501/12 вх. № 3501/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погореловой О.В

при секретарі судового засідання Бережановій Ю.Ю.

за участю : позивача - Царьов Р.В., за дорученням, відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом Харківської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини, м. Харків

до Приватного підприємства "Армакс-Харків", м. Харків

про стягнення 112183,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд розірвати договір підряду № 173М від 09.12.2011 року, укладений між позивачем та відповідачем та стягнути з останнього збитки у розмірі 116395,62 грн. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача. Позов обґрунтований ст. ст. 852, 858, 864 ЦК України.

До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві.

Судом перевірено адресу відповідача, та встановлено, що місцезнаходження відповідача -61136, м. Харків, вул. Командарма Уборевича, 30, корп. Б, кв. 59, та саме на цю адресу надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву.

Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

17.09.2012 року до господарського суду від позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій він просить суд стягнути з відповідача безпідставно отримані грошові кошти в сумі 116395,62 грн. та покласти на відповідача всі судові витрати по справі.

Суд, дослідивши заяву, вислухавши представника позивача, а також враховуючи те, що, відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, приймає надану заяву до провадження та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

17.09.2012 року до господарського суду від позивача надійшло клопотання в якому він просить суд витребувати з Жовтневого районного суду м. Харкова належним чином засвідчену копію висновку судової будівельно-технічної експертизи № 6936 від 02.08.2012 року по кримінальній справі № 2512083 за обвинуваченням Ковальова С.К. за ч. 2 ст. 367 КК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, відмовляє в задоволенні клопотання, оскільки аналогічне клопотання вже було задоволено ухвалою суду від27.08.2012 року.

17.09.2012 року до господарського суду від позивача надійшло клопотання в якому він просить суд частково задовольнити позовні вимоги у розмірі 112183,00 грн.

Суд, дослідивши клопотання, вислухавши представника позивача, долучає його до матеріалів справи та зазначає наступне.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви. Як вбачається зі змісту клопотання позивача та як пояснив сам позивач в судовому засіданні, це клопотання фактично є заявою про зменшення розміру позовних вимог в якій він просить суд стягнути з відповідача 112183,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів. Отже, суд, вислухавши представника позивача, а також враховуючи норми статті 22 Господарського процесуального кодексу України, приймає клопотання до провадження та продовжує розгляд справи з його урахуванням.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі (з урахуванням наданих уточнень) та просив суд його задовольнити.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

09.12.2011 року Харківська регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини (далі-позивач) в особі директора Ковальова Сергія Костянтиновича, який діяв на підставі положення та Приватне підприємство "Армакс -Харків" в особі директора Гомза Максима Валентиновича, який діяв на підставі статуту, уклали договір підряду № 173М (далі-договір).

Згідно п. 1.1. договору позивач доручав, а відповідач зобов'язався виконати схему зовнішнього електропостачання Харківської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини по вул. Жовтневої Революції, 148 у м. Харкові.

Відповідно до п.6.1. договір діє з моменту підписання до 31.12.2011 року.

11.01.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до якої п.6.1 договору викладено у наступній редакції: "Даний Договір діє з моменту підписання до 31.03.2012 року."

29.12.2011 року позивачем та відповідачем було підписано акт № б/н приймання виконаних будівельних робіт по договору № 173 від 09.12.2011 року.

Відповідно до п.3.1 договору позивач сплатив відповідачу вартість робіт по договору № 173 від 09.12.2011 року в сумі - 228499,00 грн. (разом з ПДВ), що підтверджується платіжним дорученням № 2910 від 11.01.2012 року.

На виконання умов договору позивачем була зроблена оплата робіт на поточний рахунок ПП "Армакс" в повному обсязі.

25.04.2012 року прокуратурою Жовтневого району м. Харкова в порядку правозахисної діяльності проведено перевірку додержання посадовими особами Харківської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини вимог законодавства України про бюджетну систему при здійсненні будівельних та ремонтних робіт. За результатами перевірки було винесено постанову про порушення кримінальної справи за фактом неналежного виконання службовими особами Харківської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини покладених на них обов'язків, через несумлінне ставлення до них, що призвело до надмірного використання бюджетних грошових коштів в сумі 116395,62 грн. за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

Як вбачається з постанови про притягнення у якості обвинуваченого від 03.08.2012 року, відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 6936 від 02.08.2012 року об'єми фактично виконаних робіт з реконструкції схеми зовнішнього електропостачання Харківської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини за адресою: м. Харків, вул. Жовтневої Революції, 148 не відповідає об'ємам виконаних робіт, зазначених в акті виконаних робіт.

Вартість фактично виконаних робіт з реконструкції схеми зовнішнього електропостачання Харківської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини складає 116316,00 грн.

Завищення вартості будівельних робіт з реконструкції схеми зовнішнього електропостачання Харківської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини за адресою: м. Харків, вул. Жовтневої Революції, 148 за договором підряду № 173м від 09.12.2011, виконаних ПП "Армакс-Харків" становить 112183,00 грн.

Дане завищення вартості робіт стало наслідком невиконання повного комплексу робіт з реконструкції схеми зовнішнього електропостачання Харківської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини за адресою: м. Харків, вул. Жовтневої Революції, 148 за договором підряду № 173м від 09.12.2011, включення в акт б/н приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року (форма № КБ-2в) за договором № 173м від 09.12.2011 недостовірних даних про обсяги виконаних робіт, використаних матеріалах, виробах і конструкціях, а також використаних будівельних машин і механізмів.

Директором Харківської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини Ковальовим С.К.14.06.2012 року була направлена претензія директору ПП "Армакс-Харків" Гомзе М.В., з вимогою відшкодувати збитки на суму 116 395,62 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Частинами 2 і 3 статті 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що положення частини 1 цієї статті застосовується при поверненні виконаного однією із сторін у зобов'язанні незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до частини 6 статті 78 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за управління бюджетними коштами і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим Кодексом.

В пункті 3.3.12 Правил визначення вартості будівництва ( ДБН ДІЛ 1-1-2000), затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 року № 174 вказується на те, що незалежно від виду договірної ціни та способів взаєморозрахунків при виявленні у розрахунках за виконані роботи (форми № КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт " та № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт", які були відповідно оформлені та оплачені за попередні періоди) безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення зазначених помилок.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 112183,00 грн. обґрунтована, вона підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростована відповідачем, та суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Армакс-Харків" (код ЄДРПОУ 35352236, юридична адреса: 61136, м. Харків, вул. Командарма Уборевича, 30-6, кв. 59, р/р26003000072418, ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) на користь Харківської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини" (61157, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 148, р/р 35220002000313, ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, код. ЄДРПОУ 00708992) - 112183,00 грн. завищення вартості виконаних робіт та 2243,66 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19 вересня 2012 року.

Суддя Погорелова О.В.