Рішення

від 04.10.2012 по справі 17/5005/7816/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.10.12р. Справа № 17/5005/7816/2012 За позовом Дочірнього підприємства "Капарол Україна", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Група . ", смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області

про стягнення 36 263,67 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Стежко Ю.Д., довір. б/н від 13.07.11р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору :

Дочірнє підприємство "Капарол Україна" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Група . " (далі - відповідач) суму 33 821,23 грн. основного боргу, 1 730,33 грн. пені, 567,10 грн. 3% річних, 145,01 грн. інфляційних, а всього 36 263,67 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобов'язань договору комісії № К-27/05/10 від 27.05.10р.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, не надав відзив на позов і витребувані документи. В той же час, останній належним чином повідомлений про місце, час та дату розгляду спору (кореспонденція суду надсилалась на адресу зазначену у витязі з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АА № 780759 (а.с. 44)), але не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, і не направив свого представника у призначене судове засідання.

Зважаючи на те, що відповідач мав всі можливості надати докази на підтвердження своїх заперечень за їх наявності, суд вважає можливим розглянути спір по суті за відсутності представника відповідача, згідно ст. 75 ГПК України, оскільки останній повідомлений про слухання спору належно, а в матеріалах справи достатньо документів необхідних господарському суду для прийняття правомірного та обґрунтованого рішення.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

27.05.2010 року між позивачем (комітентом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Група "Майстер", правонаступником якого є ТОВ "Торгівельна Група . " - відповідачем (комісіонером) було укладено договір комісії № К-27/05/10 (далі - Договір), згідно з умовами якого комітентом згідно специфікацій № 1, № 2 передано комісіонеру для реалізації за відповідну винагороду лакокрасочні матеріали (товар) на загальну суму 98 266,16 грн., що підтверджується наявною у справі двохсторонньою видатковою накладною № РНК-11/10003 від 22.07.11р.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного договору комісії, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 1011 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

В силу положень ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За умовами п. 4.3 Договору перерахування коштів отриманих комісіонером за реалізований товар та що належать комітенту, здійснюється відповідачем у строк не пізніше 3-х банківських днів з моменту затвердження позивачем звіту комісіонера згідно п. 6.3.10 Договору.

Приписи п. 6.3.7 Договору зобов'язують відповідача надавати на затвердження комітенту підписаний та завірений печаткою звіт комісіонера один раз на місяць з 5 до 15 числа. Оплата два рази в місяць звіт один раз по закриттю бази.

Відповідно до п. 6.1.6 Договору звіт комісіонера про виконання доручення комітента по даній угоді є актом приймання наданих комісіонером послуг.

Строк реалізації товару переданого на комісію складає 365 календарних днів з дати зазначеній у накладній на передачу товару (п. 5.1 Договору), а в разі не реалізації товару комітента в передбачений строк комісіонер, зокрема, зобов'язаний оплатити позивачу вартість нереалізованого товару на протязі 3-х банківських днів з моменту закінчення строку реалізації (п. 5.2 Договору).

Положення ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Вивчивши документи долучені до матеріалів справи господарський суд зазначає, що позивач взяті на себе Договірні обов'язки виконав належним чином, тоді як відповідач:

- 10.10.11р. за наявною у справі накладною № О-00000147 повернув позивачу спірного товару на суму 64 444,93 грн.;

- у період з липня 2011 року по березень 2012 року здійснив реалізацію товару на загальну суму 22 582,03 грн., що підтверджується звітами комісіонера та актами виконаних робіт по Договору на продаж партії товару (а.с. 24-39), однак до теперішнього часу не перерахував комітенту відповідну вартість від реалізованого товару;

- по закінченню строку на реалізацію товару (22.07.12р. - п. 5.1 Договору) станом на 26.07.12р. не сплатив комітенту суму 11 239,20 грн. вартості нереалізованого спірного товару.

В зв'язку із чим, станом на 10.08.12р. у відповідача перед позивачем утворилась основна заборгованість в загальному розмірі 33 821,23 грн. (22 582,03 грн. вартість реалізованого товару + 11 239,20 грн. вартість нереалізованого в строк товару та неповернутого комітенту), яка підтверджується матеріалами справи та визнається судом обґрунтованою.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

В силу положень ст.ст. 4, 16, 258, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

Внаслідок порушення відповідачем Договірних зобов'язань, позивач, в силу умов п. 8.3 Договору та положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу на суму основної заборгованості за період з 04.08.11р. по 10.08.12р. розмір 1 730,33 грн. пені, а також за період з серпня 2011 року по березень 2012 року суму 145,01 грн. інфляційних та за період з 04.08.11р. по 10.08.12р. суму 567,10 грн. 3% річних, що відображається з обґрунтованого розрахунку позивача.

Окрім того, перевіривши здійснені позивачем нарахування розміру пені, 3% річних та інфляційних, за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи «Законодавство», суд визнає їх обґрунтованими, вірно розрахованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати загальної спірної суми заборгованості, обставин наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростував.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Позивачем на підставі ст. 33 ГПК України було документально доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу заявлених вимог.

Викладене є підставою для задоволення позову.

Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43-44, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Група . " (52000, смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, вул. Теплична, 42; ЄДРПОУ 30950408) на користь Дочірнього підприємства "Капарол Україна" (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 35-А; ЄДРПОУ 32593100) суму 33 821,23 грн. (тридцять три тисячі вісімсот двадцять одна грн. 23 коп.) основного боргу, 1 730,33 грн. (одна тисяча сімсот тридцять грн. 33 коп.) пені, 145,01 грн. (сто сорок п'ять грн. 01 коп.) інфляційних, 567,10 грн. (п'ятсот шістдесят сім грн. 10 коп.) 3% річних, 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров