Рішення

від 04.10.2012 по справі 19/58/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

04 жовтня 2012 р.

Справа 19/58/2012/5003

за позовом : Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1)

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітлинецьке" ( 23720, Вінницька обл., Гайсинський р-н., с. Мітлинці, вул. Маркса, 52а )

про стягнення 16 125,00 грн. заборгованості

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Резніченко Ю.В.

Представники

позивач : ОСОБА_1,

позивача : ОСОБА_2,

відповідача : не з"явився.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Мітлинецьке" про стягнення 16 125,00 грн. заборгованості. з яких 12 900,00 грн. сума основного боргу, 3 225,00 грн. пені.

Ухвалою суду від 04.09.2012 року порушено провадження у даній справі з призначенням її до розгляду на 14.09.2012 року.

В судове засідання 14.09.2012 року з'явився позивач та представник позивача, які позов підтримали в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання належним чином повідомлений, про що свідчить розписка, яка міститься в матеріалах справи.

В судове засідання 04.10.2012 року з'явився позивач та представник позивача, які позов підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, документів витребуваних ухвалами суду не надав, причини своєї неявки не повідомив, при цьому, що про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином ухвалами суду від 04.09.2012 року, 14.09.2012 року, які надсилались останньому рекомендованою кореспонденцією за адресою, яка відповідає тій, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що стверджується відповідним спеціальним витягом з ЄДРЮОФОП.

В силу вимог ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам або прокурору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Окрім того, при неявці відповідача в судове засідання суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвал, які наявні в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документів. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, та дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив наступне.

23.08.2011 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Мітлинецьке" було укладено договір на проведення робіт по захисту сільськогосподарських культур від шкідників, бур'янів та хвороб.

Відповідно до п.1.1. договору позивач виконав роботи по внесенню пестицидів своєю технікою та технологією з дотриманням технологічних та санітарних норм на площі 258 га., а відповідач зобов'язувався розрахуватись за виконані роботи згідно п.п.3.2-3.4. вищевказаного договору.

Відповідно до п. 3.2. договору на протязі 2 календарних днів після закінчення робіт по обробітку с.г. культур представники обох сторін складають акт про прийняття виконаних робіт та скріплюють своїми підписами. В акті обов'язково вказується назва та кількість втраченого препарату, культури, що обробляється. Даний акт підлягає затвердженню керівником замовника та виконавця і свідчить про виконання виконавцем своїх обов'язків.

Відповідно до п.3.3. вартість робіт по даному договору визначається за погодженням обох сторін і є договірною, що становить 50 грн. розрахунку за один гектар обробленої площі.

Так, відповідно до п.3.2.-3.4. договору відповідач зобов'язувався оплатити виконані роботи, з розрахунку 50,00 грн. за 1 га обробленої площі.

Позивачем було оброблено сільськогосподарських культур від шкідників, бур'янів та хвороб на площі 258 га., що підтверджується актом приймання виконаних робіт від 23.08.2011 року, який обопільно підписаний сторонами та скріплений мокрими печатками.

Всього на виконання договору було виконано робіт на загальну суму 12 900,00 грн.

Тобто свої зобов'язання за договором позивач виконав повністю, натомість відповідач свої зобов'язання не виконав, чим порушив умови договору.

Відповідно до п.3.4. договору остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється відповідачем не пізніше 10 днів після виконаних робіт ( акт виконаних робіт від 23.08.2011 року) проте, 02.09.2011 року розрахунок не був проведений, тому борг відповідача перед позивачем складає 12 900,00 грн.

15.11.2011 року позивач направив відповідачу претензію з вимогою сплати боргу, яку останній отримав 18.11.2011 року, (про що свідчить поштове повідомлення, копія якого наявна в матеріалах справи) та яка залишена без задоволення.

Внаслідок невиконання належно умов договору, відповідачу згідно п.3.3.1. договору, було нараховано пеню в розмірі 3 225,00 грн.

З наявних матеріалів справи видно, що станом на день розгляду справи в суді відповідач заборгованість не сплатив.

Заслухавши надані в судових засіданнях пояснення позивача та представника позивача, дослідивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі -ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами склалися правовідносини щодо надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Заборгованість відповідача підтверджується матеріалами справи та доводами позивача, тому враховуючи викладене позов в частині стягнення 12 900,00 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем окрім суми основного боргу заявлено до стягнення пеню в розмірі 3 225,00 грн., яка нарахована як наслідок невиконання належно умов договору, що передбачена п.3.3.1. договору - ( за невиконання обов'язків по оплаті виконаних робіт, або їх неналежне виконання замовник сплачує на користь виконавця пеню в розмірі 0,3 % від належної до оплати суми за кожен день прострочки, але не більше 25 % від загальної суми).

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Статтею 252 ЦК України визначено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ч. 1 ст. 253 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як видно з матеріалів справи відповідачем не було вчасно здійснено розрахунки з позивачем.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Проте, беручи до уваги норми чинного законодавства, відповідно до ч.3. ст. 343 господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" - платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений , обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня. Сума зменшення розміру пені відноситься на результати фінансово-господарської діяльності одержувача грошових коштів, а щодо державних установ та організацій, що фінансуються за рахунок бюджету, - на зменшення їх фінансування.

У п.3 інформаційного листа ВГС України № 01-06/224/2012 від 27.02.2012 року видно правову позицію з приводу нарахувань пені та зазначено, що договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Отже, яким би способом не визначався у договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний. Тому, позивачем при обрахуванні пені не враховано норми Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та господарського кодексу України.

При цьому, суд зробив перерахунок пені відповідно до норм чинного законодавства, та прийшов до висновку, що до стягнення підлягає пеня в розмірі 1002,49 грн. (період з 03.09.2011р.-03.03.2012 р.)

В стягненні 2222,51 грн. пені слід відмовити.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно з положеннями ст. 49 ГПК України та ЗУ "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115,116 ГПК України

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мітлинецьке" ( вул. Маркса, 52а, с. Мітлинці, Гайсинський р-н, Вінницька обл., 23720, код ЄДРПОУ 33837346 ) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ПАТ КБ "Правекс-Банк", МФО 380838) 12 900,00 грн. основного боргу, 1002,49 грн. пені, 1609,50 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.В решті позовних вимог відмовити.

5. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.

Повне рішення складено 05 жовтня 2012 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ( АДРЕСА_1)

3 - відповідачу ( 23720, Вінницька обл., Гайсинський р-н., с. Мітлинці, вул. Маркса, 52а )