Рішення

від 03.10.2012 по справі 5006/14/177/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.10.12 р. Справа № 5006/14/177/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична Компанія «Апріорі

- Лекс», ЄДРПОУ 33864317, м.Донецьк

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Транспортні системи України»,

ЄДРПОУ 20366602, м.Донецьк

про стягнення 21 656,16грн.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Кухар Ю.Д.-по дов.

від відповідача: Шаповалова Ю.І.-по дов.

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична Компанія «Апріорі-Лекс», м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Транспортні системи України», м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 21656,16 грн., у тому числі основний борг в сумі 20000,00 грн., пеня в сумі 1128,09грн. та три проценти річних в сумі 528,07 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на генеральний договір №4 про надання юридичних послуг від 05.01.2011р., акт №5 про надані юридичні послуги від 31.05.2011р., акт №10 про надані юридичні послуги від 31.10.2011р., акт №11 про надані юридичні послуги від 30.11.2011р., акт №12 про надані юридичні послуги від 30.12.2011р., акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2011р. по 08.05.2012р., розрахунок суми позову.

Відповідач надав відзив на позовну заяву від 24.09.2012р. №1/1-319/12, в якому стверджує про погашення суми заборгованості перед позивачем в розмірі 5000,00 грн. за послуги, надані у травні 2011р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

05.01.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична Компанія «Апріорі - Лекс», м.Донецьк та Публічним акціонерним товариством «Донецькавтотранс» (яке було перейменоване в «Транспортні системи України» та є правонаступником права та обов'язків першого), було укладено генеральний договір №4 про надання юридичних послуг.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що виконавець зобов'язується за завданням замовника надавати абонентські юридичні послуги в об'ємі і на умовах передбачених цим договором, а замовник зобов'язаний оплатити зазначені послуги.

Згідно з наданими до матеріалів справи актами про надані юридичні послуги №5 від 31.05.2011р., №10 від 31.10.2011р., №11 від 30.11.2011р., №12 від 31.12.2011р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична Компанія «Апріорі - Лекс» були надані абонентські юридичні послуги відповідачу на суму 20000,00 грн.

Факт надання позивачем вказаних юридичних послуг з боку відповідача не заперечується.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 3.1 договору №4 від 05.01.2011р. передбачено, що за послуги встановлюється щомісячна абонентська плата у розмірі 5000 грн. (без ПДВ).

Пунктом 3.2 договору №4 від 05.01.2011р. зазначається, що вартість послуг сплачується замовником у безготівковій формі на рахунок виконавця протягом трьох днів з початку місяця, у якому послуги мають бути надані.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 20000,00 грн. за договором №4 від 05.01.2011р., всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, відповідач не виконав.

Зокрема, згідно з наданим до матеріалів справи актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2011р. по 08.05.2012р., який підписаний сторонами без будь-яких зауважень або заперечень, станом на 08.05.2012р. існувала заборгованість відповідача перед позивачем, у тому числі й за договором №4 від 05.01.2011р.

При цьому, посилання відповідача у відзиві на позовну заяву від 24.09.2012р. №1/1-319/12 на факт погашення суми заборгованості перед позивачем в розмірі 5000,00 грн. за послуги, надані у травні 2011р., судом до уваги не приймаються.

Статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

В підтвердження факту сплати заборгованості перед позивачем в сумі 5000,00 грн. відповідачем до матеріалів справи надано банківську виписку від 11.05.2012р.

Як встановлено судом, виходячи зі змісту вказаної банківської виписки відповідачем було перераховано на користь позивача кошти в сумі 5000,00 грн. за юридичні послуги у травні 2012р., договір №1 від 03.01.2012р.

Проте, предметом розгляду у цій справі є стягнення заборгованості за послуги, надані у 2011р. на підставі договору №4 від 05.01.2011р.

Таким чином, надана до справи банківська виписка від 11.05.2012р. не може бути прийнята судом в якості належного доказу сплати відповідачем заборгованості перед позивачем в сумі 5000,00 грн.

Інших доказів погашення суми боргу 5000,00 грн. відповідачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача три проценти річних в сумі 528,07 грн. за період з 06.05.2011р. по 06.08.2012р.

Згідно п.5.2 генерального договору №4 від 05.01.2011р. позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 1128,09 грн. за період з 06.10.2011р. по 06.06.2012р.

Зокрема, відповідно до п.4.2 у разі порушення замовником строків оплати за цим договором (п.3 договору) замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочення.

За висновками суду, розрахунки сум трьох процентів річних та пені є аріфметично вірними, такими, що відповідають законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

За таких обставин, виходячи з того, що позов повністю доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, враховуючи, що заперечення відповідача проти позову є недоведеними, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 21656,16 грн., у тому числі основний борг в сумі 20000,00 грн., пеня в сумі 1128,09 грн. та три проценти річних в сумі 528,07 грн., підлягають задоволенню в повній сумі.

Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю.

У відзиві на позов від 24.09.2012р. №1/1-319/12 відповідачем заявлене клопотання про розстрочку виконання судового рішення.

Відповідно до п.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право розстрочити його виконання.

За приписом ст.121 Господарського процесуального кодексу України суд може розстрочити виконання рішення при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Як встановлено судом, всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України клопотання відповідача про розстрочку виконання судового рішення не обґрунтоване жодними доказами.

Як наслідок, враховуючи відсутність виняткових обставин, які роблять неможливим або утруднюють негайне виконання судового рішення по справі, клопотання про розстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 03.10.2012р. по справі №5006/14/177/2012 підлягає залишенню без задоволення.

За таких обставин, керуючись ст.ст.44, 49, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична Компанія «Апріорі-Лекс», м.Донецьк до Публічного акціонерного товариства «Транспортні системи України», м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 21656 грн. 16 коп., у тому числі основний борг в сумі 20000 грн. 00 коп., пеня в сумі 1128 грн. 09 коп. та три проценти річних в сумі 528 грн. 07 коп., задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Транспортні системи України», м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична Компанія «Апріорі-Лекс», м.Донецьк основний борг в сумі 20000 грн. 00 коп., пеню в сумі 1128 грн. 09 коп. та три проценти річних в розмірі 528 грн. 07 коп., всього заборгованість в сумі 21656 грн. 16 коп., судовий збір в сумі 1609 грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 03.10.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 05.10.2012р.

Суддя Левшина Г.В.