Рішення

від 25.09.2012 по справі 5011-57/9021-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-57/9021-2012 25.09.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "ДПД Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "М ЕНД С ЛОГІСТІКС"

про стягнення 24600,37 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Піскунова Л.М. (Дов.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 25.09.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач -Приватне акціонерне товариство "ДПД Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою до відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "М ЕНД С ЛОГІСТІКС" про стягнення 24600,37 грн., з яких: 20999,42 грн. -основний борг, 1562,03 грн. -пеня, 993,15 грн. -3% річних, 1045,77 грн. -інфляційні втрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору про надання послуг з доставки повідомлень №22-09/10 від 30.08.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-57/9021-2012 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07.08.2012р.

07.08.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Приватного акціонерного товариства "ДПД Україна" надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2012р. розгляд справи № 5011-57/9021-2012 відкладено на 04.09.2012р.

04.09.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Приватного акціонерного товариства "ДПД Україна" надійшов розрахунок ціни позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2012р. розгляд справи № 5011-57/9021-2012 відкладено на 25.09.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні 25.09.2012р. надав суду додаткові пояснення по справі, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 25.09.2012р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов та інших витребуваних документів ухвалою про порушення провадження суду не надав. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2012р., що відправлена на юридичну адресу відповідача та повернута поштовим відділенням з відміткою "за зазначеною адресою не знаходиться".

Відповідно до ст. 64 ГПК України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвала суду, позовна заява, надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ( Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.08.2012р. наявний у матеріалах справи).

Враховуючи, що ухвала суду від 04.09.2012р. була відправлена відповідачу на юридичну адресу, то Товариство з обмеженою відповідальністю "М ЕНД С ЛОГІСТІКС" було належним чином повідомлено про дату і час судового засідання.

Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

30.08.2010р. між позивачем (виконавець) -Товариством з обмеженою відповідальністю "ДПД Україна" та відповідачем (клієнт) -Товариством з обмеженою відповідальністю "М ЕНД С ЛОГІСТІКС" укладено Договір про надання послуг з доставки повідомлень №22-09/10 від 30.08.2010р. (далі -Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору позивач зобов'язався надавати послуги з організації та забезпечення доставки відправлень відповідача до пункту призначення за адресою, що вказана у вантажній квитанції, та у відповідності до Умов доставки позивача (далі - Умови), викладених у Додатку №1, що є невід'ємною частиною Договору, та чинного законодавства України, а відповідач зобов'язується сплачувати за доставку відправлень встановлену плату у відповідності з тарифами позивача.

Згідно п.п.7.2 п.7. Додатку №1 до Договору підставою для надання послуг з доставки відправлень є заявка за забір відправлень, надана відповідачем електронною поштою на адресу dpd/9rder@dpd.ua, отримання якої підтверджується зворотнім повідомленням електронною поштою на адресу відповідача.

У відповідності до п.п.7.5. п.7. Додатку №1 до Договору факт прийому відправлення від відповідача до позивача оформлюється вантажною квитанцією. Відправлення приймається до перевезення згідно загальної кількості вказаних у вантажній квитанції вантажних місць. Вантажна квитанція підписується обома сторонами.

В п.2.2. ст..2. Договору визначено, що вантажна квитанція це транспортний документ, за яким здійснюється доставка відправлення, та яка належним чином оформлена клієнтом за формою, встановленою виконавцем.

В п.2.1. ст..2 Договору вказано, що відправлення - це кореспонденція або вантаж, який передано/прийнято до доставки, та який перевозиться за вантажною квитанцією за виключенням поштових переказів, простих та реєстрованих листів, поштових карток, бандеролей.

Позивач, в період з 30.08.2010 року по 23.12.2010 року здійснював забір відправлень від відповідача та його подальшу доставку, на підставі вантажних квитанцій та реєстрів приймання-передачі, копії яких долучено до матеріалі справи та оригінали надані для огляду в судовому засіданні.

Згідно п.4.3. Договору оплата послуг здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача на підставі наданого рахунку-фактури.

На виконання вимог п.4.3. Договору за надану послугу Відповідачу були виставлені рахунки-фактури: №6034 від 31.08.2010 року на суму 2208,78 грн., №6436 від 15.09.2010 року на суму 17256,09 грн., № 6868 від 30.09.2010 року на суму 30648,47 грн., № 7247 від 15.10.2010 року на суму 887,40 грн., № 8315 від 29.10.2010 року на суму 5917,24 грн., № 7680 від 29.10.2010 року на суму 3738,35 грн., № 8095 від 15.11.2010 року на суму 875,00 грн., № 8957 від 15.12.2010 року на суму 70,00 грн., № 9426 від 31.12.2010 року на суму 398,09 грн.

Відповідно до п.4.4. Договору відповідач зобов'язався здійснювати сплату послуг впродовж 7 (семи) банківських днів з дати виставлення рахунків-фактур та Актів виконаних робіт.

Позивач, зазначає, що на виконання умов Договору відповідачу були направлені Акти виконаних робіт (наданих послуг): №1 від 31.08.2010 року, №2 від 15.09.2010 року, №3 від 30.09.2010 року, №4 від 15.10.2010 року, №5 від 29.10.2010 року, №6 від 29.10.2010 року, №7 від 15.11.2010 року, №8 від 15.12.2010 року, №9 від 31.12.2010 року.

Позивач, вказує, що 18.02.2011 року повторно направив на адресу відповідача вищевказані рахунки-фактури та Акти виконаних робіт (наданих послуг) на оплату цінним листом з описом вкладення від 18.02.2011 року, який був отриманий відповідачем 25.02.2011 року, про що свідчить повідомлення про вручення, копія якого наявна в матеріалах справи.

16.03.2011 року позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу на суму 20999,42 грн. про оплату заборгованості за надані послуги (вих. № 141 від 14.03.2011 року), що підтверджується описом вкладення від 16.03.2011р. та фіскальним чеком №9569 від 16.03.2011р.

Відповідач 18.03.2011р. отримав вимогу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, відповіді не надав та заборгованість не погасив.

Оскільки, відповідач заборгованість за надані послуги у розмірі 20999,42 грн. не оплатив, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 24600,37 грн., з яких: 20999,42 грн. -основний борг, 1562,03 грн. -пеня, 993,15 грн. -3% річних, 1045,77 грн. -інфляційні втрати.

Розглянувши матеріали справи, оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З умов Договору про надання послуг з доставки повідомлень №22-09/10 від 30.08.2010р., вбачається, що правовідносини між сторонами, які виникли між позивачем та відповідачем, мають цивільно-правову природу договору про надання послуг.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В підтвердження надання відповідачу послуг згідно Договору про надання послуг з доставки повідомлень №22-09/10 від 30.08.2010р. позивач надає Акти виконаних робіт (наданих послуг): №1 від 31.08.2010 року, №2 від 15.09.2010 року, №3 від 30.09.2010 року, №4 від 15.10.2010 року, №5 від 29.10.2010 року, №6 від 29.10.2010 року, №7 від 15.11.2010 року, №8 від 15.12.2010 року, №9 від 31.12.2010 року.

Судом встановлено, що Акти виконаних робіт (наданих послуг) №5 від 29.10.2010 року, №6 від 29.10.2010 року, не підписані та не скріплені печаткою з боку відповідача.

В матеріалах справи містяться докази відправлення рахунків-фактур та Актів виконаних робіт (наданих послуг) на оплату на адресу відповідача, а саме опис вкладення від 18.02.2011 року, який був отриманий відповідачем 25.02.2011 року, про що свідчить повідомлення про вручення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до п.4.5. Договору разом з рахунком відповідачу надається два примірники Акту виконаних робіт та податкова накладна.

Згідно з п. 4.6. Договору відповідач зобов'язаний розглянути, підписати і повернути позивачу один примірник акту або надати вмотивовані зауваження. При відсутності письмово викладених та надісланих на поштову адресу позивача зауважень в семиденний строк з моменту отримання Акту відповідачем, Акт виконаних робіт вважається погодженим, а послуги прийнятими, відповідно до умов Договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач Акти здачі-приймання наданих послуг Акти виконаних робіт (наданих послуг) №5 від 29.10.2010 року, №6 від 29.10.2010 року, з підписами позивачу не повернув, жодних зауважень щодо наданих позивачем послуг та мотивованих відмов від їх підписання в строки передбачені п. 4.6. Договору не надав. Відповідач доказів протилежного суду не надав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що послуги надані позивачем згідно Актів виконаних робіт (наданих послуг) №5 від 29.10.2010 року, №6 від 29.10.2010 року прийняті відповідачем в повному обсязі, а тому відповідно до умов Договору підлягають оплаті.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги за Договором про надання послуг з доставки повідомлень №22-09/10 від 30.08.2010р. належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку з чим, вимога щодо стягнення 20999,42 грн. визнається судом законною та обґрунтованою.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1562,03 грн. -пені, 993,15 грн. -3% річних, 1045,77 грн. -інфляційних втрат.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.7. Договору про надання послуг з доставки повідомлень №22-09/10 від 30.08.2010р. у випадку прострочення відповідачем строків виконання своїх грошових зобов'язань за цим Договором, відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу, за кожний день заборгованості.

За розрахунком позивача, доданого до позовної заяви, розмір пені становить 1562,03 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1562,03 грн. пені.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Суд, здійснивши перерахунок 3% річних, встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 871,62 грн.

За розрахунком позивача, доданого до позовної заяви, розмір інфляційних втрат становить 1045,77 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1045,77 грн. інфляційних втрат.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М ЕНД С ЛОГІСТІКС" (юридична адреса: 02092 м. Київ, вул. Довбуша, буд. 37, ЄДРПОУ 36136321 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "ДПД Україна" (юридична адреса: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, б. 5, код ЄДРПОУ 35325422) 20999 (двадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 42 коп. -заборгованості, 1562 (одну тисячу п'ятсот шістдесят дві) грн. 03 коп. -пені, 871 (вісімсот сімдесят одну) грн. 62 коп. -3% річних, 1045 (одну тисячу сорок п'ять) грн. 77 коп. -інфляційних втрат, а також 1601 (одну тисячу шістсот одну) грн. 55 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 01.10.2012р.

Суддя О.В. Гулевець