Рішення

від 13.08.2012 по справі 5006/41/14/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.08.12 р. Справа № 5006/41/14/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді: Колесник Р.М.

при секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовною заявою: Горлівського Державного педагогічного інституту іноземних мов, м. Горлівка

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Горлівка

про стягнення заборгованості за комунальні послуги у розмірі 1147,87грн., пені у розмірі 54,38грн., 3% річних у розмірі 34,44грн.

Представники сторін:

Від позивача: Філатова О.С.

Від відповідача: не прибув

Горлівський Державний педагогічний інститут іноземних мов, м. Горлівка (далі -Позивач) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Горлівка (далі -Відповідач), про стягнення заборгованості за комунальні послуги у розмірі 1147,87грн., пені в розмірі 25,75грн., 3% річних у розмірі 24,60 грн., суму боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 1135,24грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 10.12.2008р.

Позивачем через канцелярію суду було надано заяву про зменшення розміру позовних вимог №335/01 від 12.07.2012р., відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість за комунальні послуги у розмірі 1147,87грн., пеню у розмірі 54,38грн., 3% річних у розмірі 34,44грн. Судом розгляд справи по суті розглядається з урахуванням даної заяви.

Позивач в судових засіданнях підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач вимоги ухвал суду не виконав, у судове засідання свого представника не направив.

В позовній заяві зазначено адресу відповідача: АДРЕСА_2, за якою відповідач отримав повідомлення про час та місце розгляду справи. Водночас з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.07.2012р., наданого позивачем вбачається, що адресою відповідача є 84600, АДРЕСА_1, за якою відповідач також повідомлявся про час та місце розгляду справи, а, отже, з урахуванням положень ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців." та правової позиції Вищого господарського суду України, сформульованої в п. 3.9.1. Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. таке повідомлення вважається належним, у зв'язку з чим справа розглянута за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Відповідно до ст. 69 ГПК України строк розгляду справи був продовжений.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ

10.12.2008р. позивачем та відповідачем укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, згідно п.1.1 якого балансоутримувач Горлівський Державний педагогічний інститут іноземних мов забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт частини вбудованого приміщення навчального корпусу, що знаходиться на балансі інституту та розташованого за адресою АДРЕСА_3, площею 6 кв.м., а орендар бере участь витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не виплаває з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.

Балансоутримувач зобов'язується забезпечити надання орендарю комунальних послуг за діючими розцінками і тарифами; інформування орендаря про зміни витрат на утримання будівлі і тарифу на послуги (п.п.2.1.2., 2.1.3. договору).

В п.п.2.2.1., 2.2.3., 2.2.6 договору зазначено, що орендар зобов'язується дотримуватись вимог установлених правил користування будівлею та приміщенням за цим договором; не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі або організації, що обслуговує будівлю, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, а також за комунальні послуги. При несвоєчасному внесені плати, сплачувати пеню із рахунку облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки. Орендар сплачує окремо і самостійно за спеціальне використання водних ресурсів та податок на землю згідно виставленим рахункам балансоутримувача.

Відповідно до п.3.1.2. договору передбачено, що балансоутримувач має право стягнути в установленому порядку прострочену суму заборгованості по платежах, що наведені у п. 2.2.3. договору, а п. 4.1. договору, передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним Законодавством України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в порушення змісту договору та вимог наведених норм закону свої зобов'язання з оплати послуг позивача належним чином не виконував у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість за період з червня по грудень 2011 року.

Наявний у матеріалах справ розрахунок суму боргу, перевірено судом, підтверджений належними та допустимими доказами, відповідачем не спростований, а отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 1147,87 гривень підлягають задоволенню.

Стосовно вимог про стягнення з відповідача 54,38грн. - пені, 34,44грн. - 3% річних, суд зазначає наступне:

За змістом статей 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 3 ст. 232 Господарського кодексу України вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснивши перерахунок пені суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 54,38грн. підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаного, посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем договірних зобов'язань, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 34,44 грн.

Розрахунок 3% річних перевірено судом, ця сума нарахована позивачем арифметично вірно, відповідно до діючого законодавства.

Таким чином, вимоги про стягнення 3% річних в сумі 34,44 грн. підлягають задоволенню.

Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, з огляду на умови договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, господарський суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які він посилається у позові (порушення умов Договору відповідачем, понесення витрат позивачем на виконання умов Договору), у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 69, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Горлівського Державного педагогічного інституту іноземних мов, м. Горлівка до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Горлівка, про стягнення заборгованості за комунальні послуги у розмірі 1147,87грн., пені у розмірі 54,38грн., 3% річних у розмірі 34,44грн., задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (84600, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Горлівського Державного педагогічного інституту іноземних мов (84626, м. Горлівка, вул.. Рудакова, 25, код ЄДРПОУ 02125196) заборгованість за комунальні послуги у розмірі 1147,87грн., пеню у розмірі 54,38грн., 3% річних у розмірі 34,44грн., судовий збір у розмірі 1609,50грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 13.08.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 16.08.2012 року.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя Колесник Р.М.