Рішення

від 02.10.2012 по справі 5015/3545/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.12 Справа№ 5015/3545/12

Суддя О.Запотічняк при секретарі Р.Джус розглянула матеріали справи

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Іскра", м.Львів.

до відповідача: Благодійного фонду допомоги інвалідам гірських районів Львівської області, м.Львів.

про: стягнення 7 315,27 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Луцюк Н.Д. -представник;

Від відповідача : не з'явився;

Стороні роз'яснено зміст ст. 22 ГПК України, а саме її процесуальні права та обов'язки. Технічна фіксація судового процесу за клопотанням представника позивача не здійснювалась.

Суть спору: Позов заявлено Публічним акціонерним товариством "Іскра" до відповідача Благодійного фонду допомоги інвалідам гірських районів Львівської області про стягнення 7 315,27 грн.

В судове засідання 18.09.12 року з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав документи, які витребовувались ухвалою суду від 27.08.12р.

Відповідач не забезпечив явки уповноваженого представника в судове засідання 18.09.12 року, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду від 27.08.2012р. не виконав, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся. Зокрема, суд направляв відповідачу копію ухвали про призначення розгляду справи на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві та спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 79017, м. Львів, вул. Левицького,73/2. Однак, поштовий конверт з повідомленням про вручення повернувся на адресу суду у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

В судове засідання 02.10.12 року з'явився представник позивача, надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач повторно не забезпечив явку уповноваженого представника в судове засідання 02.10.12 року, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а матеріалів справи достатньо для її розгляду по суті, у відповідності до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

27 квітня 2010 року між ВАТ «Іскра»(далі - Позивач) та Благодійним фондом допомоги інвалідам гірських районів Львівської області (далі - Відповідач) укладено договір № ДЗ270410/01 (далі - Договір), згідно з яким Позивач зобов'язувався передати у власність Відповідача товар, а Відповідач -прийняти та оплатити його на умовах даного Договору.

Відповідно до п.1.3 Договору ціна та кількість товару зазначена у Замовленні та розхідній накладні Позивача. Для одержання кожної партії Сторони оформляють замовлення погодженої форми (п. 2.1 Договору). Разом з товаром кожної партії Покупцеві передаються примірники розхідних накладних Продавця та податкова накладна на товар кожної партії.

На виконання умов договору, Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 12230,40 грн., що підтверджується розхідними накладними, підписаними та скріпленими печатками обома сторонами, а саме:

- накладна №1289 від 11.05.10р. на суму 5 040,00грн;

- накладна №1263 від 05.05.10р. на суму 5 040,00 грн;

- накладна №1248 від 28.04.10р. на суму 2 150,40 грн.

В порядку розрахунку за поставлену продукцію відповідачем здійснено ряд оплат, які, на думку Позивача, свідчать про визнання боргу Відповідачем, а саме:

28.04.2010р. -в сумі 2 150,40 грн;

05.05.2010р. -в сумі 5 040,00грн;

22.09.2010р. -в сумі 50,00 грн;

15.10.2010р. -в сумі 50,00грн.

В позовній заяві позивач зазначає, що на день подання позовної заяви решта оплати в сумі 4 940,00 грн відповідачем не проведена.

За неналежне виконання договірних зобов'язань, позивач нарахував відповідачу:

636,67 грн -витрати від інфляції;

332,80 грн - 3% річних;

1 405,80 грн -штрафні санкції.

Разом : 4 940,00 грн. (основний борг) +636,67 грн (витрати від інфляції ) + 332,80 грн. (3% річних) + 1 405,80 грн. (штрафні санкції) = 7 315,27грн.

Приймаючи рішення у даній справі суд виходив з наступного:

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання, або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 квітня 2010 року між Позивачем та Відповідачем укладено договір № ДЗ270410/01, згідно з яким Позивач зобов'язувався передати у власність Відповідача товар, а Відповідач -прийняти та оплатити його на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 1.3 Договору кількість та ціна товару визначається у Замовленні та розхідній накладній Позивача.

На виконання умов договору, Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 12230,40 грн., що підтверджується розхідними накладними №1289 від 11.05.10р., №1263 від 05.05.10р., №1248 від 28.04.10р.

Відповідно до п. 1 Додатку №2 від 27.04.10р. до Договору Покупець зобов'язується оплатити товар, переданий Продавцем згідно Накладних, не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару.

Як зазначається самим позивачем у позовній заяві, відповідачем було частково оплачено вартість товару в сумі 7 290,40 і таким чином основний борг відповідача становить 4 940,00 грн.

Позивач супровідним листом №220/12ю від 11.09.12р. надсилав Відповідачу Акт звірки розрахунків №03/09/12 станом на 20.08.12р., що підтверджується поштовим описом вкладення від 12.09.12р. Однак, Відповідач жодних дій щодо визнання заборгованості перед Позивачем не вчинив, Акт звірки не підписав.

Оскільки, сума основного боргу в розмірі 4 940,00 грн. підтверджена матеріалами справи та Відповідачем не спростована, вона підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.5.3. Договору у випадку порушення Покупцем термінів оплати, Продавець має право нарахувати на протерміновану суму пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день протермінування, а Покупець зобовязаний сплатити її протягом п'яти банківських днів з дня отримання вимоги у Продавця.

За неналежне виконання договірних зобов'язань позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 1 405,80 грн , а саме 1 099,25 грн за період з 15.10.10р по 22.03.12р, 306,55 грн за період з 23.03.10р. по 20.08.12р., тобто за 675 прострочених днів за накладною № 1289 від 11.05.10р. Однак, як вбачається з розрахунку пені долученого до матеріалів справи, нарахування пені здійснено позивачем неправильно.

Статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 даного закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зважаючи на вищевикладене, суд здійснив перерахунок пені за період з 26.05.10р. по 26.11.10р. (188 днів прострочки) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Таким чином, сума пені, яка підлягає до стягнення становить 423,99 грн, а саме: за період з 26.05.10р. по 22.09.10р. -287,14 грн; за період з 23.09.10р. по 15.10.10р. -48.74грн; за період з 16.10.10р. по 26.11.10р. -88.11грн.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем здійснено нарахуванння 3% річних в розмірі 332,80 грн. та інфляційних витрат в розмірі 636,67 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України, передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі грн. з яких: 4 940 грн - основного боргу, 636,67 грн. -інфляційних нарахувань, 332,80 грн. -3% річних, 423,99грн. -пені.

Судові витрати суд покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 393,48 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 530,549, 551, 612, 625 ЦК України, 193, 230, 232 ГК України, ст. ст.28, 33 ,34, 43, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Благодійного фонду допомоги інвалідам гірських районів Львівської області, (79017, м.Львів, вул. Левицького,73/2 код ЄДРПОУ 23891602) на користь Публічного акціонерного товариства "Іскра" (79066, м.Львів, вул. Вулецька, 14, код ЄДРПОУ 00214244) -4 940 грн. - основного боргу, 423,99 грн. -пені, 332,80 грн.- 3% річних, 636,67 грн. -інфляційних нарахувань,1393,48. -судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

5. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 05.10.2012р.

Суддя Запотічняк О.Д.