Рішення

від 05.09.2012 по справі 5011-37/9104-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-37/9104-2012 05.09.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі

Київської регіональної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волорем»

треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача -1) Зарезін Микола Іванович

2) Балашов Володимир Костянтинович

про стягнення 1 633 125,27 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: Кравченко В.М. -дов. № 34/12/09Н від 03.02.12 р.

Шостак Л.Г. -дов. № 31/12/09Н від 03.02.12 р.

від відповідача: не з'явився

від третіх осіб: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волорем»про стягнення 1 633 125,27 грн. заборгованості за кредитним договором № 012/06-11/067 від 26.12.06 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.12 р. за даною позовною заявою було порушено провадження у справі № 5011-37/9104-2012, призначено справу до розгляду на 01.08.12 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 01.08.12 р. надав суду власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, відсутні справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та рішення цих органів з такого спору, яке суд залучив до матеріалів справи.

У ході розгляду справи господарським судом було встановлено, що на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 12/06-11/067 від 26.12.06 р. були укладені наступні договори:

- 26 грудня 2006 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»та Зарезіним Миколою Івановичем укладено кредитний договір № 012/06-11/067, за умовами якого Зарезіну М.І. надано кредит в розмірі 99 000,00 дол. США строком до 25 грудня 2013 року зі сплатою 14,5 % річних для придбання нерухомості;

- 07 грудня 2007 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»та Зарезіним М.І. укладено додатковий договір № 3, за умовами якого суму кредиту по кредитному договору № 012/06-11/067 від 26.12.06 р. збільшено до 399 000,00 дол. США (на 300 000,00 дол. США);

- 03 серпня 2010 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»(позивач), Зарезіним Миколою Івановичем та Балашовим Володимиром Констянтиновичем було укладено договір про переведення боргу № 11/14/614, відповідно до якого первісний боржник Зарезін М.І. передав, а новий боржник Балашов В.К. прийняв на себе всі його боргові зобов'язання в сумі 237 507,77 дол. США під 14,5 % річних та набув усіх прав та обов'язків сторони позичальника за кредитним договором, в тому числі обов'язок сплачувати проценти за користування кредитом до дня повернення кредиту.

Для забезпечення виконання зобов'язань Балашовим В.К. за кредитним договором між позивачем та ТОВ «Волорем»укладено договір поруки № 12/14/961 від 03.08.10 р..

У відповідності до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Представник відповідача у судове засідання 01.08.12 р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, вимог ухвали суду не виконав.

Зокрема, відповідно до повідомлення відділення поштового зв'язку, яке було направлено відповідачу зазначено -«за зазначеною адресою не проживає».

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи-учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Зарезіна Миколи Івановича та Балашова Володимира Костянтиновича, у зв'язку з чим залучив зазначених фізичних осіб до участі у даній справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Зважаючи на вищезазначене, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у призначене судове засідання, невиконанням ним вимог ухвали суду, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, враховуючи залучення до участі у даній справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Зарезіна Миколу Івановича та Балашова Володимира Костянтиновича, а також з метою витребування у позивача додаткових доказів у справі, господарський суд ухвалою від 01.08.12 р. відклав розгляд даної справи на 05.09.12 р.; зобов'язав позивача: направити на адресу Зарезіна Миколу Івановича та Балашова Володимира Костянтиновича копію позовної заяви з доданими до неї документами, докази чого надати суду; надати суду докази направлення претензії відповідачу та копії матеріалів виконавчого провадження та судові рішення про стягнення коштів з позичальника; повторно зобов'язав відповідача надати суду на підтвердження його статусу юридичної особи і повного найменування подати суду оригінал і належну копію статуту (положення), свідоцтва про державну реєстрацію, довідку з органів статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, довідку з обслуговуючого банку про наявність відкритих рахунків та їх реквізити; письмовий відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України, з поясненнями по суті заявлених вимог та докази якими вони обґрунтовуються, докази його надіслання позивачу.

05.09.12 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 01.08.12 р., які було залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 05.09.12 р. представник позивача надав суду оригінали документів для огляду в судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у судове засідання 05.09.12 р. не з'явились, вимог ухвал суду в даній справі не виконали, про причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача та третіх осіб про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ними витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представників вищезазначених учасників судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.12.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством «Райффайззен Банк Аваль», який було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Райффайззен Банк Аваль», (кредитор) та Зарезіним Миколою Івановичем (позичальник) був укладений кредитний договір № 012/06-11/067 (кредитний договір), у відповідності до умов якого кредитор на положеннях та умовах цього договору надає позичальнику кредит (кредит) у сумі 99 000,00 доларів США строком до 25.12.2013 р. із сплатою 14,5 % річних та разовою сплатою комісії у розмірі 0,99 % для придбання нерухомості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 6.1. кредитного договору № 012/06-11/067 від 26.12.06 р., позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених цим договором.

Відсотки за кредит позичальник сплачує щомісячно платіжним дорученням на рахунок кредитора, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту.

Основна заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) погашається позичальником на рахунок кредитора у відповідності до графіка погашення заборгованості (додаток № 1) та остаточно не пізніше останнього дня користування кредитом, зазначеного в п. 1.1. цього договору.

Відповідно до п. 6.2. кредитного договору № 012/06-11/067 від 26.12.06 р., позичальник зобов'язаний сплачувати кредитору, додатково до встановленої відсоткової ставки за кредит, неустойку, передбачену ст. 10 даного договору за порушення строків повернення кредиту, сплати відсотків за кредит, використання кредитних коштів не хза цільовим призначенням, порушення п. 8.2. договору.

Пунктом 7.4. кредитного договору № 012/06-11/067 від 26.12.06 р. передбачено, що кредитор має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадку невиконання позичальником пунктів 6.1., 6.3., 6.4., 6.6., 6.8. та 6.9. даного договору.

Додатковим договором № 2 від 30.07.07 р. до кредитного договору № 012/06-11/067 від 26.12.06 р. було викладено п. 3.3. в іншій редакції (були внесені зміни щодо порядку погашення заборгованості за кредитним договором).

07.12.07 р. між Публічним акціонерним товариством «Райффайззен Банк Аваль», (кредитор) та Зарезіним Миколою Івановичем (позичальник) було укладено додатковий договір № 3 до кредитного договору № 012/06-11/067 від 26.12.06 р., згідно з яким збільшено суму кредиту за вказаним кредитним договором до 399 000,00 доларів США (на 300 000,00 доларів США) та викладено в новій редакції графік погашення заборгованості (додаток № 1).

Зазначений графік погашення заборгованості та порядок редагувалися додатковими договорами № 4 від 29.12.08 р. та № 5 від 29.01.09 р.

03.08.10 р. між Публічним акціонерним товариством «Райффайззен Банк Аваль», (кредитор), Зарезіним Миколою Івановичем (первісний боржник) та Балашовим Володимиром Костянтиновичем (новий боржник) був укладений договір про переведення боргу № 11/14/614, згідно з умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний боржник за згодою кредитора переводить свої боргові зобов'язання за кредитним договором № 012/06-11/067 від 26.12.06 р. на нового боржника, а новий боржник заміняє первісного боржника як сторону -позичальника у кредитному договорі та приймає на себе всі його права та обов'язки за кредитним договором.

03.08.10 р. між Публічним акціонерним товариством «Райффайззен Банк Аваль», (кредитор) та Балашовим Володимиром Костянтиновичем (позичальник) укладено додатковий договір № 012/06-11/067/6 до кредитного договору № 012/06-11/067 від 26.12.06 р., згідно з умовами якого було змінено позичальника Зарезіна Миколу Івановича на Балашова Володимира Костянтиновича.

У відповідності до п. 1.2. договору про переведення боргу № 11/14/614 від 03.08.10 р., загальна сума заборгованості первісного боржника за кредитним договором перед кредитором станом на день укладення цього договору складає 237 507,77 доларів США, строк сплати якої не настав.

Згідно з п. 1.4.1. договору про переведення боргу № 11/14/614 від 03.08.10 р., виконання зобов'язань первісного боржника перед кредитором за кредитним договором забезпечені іпотекою нерухомого майна (ковбасний цех), яке на момент укладення цього договору належить позичальнику на праві власності. У зв'язку з переводом боргу за цим договором, встановлена первісним боржником іпотека об'єкту нерухомості/застава у відповідності до договору іпотеки зберігається та забезпечує виконання зобов'язань нового боржника як позичальника за кредитним договором.

Пунктом 1.5. договору про переведення боргу № 11/14/614 від 03.08.10 р. встановлено, що кредитор надає первісному боржнику згоду на відчуження предмету іпотеки, зазначеного в п. 1.4.1. договору новому боржнику за відплатним договором, який укладається між первісним боржником і новим боржником в день укладення цього договору (договір купівлі-продажу).

Відповідно до п. 1.6. договору про переведення боргу № 11/14/614 від 03.08.10 р., протягом не більше, ніж 30 календарних днів, з моменту укладення цього договору, новий боржник зобов'язаний оформити правовстановлюючі документи та здійснити реєстрацію права власності на об'єкт нерухомості/застави на своє ім'я, а також на цей же строк з'явитися до кредитора із зазначеними документами та укласти в нотаріальній формі договір про внесення змін до договору іпотеки (про викладення його в новій редакції). Всі витрати, пов'язані з таким переоформленням договору іпотеки несе новий боржник.

В термін до 24.12.10 р. новий боржник зобов'язується надати в банк отриманий в установленому законом порядку витяг з Державного земельного кадастру з відомостями щодо розміру та кадастрового номеру земельної ділянки, на якій розташовано об'єкт нерухомості/застави та внести зміни до діючого договору іпотеки, в якому зазначити розмір, кадастровий номер та цільове призначення земельної ділянки. Всі витрати, пов'язані з таким переоформленням договору іпотеки несе новий боржник.

Позивач пояснив суду, що умови п. 1.6. договору про переведення боргу станом на день звернення позивача до суду Балашовим В.К. не були виконані.

Згідно з п. 3.1. договору про переведення боргу № 11/14/614 від 03.08.10 р., новий боржник приймає борг первісного боржника за кредитним договором у відповідності до умов цього договору за ціною 1 874 458,82 грн., що складає еквівалент 237 507,77 доларів США по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього договору.

Відповідно до п. 3.2. договору про переведення боргу № 11/14/614 від 03.08.10 р., розрахунки первісного боржника з новим боржником здійснюються в день укладення цього договору шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що виникли у відносинах між первісним боржником і новим боржником за цим договором і за договором купівлі-продажу на суму 1 874 458,82 грн., що складає еквівалент 237 507,77 доларів США за офіційним курсом НБУ на дату укладання цього договору, на підставі акту, підписаного сторонами.

Пунктом 5.2.3. договору про переведення боргу № 11/14/614 від 03.08.10 р. визначено, що з дня набуття чинності цим договором новий боржник несе всю повноту відповідальності перед кредитором за невиконання чи неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором у відповідності до його умов.

Згідно з п. 5.5. договору про переведення боргу № 11/14/614 від 03.08.10 р., за порушення умов п. 1.6. цього договору новий боржник сплачує кредитору штраф у розмірі 0,04 % від суми боргових зобов'язань, зазначених в п. 1.2. цього договору.

У відповідності до п. 5.6. договору про переведення боргу № 11/14/614 від 03.08.10 р., сторони домовились, що у випадку невиконання вимог п. 1.6. цього договору, настання таких обставин є підставою для припинення кредитування та/або дострокового повного/часткового погашення новим боржником заборгованості за кредитним договором, включаючи кредит, проценти, комісії, пеню, штрафи та інші платежі відповідно до цього договору, про що кредитор направляє новому боржнику письмове повідомлення.

Новий боржник зобов'язаний здійснити погашення заборгованості за кредитним договором не пізніше 31-го календарного дня з дня направлення кредитором відповідного повідомлення. У разі невиконання новим боржником зазначеної вимоги, кредитор має право звернути стягнення за договорами забезпечення, пред'явити вимогу поручителям та вжити інші заходи для стягнення заборгованості позичальника за кредитним договором, які не суперечать чинному законодавству України.

Для забезпечення виконання зобов'язань нового боржника за договором про переведення боргу № 11/14/614 від 03.08.10 р. між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»(банк) та ТОВ «Волорем»(поручитель) було укладено договір поруки № 12/14/961 від 03.08.10 р.

Згідно з п. 2.2. договору поруки № 12/14/961 від 03.08.10 р., сторони договору встановили, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед банком відповідати по боргових зобов'язаннях боржника, що зазначені в п. 1.3. цього договору, які виникають з умов договору про переведення боргу, вказаного в п. 1.2. даного договору, а саме: повернути кредит в розмірі, зазначеному в п. 1.3. даного договору, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках, передбачених договором про переведення боргу, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови договору про переведення боргу в повному обсязі (боргове зобов'язання).

Пунктом 2.3. договору поруки № 12/14/961 від 03.08.10 р. сторони встановили, зо зобов'язання поручителя перед банком є безумовними і для їх виконання дотримання ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та договором про переведення боргу -не потребується.

Відповідно до п. 3.1. договору поруки № 12/14/961 від 03.08.10 р., сторони договору визначили, що у випадку невиконання боржником всіх або окремих взятих на себе зобов'язань за договором про переведення боргу, поручитель несе солідарну відповідальність перед банком за виконання боргових зобов'язань у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за договором про переведення боргу, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків.

Згідно з п. 3.2. договору поруки № 12/14/961 від 03.08.10 р., сторони договору встановили, що якщо д поручителя надійде вимога банку про погашення суми заборгованості за договором про переведення боргу, але поручитель її не виконає, то банк має право звернути стягнення на все майно поручителя у відповідності до норм чинного законодавства.

Пунктом 3.3. договору поруки № 12/14/961 від 03.08.10 р. сторони встановили, що поручитель після повного виконання взятих на себе зобов'язань по цьому договору та повного погашення заборгованості за договором про переведення боргу, у відповідності до ст. 556 Цивільного кодексу України, набуває всіх прав банку за договором про переведення боргу, що зазначений в п. 1.2. договору та договорах, що забезпечують його виконання.

У відповідності до п. 3.4. договору поруки № 12/14/961 від 03.08.10 р., у випадку невиконання боржником повністю або частково всіх або окремих боргових зобов'язань перед банком за договором переведення боргу, банк має право звернутись до поручителя з письмовою вимогою про виконання боргових зобов'язань в повному обсязі чи в частині. Поручитель здійснює погашення боргових зобов'язань за договором про переведення боргу у валюті кредиту на рахунок, зазначений банком в письмовій вимозі. Погашення поручителем боргових зобов'язань за договором про переведення боргу в іншій валюті, ніж валюта кредиту, здійснюється лише за згодою сторін, що оформляється у вигляді додаткової угоди до цього договору.

Згідно з п. 3.5. договору поруки № 12/14/961 від 03.08.10 р., поручитель приймає на себе зобов'язання, у випадку невиконання боржником боргових зобов'язань перед банком за договором про переведення боргу, здійснити виконання боргових зобов'язань в обсязі, заявленому банком в письмовій вимозі, протягом 5-ти банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги банку. Така вимога вважається отриманою поручителем, якщо банк надіслав її поштою на адресу поручителя, вказану в цьому договорі, або повідомлену банку поручителем згідно застереження до цього пункту договору. для дійсності вимоги банк не зобов'язаний надавати поручителю підтвердження невиконання боргових зобов'язань боржником.

Відповідно до п. 3.6. договору поруки № 12/14/961 від 03.08.10 р., подання банком вимоги щодо виконання частини боргових зобов'язань не позбавляє банк права подати до поручителя вимогу щодо погашення іншої частини боргових зобов'язань.

У відповідності до п. 5.1. договору поруки № 12/14/961 від 03.08.10 р., сторони договору встановили, що у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе зобов'язань за договором про переведення боргу, поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед банком за виконання боргових зобов'язань в повному обсязі у відповідності до ст. 554 Цивільного кодексу України.

Позивач пояснив суду, що ним належним чином виконані умови вищевказаних договорів, тоді як Балашов В.К. свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, згідно графіка погашення заборгованості кредитні кошти не повертає, відсотки, нараховані за користування кредитними коштами, не сплачує, у зв'язку з чим станом на 18.06.12 р. заборгованість за кредитним договором складає 204 332,22 доларів США (еквівалент за курсом НБУ -1 633 125,27 грн.) з яких:

- заборгованість за кредитом -179 045,87 доларів США (еквівалент за курсом НБУ -1 431 024,12 грн.);

- заборгованість за процентами -18 832,08 доларів США (еквівалент за курсом НБУ -150 515,40 грн.);

- пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 5 330,57 доларів США (еквівалент за курсом НБУ -42 604,58 грн.);

- пеня за несвоєчасну сплату процентів -1 028,70 доларів США (еквівалент за курсом НБУ -8 221,88 грн.);

- штраф за несвоєчасне внесення змін до договору іпотеки -95,00 доларів США (еквівалент за курсом НБУ -759,29 грн.).

За офіційним курсом НБУ на 18.06.12 р. 1 долар США = 7,9925 грн.

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»звернулось до ТОВ «Волорем»з вимогою (претензією) про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором (вих. № С 11-120-1/09/216 від 16.01.12 р.), в якій просило поручителя протягом п'яти банківських днів з дня отримання даної вимоги погасити заборгованість за кредитним договором № 012/06-11/067 від 26.12.06 р. в розмірі 188 245,19 доларів США (еквівалент за курсом НБУ на 05.05.12 р. -1 504 041,42 грн.); про результати розгляду даної вимоги (претензії) повідомити кредитора у письмовій формі (належним чином засвідчена копія доказу поштового відправлення даної претензії додана до матеріалів справи).

Однак ТОВ «Волорем»залишило дану вимогу без відповіді та реагування.

За таких обставин Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волорем»про стягнення заборгованості за кредитним договором № 012/06-11/067 від 26.12.06 р. в сумі 204 332,22 доларів США (еквівалент за курсом НБУ на 18.06.12 р. -1 633 125,27 грн. (з яких: заборгованість за кредитом -179 045,87 доларів США (еквівалент за курсом НБУ -1 431 024,12 грн.); заборгованість за процентами -18 832,08 доларів США (еквівалент за курсом НБУ -150 515,40 грн.); пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 5 330,57 доларів США (еквівалент за курсом НБУ -42 604,58 грн.); пеня за несвоєчасну сплату процентів -1 028,70 доларів США (еквівалент за курсом НБУ -8 221,88 грн.); штраф за несвоєчасне внесення змін до договору іпотеки -95,00 доларів США (еквівалент за курсом НБУ -759,29 грн.).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зі статтею 555 Цивільного кодексу України, у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

Поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

Статтею 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.

Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 5.5. договору про переведення боргу № 11/14/614 від 03.08.10 р., за порушення умов п. 1.6. цього договору новий боржник сплачує кредитору штраф у розмірі 0,04 % від суми боргових зобов'язань, зазначених в п. 1.2. цього договору.

Відповідно до п. 10.2. кредитного договору № 012/06-11/067 від 26.12.06 р., за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом передбачених п. 1.1. даного договору, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення -для кредитів, наданих в національній валюті України.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання кредитним договором № 012/06-11/067 від 26.12.06 р. виконав належним чином, тоді як відповідач свої зобов'язання за договором поруки № 12/14/961 від 03.08.10 р. належним чином не виконав.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі надані позивачем докази та пояснення в їх сукупності, а також враховуючи, що відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волорем»за кредитним договором № 012/06-11/067 від 26.12.06 р. в сумі 204 332,22 доларів США (еквівалент за курсом НБУ на 18.06.12 р. -1 633 125,27 грн. (з яких: заборгованість за кредитом -179 045,87 доларів США (еквівалент за курсом НБУ -1 431 024,12 грн.); заборгованість за процентами -18 832,08 доларів США (еквівалент за курсом НБУ -150 515,40 грн.); пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 5 330,57 доларів США (еквівалент за курсом НБУ -42 604,58 грн.); пеня за несвоєчасну сплату процентів -1 028,70 доларів США (еквівалент за курсом НБУ -8 221,88 грн.); штраф за несвоєчасне внесення змін до договору іпотеки -95,00 доларів США (еквівалент за курсом НБУ -759,29 грн.).

Витрати по сплаті судового збору, пов'язані з розглядом справи, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 543, 546, 551, 553, 554, 555, 610, 611, 626, 628, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волорем»(01015, м. Київ, вул. Лейпцізька, 2/37, квартира 4, код ЄДРПОУ 35082705) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»(01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) 204 332 (двісті чотири тисячі триста тридцять два) долари США 22 центи США заборгованості за кредитним договором № 012/06-11/067 від 26.12.06 р., що за офіційним курсом Національного банку України на 18.06.12 р. становить 1 633 125 (один мільйон шістсот тридцять три тисячі сто двадцять п'ять) грн. 27 коп. (з яких: заборгованість за кредитом -еквівалент за офіційним курсом НБУ станом на 18.06.12 р. 1 431 024 (один мільйон чотириста тридцять одна тисяча двадцять чотири) грн. 12 коп.; заборгованість за процентами -еквівалент за офіційним курсом НБУ станом на 18.06.12 р. 150 515 (сто п'ятдесят тисяч п'ятсот п'ятнадцять) грн. 40 коп.; пеня за несвоєчасне погашення кредиту -еквівалент за офіційним курсом НБУ станом на 18.06.12 р. 42 604 (сорок дві тисячі шістсот чотири) грн. 58 коп.; пеня за несвоєчасну сплату процентів -еквівалент за офіційним курсом НБУ станом на 18.06.12 р. 8 221 (вісім тисяч двісті двадцять одна) грн. 88 коп.); штраф за несвоєчасне внесення змін до договору іпотеки -еквівалент за офіційним курсом НБУ станом на 18.06.12 р. 759 (сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 29 коп.) та 32 662 (тридцять дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 51 коп. витрат на оплату судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 10.09.2012 р.

Суддя Гавриловська І.О.