Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 вересня 2012 року Справа № 1170/2а-2139/12
Кіровоградський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючого -судді Хилько Л.І.,
при секретарі судового засідання -Яремчук Д.П.,
за участю представників:
позивача -Пономарьов М.В.,
відповідача -Скрипник О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інкам-Трейд»до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Інкам-Трейд»(по тексту -позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суд з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (по тексту -відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 листопада 2011 року №0001502360.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 31.10.2011 по 02.11.2011 р. працівниками відповідача проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Агро-Інкам-Трейд». Згідно з актом від 04.11.2011 р. №119/23-6/37096746, в ході перевірки виявлені порушення п.185.1 ст.185, пп. а) п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.3, п.198.6., п.198.2 ст.198 ПК України в результаті чого встановлено:
1) заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в розмірі 88044,00 грн., в тому числі: за червень 2011 р. в сумі 75 124,00 гри.; за липень 2011 р. в сумі 12920,00 грн.;
2) завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 20.2 Декларації) за липень 2011 р. в розмірі 766,00 грн.;
3) завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації).
За результатами розгляду матеріалів перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.11.2011 р. №000102360, яким позивачу донараховано основного платежу в сумі 88044,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 3231,00 грн..
Як зазначено в позові, з вказаними рішеннями та діями суб'єкта владних повноважень позивач не згоден.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд в їх задоволенні відмовити. З наданих до суду письмових запереченнях пояснив, що Кіровоградською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 р. по 31.07.2011 р. в частині взаємовідносин з ПП «Потенца»та ПП «Каїр». В ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за період з 01.04.2011 р. по 31.07.2011 р. щодо придбання позивачем товарів (робіт, послуг) у контрагентів постачальників ПП «Потенца»(код 37384081), ПП «Каїр»(код 37426697) та продажу позивачем товарів (робіт, послуг) на адресу контрагента-покупця ТОВ ТД «Протеїн-Продакшн»(код 36390340) не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.
Таким чином, позовні вимоги позивача є такими, що задоволенню не підлягають /а.с.192-193/.
Відповідно до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України), складення постанови у повному обсязі відкладено до 14.09.2012 року із проголошенням вступної та резолютивної частини постанови в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи.
Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов наступних правових висновків.
ТОВ «Агро-Інкам-Трейд», 03.06.2010 року зареєстроване виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради як юридична особа /а.с.9/, та з 04.06.2010 року перебуває на податковому обліку за №68 /а.с.10/.
З 01.07.2010 року позивач зареєстрований платником податку на додану вартість /а.с.11/.
Згідно матеріалів справи встановлено, що працівниками податкового органу, на підставі службових посвідчень серії УКВ №072318 від 01.11.2010 р., серії УКВ №095904 від 22.08.2011 р., згідно наказу від 31.10.2011 р. №3294, відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. №2755-УІ, зі змінами та доповненнями (по тексту -ПК України), проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інкам-Трейд»(код 37096746) з питань правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 р. по 31.07.2011 р. в частині взаємовідносин з ПП «Потенца»(код 37384081), ПП «Каїр»(код 37096746), за результатами якої складено акт від 04.11.2011 р. №119/23-6/37096746 /а.с.12-27/.
Згідно висновку зазначеного акту, в ході проведення перевірки встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за період з 01.04.2011 р. по 31.07.2011 р. щодо придбання ТОВ «Агро-Інкам-Трейд»товарів (робіт, послуг) у контрагентів постачальників - ПП «Потенца»(код 37384081), ПП «Каїр»(код 37426697) та продажу ТОВ «Агро-Інкам-Трейд»товарів (робіт, послуг) на адресу контрагента-покупця - ТОВ ТД «Протеїн-Продакшн»(код 36390340) не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.
В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України встановлено нікчемні правочини та порушення:
1) п.185.1 ст.185, пп. а) п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.3, п.198.6, п.198.2 ст.198 ПК України в результаті чого встановлено:
- заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в розмірі 88 044 грн., в тому числі: за червень 2011 р. сумі 75124 грн., за липень 2011 р. сумі 12920 грн.,
- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 20.2 Декларації) за липень 2011 р. в розмірі 766 грн.,
- завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації).
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001502360 від 18.11.2011 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 91275,00 грн., в тому числі за основним платежем - 88044 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3231 грн. /а.с.28/.
Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 18.11.2011 р. №0001502360, суд зазначає наступне.
Пункт 185.1 ст.185 ПК України зазначає, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
- постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
- постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
- ввезення товарів на митну територію України;
- вивезення товарів за межі митної території України;
- постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Згідно пп. а) п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п.188.1 ст.188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).
Як зазначено в акті, перевіркою встановлено завищення податкових зобов'язань за період з 01.04.11 по 31.07.11 р. всього у сумі 264 501,00 грн., в тому числі: за квітень 2011 р. -76660 грн., за травень 2011 р.- 143174 грн., за червень 2011 р. -44667 грн. (а.с.9 акту).
Перевіркою повноти нарахування ПДВ за період з 01.04.11 по 31.07.11 р. встановлено:
- заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в розмірі 88 044 грн., в тому числі: за червень 2011 р. сумі 75124 грн., за липень 2011 р. сумі 12920 грн.,
- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 20.2 Декларації) за липень 2011 р. в розмірі 766 грн.,
- завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації)
в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображені в пп..3.2.2 розділу 3 акту перевірки.
До таких висновків відповідач дійшов згідно наступних обставин.
Вбачається, що згідно автоматизованої системи співставлення на рівні ДПА України податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та додатками №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»та відповідей підприємства на запити Кіровоградської ОДПІ встановлено, що ТОВ «Агро-Інкам-Трейд»відображено в податковому обліку, а саме віднесено до складу податкового кредиту операції з придбання товарів (робі, послуг) підприємств, угоди поставки яких визнано нікчемними, а саме ПП «Потенца»(код 37384081), ПП «Каїр»(код 37426697).
По-перше, актом Кіровоградської ОДПІ №59/23-6/37384081 від 12.07.11р. «Про результати позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Потенца»(код 37384081), з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2011р. в частині взаємовідносин з ТОВ «Євросвіт»(код 31703622) встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за період з 01.04.2011 по 30.04.2011 р. щодо придбання ПП «Потенца»товарів (робіт, послуг) у контрагента-постачальника та продажу ПП «Потенца»товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів-покупців не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.
В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно п.1, п.5, ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України встановлено нікчемні правочини:
- по взаємовідносинах з ТОВ «Євросвіт»(код 31703622) на загальну суму податкового кредиту 182522 грн.,
- по взаємовідносинах з контрагентами-покупцями на загальну суму податкового зобов'язання 183622 грн., в тому числі: з ТОВ «Агро-Інкам-Трейд»(код 37096746) на суму ПДВ в розмірі 76291,5 грн..
Актом Кіровоградської ОДПІ №89/23-6/37384081 від 20.09.2011 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Потенца»(код 37384081), з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за травень-червень 2011 р. в частині взаємовідносин з ТОВ «Євросвіт»(код 31703622) встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод без мети настання реальних правових наслідків. Господарські операції за період з 01.05.2011 по 30.06.2011 р. щодо придбання ПП «Потенца»товарів (робіт, послуг) у контрагента-постачальника та продажу ПП «Потенца»товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів-покупців не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.
В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно п.1, п.5, ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України встановлено нікчемні правочини:
- по взаємовідносинах з ТОВ «Євросвіт»(код 31703622) на загальну суму податкового кредиту 507603 грн.,
- по взаємовідносинах з контрагентами-покупцями на загальну суму податкового зобов'язання 510688 грн., в тому числі: з ТОВ «Агро-Інкам-Трейд»(код 37096746) на суму ПДВ в розмірі 185180,96 грн. (а.с.5 акту перевірки).
По-друге, актом Кіровоградської ОДПІ №88/23- 6/37426697 від 20.09.2011 р. «Про результати позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Каїр»(код 37426697), з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за травень-червень 2011 р. в частині взаємовідносин з ТОВ «Євросвіт»(код 31703622) встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за період з 01.05.2011 по 30.06.2011 р. щодо придбання ПП «Каїр»товарів (робіт, послуг) у контрагента-постачальника та продажу ПП «Каїр»товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів-покупців не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.
В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно п.1, п. 5, ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України встановлено нікчемні правочини:
- по взаємовідносинах з ТОВ «Євросвіт»(код31703622) на загальну суму податкового кредиту 635335 грн. та по взаємовідносинах з контрагентами-покупцями на загальну суму податкового зобов'язання 635510 грн., в тому числі: з ТОВ «Агро-Інкам-Трейд»(код 37096746) на суму ПДВ в розмірі 92282,93 грн..
Актом Кіровоградської ОДПІ №100/23-6/37426697 від 11.10.2011 року «Про результати позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Каїр»(код 37426697), з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2011 р. в частині взаємовідносин з ТОВ «Євросвіт»(код 31703622) встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за період з 01.07.2011 по 30.06.2011 р. щодо придбання ПП «Каїр»товарів (робіт, послуг) у контрагента-постачальника та продажу ПП «Каїр»товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів-покупців не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.
В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно п.1, п.5, ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України встановлено нікчемні правочини:
- по взаємовідносинах з ТОВ «Євросвіт»(код31703622) на загальну суму податкового кредиту 291074 грн. та по взаємовідносинах з контрагентами-покупцями на загальну суму податкового зобов'язання 292831 грн., в тому числі: з ТОВ «Агро-Інкам-Трейд»(код 37096746) на суму ПДВ в розмірі 13685,84 грн. (а.с.6 акту перевірки).
З огляду на вищевказане, відповідач приходить до висновків, що правочини укладені позивачем та ПП «Потенца»(код 37384081), ПП «Каїр»(код 37426697) не спричиняли реального настання правових (юридичних) наслідків. Господарські операції за період з 01.04.2011 р. по 31.07.2011 р. щодо придбання позивачем товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників ПП «Потенца»(код 37384081), ПП «Каїр»(код 37426697) та продажу позивачем товарів (робіт, послуг) на адресу контрагента-покупця ТОВ ТД «Протеїн-Продакшн»(код 36390340) не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.
Проте, суд не погоджується з даною позицією відповідача з огляду на наступне.
Відповідно до пп.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно пп.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
1)придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
2)придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Згідно пп.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
03 червня 2011 р. та 01 липня 2011 р. між ПП «Каїр»(експедитор), в особі директора ОСОБА_4, та ТОВ «Агро-Інкам-Трейд»(замовник), в особі директора Лучкова Є.П., укладено договори на транспортно-експедиційні послуги №31 та №42, предметом яких є доставка експедитором довіреного йому вантажу (зернові культури) до пункту призначення (елеватори, ХПП), а замовник в свою чергу зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату /а.с.90, 103/.
На виконання вказаних вище договорів, ПП «Каїр»виписано податкові накладні від 09.06.11 р. №106 на суму 203400,00 (сума ПДВ -33900,00 грн.), від 30.06.11 р. №107 на суму 150906,00 грн. (сума ПДВ -25151,00 грн.), від 30.06.11 р. №108 на суму 104391,60 грн. (сума ПДВ -17398,60 грн.), від 06.07.11 №110 на суму 5500,00 грн. (сума ПДВ -916,67 грн.), від 15.07.11 №111 на суму 76615,00 грн. (сума ПДВ -12769,17 грн.) /а.с.82-86/.
Виконання сторонами своїх договірних зобов'язань підтверджується:
- актами здачі-приймання №ОУ-0000016 від 09.06.11 р. /а.с.91/, №ОУ-0000018 від 30.06.11 р. /а.с.92/, №ОУ-0000017 від 30.06.11 р. /а.с.93/, ОУ-0000045 від 06.07.11 р. /а.с.104/, ОУ-0000046 від 15.07.11 р. /а.с.105/;
- платіжними дорученнями №394 від 16.08.11 р. /а.с.94/; №368 від 02.08.11 р. /а.с.96/, №414 від 22.08.11 р. /а.с.106/
- виписками по рахунку /а.с.95, 107/.
Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними /а.с.108-166/.
Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 05.07.2012 року статус відомостей про юридичну особу -ПП «Каїр»(код 37426697) підтверджено , стан юридичної особи - зареєстровано, керівник та засновник - ОСОБА_4 /а.с.180-181/.
Крім того, 06 червня 2011 р. між ПП «Потенца»(продавець), в особі директора ОСОБА_6, та ТОВ «Агро-Інкам-Трейд»(покупець), в особі директора Лучкова Є.П., укладено договір поставки №50/06/1, предметом якого є зобов'язання продавця передати у власність покупця товар, а покупець в свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити даний товар (п.3) у кількості та терміни, обумовлені договором (вид товару: соя, кількість: 65 тон, ціна за 1 тону: 4230 грн., загальна сума: 274 950 грн.) /а.с.98/.
На виконання вказаного договору, ПП «Потенца»виписано податкові накладні від 06.06.11 р. №80 на суму 16285,50 грн. (сума ПДВ -2714,25 грн.), від 15.06.11 р. №81 на суму 247 370,40 грн. (сума ПДВ -41228,40 грн.) /а.с.87-88/.
Виконання сторонами своїх договірних зобов'язань підтверджується:
- видатковими накладними від 06.06.11 р. №РН-56 /а.с.99/, від 15.06.11 р. №РН-57 /а.с.100/;
- платіжним дорученням №323 від 30.06.11 р. /а.с.101/;
- виписками по рахунку /а.с.102/.
Відповідно до пп.3.2 п.3 Договору, витрати, пов'язані з доставкою товару до місця передачі, взяв на себе продавець.
Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 05.07.2012 року статус відомостей про юридичну особу -ПП «Потенца»(код 37384081) підтверджено , стан юридичної особи - зареєстровано, керівник та засновник - ОСОБА_6 /а.с.178-179/.
Подальша реалізація товару (сої), підтверджується договором поставки, укладеного між ТОВ «Агро-Інкам-Трейд»(постачальник) та ТОВ «Торговий дім «Протеїн-Продакшин»(покупець) від 16.02.2011 року №16/02/11-01, видатковими накладними, довіреністю №ПТДД0000102 від 30.05.2011 року /а.с.167-173/.
З огляду на вищевказане, суд критично оцінює твердження відповідача, що фінансово-господарські операції позивача з підприємствами-контрагентами ПП «Каїр»та ПП «Потенца»здійсненні без мети настання реальних наслідків, а укладені договори - нікчемними.
Інших письмових доказів, крім копій актів перевірки ПП «Каїр»та ПП «Потенца»/а.с.203-224/, які б підтверджували факти порушень податкового законодавства саме позивачем, як платником податку на додану вартість, відповідачем до суду не надано.
Щодо визнання відповідачем укладених договорів нікчемними, суд зазначає.
Згідно ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. При цьому підставою недійсності правочину у відповідності до ч.1 ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 ст. 203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У відповідності до вимог ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»нікчемні правочини характеризуються таким ознаками як спрямованість на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина або знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами.
Складений відповідачем акт перевірки не містить жодних посилань на наявність ознак, які передбачені ч.1 ст.228 ЦК України.
Крім того, з урахуванням положень пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України, яка визначає презумпцію правомірності рішень платника податку, самостійно визначені платником податку валові витрати і податковий кредит вважаються сформованими правомірно, доки контролюючим органом в установленому порядку не буде доведено факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам. Податкові органи не позбавлені права звернутися до суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 ЦК України.
Право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених ч.1-3,5,6 ст.203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.
Згідно статті 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю -не настають.
Посилання відповідача на ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215 є безпідставними, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.
Інших підстав визнання правочину нікчемним діюче законодавство не передбачає.
Недійсність правочинів, укладених між позивачем та контрагентами не визнана в судовому порядку, у зв'язку з чим, факти, викладені в акті перевірки, не можуть бути належними доказами наявності порушень позивачем вимог ст.ст.203, 215, 216, 228 ЦК України.
Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідачем не наведено доказів, що свідчили б, що цивільно-правові договори, сторонами яких є позивач та ПП «Каїр», ПП «Потенца»були укладені з метою, що суперечить інтересам держави, в тому числі, в частині ухилення від сплати податків в передбаченому законодавством обсязі та отримання незаконної податкової вигоди.
Таким чином, на підставі комплексного аналізу встановлених обставин, суд вважає, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження необхідні факти, які надавали право позивачу віднести сплачену ПП «Каїр»та ПП «Потенца»суму ПДВ до податкового кредиту, що свідчить про необґрунтованість висновку відповідача про відсутність підстав у позивача для підтвердження фактичного отримання товару.
Більш того, судом, з метою зібрання додаткових доказів по справі для об'єктивного її розгляду по суті, неодноразово викликались у судове засідання в якості свідків керівники та засновники ПП «Каїр»- ОСОБА_4, ПП «Потенца»- ОСОБА_6 /а.с.184-185, 186-187, 228, 232-234/, проте вказані заходи ніякого результату не принесли.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, ч.1ст.9 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дані положення кореспондуються з п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»від 06.03.2008 р. № 2. З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності може бути підставою для задоволення позову за умови встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.
З огляду на викладене вище, суд, перевіривши відповідно до вимог статті 2 КАС України оскаржене податкове повідомлення-рішення від 18.11.2011 р. №0001502360, дійшов висновку, що воно прийнято з порушенням принципів законності та обґрунтованості, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.
Так як, судове рішення ухвалене на користь позивача, що не є суб'єктом владних повноважень, у відповідності до ч.1 ст.94 КАС України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 920,00 грн. /а.с.8/.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 17, 69-71, 86, 94, 158-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області ДПС від 18.11.2011 року №0001502360 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 91 275,00 грн., в тому числі 88 044,00 грн. основного платежу, 3 231,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інкам-Трейд»(код 37096746) з Державного бюджету України судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 920 (дев'ятсот двадцять) грн. 00 коп., шляхом їх безспірного списання із рахунка Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 14 вересня 2012 року.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Л.І. Хилько
Суд | Кіровоградський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.09.2012 |
Оприлюднено | 08.10.2012 |
Номер документу | 26317239 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Кіровоградський окружний адміністративний суд
Л.І. Хилько
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні