Рішення

від 25.09.2012 по справі 5011-47/10320-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/10320-2012 25.09.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Три О"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клейпром"

про стягнення 64 723 591,94 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: Ладинська Н.О. -представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 25.09.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 64 723 591,94 грн., а також про відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/10320-2012, розгляд справи було призначено на 13.09.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2012 розгляд справи було відкладено до 25.09.2012 у зв'язку із неявкою в судове засідання представників відповідача, з метою виконання сторонами вимоги суду, а також витребування у сторін додаткових доказів по справі.

В судовому засіданні 25.09.2012 представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд позов задовольнити. Позові вимоги мотивовані тим, що позивачем, на виконання умов договору № 01/0811 від 01.08.2011 було перерахована на розрахунковий рахунок відповідача платіжними дорученнями № 4 від 03.08.2011, № 12 від 10.08.2011, № 127 від 29.12.2011 грошові кошти в розмірі 63 122 000,00 грн. в якості попередньої оплати за товар. Проте, відповідач не здійснив поставку товару позивачу на суму 63 122 000,00 грн. за договором № 01/0811 від 01.08.2011, у зв'язку з чим ТОВ "Три О" звернулося до відповідача з вимогою поставити оплачений позивачем товар або повернути отримані від ТОВ "Три О" грошові кошти в сумі 63 122 000,00 грн. Однак, відповідач не повернув перерахованих позивачем грошових коштів в якості попередньої оплати за товар за договором № 01/0811 від 01.08.201, а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 63 122 000,00 грн.

Відповідач своїх представників в судові засідання 13.09.2012 та 25.09.2012 - не направив, вимоги суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору -не надав. Про проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, що зазначена позивачем в позовній заяві. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2011 між позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю "Три О" , як покупцем, та відповідачем -Товариством з обмеженою відповідальністю "Клейпром", як постачальником, було укладено договір № 01/0811, за умовами якого відповідач зобов'язався поставити, а позивач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити товар (п. 1.1. договору).

Умовами договору № 01/0811 від 01.08.2011 сторони погодили, що ціна за одиницю товару визначається у специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору та/або у рахунках-фактурах (п. 4.1.). Розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування позивачем повної суми вартості товару, в безготівковій формі на банківський рахунок відповідача (п. 5.1.). Покупець здійснює 35 % від вартості специфікації в якості попередньої оплати товару, що буде поставлений згідно відповідної специфікації (п. 5.2.).

Відповідно до додатку № 1 до договору № 01/0811 від 01.08.2011 сторони погодили, що відповідач зобов'язаний поставити ТОВ "Три О" товар на суму 113 834 624,00 грн.

20.12.2011 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору № 01/0811 від 01.08.2011, умовами якої погодили п. 5.2. договору № 01/0811 від 01.08.2011 викласти в новій редакції: «Покупець протягом 150-ти днів після підписання даного договору сплачує постачальнику аванс в розмірі 65 % від вартості специфікації в якості попередньої оплати товару, що буде поставлений згідно відповідно специфікації».

21.12.2011 сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору № 01/0811 від 01.08.2011, умовами якої погодили п. 6.1. договору № 01/0811 від 01.08.2011 викласти в новій редакції: строки (періоди) поставки товару: період поставки 100 % товару -ІІ кв. 2012 р.

Позивач, на виконання вимог договору № 01/0811 від 01.08.2011, перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в якості передньої оплати за товар за договором № 01/0811 від 01.08.2011 в розмірі 63 122 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 4 від 03.08.2011, № 12 від 10.08.2011 та № 127 від 29.12.2011 (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач так і не поставив товар за договором № 01/0811 від 01.08.2011на суму 63 122 000,00 грн.

Позивач у позовній заяві зазначає, що у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання відповідачем за договором № 01/0811 від 01.08.2011, позивач 29.05.2012 звернувся до останнього з вимогою, в якій просив відповідача поставити товар за наведеним договором, а у випадку невиконання відповідачем вказаної вимоги повернути грошові кошти в сумі 63 122 000,00 грн., що були перераховані ТОВ "Три О" на розрахунковий рахунок відповідача в якості попередньої оплати за товар за договором № 01/0811 від 01.08.2011. Вказану вимогу відповідач отримав 12.06.2012, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 30.05.2012 (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Однак, як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач не здійснив поставку товару за договором № 01/0811 від 01.08.2011 та не повернув грошові кошти попередньої оплати, здійсненої позивачем на виконання умов вищевказаного договору.

Позивач стверджує, що на момент подачі позову до господарського суду, відповідач так і не повернув грошові кошти, що були перераховані ТОВ "Три О" на розрахунковий рахунок відповідача в якості попередньої оплати за товар за договором № 01/0811 від 01.08.2011, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача грошових коштів попередньої оплати в сумі 63 122 000,00 грн.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право

вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Пунктом 8.2. договору № 01/0811 від 01.08.2011 встановлено, що у разі прострочення поставки товару, постачальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної в період, за який нараховується пеня, від суми невідвантаженого товару за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, як покупець, на виконання умов договору № 01/0811 від 01.08.2011 перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 63 122 000,00 грн. в якості попередньої оплати за товар за вищевказаним договором, що підтверджується платіжними дорученнями № 4 від 03.08.2011, № 12 від 10.08.2011 та № 127 від 29.12.2011. Проте відповідач, як постачальник, свого обов'язку щодо поставки оплаченого позивачем товару за договором № 01/0811 від 01.08.2011 -не виконав.

Також, суд дійшов висновку, що умовами додаткової угоди № 2 від 21.12.2011 сторонами було погоджено, що періодом поставки 100 % товару є ІІ кв. 2012 р., однак, конкретний строк (термін) виконання відповідачем обов'язку за договором № 01/0811 від 01.08.2011 - не встановлений, а тому з огляду на викладене позивач, з урахуванням приписів ст. 530 Цивільного кодексу України, має право вимагати його виконання у будь-який час в період ІІ кв. 2012 р., у зв'язку із чим позивач 29.05.2012 звернувся до останнього в порядку ст. 530 та ст. 693 Цивільного кодексу України з вимогою № 1, в якій просив останнього поставити товар за договором № 01/0811 від 01.08.2011 або повернути грошові кошти попередньої оплати в сумі 63 122 000,00 грн. Відповідач отримав вказану вимогу 12.06.2012, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 30.05.2012. Однак, ТОВ "Клейпром" не здійснило ані поставку товару, ані повернення грошових коштів попередньої оплати, здійсненої позивачем на виконання умов договору № 01/0811 від 01.08.2011.

Отже, у зв'язку із наведеним, у ТОВ "Клейпром" виник борг перед ТОВ "Три О" в сумі 63 122 000,00 грн.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань за договором № 01/0811 від 01.08.2011, а також доказів повернення ним позивачу грошових коштів попередньої оплати в сумі 63 122 000,00 грн. -не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 01/0811 від 01.08.2011, а також положення ст. ст. 525, 526, 530, 693 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі 63 122 000,00 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів попередньої оплати в наведеній сумі є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягає задоволенню в повному обсязі в розмірі 63 122 000,00 грн.

Крім того, у зв'язку із простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо поставки товару за договором № 01/0811 від 01.08.2011, позивач, з урахуванням п. 8.2. наведеного договору, просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 1 446 373,91 грн.

Суд відмовляє в задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 1 446 373,91 грн. -пені, з огляду на наступне.

Суд відзначає, що ст. 549 Цивільного кодексу України встановлює, що є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. В свою чергу, ст. 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції -це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Таким чином, Господарський кодекс України не містить визначення пені , а відносить її лише до штрафних санкцій. Визначення пені надано у статті 549 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. А згідно умов договору № 01/0811 від 01.08.2011, у відповідача відсутнє саме грошове зобов'язання перед позивачем, а наявне зобов'язання щодо поставки товару.

З огляду на викладене, вимоги ТОВ "Три О" про стягнення 1 446 373,91 грн. -пені по договору № 01/0811 від 01.08.2011 задоволенню не підлягають.

Серед іншого, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 155 218,03 грн. за період 30 днів з дня прострочення виконання зобов'язання щодо повернення 63 122 000,00 грн., які були перераховані позивачем на розрахунковий рахунок відповідач в якості попередньої оплати за товар за договором № 01/0811 від 01.08.2011.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що конкретний строк (термін) виконання відповідачем обов'язку за договором № 01/0811 від 01.08.2011 - не встановлений, а лише обумовлений період виконання такого - ІІ кв. 2012, а тому датою прострочення виконання зобов'язання є 19.06.2012, тобто після спливу семи днів від дня пред'явлення вимоги, якою у даному випадку судом вважається вимога № 1 від 29.05.2012, яка була отримана відповідачем 12.06.2012.

Судом перевірено, наданий позивачем розрахунок 3 % річних, з яким суд погоджується щодо сум, строків і ставок нарахувань, а відтак враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов'язання щодо повернення грошових коштів позивачу в сумі 63 122 000,00 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме в сумі 155 218,03 грн.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клейпром" (ідентифікаційний код -37387889, місцезнаходження: 02068, м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 16-А ), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Три О" (ідентифікаційний код - 23167814, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 97) 63 122 000 (шістдесят три мільйони сто двадцять дві тисячі) грн. 00 коп. -попередньої оплати за товар, 155 218 (сто п'ятдесят п'ять тисяч двісті вісімнадцять) грн. 03 коп. -3 % річних та 62 941 (шістдесят дві тисячі дев'ятсот сорок одна) грн. 31 коп. -витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата підписання рішення -01.10.2012

.