Ухвала

від 18.09.2012 по справі 2270/3683/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/3683/12

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Францішек" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені , -

В С Т А Н О В И В :

Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства "Францішек" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в загальній сумі 10311,45 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказував, що порушення відповідачем положень Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" в установлені строки та в повному обсязі призвело до виникнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій, яка складає 10256,10 грн. та пені в сумі 55,35 грн. В зв'язку з цим, позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість в повному обсязі.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.06.2012 року відмовлено у задоволенні позовних вимог позивачу у повному обсязі.

Не погоджуючись із рішенням суду І інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.06.2012 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та дату слухання справи повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач - приватне підприємство "Францішек", ідентифікаційний код 30876471, зареєстроване 28.03.2000 року Хмельницькою районною державною адміністрацією як суб'єкт підприємницької діяльності -юридична особа, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 16.05.2012 року.

Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року №875-XII, із змінами та доповненнями, (далі - Закон) передбачено обов'язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 Закону для підприємств установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

З поданих відповідачем до Хмельницького районного центру зайнятості звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів форми №3- ПН за 2011 рік встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу приватного підприємства "Францішек" у 2011 році становила 41 чоловік, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідачем в 2011 році складає дві особи, одне з яких вакантне.

Відповідно до ст. 20 Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Згідно п. 3 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою КМУ від 03.05.1995 року № 314, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Державна служба зайнятості зобов'язана вести облік інвалідів, які звернулися за допомогою у працевлаштуванні, сприяти працевлаштуванню інвалідів, які звернулися з проханням, з урахуванням рекомендацій СМЕК та щоквартально подавати місцевим органам соціального захисту населення інформацію про працевлаштування інвалідів.

Пунктами 5, 14 Положення встановлено, що підприємства розробляють заходи по створенню робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів, у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів, інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів

Згідно ч.1 ст. 238 ГК України адміністративно-господарські санкції - заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання.

Санкції, які просив стягнути позивач, застосовані до відповідача за неналежне виконання обов'язку, передбаченого Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

В той же час, з матеріалів справи встановлено, що відповідач повідомив позивачу про наявність вакантного місця для працевлаштування у 2011 році інваліда шляхом подачі Хмельницькому відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звіту форми № 10-ПІ.

Крім того, відповідачем щомісячно в 2011 році подавалась інформація в Хмельницький центр зайнятості про наявність вакантного місця для особи-інваліда, що підтверджується звітами форми №3-ПН, проте інваліди на протязі 2011 року для працевлаштування на підприємство не направлялись, що підтверджується довідкою Хмельницького районного центру зайнятості № 19-02/119 від 21.05.2012 року.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується із висновком суду І інстанції про те, що відповідачем вжито всіх необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення, а також про відсутність вини відповідача щодо не працевлаштування інваліда, у зв'язку з чим відсутні підстави до застосування адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць та нарахування пені, що в свою чергу є підставою для відмови у задоволенні заявленого адміністративного позову.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Смілянець Е. С.

Сторчак В. Ю.