Ухвала

від 03.10.2012 по справі 2а-3567/10/2270

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2012 р. Справа № 33579/10

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Запотічного І.І.,Савицької Н.В.

при секретарі судового засідання: Курдоби Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Нігинсахкампром» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2010 року у справі за позовом приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Нігинсахкампром» до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

17.05.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування податкових повідомлень-рішень №0003531542/2 від 07.04.2010 року; №0001071542/2 від 07.04.2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що отримавши в травні 2009 року від ТОВ «Індустріальна компанія «Укртрансбуд» і ТОВ «Торгкомплект» податкові накладні правомірно включив до податкового кредиту ПДВ за вказаними операціями, оскільки відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2010 року в задоволенні адміністративного позову ПП «Виробничо-комерційне підприємство «Нігинсахкампром» відмовлено.

Позивач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі покликається на те, що оскільки податкове повідомлення-рішення від 07.04.2010 року №0003531542/2 та від 07.04.2010 року № 0001071542/2 (від 13.01.2010 року №0003531542/1, від 09.11.2009 року № 0003531542/0) у якості підстави містить акт перевірки №227015232057262 від 20.10.2009 року, а не попередній акт перевірки №176023432057262 від 07.08.2008 року, останній не може слугувати підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

У ході апеляційного розгляду представники апелянта Дем'янова В.І. та Денм'янов Ю.М. надали пояснення та просять задовольнити апеляційну скаргу.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав жодного документу, який засвідчує факт виконання вскришних робіт працівниками та технічними засобами ТОВ «Індустріальна компанія «Укртрансбуд» в грудні 2007 року, факт виконання позивачем умов договору підряду щодо оплати відряджень, проживання та проїзду працівників підрядника, факт здійснення позивачем охорони майна та механізмів підрядника, факт передачі результатів і вскришних робіт (вскриші, яка є будівельним матеріалом) від підрядника до позивача, а також факт оплати позивачем цих робіт.

Надану позивачем копію довідки від 19.07.2010 року про відсутність заборгованості перед ТОВ «Індустріальна компанія «Укртрансбуд» суд першої інстанції вважає неналежним доказом по справі, оскільки вимогу суду про підтвердження факту оплати відповідною випискою з банку та платіжним дорученням позивач не виконав. Натомість, зі змісту наявного в матеріалах справи акту планової виїзної перевірки від 07.08.2008 року № 176023432057262 вбачається, що на дату її проведення вскришні роботи позивачем оплачені не були.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не є правильними і не відповідають вимогам матеріального права та дійсним обставинам справи.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що позивач - приватне підприємство «Виробничо-комерційне підприємство «Нігинсахкампром» 30.07.2002 року зареєстроване Кам'янець-Подільською райдержадміністрацією Хмельницької області (Свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 №272159), перебуває на податковому обліку в Кам'янець-Подільській ОДШ з 05.08.2002 року.

В серпні 2009 року позивач подав до Кам'янець-Подільської ОДШ податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2007 року, у якій до складу податкового кредиту травня 2009 року (рядок 16.01 декларації) включив податок на додану вартість в загальній сумі 462963,0 грн., в тому числі 460000,0 грн. по операції з виконання ТОВ «Індустріальна компанія «Укртрансбуд» вскришних робіт та 2963,0 грн. по операціях з придбання обладнання від ТОВ «Торгкомплект».

В жовтні 2009 року працівниками Кам'янець-Подільської ОДПІ проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків та правомірності формування податкового зобов'язання по таких операціях в період з 01.07.2009 року по 31.08.2009 року, результати якої оформлені актом №227015232057262 від 20.10.2009 року.

На підставі акту №10755/23-6/34838424 від 03.11.2009 року відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 09.11.2009 року №0003531542/0, яким позивачеві визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 105714,20 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 77109,0 грн. та штрафними санкціями в сумі 28605,20 грн. Зазначене податкове повідомлення - рішення оскаржене позивачем в адміністративному порядку та залишене без змін податковими повідомленнями-рішеннями від 07.04.010 року №0003531542/2 і від 13.01.2010 року №0003531542/1. Крім того, за наслідками розгляду повторної скарги позивача відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 07.04.010 року № 0001071542/2, яким позивачеві визначене з податку на додану вартість в загальній сумі 896,0 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 640,0 грн. та штрафними санкціями в сумі 256,0 грн.

Спірні податкові повідомлення-рішення базуються на викладених в акті №10755/23-6/34838424 від 03.11.2009 року невиїзної документальної перевірки висновках відповідача щодо безпідставного включення до податкового кредиту за липень 2009 року податку на додану вартість в сумі 462963,0 грн., в тому числі ПДВ в сумі 460000,0 грн. по операції з виконання вскришних робіт ТОВ «Індустріальна компанія «Укртрансбуд» та в сумі 2963,0 грн. по операції з придбання товару від ТОВ «Торгкомплект».

Висновок про безпідставність включення в декларації за липень 2009 року до складу податкового кредиту наступних податкових накладних: № 868 від 28.12.2007р.на суму всього 2760000,00 грн., в т.ч. ПДВ 460000,00 грн. (виписана ТОВ "Індустріальна компанія "Укртрансбуд", код ЄДРПОУ 34267695), № 89219343 від 05.07.2007р.на суму всього 5168,86 грн., в т.ч. ПДВ 861,48 грн., № 89220879 від 30.11.2007р.на суму всього 8450,20 грн., в т.ч. ПДВ 1408,33 грн., № 89220595 від 02.10.2007р.на суму всього 8000 грн., в т.ч. ПДВ 1333,33 грн. (виписані ТОВ "Торгкомплект" , код ЄДРПОУ 23518188) є необґрунтованими, оскільки податкове повідомлення-рішення від 07 квітня 2010 року №0003531542/2, від 07 квітня 2010року № 0001071542/2 ( від 13 січня 2010 року №0003531542/1, від 09 листопада 2009 року № 0003531542/0) у якості підстави містить акт перевірки № 2270 152 32057262 від 20.10.2009 р., а не попередній акт перевірки №1760234 32057262 від 07.08.2008 р., останній не може слугувати підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено в процитованому попередньому акті перевірки, даний договір є нікчемним відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Як випливає з наведеної норми, нікчемним може бути визнано лише правочин, недійсність якого встановлена законом (ст.ст.219, 220, 221, 244 тощо), тобто обов'язковим є посилання на норму закону, яка встановлює нікчемність правочину, чого не було зроблено ані в процитованому уривку з попереднього акта перевірки, ані в акті, на підставі якого приймалось оскаржуване повідомлення-рішення, а одного лише посилання на ч.2 ст.215 для цього явно недостатньо, оскільки вона якраз і відсилає для визнання правочину нікчемним до інших статей Цивільного кодексу або інших Законів.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що безпідставність включення до складу податкового кредиту ПДВ по ТОВ "Індустріальна компанія "Укртрансбуд" в сумі 460000,00 грн. обгрунтована лише припущеннями про нікчемність договору без зазначення правових підстав для визнання його таким, до того ж взятими з попереднього акту перевірки, який не може бути підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а посилання на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків (ч.2 ст.215 ЦК України, п.З ст.254 КАС України) є такими, що не відповідають обставинам і не зазначені в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні як підстава для його прийняття. А жодна з норм, порушення яких зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні як підстава для його прийняття, не згадується в акті у зв'язку з податковою накладною № 868 від 28.12.2007р., виписаною ТОВ "Індустріальна компанія "Укртрансбуд"на суму всього 2760000,00 грн., в т.ч. ПДВ 460000,00 грн.

Щодо безпідставності включення до складу податкового кредиту ПДВ в сумі всього 3603,18 грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ "Торгкомлект" (№ 89219343 від 05.07.2007 р. на суму всього 5168,86 грн., в т.ч. ПДВ 861,48 грн., № 89220879 від 30.11.2007 р. на суму всього 8450,20 грн., в т.ч. ПДВ 1408,33 грн., № 89220595 від 02.10.2007 р. на суму всього 8000 грн., в т.ч. ПДВ 1333,33 грн.) колегія суддів зазначає.

Перевіряючими не було взято до уваги той факт, що фінансово-господарські документи, а саме накладна №10027321-1 від 10.07.2007р. на суму 5168,86 грн. та накладна № 10028742-1 від 30.11.2007р. на суму 16450,20 грн. були отримані і відображені в обліку в III-ІУ кв 2007 р; щодо вимоги складання первинних документів під час здійснення господарської операції або безпосередньо після її закінчення: цю норму порушено не було, оскільки всі первинні документи щодо розглядуваних операцій складені саме під час її здійснення, але не всі вони вчасно надійшли на ПП "ВКФ "Нігинсахкампром", і, відповідно, були відображені в обліку та звітності; щодо відображення господарських операцій в облікових регістрах в періоді їх здійснення: дійсно, ПП "ВКФ "Нігинсахкампром" не було дотримано цю норму Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в частині відображення податкового кредиту в сумі 3603,18 грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ "Торгкомлект".

Несвоєчасність в даному випадку є обгрунтованою, оскількипідприємство зобов'язане виконувати не тільки норми Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а і іншого чинного законодавства,в тому числі Закону України "Про податок на додану вартість", зокрема норми пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону, відповідно до яких до моменту отримання податкових накладних (митних декларацій, інших подібних документів згідно з підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7) суми сплаченого (отриманого) податку на додану вартість не підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Порушення норм пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на

додану вартість": порушення не було, оскільки цей підпункт лише визначає "нижню"

межу періоду виникнення права на податковий кредит (наявність першої події), і є

необхідною, але не достатньою умовою для отримання такого права, оскільки норми

пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 зазначеного Закону не дозволяють включати до складу податкового

кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку до отримання податкових накладних

або інших подібних документів, зазначених в пп.7.2.6 п.7.2 ст.7. Тобто, з врахуванням

норм пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 право на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ в

розмірі 3603,18, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів у ТОВ

"Торгкомплект", не могло виникнути раніше за дату отримання відповідних податкових

накладних, які було отримано в травні 2009 року, що підтверджено відміткою поштового

відділення на конверті, в якому надійшли ці податкові накладні.

Порушення норм пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість": порушення не було, оскільки цей підпункт, який визначає дату виникнення права на податковий кредит за датою здійснення першої з подій, визначає лише необхідну, але ніяк не достаню умову для виникнення права на податковий кредит, оскільки воно регулюється також і нормами пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 зазначеного Закону, відповідно до яких виникає лише після отримання відповідних податкових накладних (митних декларацій, інших подібних документів згідно з підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7), оскільки до моменту їх отримання суми сплаченого (отриманого) податку на додану вартість не підлягають включенню до складу податкового кредиту виходячи з норм пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону.

Колегія суддів зазначає, щодо обгрунтування неправомірності віднесення до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 3603,18 грн. з використанням норми пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість": оскільки пп.7.3.1 регулює дату виникнення податкових зобов'язань, він може бути застосований виключно до платника податку, який поставляє товари (роботи, послуги), а ПП "ВКФ "Нігинсахкампром" в даному випадку є їх отримувачем. При цьому жодною з норм Закону України "Про податок на додану вартість" не передбачено, що право на податковий кредит у отримувача товарів (робіт, послуг) є тільки в тому періоді, коли постачальник визнав податкове зобов'язання, тобто не встановлено обмеження права на податковий кредит у отримувача періодом виникнення податкових зобов'язань у постачальника.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, оскільки позивачем самостійно обчислило суму податкового зобов'язання, яку зазначило в декларації, наведені в декларації дані відповідають даним бухгалтерського і податкового обліку підприємства і підтверджені підписами відповідальних посадових осіб та печаткою.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.3, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Нігинсахкампром» задовольнити, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2010 року у справі № 2а-3567/10 скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.04.2010 року №0003531542/2, від 07.04.2010 року № 0001071542/2, від 13.01.2010 року №0003531542/1, від 09.11.2009 року № 0003531542/0 Кам'янець-Подільської об'єднаної держаної податкової інспекції.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 08.10.2012 року.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді І.І.Запотічний

Н.В.Савицька