Ухвала

від 04.10.2012 по справі 1570/3171/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2012 р.Справа № 1570/3171/2012

Категорія: 8.1.1Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Яковлева Ю.В. судді -Запорожана Д.В. судді -Жука С.І. при секретарі -Синявській І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2012 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Європлей»до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановила:

Позивач ТОВ «Європлей»21.05.2012 року звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області Державної податкової служби, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000142350 від 17.01.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 28.12.2012 року відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Європлей» з питань документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Потенціал - Голд», код 37089985, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.06.201 Іроку по 30.06.2011 року. За наслідками перевірки було складено акт від 28.12.2012 року № 3857/23-0302/33913995, у якому податковим органом встановлено, що правочини, укладені позивачем з ТОВ «Потенціал-Голд»підпадають під ознаки нікчемності відповідно до вимог ч.1.5 ст. 203, п.1.2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України. На підставі даного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000142350 від 17.01.2012 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ на суму 603853,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 01,00 грн. Позивач вважає зазначене рішення є протиправним, оскільки, воно суперечить діючому законодавству. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві (т.1 а.с. 4-18).

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000142350 від 17.01.2012 року було прийнято на підставі акту перевірки, який був складений за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Європлей»з питань документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Потенціал - Голд», код 37089985, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року. Представник відповідача зазначив, що перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: позивачем занижено суму ПДВ за червень 2011 року у розмірі 603853, 00 грн. Перевіркою, проведеною відповідачем, встановлено недійсність правочинів між ТОВ «Європлей»та ТОВ «Потенціал-Голд», оскільки, контрагент позивача не мав права виписувати у червні 2011 року податкові накладні на адресу ТОВ «Європлей». В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що позивачем не надано документів, які б підтвердили факт перевезення товару від продавця до покупця, а саме: товарно-транспортні накладні та інше. Представник відповідача, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно, тому позивачу слід відмовити у задоволені позовних вимог повністю.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2012 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Європлей»до Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області Державної податкової служби № 0000142350 від 17.01.2012 року, яким ТОВ «Європлей» донараховане податок на додану вартість в сумі 603853 грн. 00 коп. та застосовано штрафні санкції в сумі 01 грн. 00 коп.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про відмовлення в задоволенні позову.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що ТОВ «Європлей»зареєстровано виконавчим комітетом Іллічівської міської ради 27.01.2006 року за № 1 554 102 0000 001216 (а.с.19).

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основними видами діяльності ТОВ «Європлей»за КВЕД є: 51.42.1 - оптова торгівля одягом, 51.47.1 - оптова торгівля меблями, покриттям для підлоги та неелектричними побутовими приладами, 51.47.9 оптова торгівлі іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, не віднесеними до інших групувань, 55.30.2 діяльність кафе, 51.90.0 інші види оптової торгівлі, 78.87.0 надання інших комерційних послуг (т.1 а.с.20).

Позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби, та у період, за який проводилась перевірка, ТОВ «Європлей»було зареєстровано платником податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 21317678 (т.1,а.с.234).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення голови комісії з проведення реорганізації ДПІ у м. Іллічівську оформленого наказом ДПІ у м. Іллічівську від 22.12.2011 року № 8982 (т.1 а.с.22) головним державним податковим ревізор-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м.Іллічівську, інспектором служби 1 рангу Максимюк О.Я. та відповідно до п.п. 20.1.4. п.20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2. п. 75.1. ст.75, п.п. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Європлей»з питань документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Потенціал - Голд», код 37089985, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року.

За результатами вказаної перевірки ДПІ у м.Іллічівську складено акт від 3857/23- 0302/33923995 від 28.12.2011 року про документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Європлей»з питань документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Потенціал - Голд», код 37089985, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року (т.1, а.с.23-38). У висновках вказаного акту, зокрема, зазначено про порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в зв'язку із чим встановлено заниження позивачем податку на додану вартість у сумі 603853,00 грн.

Вказаний акт перевірки був підписаний керівництвом підприємства із запереченнями, та як встановлено судом, 03.01.2012 року позивачем на зазначений акт перевірки були подані заперечення до ДПІ у м. Іллічівську (т.1 а.с.39-49). 12.01.2012 року ДПІ у м. Іллічівську надала відповідь на заперечення за № 618/10/23-0404, в якій зазначено, що заперечення ТОВ «Європлей»до акту перевірки не можуть бути прийняті як підстава для скасування висновків зазначеного акта перевірки (т.1 а.с. 52-57).

На підставі вищевказаного акту перевірки, ДПІ у м. Іллічівську прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.01.2012 року №0000142350, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем у сумі 603853,00 грн. та за штрафними (фінансовим) санкціями у сумі 01,00 грн. (т.1 а.с.58).

30.01.2012 року позивачем на зазначене податкове повідомлення-рішення було подано скаргу за №30/01-04 до Державної податкової адміністрації в Одеській області (т.1 а.с.59-69). Рішенням Державної податкової адміністрації в Одеській області від 13.02.2012 року №1360/10/10-2007 вказана скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 17.01.2012 року №0000142350 (т.1 а.с.72-73). Не погоджуючись з рішенням ДПА в Одеській області позивачем було подано скаргу до ДПА України від 22.02.2012 року №22/02/12-02 (т.1 а.с. 75-87). Рішенням Державної податкової служби України № 7251/6/10-2115 від 24.04.2012 року, дана скарга залишена без задоволення (т.1 а.с. 104-106).

Правові відносини щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість регулюються Податковим кодексом України, ведення бухгалтерського обліку по податкових операціях встановлено Законом України від 16.07.1999р. № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(зі змінами і доповненнями) (далі - Закон «Про бухгалтерський облік»).

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєсстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону «Про бухгалтерський облік», визначено загальне поняття та характеристика документу, на підставі якого виникає право та обов'язок в платника податків на формуються показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч. 2 ст. 3 вищевказаного Закону, на даних бухгалтерського обліку грунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

З акту перевірки вбачається, що ДПІ у м.Іллічівську від ДПІ у Суворовському районі м. Одеси отримала лист від 19.08.2011 року № 23961/7/23-014, яким надіслано акт від 17.08.2011 року № 789/23-1/37089985 про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Потенціал-Голд», щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що відповідачем неправомірно зроблено висновок про те, що усі операції купівлі продажу за участю ТОВ «Потенціал-Голд»підпадають під ознаки нікчемності, ТОВ «Потенціал - Голд»не мало право виписувати у червні 2011 року податкові накладні на адресу ТОВ «Єпроплей», а ТОВ «Європлей»формувати податковий кредит»в червні 2011 року на суму 603852,60 гривень.

Позивач у перевіряємому періоді здійснював господарські операції з ТОВ «Потенціал -Голд», а саме: 01 червня 2011 року уклав договір постачання № 49 (т.1 а.с. 107-112). Факт сплати позивачем грошових коштів за вищезазначеним договором підтверджується випискою з рахунку (т.2 а.с. 120-121).

Виконання умов вищезазначеного договору підтверджується накладними (т.1 а.с. 113-162), які мають всі необхідні реквізити, що передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року. Пунктом 1 ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, вищезазначені документи підтверджують факт реального настання правових наслідків за правочином.

Згідно вимог п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; й) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Порядок формування податкового кредиту визначено Податковим кодексом України від 02.12.2010 року. Так, відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Також, пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу)

Як вбачається з матеріалів справи контрагентом були видані позивачу податкові накладні (т. 1 а.с. 151-197).

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06 листопада 2009 року перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення. пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Колегія суддів погоджується з тим, що податковим органом до суду не надано доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між ТОВ «Європлей»з ТОВ «Потенціал-Голд»та підтверджували висновки акту перевірки.

Під час розгляду справи, судом не були встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст укладених договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

З матеріалів справи вбачається, що вказані правочини не визнані в встановленому законом порядку недійсними, інших відомостей, які б свідчили, зокрема, про необгрунтоване заниження позивачем в цьому випадку податкового кредиту з податку на додану вартість - також немає.

Суд 1-ї інстанції вірно зазначив, що відповідачем не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивач включив до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи, видані контрагентом, за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані.

Суд 1-ї інстанції вірно визнав, що правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавством висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, суд приходить до висновку, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України. А отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Потенціал-Голд»і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних бухгалтерських документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2012 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Європлей»до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: /підпис/Ю.В. Яковлев Суддя: /підпис/Д.В. Запорожан Суддя: /підпис/С.І. Жук