Постанова

від 04.10.2012 по справі 0670/5303/12

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/5303/12

категорія 8.1

04 жовтня 2012 р. час прийняття: 9 год. 35 хв.

м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства "Житомирське спеціалізоване підприємство робіт по механізації" про стягнення заборгованості у сумі 123785,57 грн.,-

встановив :

У серпні 2012 року Державна податкова інспекція у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби (далі - ДПІ в м. Житомирі) звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Житомирське спеціалізоване підприємство робіт по механізації" за податкову заборгованість у сумі 123785,57 грн., а саме: 81081,57 грн. з податку на додану вартість, 42704,00 грн. - з податку на прибуток.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідач в судове засідання не з'явився. В матеріалах справи є два конверти з поштовою відміткою "повернуто за закінченням терміну зберігання", якими направлялись судові повістки відповідачу. Отже, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином у відповідності до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За наведених обставин суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство "Житомирське спеціалізоване підприємство робіт по механізації", зареєстроване як юридична особа 12.07.1995, включене до ЄДРПОУ за номером 05456851, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Житомирі з 12.07.1995 за № 2808.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно з пунктами 1, 2, 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до положень 41.1.1 Податкового кодексу України (далі - ПК), контроль за справляння платежів до бюджету здійснюється органами, які повинні забезпечувати їх надходження.

Таким чином, позивач - ДПІ у м.Житомирі є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому законами України повноваження.

Підпунктом 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 ПК, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків прямо передбачено законом.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п. 54.1. ст. 54 ПК крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 цього Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 ПК встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Згідно із пунктами 203.1., 203.2. ст. 203 Розділу V "Податок на додану вартість" ПК, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідачем до податкового органу були подані податкові декларації з податку на додану вартість: від 20.12.2011 № 9012872708, в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 48541 грн.; від 18.01.2012 № 9013723768 в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10988,00 грн.; від 17.02.2012 № 9006135515, в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 15293,00 грн., від 20.06.2012 №9035073245 в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 123,00 грн. (а.с. 6-13).

В результаті проведеної податковим органом камеральної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість позивачем винесено податкові повідомлення - рішення від 19.01.2012 № 0000641601 на суму 4325,56 грн. та № 0000651601 на суму 1811,01 грн. (а.с. 17).

Таким чином, внаслідок несплати податкових зобов'язань за вказаними деклараціями та податковими повідомленнями - рішеннями у відповідача утворилась заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 81081,57 грн., яка підтверджується матеріалами справи.

Згідно із п. 152.1. ст. 152 розділу ІІІ "Податок на прибуток підприємств" ПК, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Відповідачем до податкового органу були подані податкові декларації з податку на прибуток підприємств: від 09.02.2012 № 9016095604, в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 34891,00 грн.; від 10.05.2012 № 9025331078, в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 7813,00 грн. (а.с. 20-23).

Внаслідок несплати податкового зобов'язання за наведеними деклараціями у повному обсязі утворилась заборгованість з податку на прибуток у розмірі 42704,00 грн., яка підтверджується позивачем матеріалами справи.

Відповідно до п. 95.1. та п. 95.2. ст. 95 ПК орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 59.1. ст. 95 ПК визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідачу податковим органом була направлено дві податкові вимоги від 24 листопада 2008 року №1/1713 та від 8 січня 2009 року №2/2 (а.с.5).

Згідно з п. 59.5. ст. 95 ПК у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Пунктом 38.1. ст. 38 ПК встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

З урахуванням викладеного, і того, що в судовому засіданні встановлено факт існування податкового боргу на даний момент у відповідача, і доказів сплати заборгованості не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 23, 94, 128, 162, 163 КАС України, суд, -

постановив :

Позов Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства "Житомирське спеціалізоване підприємство робіт по механізації" про стягнення заборгованості у сумі 123785,57 грн. - задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Житомирське спеціалізоване підприємство робіт по механізації" (код ЄДРПОУ 05456851) заборгованість у розмірі 81081 (вісімдесят одна тисяча вісімдесят одна) грн. 57 коп. з податку на додану вартість за рахунок активів вказаного боржника на користь Державного бюджету України в особі ДПІ у м. Житомирі (р/р 3117029700002 - одержувач УДКСУ у м. Житомирі, код 38035726 банк ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039); податку на прибуток заборгованість у сумі 42704 (сорок дві тисячі сімсот чотири) грн. 00 коп. за рахунок активів вказаного боржника на користь Державного бюджету України в особі ДПІ у м. Житомирі (р/р 31115009700002 - одержувач УДКСУ у м. Житомирі, код 38035726 банк ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039).

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Єфіменко О.В.