Постанова

від 28.09.2012 по справі 1570/4226/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/4226/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого по справі судді Бжассо Н.В.

за участю секретаря Марінгос І.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Одеса адміністративний позов фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ФОП ОСОБА_1, за результатом якого, позивач просить скасувати податкове повідомлення -рішення № 0001741701 від 29.05.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 129 288,75 грн. (за основним платежем -103 431,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -25857,75 грн.), обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги наступними доводами.

Як зазначає позивач, 29 травня 2012 року, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, на підставі Акту від 17.05.2012 р. № 728/17-128/НОМЕР_2 «Про результати документальної невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) з ТОВ «Олдеко»(код ЄДРПОУ 37680145), ПП «Авес Торг»(код ЄДРПОУ37476554) за період з 01.11.2011 року по 31.12.2011 р.», прийнято податкове повідомлення -рішення № 0001741701 від 29.05.2012 року, про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 129 288,75 грн.

Позивач вказує, що позапланова невиїзна перевірка була проведена з порушенням положень ст. ст. 78, 79 Податкового Кодексу України, а висновки зроблені за результатом її проведення є припущеннями податкового органу, які не ґрунтуються на первинних документах позивача.

Висновки відповідача, обґрунтовані тим, що в перевіряємий період між позивачем та ТОВ «Олдеко», ТОВ «Авес Торг»відбувались господарські операції.

У зв'язку з неможливістю встановити реальність здійснення зазначеними контрагентами фінансово -господарської діяльності та віднесення їх до категорій «транзитер»та «податкова яма», нарахування суми податкового кредиту по взаємовідносинам з вказаними контрагентами, податковим органом було визнано безпідставним, через вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що як наслідок, спричинило збільшення податкових зобов'язань позивача з податку на додану вартість за перевіряємий період та нарахування штрафних санкцій.

Позивач вважає, що висновок податківців, позбавлений причинно -наслідкового зв'язку, оскільки не можуть бути причинною винності у правопорушенні однієї особи дії, які вчинила інша особа і які складають об'єктивну сторону порушення.

В ході розгляду справи, представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС, заявлені позовні вимоги не визнав, в задоволенні їх просив відмовити, наполягаючи на законності та обґрунтованості прийнятого податкового повідомлення -рішення.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Як встановлено в ході розгляду справи, фізична особа -підприємець ОСОБА_1, зареєстрований Виконкомом Одеської міськради 31.01.2006 року та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Малиновському районі м. Одеси з 13.02.2006 р. за № 2634.

Згідно Свідоцтва платника податку на додану вартість, виданого ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, ФОП ОСОБА_1, зареєстрований платником ПДВ, індивідуальний податковий номер НОМЕР_2.

Судом встановлено, що в період з 08.05.2012 року по 15.05.2012 року, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС, було проведено документальну невиїзну перевірку з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 з ТОВ «Олдеко», ТОВ «Авес Торг»за період з 01.11.2011 року по 31.12.2011 року.

Згідно положень п.п. 79.1, 79.2 ст. 79 Податкового Кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено, що позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 була проведена на підставі наказу Начальника ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 07.05.2012 року № 480, з метою здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, на виконання вимог комплексної системи запобігання протидії процесам тонізації економіки, затвердженої наказом ДПА України від 08.08.2011 року № 475/ДСК.

Копія наказу про проведення документальної невиїзної перевірки, було вручено під підпис ФОП ОСОБА_1, 08.05.2012 року.

Судом встановлено, що запит про надання пояснень та документального підтвердження від ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС на адресу ФОП ОСОБА_1 не надходив.

Перевірка проводилась на підставі: реєстраційних даних ФОП ОСОБА_1; наданих до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси декларацій з ПДВ за жовтень -грудень 2011 року; розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів; акту № 3070/23-5/37680145 від 14.12.2011 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Олдеко», щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період жовтень 2011 року; акту № 318/23-5/37680145 від 17.02.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Олдеко», щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період листопад 2011 року; акту № 505/23-5/37680145 від 24.02.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Олдеко», щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період грудень 2011 року; акту № 518/22-50/37476554 від 24.02.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Авес Торг», з питань взаємовідносин з контрагентами за податковий період листопад, грудень 2011 року; інформації комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем.

За результатами проведеної перевірки, було встановлено порушення ФОП ОСОБА_1: ч. 1 ст. 203, п.п. 1,2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного Кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_1 з ТОВ «Олдеко»та ТОВ «Авес Торг»; п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України в частині завищення ФОП ОСОБА_1 податкового кредиту всього у сумі 103431, 00 грн., в тому числі по періодам у жовтні 2011 року -22034, 00 грн.; у листопаді 2011 року -29701, 00 грн.; у грудні 2011 року -22951, 00 грн.; у січні 2012 року -28745, 00 грн., про що було складено акт перевірки від 17.05.2012 року № 728/17-128/НОМЕР_2.

На підставі вищезазначеного акту перевірки, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС було прийнято податкове повідомлення -рішення від 29.05.2012 р. № 0001741701 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 129 288,75 грн., з яких 103 431,00 грн. -за основним платежем, 25 857,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Висновки перевірки обґрунтовані наступними доводами.

На підставі податкових накладних виданих ФОП ОСОБА_1, а саме: № 32 від 03.10. 2011 року на суму ПДВ 22033,55 грн., № 27 від 01.11.2011 року на суму ПДВ 29701,20 грн., № 712 від 29.11.2011 року на суму ПДВ 22951,00 грн. по придбаним товарам у TOB «Олдеко», ФОП ОСОБА_1 було сформовано податковий кредит всього у сумі 74686,00 грн. в тому числі по періодам: у жовтні 2011 року - 22034,00 грн. у листопаді 2011 року - 29701,00 грн. у грудні 2011 року - 22951,00 грн. від підприємства у якого відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, відносно якого вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Згідно висновку ВПМ ДПІ у Приморському районі м. Одеси на TOB «Олдеко»основних засобів ведення фінансово-господарської діяльності, а саме складських, виробничих приміщень, наявності транспортних засобів, фактичних трудових ресурсів за підприємством не встановлено.

Враховуючи вищевикладене податковим органом було зроблено висновок, що згідно передбачених ст. 55 Господарського кодексу України та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності, підприємство TOB «Олдеко»має ознаки «податкова яма».

У ході проведення перевірки, відповідач дійшов висновку, що операції з постачання товарів від ТОВ «Олдеко»за період жовтень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року не мали реальний товарний характер, перевіркою не було виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного надання товарів, у зв'язку з чим, платник податку мав намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Перевіркою податкових накладних, виданих TOB «Авес Торг»ФОП ОСОБА_1 встановлено, що у перевіряємому періоді, TOB «Авес Торг»(код ЕДРПОУ 37476554) надавало ФОП ОСОБА_1 промислові товари - швейна фурнітура.

На підставі податкових накладних, наданих ФОП ОСОБА_1, а саме: № 1 від 01.12.2011 року на суму ПДВ 16809,97 грн., № 29 від 12.12.2011 року на суму ПДВ 11933,380 грн. по придбаним товарам у ТОВ «Авес Торг», ФОП ОСОБА_1 сформовано податковий кредит всього у сумі 28 745,00 грн. в тому числі по періодам: у січні 2012 року -28 745,00 грн. від підприємства у якого відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, відносно якого вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Згідно висновку ВПМ ДПІ у Приморському районі м. Одеси, ТОВ «Авес Торг»не має основних засобів ведення фінансово-господарської діяльності, а саме складських, виробничих приміщень, транспортних засобів, трудових ресурсів, у зв'язку з чим, ТОВ «Авес Торг» має ознаки «податкової ями».

З урахуванням встановлених обставин, відповідач зробив висновки щодо неправомірного формування податкового кредиту ФОП ОСОБА_1 по взаємовідносинам з вказаними контрагентами в період з 01.11.2011 р. по 31.12.2011 року, у зв'язку з проведенням безтоварних операцій.

З висновками відповідача, суд не погоджується.

З метою встановлення факту здійснення господарських операцій між зазначеними контрагентами та формування витрат для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість судом були з'ясовані наступні обставини.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового Кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Судом встановлено, що 03.10.2011 року, між ТОВ «Олдеко»та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір купівлі -продажу № 0038, предметом якого було придбання товару, кількість, асортимент та ціна якого зазначалась у специфікаціях, що є невід'ємними додатками до договору.

На підтвердження проведених господарських операцій, позивачем до суду були надані рахунки -фактури, видатні накладні, податкові накладні, зареєстровані в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Проведені господарські операції були відображені у податковому обліку, а саме в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року, в додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», операції з придбання у ТОВ «Олдеко»(ІПН платника ПДВ 376801415537) відображено в обсязі постачання 114 755,00 грн., сума податку на додану вартість 22 951 грн.; в податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року, в додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», операції з придбання у ТОВ «Олдеко»(ІПН платника ПДВ 376801415537) відображено в обсязі постачання 148 506,00 грн., сума податку на додану вартість 29 701 грн.; в податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, в додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», операції з придбання у ТОВ «Олдеко»(ІПН платника ПДВ 376801415537) відображено в обсязі постачання 110 167,75 грн., сума податку на додану вартість 22 033,55 грн.

Судом встановлено, що взаєморозрахунки між позивачем та його контрагентом ТОВ «Олдеко»відбувались у безготівковій формі, що підтверджується наданими до суду платіжними дорученнями посвідченими АТ «УкрСиббанк».

Взаємовідносини позивача з ТОВ «Авес Торг», відбувались на підставі договору купівлі -продажу № 7 від 01.11.2011 року, предметом якого було придбання товару, кількість та асортимент якого, за домовленістю сторін, визначався в заявці -замовленні та накладних (наданими до суду документами товаром, що придбався ФОП ОСОБА_1 була швейна фурнітура у асортименті).

На підтвердження проведених господарських операцій, позивачем до суду були надані рахунки -фактури, видатні накладні, податкові накладні, зареєстровані в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Проведені господарські операції були відображені у податковому обліку, а саме в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року, в додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», операції з придбання у ТОВ «Авес Торг» (ІПН платника ПДВ 374765515538) відображено в обсязі постачання 143 701,76 грн., сума податку на додану вартість 28 745,35 грн.

Позивачем до суду були надані також договори, видаткові накладні, податкові накладні та розрахункові документи з зазначенням різних господарюючих суб'єктів, з якими позивач укладав угоди по наступним ланцюгам постачання товару, який він придбав у ТОВ «Одеко»та ТОВ «Авес Торг». За результатом дослідження наданої суду первинної документації, суд вважає, що позивач довів, товарність проведених операцій та використання придбаного товару у своїй господарській діяльності для досягнення певної економічної мети.

Згідно положень п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно положень п. 201.6, п. 201.7, п. 201.8 ст. 201 Податкового Кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Судом встановлено, що на момент вчинення господарських операцій у контрагентів позивача була повна податкова правосуб'єктність, підприємства були зареєстровані, знаходились на податковому обліку та мали статус платника податку на додану вартість. Відповідачем не було доведено, що позивач був обізнаним у дефекті правового статусу його контрагентів, а саме у визнанні їх «податковою ямою», «транзитером», та навмисно скористався їх послугами з метою штучного створення податкового кредиту.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача, як на обґрунтування своїх висновків, на відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності у контрагентів позивача -ТОВ «Олдеко», ТОВ «Авес Торг», оскільки такі висновки не можливо зробити без перевірки діяльності суб'єкта господарювання. Відповідно до акту перевірки, позапланові виїзні перевірки зазначених підприємств не проводились. Первинна документація відповідачем у ФОП ОСОБА_1 не запитувалась.

Висновки про безтоварність правочинів зроблені на підставі службової інформації, що є недостатнім для визнання угод нікчемними.

Також судом встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09.04.2012 року, по справі № 1570/795/2012, дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси по складанню актів "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Олдеко" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період жовтень 2011 року" від 14.12.2011 року № 3070/23-5/37680145, "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Олдеко" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період листопад 2011 року" від 17.02.2012 року № 318/23-5/37680145, "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Олдеко" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період грудень 2011 року" від 24.02.2012 року № 505/23-5/37680145 -визнано протиправними.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012 року апеляційна скарга ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС залишена без задоволення, а постанова суду від 09.04.2012 року без змін.

Відповідно до статі 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно статі 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсним правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 215, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України недійсність правочину повинна встановлюватись судом. Однак, рішення суду про недійсність правочинів, укладеного між позивачем та його контрагентами, до суду надано не було.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11-14, 70, 71, 86, 159-164 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001741701 від 29 травня 2012 року Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси, яким збільшено суму грошового забов'язання у розмірі 103 431 (сто три тисячі чотириста тридцять одна) грн. 00 копійок за основним платежем та 25 857 (двадцять п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят сім) грн. 75 копійок за штрафними санкціями.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено судом 28 вересня 2012 року.

Суддя Н. В. Бжассо

.

.

.