Постанова

від 02.10.2012 по справі 2а/1270/7099/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/7099/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Борзаниці С.В.

при секретарі: Скляровій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Дочірнього підприємства «Первомайське авторемонтне підприємство» Публічного акціонерного товариства «Луганськбудтранс» про стягнення податкового боргу в розмірі 18884,61 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Дочірнього підприємства «Первомайське авторемонтне підприємство» Публічного акціонерного товариства «Луганськбудтранс» про стягнення податкового боргу в розмірі 18884,61 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що ДП «Первомайське авторемонтне підприємство» ПАТ «Луганськбудтранс» перебуває на обліку в Первомайської ОДПІ.

ДП «Первомайське авторемонтне підприємство» ПАТ «Луганськбудтранс» має податковий борг з плати за землю на загальну суму 18884,61 грн., що підтверджується розрахунком №653 від 28.01.2011, розрахунком №338 від 27.01.2012. Крім того, у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань відповідачу нараховано пеню в розмірі 3927,11 грн. З метою стягнення податкового боргу Первомайською ОДПІ відповідачу було направлено першу податкову вимогу № 1/79 від 04.09.2008 та другу податкову вимогу №2/06 від 06.10.2008. Незважаючи на вжиті заходи, податковий борг відповідача залишається несплаченим.

Тому позивач просив стягнути кошти за податковим боргом з земельного податку в сумі 18884,61 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про час, дату та місце розгляду справи, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що Дочірнє підприємство «Первомайське авторемонтне підприємство» Публічного акціонерного товариства «Луганськбудтранс» зареєстроване Виконавчим комітетом Первомайської міської ради 23.11.1999 та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи № 01236242(а.с. 6).

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

У відповідності із підпунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п.129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим кодексом строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання.

У судовому засіданні судом встановлено, що ДП «Первомайське авторемонтне підприємство» ПАТ «Луганськбудтранс» має податковий борг з земельного податку на суму 14957,50 грн., який утворився у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання, нарахованого платником самостійно:

- за розрахунком №653 від 28.01.2011 - в сумі 4502,51 грн.;

- за розрахунком №338 від 27.01.2012 - в сумі 10454,99 грн.

Крім того, у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань з земельного податку відповідачу було нараховано пеню в розмірі 3927,11 грн.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Так, через несплату ДП «Первомайське авторемонтне підприємство» ПАТ «Луганськбудтранс» суми узгодженого податкового зобов'язання в установлені законодавством строки, Первомайською ОДПІ було винесено та вручено відповідачу першу податкову вимогу від 04.09.2008 № 1/79 (а.с.14).

Також відповідачу було вручено другу податкову вимогу від №2/86 від 06.10.2008. (а.с.15). Однак, ужиті заходи не призвели до добровільного погашення податкового боргу відповідачем.

Заявлена до стягнення сума податкового боргу згідно наданих документів виникла в період з 2011 по 2012 рік. З цього вбачається, що ні перша, ні друга податкові вимоги не могли включати в собі суму податкового боргу, заявленого до стягнення у позові.

В судовому засіданні встановлено, що податковим органом не надсилалася податкова вимога щодо податкового боргу на суму, яка заявляється до стягнення, внаслідок чого відповідно до положень п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України відсутні підстави для задоволення позову Первомайської ОДПІ до Дочірнього підприємства «Первомайське авторемонтне підприємство» Публічного акціонерного товариства «Луганськбудтранс» про стягнення податкового боргу в розмірі 18884,61 грн. з рахунків платника податків у банках. Внаслідок чого визначена сума заборгованості відповідно до положень ст. 87 Податкового кодексу України підлягає стягненню за рахунок майна.

Оскільки сума податкового боргу до цього часу відповідачем не сплачена позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 14, 16, 20, 49, 54, 57, 87, 95, 202, 203, 285, 287 Податкового кодексу України, статтями 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Дочірнього підприємства «Первомайське авторемонтне підприємство» Публічного акціонерного товариства «Луганськбудтранс» про стягнення податкового боргу в розмірі 18884,61 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Первомайське авторемонтне підприємство» Публічного акціонерного товариства «Луганськбудтранс» кошти за податковим боргом з земельного податку в сумі 18884,61 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривні 61 копійка) за рахунок майна.

Постанова суду може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 05 жовтня 2012 року.

СуддяС.В. Борзаниця