Рішення

від 02.10.2012 по справі 1024/1405/12

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 1024/1405/12

Провадження № 2/1024/302/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2012 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Марущак Н. М.

за участю секретаря: Карабань З.І.,

з участю позивачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в залі суду в смт. Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Ставищенської районної державної адміністрації про визнання державного акта недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посилаючись на те, що їх батько ОСОБА_4 мав право на земельну частку (пай) в землях КСП „Прогрес" села Іванівна, яке належало йому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай). 19 серпня 2004 року Ставищенською РДА прийняте розпорядження № 546 згідно, яким вирішено виділити земельні ділянки в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), в тому числі ОСОБА_4 Восени 2004 року ОСОБА_4 у Ставищенському РВ № 23 КРФ ДП «Центр ДЗК»отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку на бланку серії ЯА №256807, який був зареєстрований в Книзі записів реєстрації актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 2501.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер. Спадкоємцями за заповітом всього майна померлого були вони - позивачі. Проте спадщину після смерті батька вони не приймали. Спадкоємцем за законом першої черги, яка в силу ч. 3 статті 1268 ЦК України вважається такою, що спадщину прийняла, є їх мати, дружина спадкодавця - ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5 померла, спадщину після її смерті, шляхом подання 13 квітня 2012 року заяв про прийняття спадщини до Ставищенської районної державної нотаріальної контори, прийняли вони (позивачі) ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Проте оформити право на спадщину на вказану земельну ділянку вони позбавлені можливості, оскільки при зверненні до нотаріуса остання повідомила, що вказаний правовстановлюючий документ не може бути прийнятий для вчинення нотаріальних дій, так як його державна реєстрація здійснена 30 липня 2004 року, тоді як розпорядження Ставищенської РДА, яке було підставою видачі державного акта прийняте 19 серпня 2004 року, крім того, реєстраційний номер, присвоєний державному акту, має складатися із дванадцятирозрядного числа, тоді як реєстраційний номер вказаного документу є чотирирозрядним.

Відповідач відмовив їм у внесенні виправлень у вказаний державний акт або ж його заміні.

Позивачі просять суд визнати недійсним вищевказаний державний акт на право власності на земельну ділянку.

В судовому засіданні позивачі підтримали позов, підтвердили обставини на які посилаються в позовній заяві.

Представник відповідача Ставищенської РДА в судове засідання не прибув, про те до суду подали заяву, в яких заявлені позовні вимоги визнають, справу просять слухати без представників Ставищенської РДА.

Суд, розглянувши матеріали справи заслухавши пояснення позивачів та дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що

19 серпня 2004 року Ставищенською РДА прийняте розпорядження № 546, згідно з яким вирішено виділити земельні ділянки в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) в землях КСП „Прогрес" с. Іванівка Ставищенського району Київської області, в тому числі ОСОБА_4 На підставі вказаного рішення ОСОБА_4 у Ставищенському РВ № 23 КРФ ДП «Центр ДЗК»отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку на бланку серії ЯА №256807, який був зареєстрований в Книзі записів реєстрації актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 2501 (а.с. 13).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер (а.с. 7).

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5 померла (а.с. 9).

На звернення позивачів про видачу свідоцтва про право на спадщину на вказану земельну ділянку нотаріус Ставищенської районної державної нотаріальної контори дала письмову відмову від 13 червня 2012 року за №759/02-14 з посиланням на п. 2 ст. 80 Закону України "Про нотаріат", згідно з якою нотаріус при вчинення нотаріальних дій не приймає документи, якщо вони не відповідають вимогам законодавства (а.с. 12).

У відповідності із додатком до вказівки "Про присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення Державного реєстру земель" затвердженої Державним комітетом України по земельним ресурсам №12 від 20.03.2002 року (яка діяла на час видачі державного акта) структура кадастрового номера земельної ділянки є однорідною по всій території України і має ієрархічну структуру. Позиційна структура кадастрового номера земельної ділянки повинна містити десятизначний код об'єкта адміністративно-територіального устрою України, двозначний номер кадастрової зони, тризначний номер кадастрового кварталу, чотирьохзначний номер земельної ділянки.

Крім того, згідно п. 8.1 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого Наказом Держкомзему №174 від 02.07.2003 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 року за № 641/7962, реєстраційний номер, присвоєний державному акту, має складатися із дванадцятирозрядного числа, тоді як реєстраційний номер вищевказаного державного акту є чотирирозрядним .

На звернення позивачів Ставищенська РДА листом № М-211 від 31 серпня 2012 року відмовила їм у внесенні виправлень у вищевказаний державний акт або ж його заміні (а.с. 14) з посиланням на те, що при реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку реєстратором допущена помилка в даті реєстрації. Бланк виданого державного акта є зіпсованим. Виправлення в державному акті не допускаються. Внесення виправлень в Книгу записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі можливе за умови заміни зіпсованого державного акта. Видача та реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку на померлу особу суперечить чинному законодавству.

Згідно пункту 17 Розділу Х "Перехідні положення " Земельного Кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства, Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у в натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" №19-52-ІV (набрав чинності 03.08.2004 року) регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості. Згідно статті 3 вказаного Закону права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

У відповідності до статей 3, 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно. Державна реєстрація прав базується на кадастровому номері, присвоєному у встановленому законом порядку.

Згідно статті 79 Земельного Кодексу України земельна ділянка -це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Законодавством також встановлено, що межі земельних ділянок визначаються в технічній документації із землеустрою та в натурі (на місцевості).

У відповідності до вимог статті 79-1 Земельного Кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав . Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера . Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до вимог статті 202 Земельного Кодексу України (в редакції чинній з 01.01.2002 року) державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Відповідно до статті 125 ЗК України з 1 січня 2002 р. право власності та право постійного користування земельною ділянкою виникало після одержання її власником або землекористувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладення договору оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а з 2 травня 2009 р. у відповідності із Законом України від 5 березня 2009 р. N 1066-VI право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до п.п.2.9, 3.1, 3.2 "Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі " (затвердженої Наказом Держкомзему України №43 від 04.05.1999 року та зареєстрованою в Мінюсті України 4 червня 1999 р. за N 354/3647) заповнення, видача та державна реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою покладається на Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України та його структурні підрозділи. Усі записи мають бути зроблені державною мовою, чітко і розбірливо, виправлення не допускаються.

У відповідності до п.п. 8.1, 8.2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель (затвердженого Наказом Держкомзему №174 від 02.07.2003 року та зареєстрованого Міністерством юстиції України 25 липня 2003 року за №641/7962, з наступними змінами) реєстраційний номер присвоюється державному акту на право власності на земельну ділянку в момент здійснення його державної реєстрації. Реєстраційний номер складається: з дворозрядного числа, яке відповідає номеру розділу книги реєстрації; двохрозрядного числа, що відповідає двом останнім цифрам року; трирозрядного числа, яке є кодом оператора (реєстратора), що здійснює державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі; п'ятирозрядного числа, що починається з одиниці з початку нового року та збільшується на одиницю при внесенні відомостей про новий державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі»від 09.09.2009 № 1021 (надалі -постанова КМУ від 09.09.2009 № 1021) повноваження щодо здійснення державної реєстрації правовстановлюючих документів на земельні ділянки, а також всі інші дії пов`язані з веденням державного реєстру земель з 01.01.2011 віднесені до компетенції територіальних органів Держкомзему.

Відповідно до ст. 15 Земельного кодексу України та п. 4 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 19.03.2008 року за № 224 до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин належить ведення державного земельного кадастру, в тому числі державної реєстрації земельних ділянок; здійснення землеустрою, моніторингу земель і державного контролю за використанням та охороною земель.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що вищевказаний державний акт на право власності на земельну ділянку не відповідає вимогам вищевказаного законодавства, оскільки містить помилку в реєстраційному номері, присвоєному державному акту, зокрема, замість дванадцятирозрядного числа реєстраційний номер є чотирирозрядним, та оскільки правовстановлюючий документ не відповідає вимогам законодавства, оскільки його державна реєстрація здійснена 30.07.2004 року, тоді як розпорядження Ставищенської РДА, яке було підставою для видачі державного акта прийняте 19 серпня 2004 року, - суд приходить до висновку, що цей державний акт на право власності на землю, слід визнати недійсним.

Керуючись ст. ст.79, 79-1, 125 ЗК України, ст. 3, 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", п. п. 2.9, 3.1, 3.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Держкомзему України №43 від 04.05.1999 року та зареєстрованої в Мінюсті України 4 червня 1999 р. за N 354/3647, п.п. 8.1, 8.2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого Наказом Держкомзему №174 від 02.07.2003 року та зареєстрованого Міністерством юстиції України 25 липня 2003 року за №641/7962 (з наступними змінами), ст. ст. 3, 10, 11, 60, 130, 174, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку на бланку серії ЯА №256807, виданий 30 липня 2004 року Ставищенською районною державною адміністрацією Київської області на підставі розпорядження № 546 від 19 серпня 2004 року на ім'я ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 3,590 га, кадастровий номер 3224283200:06:004:0047, розташовану на території Іванівської сільської ради Ставищенського району Київської області, цільове призначення -ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 2501.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Н. М. Марущак