cpg1251
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2012 р.Справа № 2а-13006/11/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Курило Л.В.
Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2012р. по справі № 2а-13006/11/2070
за позовом Публічного акціонерного товариства "Трест Житлобуд-1"
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИЛА:
30.09.2011 року Публічне акціонерне товариство "ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002782302 від 18.07.2011 року.
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначало, що правових підстав для констатування нікчемності правочинів, укладених ПАТ "ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1" з ТОВ фірмою "САТ ІМПЕКС" та ТОВ "ЕНЕРГІЯ 2010" перевіряючи не мали. Господарські операції позивача підтверджені первинними документами, а висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам справи.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2012 року позов публічного акціонерного товариства "ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.
Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова № 0002782302 від 18.07.2011 року - скасовано.
Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2012 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.
В судове засідання суду апеляційної інстанції представники сторін не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджується, що публічне акціонерне товариство "ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1" пройшло встановлену процедуру державної реєстрації та зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 08.08.1994 року (а.с. 44), перебуває на податковому обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова за № 374 від 18.10.1994 року (а.с. 45), зареєстроване платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100345524 серії НБ № 430700 (а.с. 43).
16.06.2011 року ДПІ у Київському районі м. Харкова проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ "ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1" з питання правильності визначення податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ фірмою "САТ ІМПЕКС" за грудень 2010 року та ТОВ "ЕНЕРГІЯ 2010" за період з 16.08.2010 року по 31.01.2011 року.
За результатом перевірки складено Акт "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1" (код ЄДРПОУ 01270285) з питання правильності визначення податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ фірмою "САТ ІМПЕКС" (код ЄДРПОУ 32564148) за грудень 2010 року та ТОВ "ЕНЕРГІЯ 2010" (код ЄДРПОУ 37191535) за період з 16.08.2010 року по 31.01.2011 року" № 2354/23-506/01270285 від 16.06.2011 року (надалі - Акт перевірки) (а.с. 6-16).
Відповідно висновків акту перевірки ПАТ "ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1" порушило:
- ч. 5 ст. 203, ч.1, ч. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПАТ "ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1" з ТОВ фірмою "САТ ІМПЕКС" за грудень 2010 року та ТОВ "ЕНЕРГІЯ 2010" за період з 16.08.2010 року по 31.01.2011 року;
- п.п. 7.2.3 п.п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (діяв на час виникнення спірних правовідносин), п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижений податок на додану вартість на загальну суму 283 597 грн., в тому числі: за жовтень 2010 року на суму 16 926 грн., листопад 2010 року на суму 8 730 грн., грудень 2010 року на суму 247 814 грн., за січень 2011 року на суму 10 127 грн.
Примірник акту перевірки надісланий ПАТ "ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1" поштою та отриманий її представником.
На підставі зазначеного Акта перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення - рішення № 0002782302 від 18.07.2011 року, яким ПАТ "ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 351 965,50 грн., в тому числі: за основним платежем 283 597,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 68 368,50 грн. (а.с. 17).
За результатом адміністративного оскарження податкове повідомлення - рішення № 0002782302 від 18.07.2011 року залишене без змін, а скаргу ПАТ "ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1" - залишено без задоволення (а.с. 18-22).
Не погодившись із винесеним податковим повідомленням - рішенням для захисту своїх прав позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0002782302 від 18.07.2011 року.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що між ПАТ "ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1" та ТОВ "ЕНЕРГІЯ 2010" укладено договір поставки нафтопродуктів № НР 54 від 12.10.2010 року, відповідно до якого ТОВ "ЕНЕРГІЯ 2010" (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк ПАТ "ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1" (покупцю) нафтопродукти (далі - Товар), а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити Товар за грошові кошти. Оплата Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника протягом трьох банківських днів з моменту відвантаження Товару Покупцю, або на умовах 100% передоплати шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом першого банківського дню з моменту отримання коштів (а.с. 95-98).
На виконання умов зазначеного договору, ТОВ "ЕНЕРГІЯ 2010" за період з 16.08.2010 року по 31.01.2011 року ПАТ "ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1" надані наступні документи:
- копії видаткових накладних: № РН-27-12/3 від 27.12.2010 року на загальну суму 114 210,47 грн. в т.ч. ПДВ 19 035,08 грн., № РН-19-11/4 від 19.11.2010 року на загальну суму 52 382,70 грн. в т.ч. ПДВ 8 730,45 грн., № РН-07-12/3 від 07.12.2010 року на загальну суму 53 478,94 грн. в т.ч. ПДВ 8 913,16 грн., № РН-21-12/1 від 21.12.2010 року на загальну суму 56 610,90 грн. в т.ч. ПДВ 9 435,15 грн., № РН-26-01/4 від 23.01.2011 року на загальну суму 60 760,84 грн. в т.ч. ПДВ 10 126,81 грн., № РН-15-10/3 від 15.10.2010 року на загальну суму 51 521,36 грн. в т.ч. ПДВ 8 586,89 грн., № РН-12-10/2 від 12.10.2010 року на загальну суму 50 033,70 грн. в т.ч. ПДВ 8 338,95 грн.
- копії податкових накладних за № 98 від 12.10.2010 року на загальну суму 50 033,70 грн. в т.ч. ПДВ 8 338,95 грн., № 38 від 26.01.2011 року на загальну суму 60 760,84 грн. в т.ч. ПДВ 10 126,81 грн., № 319 від 27.12.2010 року на загальну суму 114 210,47 грн. в т.ч. ПДВ 19 035,08 грн., № 294 від 21.12.2010 року на загальну суму 56 610,90 грн. в т.ч. ПДВ 9 435,15 грн., № 257 від 07.12.2010 року на загальну суму 53 478,94 грн. в т.ч. ПДВ 8 913,16 грн., № 213 від 19.11.2010 року на загальну суму 52 382,70 грн. в т.ч. ПДВ 8 730,45 грн., № 123 від 15.10.2010 року на загальну суму 51 521,36 грн. в т.ч. ПДВ 8 586,89 грн. (а.с. 110-116, 119-125).
ПАТ "ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1" в свою чергу на виконання умов договору здійснено оплату отриманого Товару у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, що підтверджується платіжним дорученням та виписками з банку по рахунку позивача (а.с. 107-108, 231).
Також, ПАТ "ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1" укладено з ТОВ фірмою "САТ ІМПЕКС" договір купівлі-продажу № СИ1511 від 15.11.2010 року. За договором ТОВ фірма "САТ ІМПЕКС" зобов'язується поставити ліфтове устаткування, виробництва РУП заводу "Могилевлифтмаш", Республіка Беларусь (далі - Товар) Покупцю (ПАТ "ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1"), а ПАТ "ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1" зобов'язується прийняти Товар і сплатити його згідно з додатком № 1 до Договору. Сума Договору складає 1 262 591,00 грн., у тому числі ПДВ - 210 431,83 грн. Строк відвантаження Товару - до 24.12.2010 року. Передача товару супроводжується підписанням належно оформлених відвантажувальних документів. Днем поставки вважається дата прийому, вказана в видатковій накладній та в акті прийому-передачі Товару (а.с. 46-47).
На виконання умов даного договору сторонами підписані акти прийому-передачі від 16.12.2010 року на загальну суму 1 262 591,00 грн. (з них ПДВ 210 431,83 грн.) (а.с. 49-52).
За вказаним договором ПАТ "ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1" придбано товари згідно видаткової накладної № 2641 від 16.12.2010 року на суму 1 262 591,00 грн. (з них ПДВ 210 431,83 грн.) (а.с. 54).
ТОВ фірма "САТ ІМПЕКС" видало позивачу податкову накладну № 2642 від 16.12.2010 року на суму 1 262 591,00 грн. (з них ПДВ 210 431,83 грн.) (а.с. 53).
Також, ПАТ "ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1" укладено з ТОВ фірмою "САТ ІМПЕКС" договір купівлі-продажу № СИ1001 від 10.01.2011 року. За договором ТОВ фірмою "САТ ІМПЕКС" зобов'язується поставити ліфтове устаткування (далі - Товар) Покупцю (ПАТ "ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1"), а ПАТ "ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1" зобов'язується прийняти Товар і сплатити його згідно з додатком № 1 до Договору. Сума Договору складає 1 300 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 216 666,67 грн. Строк відвантаження Товару - до 10.02.2011 року. Передача Товару супроводжується підписанням належно оформлених відвантажувальних документів. Днем поставки рахується дата прийому, вказана в видатковій накладній та в акті прийому-передачі Товару (а.с. 65-68).
На виконання умов даного договору сторонами підписані акти прийому-передачі від 31.01.2011 року та від 08.02.2011 року на загальну суму 1 300 000,00 грн. (з них ПДВ 216 666,67 грн.) (а.с. 67-71).
За вказаним договором ПАТ "ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1" придбано товари згідно видаткових накладних: № РН-1935 від 31.01.2011 року на суму 931 415,00 грн. (з них ПДВ 155 235,83 грн.), № РН-2510 від 08.02.2011 року на суму 368 585,00 грн. (з них ПДВ 61 430,84 грн.) (а.с. 72, 74).
ТОВ фірма "САТ ІМПЕКС" видало позивачу податкові накладні: № 1935 від 31.01.2011 року на суму 931 415,00 грн. (з них ПДВ 155 235,83 грн.), № 2510 від 08.02.2011 року на суму 368 585,00 грн. (з них ПДВ 61 430,84 грн.) (а.с. 73, 75).
ПАТ "ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1" в свою чергу на виконання умов договорів було здійснено оплату отриманого товару у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, що підтверджується реєстрами розрахункових документів.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем надано належним чином оформлені документи, які підтверджують факт реального виконання договорів укладених з ТОВ фірмою "САТ ІМПЕКС" та ТОВ "ЕНЕРГІЯ 2010".
Суми податку на додану вартість сплачені позивачем в ціні отриманих товарів, на підставі виданих ТОВ фірмою "САТ ІМПЕКС" та ТОВ "ЕНЕРГІЯ 2010" податкових накладних були включені позивачем до складу податкового кредиту до податкових декларацій за грудень 2010 року та за період з 16.08.2010 року по 31.01.2011 року.
Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин). Виходячи із змісту положень наведеної норми право формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно -суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.
Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Положеннями п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997р. визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1" виконало вимоги, передбачені п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", сплативши податок на додану вартість в ціні отриманого товару від ТОВ фірми "САТ ІМПЕКС" та ТОВ "ЕНЕРГІЯ 2010", які, в свою чергу, виконали вимоги п.7.2.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" - видали ПАТ "ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1" належним чином оформлені податкові накладні на сплачені ним суми податку.
Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Отже, наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому податкової накладної і сплата вартості отриманих послуг з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.
Податкові накладні, долучені до матеріалів справи, не мають недоліків, які згідно з п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. (із змінами та доповненнями), що спричиняють втрату вказаними накладними юридичного статусу податкової накладної.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені позивачем в ціні отриманого товару від ТОВ фірми "САТ ІМПЕКС" та ТОВ "ЕНЕРГІЯ 2010".
Також, колегія суддів зазначає, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.І ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.З ст.228).
З приписів ст.228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011 року виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.
Також, відповідно до п.18 Постанови Пленуму ВСУ №9 перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що акт перевірки не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, котрі передбачені ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України (з урахуванням викладених в Постанові Пленуму ВСУ №9 правових позицій) як ознаки нікчемного правочину.
Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому ймовірне порушення контрагентами позивача податкового законодавства підчас здійснення правовідносин зі своїми контрагентами не може впливати на результати діяльності підприємства позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а отже, й для застосування штрафних санкцій.
Крім того, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, заперечуючи проти позову, в порушення ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних доказів, які б свідчили про правомірність, законність та обґрунтованість його рішень, які є предметом оскарження позивача.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2012 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2012р. по справі № 2а-13006/11/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.08.2012 |
Оприлюднено | 10.10.2012 |
Номер документу | 26343168 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Курило Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні