Постанова

від 14.08.2012 по справі 2а-4995/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2012 р. Справа № 2а-4995/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-М Плюс" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2012р. по справі № 2а-4995/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-М Плюс"

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-М Плюс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова № 0000142320 від 14.03.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2012р. по справі № 2а-4995/12/2070 позов залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення.

Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представників сторін не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-М ПЛЮС" пройшов державну реєстрацію та зареєстрований виконавчим комітетом Харківської міської ради 06.10.2006 року (а.с. 69). Перебував на податковому обліку в ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова за № 628 та зареєстроване платником ПДВ (а.с. 71-72, том І).

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

На підставі направлення № 231 від 21.02.2012 року фахівцями ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "АЛЬФА-М ПЛЮС" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) за період березень-жовтень 2011 року, ТОВ "Опттехноконсалтінг" (код ЄДРПОУ 36815629) за період травень-жовтень 2011 року їх реальності та повноти відображення в обліку.

Результати перевірки оформлені актом "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "АЛЬФА-М ПЛЮС" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) за період березень-жовтень 2011 року, ТОВ "Опттехноконсалтінг" (код ЄДРПОУ 36815629) за період травень-жовтень 2011 року їх реальності та повноти відображення в обліку" № 646/232/34567234 від 29.02.2012 року (надалі - Акт перевірки) (а.с. 36-47, том І).

Контролюючим органом в акті перевірки відображено порушення позивачем приписів: ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, ст. 203, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в результаті чого не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ "Промтехноопт" за період березень жовтень 2011 року та з ТОВ "Опттехноконсалтінг" за період травень-серпень 2011 року; п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 444 269 грн., а саме: за лютий 2011 року на суму 209 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Промтехноопт"; за березень 2011 року на суму 175 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Промтехноопт"; за травень 2011 року на суму 62 129 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Промтехноопт" та з ТОВ "Опттехноконсалтінг"; за червень 2011 року на суму 76 221 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Промтехноопт" та з ТОВ "Опттехноконсалтінг"; за липень 2011 року на суму 71 674 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Промтехноопт" та з ТОВ "Опттехноконсалтінг"; за серпень 2011 року на суму 72 279 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Промтехноопт" та з ТОВ "Опттехноконсалтінг"; за вересень 2011 року на суму 66 669 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Промтехноопт" та з ТОВ "Опттехноконсалтінг"; за жовтень 2011 року на суму 94 913 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Промтехноопт" та з ТОВ "Опттехноконсалтінг".

На підставі висновків Акту перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000142320 від 14.03.2012 року, яким ТОВ "АЛЬФА-М ПЛЮС" визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 597 038,50 грн. в тому числі за основним платежем - 444 269 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 152 769,50 грн. (а.с. 34, том І).

З дослідженого акту перевірки слідує, що фактичною підставою для прийняття контролюючим органом рішення, слугував висновок про порушення позивачем податково законодавства, є виключно інформація отримана від ДПІ у Жовтневому та Червонозаводському районах м. Харкова щодо діяльності контрагентів позивача та у зв'язку з ненаданням позивачем на запити контролюючого органу первинних документів, що підтверджують взаємовідносини з ТОВ "Промтехноопт" та з ТОВ "Опттехноконсалтінг".

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Виходячи зі змісту п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 року врегульовано положеннями Податкового кодексу України.

Згідно ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у стаття 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи державної податкової службу - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, що кореспондує також з приписами пп.20.1.3 п.20.1 ст.20 Кодексу.

Відповідно до п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Так, 03.10.2011 року ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було направлено ТОВ "АЛЬФА-М ПЛЮС" запит за вих. № 17130/10/23-312 про надання пояснення та їх документальних підтверджень щодо правовідносин з ТОВ "Промтехноопт" за період червень 2011 року (а.с. 28, 29, т.1).

Згідно зазначеного запиту, ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було витребувано у ТОВ "Промтехноопт" інформацію та документи, а саме:

- податкові накладні;

- реєстри виданих та отриманих податкових накладних за даний період;

- свідоцтво платника ПДВ, свідоцтво держреєстрації;

- договори, згідно яких було продано ТМЦ, вказані в податкових періодах;

- довіреності на отримання ТМЦ;

- видаткові накладні на ТМЦ, вказані в податкових накладних;

- платіжні доручення та виписки банку, що підтверджують факт розрахунків за ТМЦ або інші документи стосовно розрахунків з ТОВ "Промтехноопт" (код €ДРПОУ 37092055). Накладні та супроводжуючі їх податкові накладні на отримання ТОВ "АЛЬФА-М ПЛЮС" ТМЦ, які були відвантажені на адресу з ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055). Якщо ТОВ "АЛЬФА-М ПЛЮС" є виробником, то просили надати письмову довідку довільної форми за підписом керівників підприємства, яка підтверджує даний факт;

- декларації по ПДВ за період до яких ввійшли вказані податкові накладні;

- інші документи, які не ввійшли до переліку, але пов'язані зі здійсненням даних фінансово-господарських операцій (акти виконаних робіт, товарно-транспортні документи, договори оренди приміщень, офісів, складських приміщень, накази про призначення директора, бухгалтера; та інші);

- стан розрахунків з підприємством на перше число місяця, в якому ТОВ "АЛЬФА-М ПЛЮС" отримано даний письмовий запит.

Крім того просили надати інформацію щодо:

- здійснених розрахунків з контрагентами; форм розрахунків (грошова, вексельна, взаємозалік та т.і.) підприємства з контрагентами з вказанням реквізитів платіжних доручень та перерахованих сум на рахунок контрагентів (зазначити номер рахунку та банк), податкових та видаткових накладних, довіреностей, актів взаємозаліку та т.і.; стан розрахунків підприємств з контрагентами (окремо по кожному);

- перевізників товару на всіх етапах його руху;

- наявності необхідних ліцензій (дозволів тощо), направлених (в разі необхідності) запитів на отримання цінової експертизи продукції (робіт, послуг);

- наявності всіх необхідних висновків про відповідність технічних умов виробництва, зберігання, а також реєстрації обов'язкових підтверджуючих документів (реквізити товару ДСТу, ТУ, марки, типу, заводу виробника), відповідних фахівців та необхідної виробничої бази, матеріалів, комплектуючих тощо;

- умови зберігання та транспортування товарно-матеріальних цінностей.

Запит був отриманий ТОВ "АЛЬФА-М ПЛЮС" 11.10.2011 року (а.с. 30, том І).

ТОВ "АЛЬФА-М ПЛЮС" на вказаний запит надано відповідь за № 200/11 від 21.10.2011 року, в якій надало пояснення щодо правовідносин з ТОВ "Промтехноопт" за червень 2011 року та документальні підтвердження виконання господарських операцій (а.с. 209, т.33).

Також 14.12.2011 року ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було направлено ТОВ "АЛЬФА-М ПЛЮС" запит за № 20958/10/20-019 про надання інформації та її документального підтвердження щодо правовідносин з ТОВ "Опттехноконсалтінг" за періоди травень-серпень 2011 року.

Згідно зазначеного запиту, ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було витребувано у ТОВ "Опттехноконсалтінг" інформацію та документи, а саме:

- вказати фактичну та юридичну адресу підприємства, номери наказів на призначення на посаду директора та бухгалтера підприємства, штатний розклад;

- у разі наявності орендованих виробничих приміщень (офісні, складські, тощо) надати їх. адреси. та угоди на підставі яких їх орендують, стан та форму розрахунків;

- укладені угоди між ТОВ "АЛЬФА-М ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 34567234) та підприємством -постачальником ТОВ "Опттехноконсалтінг", код ЄДРПОУ 36815629, обставини укладання угод;

- виписані (оформлені) первинні документи (накладні, акти виконаних робіт, податкові накладні, товарно - транспортні накладні на переміщення ТМЦ, довіреності, місце прийому - передачі товарів (робіт, послуг), оприбуткування, зберігання, тощо);

- документи що свідчать про стан розрахунків між підприємствами (виписки банку, платіжні доручення, акти звірки, тощо);

- сальдо розрахунків станом на дату надання пояснень (кредиторська або дебіторська заборгованість);

- відображення вказаних операцій у податковому обліку (віднесення до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, відображення у складі валових доходів/витрат та податкового кредиту сум операцій по вищенаведеним контрагентам);

- наявність залишків готової продукції на складі;

- наявність виробничих потужностей, транспортних засобів, з зазначенням чи є вони власністю підприємства, у разі їх оренди зазначити на підставі яких документів та на яких умовах відбувалась оренда, форма, стан розрахунків;

- інформація про перевізників товару на всіх етапах його руху, про умови зберігання та транспортування товарно - матеріальних цінностей;

- залишок грошових коштів на банківських рахунках на останній день періоду, що перевіряється;

- оборотні відомості по рахунках, бухгалтерського обліку 361, 631, 685, 311, 341;

- пояснення щодо подальшого просування ТМЦ, отриманих від ТОВ "Опттехноконсалтінг", код ЄДРПОУ 36815629, з зазначенням реквізитів укладених угод (контрактів), виписаних (оформлених) первинних документів (накладні, акти виконаних робіт, податкові накладні тощо), вид, обсяг операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, сертифікати якості, наявність ліцензій тощо. Інформація про перевізників товару на всіх етапах його руху, про умови зберігання та транспортування товарно - матеріальних цінностей.

Запит був отриманий ТОВ "АЛЬФА-М ПЛЮС" 13.01.2012 року.

ТОВ "АЛЬФА-М ПЛЮС" 26 січня 2012 року надано відповідь на вказаний запит та документи щодо реальності виконання договору з ТОВ ТОВ "Опттехноконсалтінг" (а.с. 14, т.34).

Як слідує з матеріалів справи, саме висновок податкового органу про те, що на досліджені колегією суддів запити, підприємством позивача було надано неповний пакет документів, слугував підставою для встановлення порушень податкового законодавства з боку позивача.

Як вбачається зі змісту згаданих запитів, юридичною підставою для їх складання суб'єкт владних повноважень обрав положення ст.ст.20 і 73 Податкового кодексу України, фактичною підставою складання запитів субєкт владних повноважень указав отримання інформації, що свідчить про можливі порушення податкового законодавства контрагентами позивача.

21.02.2012р. за №272 відповідачем, ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова, було видано наказ "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Альфа-М плюс"(ідентифікаційний код 34567234) підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ "Промтехноопт"за період березень -жовтень 2011 року та ТОВ "Опттехноконсалтінг"за період травень-серпень 2011 року (а.с. 25-26, т. 1).

Як з'ясовано судом, юридичною підставою для прийняття рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ суб'єкт владних повноважень обрав приписи п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, фактичних підстав для прийняття такого рішення в тексті наказу суб'єкт владних повноважень не виклав.

Колегія суддів відмічає, що відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Аналізуючи положення наведеної норми матеріального права в кореспонденції з приписами ст.ст.42 і 73 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) належного складення податковим органом і направлення адресу платника податків обовязкового письмового запиту, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) минування строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що в силу ч.1 ст.42 та ст.73 Податкового кодексу України обовязок платника податків щодо надання письмових пояснень та документального підтвердження виникає лише в разі фактичного отримання належно складеного запиту, тобто: роздрукованого податковим органом на бланку, підписаного повноважною посадовою особою ДПІ, в тексті якого міститься викладення передбачених законом підстав направлення запиту, бо саме такі вимоги до оформлення запиту витікають з приписів п.73.3 Податкового кодексу України та Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1245; далі за текстом Порядок №1245).

Оглянувши запити ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова, суд відзначає, що зміст згаданих запитів не містить викладення жодних фактів порушення ТОВ вимог податкового чи іншого законодавства, складені в довільній формі, не на бланку податкового органу.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оглянуті запити складені податковим органом з порушенням приписів абз.1 і 2 п.п.73.3.1 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, що в силу абз.5 цієї ж статті звільняє платника податків від обовязку надання відповіді.

Підпунктом 75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

З урахуванням приписів наведених норм податкового законодавства та встановлених колегією суддів фактичних обставин справи, слідує, що запити ДПІ не відповідали вимогам чинного законодавства, а отже не породжували обов'язку позивача щодо надання відповідей та доказів до них.

Окрім того, сам факт ненадання відповідей або їх неналежне оформлення та неповнота можуть слугувати виключно підставою для прийняття рішення про проведення перевірки, а не для висновків контролюючого органу щодо правомірності формування податкового кредиту та чинності договорів, укладених позивачем з контрагентами.

Доказів ненадання первинних документів на підтвердження реальності здійснюваних господарських операцій під час проведення перевірки відповідачем не надано.

Так, розглядаючи справу, колегія суддів зважає на положення п.85.6 ст.85 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Проте, як з'ясовано судом, такого акту працівниками відповідача у спірних правовідносинах при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки не складалось.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічна вимога міститься і в пункті 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704).

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на такому основному принципі, як превалювання сутності над формою, з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Надані позивачем у якості доказів на підтвердження заявлених вимог документи суд приймає за належні та достатні докази здійснення ним операцій, які спричинили реальні зміни у структурі активів позивача з огляду на такі обставини.

У ході розгляду справи колегією суддів встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, укладених позивачем з визначеними в акті контрагентами, до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами ДПІ ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має. Судом також встановлено, що мотиви способу, порядку та стану розрахунків не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень. Відтак, з огляду на приписи ст.ст.6 і 8 Конституції України, ст.2 і 11 КАС України колегія суддів не вбачає підстав для дослідження в ході розгляду справи цих обставин, оскільки зміна судом як фактичних, так і юридичних мотивів прийняття суб'єктом владних повноважень спірного правового акту індивідуальної дії чинним процесуальним законодавством не передбачена.

Окрім того, вирішуючи спір, колегія суддів бере до уваги, що при винесенні спірних податкового повідомлення-рішення відповідач, взяв до уваги висновки ДПІ перевірок контрагентів позивача і вважав, що цей документ є достатнім доказом вчинення порушень закону як позивачем, так і контрагентом позивача.

З цього приводу суд відзначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Окрім того, колегія суддів при вирішенні спору вважає за необхідне взяти до уваги приписи ч.4 ст.70 КАС України, де зазначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Системно аналізуючи положення Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232; далі за текстом -Порядок №1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984), колегія суддів доходить висновку, що судження податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення перевірки або акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість. А відтак, акти про неможливість проведення перевірки та акти про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути визнані належними та допустимими доказами вчинення платником податків порушення закону.

Оскільки висновки ДПІ про формування позивачем податкового кредиту з ПДВ без дотримання вимог ст.198 Податкового кодексу України ґрунтуються на складеному ДПІ акті перевірки контрагента позивача, то слід зробити висновок про недоведеність факту вчинення позивачем податкового правопорушення.

При цьому, колегія суддів зауважує, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, позаяк ані акт перевірки, ані довідка зустрічної звірки не має преюдиціального значення та не є документами, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

З приводу судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність спірних правочинів колегія суддів також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Закону України "Про податок на додану вартість", Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Наведений висновок підтверджується правозастосовчою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що під час розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням видів послуг, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином. У ході розгляду справи відповідачем не доведений факт несумісності предмету спірного правочину з напрямом господарської діяльності позивача. Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не подав.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушені норми матеріального та процесуального права, постанова підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-М Плюс" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2012р. по справі № 2а-4995/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-М Плюс" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення -задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова № 0000142320 від 14.03.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-М Плюс" (61080, м. Харків, пр. Гагаріна, 314-Б, код ЄДРПОУ 34567234) суму витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору у розмірі 1073,00 (одна тисяча сімдесят три грн. 00 коп.) грн.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Тацій Л.В. Судді Жигилій С.П. Чалий І.С.