Рішення

від 04.10.2012 по справі 2001/3813/2012

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2001/3813/2012

2/2001/828/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2012 року

Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді -Феленка Ю.А.,

при секретарі -Щербак Л.Ч.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Гусарівське»про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та про відшкодування шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому згідно уточнених позовних вимог просить зобов'язати СТОВ «Гусарівське»повернути йому самовільно зайняту земельну ділянку НОМЕР_1, розташовану на території Гусарівської сільської ради, зобов'язати відповідача відновити межові знаки земельної ділянки, стягнути з відповідача на його користь розмір шкоди внаслідок самовільного зайняття його земельної ділянки в сумі 8459,23 грн., витрати в сумі 850 грн. сплачені ним по договору з ТОВ «НВП АБРІС»за встановлення межових знаків та судові витрати сплачені ним при поданні позову.

Як підставу своїх вимог зазначив, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка НОМЕР_1 кадастровий номер 6320282400:03:000:0222, яка розташована на території Гусарівської сільської ради Балаклійського району Харківської області.

На даний час він позбавлений можливості користуватися та розпоряджатися своєю власністю, оскільки Відповідач незаконно користується його землею без будь-яких на те законних підстав, т.я. договору оренди земельної ділянки з СТОВ «Гусарівське»він не укладав, домовленості в усній або письмовій формі між ним та відповідачем не було, свого волевиявлення на обробіток земельної ділянки не надавав.

З метою захисту своїх законних прав він вирішив відновити межі належної йому земельної ділянки та уклав договір з ТОВ «НВП АБРІС»на виділення меж належної йому земельної ділянки в натурі, шляхом встановлення межових знаків, але СТОВ «Гусарівське»знищили встановлені межові знаки і продовжують використовувати належну йому земельну ділянку.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити з наведених у ньому підстав.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позову, пояснивши, що 11.03.2003 року між ОСОБА_1 та СТОВ «Гусарівське»було укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,4518 га. на термін - п'ять років. На виконання зазначеного договору відповідач користувався земельною ділянкою позивача та сплачував йому орендну плату як у грошовій, так і у натуральній формі. Після закінчення терміну дії договору оренди відповідач продовжував використовувати земельну ділянку позивача та сплачувати за неї орендну плату, при цьому приймав заходи щодо укладення нового договору оренди, але позивач на їх листи з пропозиціями не відповідав.

Усі земельні ділянки, передані їх власниками в користування СТОВ «Гусарівське», в тому числі і земельна ділянка позивача, знаходяться у складі єдиного земельного масиву, що використовується СТОВ «Гусарівське»для сільськогосподарського виробництва. Тому для припинення використання товариством земельної ділянки, належної позивачу, вона повинна бути виділена в натурі (на місцевості) зі встановленням її меж і їх закріплення межовими знаками. Обов'язок по встановленню межових знаків покладається на власника земельної ділянки і відбувається в порядку, встановленому законодавством.

Крім того, представники відповідача зазначили, що позивачем не доведено факт фактичного виконання робіт ТОВ «НВП АБРІС»та виділення земельної ділянки в натурі з встановленням межових знаків. Також не доведено факт завдання позивачу матеріальної шкоди. Просили в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Згідно зі ст.ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст.ст. 59, 60 того ж Кодексу доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши до суду належні та допустимі докази на їх підтвердження, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи і не заперечується сторонами позивач є власником земельної ділянки розміром 5,4518 га. згідно з державним актом від 12.11.2002 р. серія ІІІ-ХР № 036379 (а.с. 9), розташованої на території Гусарівської сільської ради Балаклійського району Харківської області.

11.03.2003 року між сторонами був укладений договір оренди земельної ділянки (а.с. 37-39).

Разом з тим договір у встановленому законом порядку не був зареєстрований.

Не дивлячись на відсутність реєстрації, обидві сторони фактично виконували умови договору. Відповідач користувався земельною ділянкою позивача, сплачував орендну плату, а позивач орендну плату отримував включно за 2011 рік, проти чого не заперечували сторони у судовому засіданні та вказані обставини підтверджуються розрахунковими платіжними документами. Лише у 2010 році орендна плата була нарахована позивачу, але він від її отримання відмовився, оскільки виник конфлікт щодо розміру орендної плати.

Згідно зі ст. 125 ЗК України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно зі ст. 22 ЦК України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність всіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Оскільки земельна ділянка відповідачем використовувалась з відома та згоди позивача, підстав для стягнення шкоди немає.

Доводи позивача про те, що ТОВ «НВП АБРІС», на виконання договору № 95 від 02.02.2012 р. (а.с. 10) встановила на його земельній ділянці межові знаки спростовуються листом ТОВ «НВП АБРІС»№ 04/0912 від 04.09.2012 р., направленим на адресу СТОВ «Гусарівське»(а.с. 45) про те, що 18.02.2012 року ТОВ «НВП АБРІС»проводив роботи із землеустрою по встановленню (поновленню) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки (паю) на території Гусарівської сільської ради Балаклійського р-ну Харківської області.

Межі земельних ділянок були показані замовнику, але не закріплені на місцевості межовими знаками встановленого зразку, так як їх не надав замовник, та були відсутні суміжні землекористувачі (власники), яких належним чином не попередив замовник (власник).

Крім того, порядок закріплення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) межовими знаками передбачений розділом ІІІ Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 376 від 18.05.2010 р. (далі Інструкція).

Відповідно до п. 5.1 Інструкції, організацію постачання та обліку межових знаків забезпечує Держкомзем.

Пунктом 5.6 Інструкції передбачено, що відомості про постачання та використання межових знаків підлягають обліку.

Виконавець протягом трьох робочих днів з дня підписання акта прийомки-передачі межових знаків на зберігання подає до територіального органу Держкомзему за місцем розташування земельної ділянки копію відповідної документації із землеустрою, на підставі якої встановлені (відновлені) межі земельної ділянки в натурі (на місцевості), для здійснення обліку межових знаків. (п. 5.8 Інструкції)

Відповідно до п. 5.9 Інструкції Територіальний орган Держкомзему протягом п'яти робочих днів з дня надходження документів, передбачених пунктом 5.8 цієї Інструкції, робить відмітку на поданій копії документації із землеустрою про облік межових знаків і забезпечує її зберігання в Державному фонді документації із землеустрою.

Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження дотримання порядку та фактичного встановлення межових знаків (акт прийомки -передачі межових знаків встановленого зразка, дані щодо обліку постачання та використання межових знаків, тощо).

За таких обставин, вимоги позивача щодо відновлення межових знаків та стягнення з відповідача витрат у сумі 850 грн., сплачених по договору з ТОВ «НВП АБРИС»не підлягають задоволенню, оскільки межові знаки встановлені не були.

Разом з тим, відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 318 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 373 ЦК України визначено, що власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Враховуючи, що відповідач користується спірною земельною ділянкою без відповідних правових підстав (договору оренди, зареєстрованому у встановленому законом порядку, тощо), вимога щодо повернення земельної ділянки власнику -позивачу у справі підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат судом вирішується відповідно до вимог ст.88 ЦПК України.

Так, згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки НОМЕР_1 від 29.08.2011 р. (а.с. 67) вартість спірної земельної ділянки складає 74362,78 грн. Враховуючи, що сторонами у справі не надано суду відповідного витягу станом на серпень 2012 року (час звернення до суду), суд, керуючись ч. 2 ст. 80 ЦПК України, вважає зазначену вартість земельної ділянки розумною для визначення ціни позову.

Таким чином, враховуючи, що загальна ціна позову складає 83672,01 грн. (74362,78+9309,23), а позовні вимоги задоволені на 74362,78 грн. (вартість земельної ділянки), судові витрати судом розподіляються наступним чином: з позивача - 93,09 грн., з відповідача -743,63 грн.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 327,70 грн., тому суд стягує на його користь з відповідача 234 грн. 61 коп. судового збору, та з відповідача на користь держави -509 грн. 02 коп. Питання про розподіл судових витрат судом вирішується відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, а саме з відповідача стягується судовий збір у розмірі 214,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 318, 373 ЦК України, ст. 125 ЗК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208-223 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Гусарівське»повернути земельну ділянку, розташовану на території Гусарівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,4518 га, (кадастровий номер 6320282400:03:000:0222), власнику землі ОСОБА_1.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Гусарівське»на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 234 грн. 61 коп. ( двісті тридцять чотири грн. 61 коп.) сплачений позивачем при поданні позову.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Гусарівське»на користь держави судовий збір в розмірі 509 грн. 02 коп. (п'ятсот дев'ять грн. 02 коп.).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Балаклійський районний суд Харківської області. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: