Постанова

від 30.08.2012 по справі 4437/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 серпня 2012 р. № 2-а- 4437/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Пузовікової К.І.

за участю:

представника позивача -Сімаковича П.Ю.

представника відповідача - Вєтрової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостачання- Україна" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплопостачання - Україна", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням збільшення позовних вимог, просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції №000141520 від 23.03.2012 року та від 09.04.2012 року №0000070153.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що вважає висновки, викладені в актах Харківської ОДПІ про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Теплопостачання - Україна" від 14.03.2012 року №560/152/35604020 та від 23.03.2012 року №640/152/35604020 безпідставними, а винесені податкові повідомлення - рішення від 23.03.2012 року №0001451520 та від 09.04.2012 року №0000070153 підлягають скасуванню.

Позивач стверджує, що здійснюючи господарську діяльність, дотримується всіх вимог чинного законодавства України. Укладені ним правочини - дійсні, виконані сторонами у повному обсязі, без претензій та зауважень один до одного, ні ким не оскаржувані та у судовому порядку не визнані не дійсними. Фактичне виконання умов договорів підтверджується первинними бухгалтерськими документами та податковими накладними, складеними у відповідності до п.9.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні і п.2.4 ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку". Посилання Харківської ОДПІ в акті перевірки про анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Промспец Консалтинг» є безпідставним, оскільки постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 року по справі №2а-14157/11/2070 визнано протиправним та скасовано Рішення № 82/15-02-036 від 14.10.2011 року ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Промспец консалтинг" та зобов'язано ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова поновити реєстрацію ТОВ "Промспец консалтинг", як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про відміну анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість. Таким чином, на момент вчинення господарських операцій з ТОВ "Теплопостачання - Україна", тобто на січень 2012 року ТОВ «Промспец Консалтинг» мало право згідно п.201.8 ст.208 Податкового кодексу України на нарахування податку та складання податкових накладних.

За таких підстав, позивач вважає дії Харківської ОДПІ по складанню акту перевірки неправомірними та незаконними, а спірні податкові повідомлення - рішення такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Ухвалою суду від 30.08.2012 року замінено відповідача - Харківську об'єднану державну податкову інспекцію Харківської області на належного відповідача - Харківську об'єднану державну податкову інспекцію Харківської області Державної податкової служби.

Відповідач -Харківська об'єднана державна податкова інспекція Харківської області Державної податкової служби, позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов відповідач вказав, що здійснені Харківською ОДПІ донарахування податку на додану вартість, які оскаржуються позивачем, зумовлені висновками про неправомірність включення ТОВ Теплопостачання-Україна» до складу податкового кредиту сум податку за січень 2012 року у розмірі 8.008,00 грн. та за лютий 2012 року у розмірі 11.301,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Промспец Консалтинг», яке на дату виписки податкових накладних на адресу ТОВ «Теплопостачання-Україна» не мало статусу платника податку на додану вартість. Підставою для зменшення позивачем сум податкових зобов'язань (до сплати) з податку на додану вартість за січень 2012 року у розмірі 8.008,00 грн. та за лютий 2012 року у розмірі 11.301,00 грн., слугувало те, що вказана сума була включена по взаємовідносинам з особою, яка на час виписки податкових накладних на адресу позивача не мала статусу платника податку на додану вартість.

Відповідач вважає, що віднесення до складу податкового кредиту у січні 2012 року у розмірі 8.008,00 грн. та у лютому 2012 року у розмірі 11.301,00 грн. здійснено позивачем неправомірно. Посилаючись на приписи Податкового кодексу України та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 978 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010р. за № 1400/18695, а з 07.11.2011р. - Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011р. N 1394 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.11.2011р. за N 1369/20107 податковий орган стверджує, що на дату виписки податкових накладних ТОВ «Промспец Консалтинг» не мало статусу платника податку на додану вартість, і тому позивач неправомірно задіяв суми по взаємовідносинам з даним контрагентом в складі податкового кредиту. Судові рішення про скасування рішень та зобов'язання вчинити дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова самі по собі не поновлюють статус ТОВ «Промспец Консалтинг» як платника ПДВ на дату виписки податкових накладних в адресу позивача. З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими та правомірними, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на позов, просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплопостачання- Україна", пройшов державну реєстрацію у порядку, визначеному чинним законодавством, набув статусу суб'єкта господарювання, код ЄДРПОУ 35604020, місцезнаходження провулок Базарний, буд.2, м. Мерефа, Харківський район Харківська область, 62472 (а.с.68).

З 28.03.2008 року за №928 підприємство узято на податковий облік у Харківській об'єднаній державній податковій інспекції Харківської області, правонаступником якої є Харківська ОДПІ Харківської області ДПС, про що свідчить довідка від 15.05.2008 року № 909, з 09.04.2008 року позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість (а.с.69-70).

Харківська об'єднана державна податкова інспекція у Харківській області Державної податкової служби в силу норм Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та за наведеними у ст. 3 КАС України ознаками є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, старшим державним податковим інспектором відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Харківської об'єднаної ДПІ Середою Т.Ю. на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, в порядку статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральні перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за звітній (податковий) період січень та лютий 2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостачання- Україна".

Результати перевірок оформлені актами від 14.03.2012 року №560/152/35604020 (а.с.41-42) та від 23.03.2012 року №640/152/35604020 (а.с.64-67).

За висновками податкової інспекції, викладених у згаданих актах перевірки, встановлено порушення позивачем п.198.6 ст.198 та п.201.1 ст.201 розділу V Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ "Теплопостачання - Україна" не мало права на податковий кредит у січні 2012 року на суму 8.007,61 грн. та у лютому 2012 року на суму 11.301,00 грн. по податковим накладним, отриманим від ТОВ «Промспец Консалтинг», у зв'язку з чим підприємством позивача занижено суми податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях за січень та лютий 2012 року.

На підставі вказаних актів перевірки податковим органом винесено спірні податкові повідомлення - рішення:

- №0001451520 від 23.03.2012 року, яким ТОВ "Теплопостачання - Україна" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 12.012,00 грн., з яких 8.008 грн. - основний платіж, 4.004 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) (а.с.6);

- №0000070153 від 09.04.2012 року, яким ТОВ "Теплопостачання - Україна" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 16.951,50 грн., з яких 11.301 грн. - основний платіж, 5.650,5 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) (а.с.63).

Не погодившись з вказаними вище рішеннями податкової, ТОВ "Теплопостачання - Україна" звернулось з даним позовом до суду.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість відображених в актах перевірки від 14.03.2012 року №560/152/35604020 та від 23.03.2012 року №640/152/35604020 висновків податкового органу на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне:

З наявних у справі документів вбачається, що у перевіреному періоді позивач - ТОВ "Теплопостачання - Україна", мав господарські взаємовідносини з підприємством ТОВ «Промспец Консалтинг», код ЄДРПОУ 37091549.

Так, на підставі договору купівлі - продажу від 20.09.2010 року №20/09/10, укладеного між ТОВ «Промспец Консалтинг»-(продавець) та ТОВ "Теплопостачання - Україна"-(покупець), продавець зобов'язується передати покупцю, а покупець прийняти та оплатити переданий товар - теплоізоляційні матеріали в кількості і по ціні відповідно до рахунків - фактур, із врахуванням ПДВ 20%.

Виконання вказаних договорів підтверджується податковими накладними, виписаними ТОВ «Промспец Консалтинг» на адресу ТОВ "Теплопостачання - Україна" від 23.12.2011 року №158 на суму з ПДВ 38.348,70 (а.с.76), від 13.12.2011 року № 110 на суму з ПДВ 9.696,96 грн. (а.с.79), від 25.11.2011 року №223 на суму з ПДВ 67.806,00 грн. (а.с.82), видатковими накладними від 23.12.2011 року №12/28 на суму з ПДВ 38.348,70 грн. (а.с.75), від 13.12.2011 року №12/15 на суму з ПДВ 9.696,96 грн. (а.с.78), від 25.11.2011 року 311/32 на суму з ПДВ 67.806,00 грн. (а.с.83), рахунками - фактур від 23.03.2011 року №03/24 на суму 89.301,60 грн. (а.с.74), від 26.05.2011 року №05/33 на суму з ПДВ 42.564,60 грн. (а.с.77), від 24.11.2011 року №11/30 на суму 67.806,00 грн. (а.с.81).

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводилися в безготівковій формі, про що в матеріалах справи свідчать виписки по особовому рахунку за 15.02.2012 року (а.с.80), за 23.02.2012 року (а.с.84), за 21.02.2012 (а.с.85).

З метою отримання економічного ефекту придбаний позивачем товар в подальшому був реалізований ПАТ «Дніпровський крохмале-патоковий комбінат», ЗАТ «Теплогазмонтаж», ФОП «Поліщук Ганна Василівна» на підставі договорів від 01.02.2011 року 010211 ОКС-000937 (а.с.90-91), від 25.05.2011 року №2505 (а.с.99-100).

Реальність виконання сторонами вказаних договорів підтверджується рахунками-фактури від 23.12.2011 року №84 (а.с.93), актами здачі-прймання робіт (надання послуг) №84, рахунками по оплаті №22 від 23.03.2011 року (а.с.95), від 26.05.2011 року №43 (а.с.104), видатковими накладними від 23.12.2011 року №150 (а.с.97), від 13.12.2011 року №146 (а.с.103), податковими накладними від 22.12.2011 року №12 (а.с.98), від 13.12.2011 року №7 (а.с.101), актом виконання автотранспортних перевезень від 14.12.2011 року (а.с.105), випискою по рахунку (а.с.109).

Транспортування товару здійснювалося на підставі товарно-транспортних накладних від 23.12.2011 року (а.с.92), від 13.12.2011 року (а.с.107).

Оглянувши долучені до справи копії первинних документів, що були складені з посиланням на зазначені вище правочини, суд зазначає, що документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Обставини понесення позивачем витрат за вказаними договорами підтверджені матеріалами справи. Так, приєднані до справи копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товару за вищевказаними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб -через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

На підтвердження факту виконання договорів позивачем також надані та залучені судом до матеріалів справи акти приймання-передачі матеріалів та товарно - транспортні накладні.

Доказів фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, використання позивачем придбаного товару не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності відповідач - Харківська ОДПІ у Харківській області ДПС, в ході розгляду справи до суду не надала.

Як вбачається з акту перевірки, єдиною підставою для висновку щодо неправомірності віднесення сум до податкового кредиту на підставі виписаних ТОВ «Промспец Консалтинг» податкових накладних слугувало рішення податкової інспекції від 14.10.2011 року про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Промспец Консалтинг» та виключення даного підприємства з Реєстру.

Однак, вказані посилання відповідача в акті перевірки, суд не бере до уваги, оскільки постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі №2а-14157/11/2070 від 17.11.2011 року визнано протиправним та скасовано Рішення № 82/15-02-036 від 14.10.2011 року ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Промспец консалтинг" та зобов'язано ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова поновити реєстрацію ТОВ "Промспец консалтинг", як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про відміну анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 року залишено без змін.

Отже, вказані судові рішення набрали законної сили.

Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст.14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п.6.2 Наказу ДПА України №978 від 22.12.2010 року, який діяв на час складання спірного нормативного акту індивідуальної дії, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Згідно до абз.3,4 п.3 Інформаційного листа Вищого Адміністративного Суду України № 1172/11/13-10 від 02.08.2010 р., у разі набрання законної сили рішенням суду про задоволення позовних вимог про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.

Отже, таке рішення податкового органу не створює будь-яких правових наслідків, і тому протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Суд також відзначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи.

За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим. Отже, платник податків не несе відповідальності за своїх контрагентів.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову -вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг.

Факт отримання позивачем товару підтверджується вище зазначеними податковими, видатковими накладними, прибутковими ордерами, платіжними дорученнями, що приєднані до матеріалів справи, іншими доказами по справі.

В ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних документів, наданих позивачем.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Слід зазначити, що податковий кредит для цілей визначення об'єкту оподаткування ПДВ має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом У цього Кодексу, а за змістом п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі У цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Оскільки, ТОВ "Теплопостачання - Україна" належним чином була підтверджена правомірність віднесення до податкового кредиту суми ПДВ наданими до перевірки належно оформленими податковими накладними, зібрані по справі докази підтверджують виконання зобов'язань між сторонами спірних правочинів, суд доходить висновку про необґрунтованість висновків податкового органу щодо заниження позивачем податку на додану вартість у перевіреному періоді.

Достатніх та належних доказів на підтвердження судження про порушення позивачем наведених норм закону відповідач до суду в ході розгляду справи за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подав.

Фактів таких порушень згідно з вимогами Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства в акті перевірки не навів.

Із наданих позивачем первинних документів (договорів субпідряду, податкових накладних, а також документів, що підтверджують реальність виконання умов вказаних угод) вбачається, що господарські операції між ТОВ "Теплопостачання - Україна" та його контрагентом ТОВ «Промспец Консалтинг» мали реальний характер, у зв'язку з чим у відповідача не було підстав для неврахування суми ПДВ до податкового кредиту.

Враховуючи, що відповідачем, на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не надано доказів неправомірності віднесення сум до податкового кредиту, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки щодо невідповідності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Промспец Консалтинг» положенням норм чинного законодавства України.

Встановлені судом фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «Промспец Консалтинг», а також правомірність віднесення сум до податкового кредиту, відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки в ході судового розгляду відповідачем не було доведено правомірності мотивів винесення спірного податкового повідомлення - рішення, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ "Теплопостачання - Україна", позов слід задовольнити.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 11, 12, 51, 71, 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостачання- Україна" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції №000141520 від 23.03.2012 року та №0000070153 від 09.04.2012 року.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні -з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови буде виготовлено 4 вересня 2012 року.

Суддя Панченко О.В.