Постанова

від 04.09.2012 по справі 7604/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 вересня 2012 р. № 2-а- 7604/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Пузовікової К.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби до Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма "Номінал" про надання дозволу на стягнення податкового боргу ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Лозівська об'єднана державна податкова інспекція Харківської області Державної податкової служби, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд надати дозвіл Лозівській об'єднаній державній податковій інспекції Харківської області Державної податкової служби на погашення суми податкового боргу Приватного підприємства "Виробничо-комерційної фірми "Номінал" у розмірі 2.040 грн. за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі (згідно акту опису майна №124/24-021 від 06.10.2010р.).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач - Приватне підприємство "Виробничо-комерційної фірми "Номінал", 31.07.2000 року пройшов державну реєстрацію у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", про що свідчить відповідний запис у довідці з Єдиного державного реєстру від 12.06.2012р. за №14018222. Станом на 27.06.2012р. ПП ВКФ «Номінал» перебуває на обліку як платник податків у Лозівській об'єднаній державній податковій інспекції Харківської області Державної податкової служби. ПП ВКФ «Номінал» має заборгованість до бюджету в сумі 2.040 грн. - штрафні санкції з податку на прибуток, які застосовані контролюючим органом за неподання податкових декларацій з податку на прибуток підприємств, у зв'язку з чим винесені податкові повідомлення рішення Лозівської ОДПІ: № 0002951500 від 27.07.2010р. на суму 1.870 грн., №0003531500 від 02.11.2010р. на суму 170 грн. Згадані рішення податкової направлені платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Враховуючи, що відповідачем самостійно не сплачені податкові зобов'язання та на виконання вимог ст.6 Закону України від 21.12.00р.№ 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Лозівською ОДПІ боржнику були направлені перша та друга податкові вимоги. Проте, у встановлені законом строки ПП ВКФ «Номінал»» не сплатило у повному обсязі суму боргу, внаслідок чого виникла податкова заборгованість у розмірі 2.040 грн.

Оскільки, сума боргу станом на момент подачі позову, відповідачем залишається не сплаченою, Лозівська ОДПІ звернулась з даним позовом до суду та просила суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Представник позивача прибув у судове засідання та склав на адресу суду заяву, в якій просив розглядати справу без участі представника податкової інспекції.

Відповідач - ПП ВКФ «Номінал», у судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, в порядку передбаченому ст.ст. 33-35 КАС України, поштова кореспонденція повернулася до суду із відміткою пошти про закінчення терміну зберігання (а.с.49).

З огляду на викладене та заважаючи, що визначене ч.1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом суб'єкта владних повноважень, і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України, суд, зібравши докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів:

За матеріалами справи судом встановлено, що відповідач - Приватне підприємство "Виробничо-комерційної фірми "Номінал", пройшов державну реєстрацію у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", про що свідчить відповідний запис у довідці з Єдиного державного реєстру від 12.06.2012р. за №14018222. Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 01.11.2010р. зроблено запис під № 7 «Внесення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з її банкрутством», що свідчить про початок ліквідаційної процедури.

При цьому відповідно до частини 2 статті 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003р. №755-ІV юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - ПП ВКФ «Номінал» у довідці з Єдиного державного реєстру від 25.01.2012р. за № 12854655 відсутній.

Крім того відповідно до довідки з управління статистики №33/2-172 від 20.06.2012р. (а.с. 9) ПП ВКФ «Номінал» (код 31053047) значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Станом на 27.06.2012р. ПП ВКФ «Номінал» перебуває на обліку, як платник податків у Лозівській об'єднаній державній податковій інспекції Харківської області Державної податкової служби.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 30 статті 2 Бюджетного Кодексу України податкові органи визначені як органи стягнення, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі п.1 ст.11 Закону України від 4 грудня 1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» зі змінами та доповненнями державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб Лозівської ОДПІ проведені невиїзні документальні перевірки платника податку на прибуток - ПП ВКФ «Номінал», з питання неподання або несвоєчасного подання податкової звітності з податку на прибуток за 2007 р., І кв. 2008 р. півріччя 2008 р., 9 міс. 2008 р., 11 міс. 2008 р., 2008 р., І кв. 2009 р., півріччя 2009р., 9міс. 2009р., 2009р, І кв. 2010 р., І півріччя 2010 року, результати якої оформлені актами перевірки від 28.09.2010 року №326/15-107 та від 22.07.2010 року №261/15-107 (а.с.19-27).

За висновками, викладеними в згаданих актах перевірки, податковим органом були встановлені порушення підприємством відповідача: пп. «б» п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зі змінами та доповненнями, п.16.4 ст. 16 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями, в редакції, що діяли на час проведення перевірок.

З посиланням на зазначені вище акти перевірок, Лозівською ОДПІ Харківської області Державної податкової служби винесені податкові повідомлення - рішення № 0002951500/0 від 27.07.2010 року, яким підприємству визначено грошове зобов'язання у розмірі 1.870 грн. (а.с.16) та №0003531500/0 від 02.11.2010 року, яким підприємству визначено грошове зобов'язання у розмірі 170,00 грн. (а.с.23).

Оглянувши вказані вище податкові повідомлення - рішення, суд зазначає, що дані податкові повідомлення - рішення за змістом, формою та підставами винесення, узгоджуються з компетенцією органів державної податкової служби України, яка встановлена Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у спірних правовідносинах порядок сплати податків, зборів стосовно спірної суми заборгованості до 31.12.2010р. був визначений Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а після 01.01.2011р. визначений Податковим кодексом України), а за способом реалізації наданих податковим органам владних повноважень узгоджується з порядком, який визначений Інструкцією про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (затверджено наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за №268/5459; далі за текстом -Інструкція) та Порядком направлення органами податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (затверджено наказом ДПА України від 21.06.2001р. №253, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за №567/5758; далі за текстом - Порядок).

Вищевказані податкові повідомлення - рішення були направлені поштою податковим органом на юридичну адресу платника податку рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.17, 24). У зв`язку із неможливістю вручення підприємству податкових повідомлень - рішень, позивачем були складені акти про неможливість вручення податкових повідомлень - рішень: № 15-107 від 31.08.2010 року (а.с.18) та № 419/15-107 від 06.12.2010 року (а.с.26).

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" втратив чинність.

Разом з тим, правовідносини щодо наслідків несплати податку виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, і тому в даному випадку слід застосовувати норми Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який був чинний на момент виникнення даних правовідносин.

Згідно підп. 4.1.4 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до приписів п.17.1.1. ст. 17 вищевказаного Закону України, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до зворотного боку облікової картки платника та розрахунку до позову наданих податковим органом, судом встановлено, що загальний борг відповідача перед бюджетом складає 4.419,00 грн. ( а.с. 5, 9 -14).

Відповідно до п.п. 6.2.1 п 6.2. ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-III (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)", у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов`язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Матеріалами справи підтверджено факт надіслання податковим органом першої податкової вимоги № 1/173 від 14 вересня 2010 року (а.с.34) та другої податкової вимоги № 2/186 від 18 жовтня 2010 (а.с.34).

У зв'язку з неможливістю вручення податкових вимог податковою інспекцією складені акти про неможливість вручення податкових вимог №47б/21-022 від 14.09.2010 року та № 47б/24-022 від 14.09.2010 року, внаслідок чого останні розміщені на дошці податкових оголошень.

З витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, наявного в матеріалах справи, вбачається, що активи платника податків знаходяться під заставою (36-37).

Станом на момент розгляду справи у суді, доказів погашення податкового боргу перед бюджетом в сумі 2040 грн. відповідачем не надано, відсутність вказаного боргу належними доказами останнім не спростовані.

Наявність заборгованості по оплаті вказаних вище податкових повідомлень - рішень підтверджена роздруківкою картки особового рахунку, яка в розумінні ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. № 276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за № 843/11123) є належним та допустимим доказом існування невиконаного грошового зобовязання перед Державним бюджетом України.

Відповідно до п.п. 89.1.1. ст. 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Згідно з п.п. 89.3. ст. 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Податковим керуючим Савенко Ю.А. був складений Акт опису майна № 124/24-021 від 06.10.2010 року на суму 3740,00 грн. (а.с.38), який підписаний представником підприємства ПП ВКФ «Номінал» без заперечень.

Враховуючи наведене, судовим розглядом встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податкові заставі, що передбачено п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи, що вжиті позивачем Лозівською ОДПІ у ХО ДПС, заходи щодо погашення податкового боргу відповідача за рахунок коштів, що перебували у його власності, не призвели до повного погашення податкового боргу, суд вважає за можливе надати дозвіл на погашення суми боргу за рахунок майна відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби до Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма "Номінал" про надання дозволу на стягнення податкового боргу - задовольнити.

Надати дозвіл Лозівській об'єднаній державній податковій інспекції Харківської області Державної податкової служби на погашення суми податкового боргу Приватного підприємства "Виробничо-комерційної фірми "Номінал" (код ЄДРПОУ, місцезнаходження: м-н 3, буд.22, кв.35, м. Лозова, Харківська область, 64606) у розмірі 2040 (дві тисячі сорок грн. 00 коп.) за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Панченко