Рішення

від 25.09.2012 по справі 5011-47/9172-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/9172-2012 25.09.12

За позовом Приватного підприємства "Чайка"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Афіна-Букс"

про стягнення 4 366,01 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Бесарабова Я. В. -представник за довіреністю

Від відповідача: Тагільцева Г.В. -представник за довіреністю

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 25.09.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 12 531,68 грн., а також відшкодування судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/9172-2012, розгляд справи було призначено на 31.07.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2012 розгляд справи було відкладено до 21.08.2012, у зв'язку із необхідністю витребування у сторін додаткових доказів по справі.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 20.08.2012 справу № 5011-47/9172-2012 передано судді Спичаку О.М. для подальшого розгляду, у зв'язку із перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2012 суддя Спичак О.М. прийняв справу № 5011-47/9172-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 25.09.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 03.09.2012, у зв'язку із виходом судді Станіка С.Р. з відпустки та враховуючи велику завантаженість судді Спичака О.М. справу № 5011-47/9172-2012 було передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.12 суддя Станік С.Р. прийняв справу № 5011-47/9172-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 25.09.2012.

В судовому засіданні 25.09.2012 представник позивача підтримав заявлені вимоги з урахуванням поданих через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва уточнень до позовних вимог, в яких позивач просив стягнути з відповідача 4 366,01 грн. -заборгованості. Зокрема, позивач також просив суд стягнути з відповідача 1 609,50 грн. -судового збору, 643,94 грн. - витрат щодо проїзду в місце проведення судових засідань та 881,60 грн. -добових витрат, що пов'язані із відрядженням представника позивача в судові засідання по справі № 5011-47/9172-2012. Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватним підприємством «Дверная служба»на виконання умов договору № 80 від 17.06.2009 було поставлено відповідачу товар на загальну суму 32 074,47 грн. Проте відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару, у зв'язку з чим позивач, на підставі договору № 0404/1 від 04.04.2011, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 12 531,68 грн .

Представник відповідача в даному судовому засіданні надав пояснення по суті спору з урахуванням поданого в процесі провадженні у справі № 5011-47/9172-2012 відзиву на позовну заяву, в якому відповідач, посилаючись на п. 3.2. договору № 80 від 17.06.2012, наголошував на тому, що боржник буде вважатися таким, що прострочив виконання зобов'язання, а кредитор отримує право на звернення до суду про захист свого порушеного права лише після реалізації відповідачем товару. Так, відповідач зазначив, що за період з 01.06.2012 по 30.06.2012 відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в сумі 7 897,90 грн., а тому заборгованість ТОВ "Афіна-Букс" перед ПП "Чайка" станом на 30.06.2012 становить 4 633,78 грн. Однак, відповідач стверджує, що в червні 2012 товар було реалізовано лише на суму 63,17 грн., а тому оскільки товар на суму 4 570, 41 грн. не реалізований, то строк виконання зобов'язання щодо оплати товару на вищевказану суму за договором № 80 від 17.06.2012 -не настав. Зокрема, відповідач, посилаючись на п. 3.3. договору № 80 від 17.06.2012, наголосив на тому, що якщо товар за вищевказаним договором не буде реалізований протягом 90 днів, то позивач має право лише вимагати повернення такого товару, а ніяк не його оплати.

Також, в судовому засіданні 25.09.2012 судом було розглянуто заяву позивача про уточнення позовних вимог.

Таким чином, пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»№ 18 від 26.12.2011 встановлено, що статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п., а тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи- об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи вищенаведене, виходячи зі змісту заяви позивача про уточнення позовних вимог, суд приймає вказану заяву до розгляду як заяву про зменшення позовних вимог.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.06.2009 між Приватним підприємством «Дверная служба» , як постачальником, та відповідачем -Товариством з обмеженою відповідальністю "Афіна-Букс", як покупцем, було укладено договір № 80, за умовами якого ПП «Дверная служба»зобов'язалося постачати відповідачу товар для подальшої реалізації в роздрібній мережі, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити товар (п. 1.1. договору).

Умовами договору № 80 від 17.06.2009 ПП «Дверная служба» та ТОВ "Афіна-Букс" погодили, що права власності на поставлений товар переходить від постачальника до покупця в момент прийняття товару та підписання витратних накладних за кількістю та якістю (п. 2.4.). Розрахунки за поставлений товар здійснюється у валюті України, безготівковим способом, на умовах оплати за фактично реалізований товар не рідше одного разу на місяць ( п. 3.2.). Нереалізований протягом 90 днів, місяців товар може бути повернений постачальнику за його вимогою та за його рахунок ( п. 3.3.). Відповідач зобов'язаний своєчасно, в повному об'ємі та на умовах цього договору здійснювати розрахунок за поставлений товар ( п. 4.2.).

Як зазначає позивач у позовній заяві, ПП «Дверная служба»відповідно до видаткових накладних за період з 07.07.2010 до 29.11.2010 ПП «Дверная служба»було поставлено відповідачу товар на загальну суму 32 074,47 грн.

04.04.2011 між Приватним підприємством «Дверная служба», як первісним кредитором, та Приватним підприємством "Чайка", як новим кредитором, було укладено договір про відступлення права вимоги № 0404/1, за умовами якого ПП «Дверная служба»відступає належне йому права вимоги, а ПП "Чайка" набуває права вимоги, належне первісному кредитору, і стає кредитором за зобов'язаннями, що виникли між ПП «Дверная служба»та ТОВ "Афіна-Букс" (п. 1.1.).

Як зазначає позивач у позовній заяві, 04.04.2011 ПП "Чайка" в порядку ст. 516 Цивільного кодексу України направило на адресу відповідача лист № 12, в якому позивач повідомив ТОВ "Афіна-Букс", що у відповідності до договору № 0404/1 від 04.04.2011 ПП "Чайка" набуло право вимоги до ТОВ "Афіна-Букс" про стягнення 27 845,87 грн. за договором № 80 від 17.06.2009.

Позивача у позові наголошує на тому, що Приватним підприємством «Дверная служба»було виконано свої зобов'язання за договором № 80 від 17.06.2009 у повному обсязі, поставлено на користь відповідача товар, натомість, відповідач здійснив частковий розрахунок за отриманий товар, внаслідок чого у останнього перед позивачем, на підставі договору № 0404/1 від 04.04.2011 виник борг в сумі 4 366,01 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Як зазначає позивач у позовній заяві, у зв'язку із не оплатою відповідачем поставленого товару за договором № 80 від 17.06.2009, позивач, на підставі договору № 0404/1 від 04.04.2011, 15.12.2011 та 17.05.2012 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Афіна-Букс" з вимогою № 43 та вимогою № 39 (належним чином засвідчені копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), в яких просив відповідача погасити заборгованість за договором № 80 від 17.06.2009 , а також черговий раз повідомив відповідача про укладений між ПП "Чайка" та ПП «Дверная служба»договір № 0404/1 від 04.04.2011. Надсилання вказаним вимог підтверджується фіскальними чеками поштової установи № 8449 від 20.12.2011 та № 0203 від 23.05.2012, а також описами вкладеного у цінний лист від 20.12.2011 та від 23.05.2012 (належним чином засвідчені копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Однак, як стверджує позивач у позові, вказані вимоги залишена без відповіді та задоволення.

Позивач стверджує, що відповідач поставлений товар на суму 4 366,01 грн. не оплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 4 366,01 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Відповідач у відзиві на позовну заяву наголосив на тому, що з у рахуванням п. 3.2. договору № 80 від 17.06.2012, відповідач буде вважатися таким, що прострочив виконання зобов'язання, а кредитор отримує право на звернення до суду про захист свого порушеного права лише після реалізації відповідачем товару, а тому оскільки за період з 01.06.2012 по 30.06.2012 відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в сумі 7 897,90 грн., а в червні 2012 товар було реалізовано лише на суму 63,17 грн., то строк виконання зобов'язання щодо оплати товару на суму 4 570, 41 грн. за договором № 80 від 17.06.2012 -не настав.

Також, відповідач у відзиві на позовну заяву, посилаючись на п. 3.3. договору № 80 від 17.06.2012, зазначив, що якщо товар за вищевказаним договором не буде реалізований протягом 90 днів, то позивач має право лише вимагати повернення такого товару, а ніяк не його оплати.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього кодексу.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ПП «Дверная служба»на виконання умов договору № 80 від 17.06.2012, як постачальником, було передано у власність відповідача товар на загальну суму 32 074,47 грн., у зв'язку з чим, як зазначає позивач, та не заперечує відповідач, представниками ПП «Дверная служба»та ТОВ "Афіна-Букс" було підписано видаткові накладні за період з 07.07.2010 по 29.11.2010 до вказаного договору. Проте відповідач, як покупець, свій обов'язок щодо оплати переданого йому ПП «Дверная служба»у власність товару виконав лише частково, внаслідок чого у ТОВ "Афіна-Букс" перед ПП «Дверная служба»виник борг в сумі 4 366,01 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Серед іншого, позивач, на підставі, укладеного між ПП «Чайка»та ПП «Дверная служба», договору № 0404/1 від 04.04.2011, став кредитором за зобов'язаннями, що виникли між ПП «Дверная служба»та ТОВ "Афіна-Букс" та набув права вимоги, належне ПП «Дверная служба», у зв'язку з чим, як зазначає позивач та не заперечує відповідач, листом № 12 від 04.04.2012 ПП «Чайка»повідомило відповідача про вищенаведені обставини.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки п. 3.2. договору № 80 від 17.06.2009 ПП «Дверная служба»та відповідач погодили, що розрахунки за поставлений товар здійснюється у валюті України, безготівковим способом, на умовах оплати за фактично реалізований товар не рідше одного разу на місяць, то позивач, у зв'язку із невиконанням відповідачем вимог наведеного пункту, звернувся до відповідача, на підставі договору № 0404/1 від 04.04.2011, з вимогами № 43 від 15.12.2011 та № 39 від 17.05.2012, в яких просив відповідача погасити повністю заборгованість за договором № 80 від 17.06.2009, а також черговий раз повідомив відповідача про укладений між ПП "Чайка" та ПП «Дверная служба» договір № 0404/1 від 04.04.2011.

Однак, відповідач так і не виконав повністю зобов'язання по оплаті отриманого товару за договором № 80 від 17.06.2009, інформації щодо реалізації/не реалізації товару та заперечень проти вимоги не надав, існування заборгованості за поставлений товар не заперечував, на поверненні товару не наполягав.

Таким чином, оскільки відповідачем не доведено факту виконання зобов'язання за договором № 80 від 17.06.2009 та у зв'язку із тим, що строк, протягом якого мало бути виконане зобов'язання за наведеним договором, сплинув, то позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 4 366,01 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню повністю. Аналогічна позиція міститься в постанові Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2012 в справі № 47/447.

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що оскільки п. 3.3. договору № 80 від 17.06.2009, встановлено право позивача лише вимагати повернення товару за наведеним договором у випадку не реалізації такого протягом 90 днів, а тому позивач не в праві вимагати від відповідача оплати товару за договором № 80 від 17.06.2009 , а також те, що оскільки товар за договором № 80 від 17.06.2012 на суму 4 570, 41 грн. реалізовано не було, а тому строк виконання зобов'язання по оплаті товару за наведеним договором для відповідача -не настав, з огляд на наступне.

Пунктом 3.2. договору № 80 від 17.06.2009 встановлено, що розрахунки за поставлений товар здійснюється у валюті України, безготівковим способом, на умовах оплати за фактично реалізований товар не рідше одного разу на місяць.

Отже, з огляду на викладене, відповідач зобов'язаний кожен місяць проводити розрахунок за фактично реалізований товар, який отриманий ним за договором № 80 від 17.06.2009.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідач не здійснив розрахунки з позивачем за отриманий від ПП «Дверная служба»товар за договором № 80 від 17.06.2009, як і не надав інформації щодо залишків нереалізованого товару та пояснень щодо причин не оплати ТОВ "Афіна-Букс" товару за договором № 80 від 17.06.2009.

Таким чином, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено приписи ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, внаслідок чого у позивача виникло право вимоги оплати товару за договором № 80 від 17.06.2009, у зв'язку з чим ПП «Чайка»і звернулося до відповідача з вимогою № 43 від 15.12.2011, а потім із вимогою № 39 від 17.05.2012 про оплату товару за договором № 80 від 17.06.2009.

Суд відзначає, що договір № 80 від 17.06.2009, який укладений між ПП «Дверная служба»та відповідачем за своєю правовою природою є договором поставки, за яким відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, зі змісту вищенаведеної норми випливає, що укладання договору поставки породжує обов'язок оплати покупцем товару отриманого від постачальника, а тому у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання за договором у кредитора виникає право вимагати виконання такого.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідач не виконав покладені на нього зобов'язання за договором № 80 від 17.06.2009, суд приходить до висновку, що вищевказані посилання відповідача є безпідставними та необґрунтованими.

Зокрема, суд відзначає, що відповідачем станом на день розгляду справи так і не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджують те, що товар за договором № 80 від 17.06.2012 ТОВ "Афіна-Букс" не реалізовано.

З урахуванням наведеного, суд також відхиляє твердження відповідача з посиланням на п. 3.2. договору № 80 від 17.06.2012 про те, що боржник буде вважатися таким, що прострочив виконання зобов'язання, а кредитор отримує право на звернення до суду про захист свого порушеного права лише після реалізації відповідачем товару, оскільки судом встановлено те, що відповідач прострочив виконання зобов'язання по оплаті товару за договором № 80 від 17.06.2012, чим і порушив право позивача на отримання грошових коштів за поставлений товар згідно наведеного договору, внаслідок чого ПП «Чайка»і звернулося до суду про захист свого порушеного права.

Серед іншого, позивач просить суд стягнути з відповідача добові витрати в сумі 881,60 грн. в якості судових витрат, що понесені ним внаслідок його відрядження в судові засідання по справі № 5011-47/9172-2012 до Києва.

Суд зазначає про те, що підстави для покладення на відповідача добових витрат позивача в сумі 881,60 грн. -відсутні, адже згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовими витратами є зокрема витрати, пов'язані з розглядом справи, а понесені позивачем добові витрати не є судовими витратами, пов'язаними з розглядом справи, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 140.1.7. ст. 140 Податкового кодексу України добові витрати -це витрати, що відносяться до складу витрат на відрядження, які не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи, понесені у зв'язку з таким відрядженням.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що добові витрати -це витрати на харчування та фінансування власних потреб фізичної особи, понесених у зв'язку з її відрядженням, виплата яких здійснюється саме підприємством, у становою, організацією з метою відшкодування особистих витрат працівника за час перебування у відрядженні.

Судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи - витрати щодо проїзду в місце проведення судових засідань в сумі 643,94 грн., понесення яких позивачем документально підтверджено, докази чого наявні у матеріалах справи, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Афіна-Букс" (код ЄДРПОУ -34475034, місцезнаходження: 02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 4) на користь Приватного підприємства "Чайка" (код ЄДРПОУ - 30036717, місцезнаходження: 61072, м. Харків, вул. Тобольська, буд. 42-А) 4 366 (чотири тисячі триста шістдесят шість) грн. 01 коп. -заборгованості, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -витрат по сплаті судового збору та 643,94 грн. -витрат щодо проїзду в місце проведення судових засідань.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення -01.10.2012