Рішення

від 10.09.2012 по справі 14/066-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2012 р. Справа № 14/066-12

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Вовченко А. В.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Матвійчук С. Ю. (довіреність б/н від 05.07.2012 р.);

від відповідача: Верес П. І. (протокол № 1 від 21.03.2003 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Райлянка", с. Ройлянка, Саратський район, Одеська область

до Приватного підприємства „Агрофірма „Данилівська", с. Данилівка, Васильківський район, Київська область

про стягнення 200 000, 00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Райлянка" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ПП „Агрофірма „Данилівська" про стягнення 200 000, 00 грн. основної заборгованості. Також позивач у заяві б/н від 05.07.2012 р. про забезпечення позову, доданій до позовної заяви, просить суд вжити заходи до забезпечення позову, а саме накласти арешт на майно, урожай 2012 р. та грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо поставки товару (пшениці) у встановлений строк згідно платіжного доручення № 565 від 21.03.2012 р., рахунку-фактури № 17 від 20.03.2012 р., гарантійного листа б/н, б/д.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.07.2012 р. порушено провадження у справі № 14/066-12 за позовом ТОВ „Райлянка" до ПП „Агрофірма „Данилівська" про стягнення 200 000, 00 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 25.07.2012 р.

25.07.2012 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 07.08.2012 р.

07.08.2012 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 10.09.2012 р.

10.09.2012 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо предмету спору, позовні вимоги визнав, відзив та документи, витребувані судом не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2012 р. відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру № 17 від 20.03.2012 р. на купівлю-продаж товару, а саме пшениці у кількості 141 тонна, на загальну вартість 200 000, 00 грн.

21.03.2012 р. на підставі рахунку-фактури № 17 від 20.03.2012 р. позивачем було сплачено відповідачу передоплату за пшеницю та перераховано йому грошові кошти у розмірі 200 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 565 від 21.03.2012 р. на суму 200 000, 00 грн., наявним у матеріалах справи.

Після одержання передоплати за товар, відповідач звернувся до позивача з Гарантійним листом б/н б/д, в якому він визнав, що отримав передоплату за товар (пшеницю) у розмірі 200 000, 00 грн. та, у зв'язку з тим, що не взмозі його поставити, зобов'язувався повернути вищезазначені кошти до 15.04.2012 р.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 цього ж кодексу передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 663 цього ж кодексу передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 693 цього ж кодексу передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений Гарантійним листом, що підтверджує наявність домовленості між сторонами щодо строку повернення грошових коштів, строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо передачі товару позивачу не виконав, що підтверджується відсутністю підписаної уповноваженими представниками сторін у встановленому порядку видаткової накладної та переданої позивачу документації. У зв'язку із тим, що відповідач у встановлений договором строк не виконав обов'язок щодо передачі товару позивачу, у останнього відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України виникло право вимагати від відповідача повернення суми попередньої оплати.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача попередньої оплати у розмірі 200 000, 00 грн. за рахунком-фактурою № 17 від 20.03.2012 р. та платіжним дорученням № 565 від 21.03.2012 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Також, як було зазначено вище, позивач у своїй заяві б/н від 05.07.2012 р. про забезпечення позову просить суд вжити заходи до забезпечення позову, а саме накласти арешт на майно, урожай 2012 р. та грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках відповідача.

У відповідності до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст. 44 цього ж кодексу судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 ст. 3 Закону України „Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється:

за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством;

за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України;

за видачу судами документів.

Згідно ч. 1 ст. 4 цього ж закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 3) п. 2 ч. 2 ст. 4 цього ж закону розмір ставки судового збору із заяв про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову, що подаються до господарського суду, становить 1, 5 розміру мінімальної заробітної плати.

Як вбачається із матеріалів справи, до даної позовної заяви та у процесі розгляду справи позивачем не було додано та надано жодних належних та допустимих доказів, що підтверджували б сплату ним судового збору за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову у встановлених порядку і розмірі.

У зв'язку із тим, що позивач не надав жодних належних та допустимих доказів, що підтверджували б сплату ним судового збору за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову у встановлених порядку і розмірі, суд дійшов висновку про залишення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову без розгляду.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 66, 67, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Агрофірма „Данилівська" (ідентифікаційний код 19415169) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Райлянка" (ідентифікаційний код 03766062) 200 000 (двісті тисяч) грн. 00 (нуль) коп. попередньої оплати та судові витрати 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 (нуль) коп. судового збору.

3. Залишити заяву б/н від 05.07.2012 р. Товариства з обмеженою відповідальністю „Райлянка" про вжиття заходів до забезпечення позову без розгляду.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

14 вересня 2012 р.