Рішення

від 04.10.2012 по справі 26/091-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" жовтня 2012 р. Справа № 26/091-12

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Дольче Віта", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Меркурій БЦ", Київська обл., м. Біла Церква про стягнення 66 945,73 грн., за участю представників:

позивача:Ходаківський В.Б., довіреність № 294/11 від 21.11.2011 року; відповідача:не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2012 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 51 521,60 грн. основного боргу, 1 467,25 грн. пені, 8 758,67 грн. штрафу, 294,24 грн. 3% річних, 4 903,97 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, а загалом 66 945,73 грн., у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати поставленого товару за договором дистрибуції № 44/01-Д від 26.01.2012 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.08.2012 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 30.08.2012 року.

Ухвалами господарського суду Київської області від 30.08.2012 року та 13.09.2012 року розгляд справи було відкладено відповідно на 13.09.2012 року та 04.10.2012 року.

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала господарського суду Київської області від 13.08.2012 року про порушення провадження у справі була надіслана відповідачу 14.08.2012 року за вих. № 473, про що свідчить відмітка служби діловодства на зворотньому боці даної ухвали.

Ухвали господарського суду Київської області про відкладення розгляду справи від 30.08.2012 року та від 13.09.2012 року також були надіслані відповідачу відповідно 05.09.2012 за вих. № 517 та 19.09.2012 року за вих. № 558, про що свідчать відмітки служби діловодства на зворотньому боці даних ухвал.

Вищезазначені ухвали надсилалися відповідачу на адреси, зазначені позивачем у позовній заяві: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, пров. Інститутський, 1, кв. 54.

Крім того, як вбачається з Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача є: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, пров. Інститутський, 1, кв. 54.

Згідно п.4.1.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 1149 від 12 грудня 2007 року нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) складають для місцевої -Д+2, де Д -день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Відповідно до п.4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №1149 від 12 грудня 2007 року при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Приймаючи до уваги те, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи .

Представник відповідача в судове засідання 04.10.2012 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.01.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Дільче Віта" (підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Меркурій БЦ" (дистриб'ютор) укладено договір дистрибуції № 44/01-Д, за умовами якого підприємство зобов'язується передати, а дистриб'ютор прийняти, оплатити та здійснити реалізацію харчових продуктів (продукції) на умовах та в строки передбачені даним договором.

Даний договір складений українською мовою в двох екземплярах, що мають рівну юридичну силу, по одному для кожної зі сторін, набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012 року, а в частині зобов'язань ? до повного їх виконання (п. 9.1 договору).

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Відповідно до п. 4.5 договору розрахунок за продукцію дистриб'ютор зобов'язаний провести не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання продукції. Датою отримання продукції вважається дата зазначена в накладних, відповідно до п. 1.3 та п. 7.3 договору.

На виконання умов договору позивач у період з лютого 2012 року по червень 2012 року передав відповідачу продукцію на загальну суму 61 521,60 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

Проте, відповідач за отриману від позивача продукцію на суму 61 521,60 грн. розрахувався частково у розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується випискою банку з рахунку позивача, і має заборгованість перед останнім у сумі 51 521,60 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з передачі продукції за договором, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманої продукції та має перед позивачем заборгованість у сумі 51 521,60 грн.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 51 521,60 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Нормами ч. 5 ст. 694 ЦК України встановлено, що якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно п. 10.4 договору за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, відповідно до ч.1 ст. 536 ЦК України в розмірі 50% річних.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами є обґрунтованими, та підлягають стягненню в розмірі 4 903,97 грн., які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленої продукції за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 294,24 грн. 3%, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідно до п. 10.2.1 договору у випадку прострочення розрахунків за продукцію дистриб'ютор сплачує підприємству пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, крім цього, збитки, інфляційні та 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, а у випадку затримки оплати більш, ніж на 30 днів з моменту закінчення терміну, зазначеного в п. 4.5, дистриб'ютор сплачує штраф у розмірі 17% від несплаченої за договором суми.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати переданої продукції нараховано 1 467,25 грн. пені та 8 758,67 грн. штрафу відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 1 467,25 грн. та штрафу в розмірі 8 758,67 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати переданої продукції за вказаним договором є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 року у справі № 06/5026/1052/2011.

Судовий збір, у розмірі 1 609,50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Меркурій БЦ" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, пров. Інститутський, буд. 1, кв. 54, код 36360007) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Дільче Віта" (02099, м. Київ, Бориспільське шосе, буд. 7-Б, код 33631780) 51 521 (п'ятдесят одну тисячу п'ятсот двадцять одну) грн. 60 коп. основного боргу, 294 (двісті дев'яносто чотири) грн. 24 коп. 3% річних, 4 903 (чотири тисячі дев'ятсот три) грн. 97 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 1 467 (одну тисячу чотириста шістдесят сім) грн. 25 коп. пені, 8 758 (вісім тисяч сімсот п'ятдесят вісім) грн. 67 коп. штрафу, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 09.10.2012 р.

Суддя Т.Д. Лилак