Рішення

від 30.07.2012 по справі 6/41/5022-449/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" липня 2012 р.Справа № 6/41/5022-449/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-Агро", вул. Фридріхівська , 40,Волочиськ,Хмельницька область,31200

до відповідача Приватного підприємства "Агро Торговий Дім", вул. Дичківська , 1А, смт . Великі Бірки , Тернопільський район, 47740

про cтягнення 21566,10 грн. заборгованості, 1650,63 грн. пені, 2932,99 грн. інфляційних нарахувань, 1056,69 грн. 3% річних за договором купівлі продажу №15/03-1 від 15.03.2010 року.

За участю представників сторін:

Позивача - Петровський В.А.

Відповідача - не з'явився

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-Агро" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства "Агро Торговий Дім" про стягнення cтягнення 21566,10 грн. заборгованості, 1650,63 грн. пені, 2932,99 грн. інфляційних нарахувань, 1056,69 грн. 3% річних.

Розгляд справи, призначений вперше на 21 червня 2012 року неодноразово відкладався, востаннє на 30 липня 2012 року.

Представник відповідача, участь якого не визнавалась обов'язковою, в судове засідання жодного разу не з'явився, відзив на позов не представив.

Направлену на його адресу ухвалу про відкриття провадження у справі вручено під розписку, про що в матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштової кореспонденції. В подальшому, ухвали про відкладення розгляду, направлені за адресою вказаною у позові, а пізніше за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулись з відміткою пошти про неможливість вручення у зв'язку з відсутністю адресата та відмовою працівників прийняти кореспонденцію. Однак, як вбачається з поданого позову та спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, ПП "Агро Торговий Дім" про зміну свого місцезнаходження органи державної реєстрації не повідомляло, а від - так зазначені ухвали слід вважати врученими, відповідно до вимог ст. 64 ГПК України.

При даних обставинах, неявка відповідача, неподання ним відзиву на позов, не перешкоджає розгляду справи по суті, і слухається згідно з приписами ст. 75 ГПК України, за наявними у ній доказами.

В розпочатому судовому засіданні, представнику позивача роз'яснено належні йому права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20,22,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

15 березня 2010 року між ТОВ "Волочиськ-Агро" та ПП "Агро Торговий Дім" укладено договір купівлі -продажу №15/03-1, за змістом якого продавець (позивач) зобов'язувався поставити та передати у власність покупцю товар (кукурудзу), а покупець (відповідач), серед іншого, брав на себе зобов'язання прийняти та оплатити його вартість на протязі п'яти днів з дати отримання товару.

Відповідно до умов договору, на підставі довіреностей №№14 від 16.03.10р., 17 від 12.04.10р., по видаткових накладних №№ВАЦ-002228 від 22.03.10р., ВАЦ-002316 від 20.04.10р., ВАЦ-112317 від 20.04.10р., ПП "Агро Торговий Дім" отримало товарно- матеріальні цінності на загальну суму 559336,10 грн.

Зауважень щодо відступів від положень угоди, інших недоліків по кількості та якості поставленого товару від покупця не надходило.

Як вбачається з представлених виписок з банківського рахунку, ПП "Агро Торговий Дім" перерахувало на користь продавця 537770 грн.

Решта заборгованості в сумі (559336,10-537770) 21566,10 грн. залишилось неоплаченою.

Не виконання відповідачем свого обов'язку по оплаті отриманих товарно-матеріальних цінностей, стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про відновлення його порушеного права.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Поданими позивачем доказами, не запереченими відповідачем, частково доведено обґрунтованість заявлених вимог.

Так, за змістом ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Стаття 694 ЦК України передбачає можливість продажу товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Судом з'ясовано, що в порушення умов договору, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14, 629, 692 ЦК України, ст.ст.173, 174, 193 ГК України, відповідач за отримані товарно-матеріальні цінності розрахувався лише частково, заборгувавши станом на час розгляду справи в суді 21566,10 грн.

Доказів на підтвердження іншого, у т.ч. погашення заборгованості в добровільному порядку станом на час розгляду справи в суді, відповідачем не представлено.

За таких обставин, вимоги про примусове стягнення 21566,10 грн. заборгованості за отриманий товар підлягають задоволенню як обґрунтовані і неоспорені відповідачем.

У разі несвоєчасного проведення оплати отриманих товарно-матеріальних цінностей, п. 10.2 договору №№15/03-1 передбачено нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пеня, обрахована позивачем за період з 17 листопада 2011 року по 16 травня 2012 року становить 1650,63 грн.

Згідно з ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, у т.ч. неустойкою.

Статтею 549 ЦК України визначено поняття, згідно з яким неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до змісту ст. 230 ГК України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому, в порядку ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи приписи перелічених норм, зміст договору, дату виникнення зобов'язання по оплаті отриманого товару, розрахунок позовних вимог, а також те, що пеню позивачем нараховано за період, що виходить за встановлений законом шестимісячний термін, інші обставини справи, в задоволенні позову в частині стягнення 1650,63 грн. пені слід відмовити.

Згідно з ст. 625 ЦК України, у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з врахуванням індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.

Зважаючи на суму боргу, розрахунок позивача, період нарахування, встановлений індекс інфляції, інші обставини справи, вимоги про стягнення 1056,69 грн. 3% річних, 2009,94 грн. втрат від інфляції, слід задовольнити.

Вимоги про стягнення 842,05 грн. втрат від інфляції, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача, пропорційно до задоволених вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1,2,12,4-3,33,34,43,44,49,75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1. Стягнути з Приватного підприємства "Агро Торговий Дім" (вул. Дичківська, 1а, смт. Великі Бірки, Тернопільський район, Тернопільська область, код 32272588) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-агро" (вул. Фридрихівська, 40, м. Волочиськ, Хмельницька область, код 33007668) 21556,10 грн. боргу, 2009,94 грн. втрат від інфляції, 1056,69 грн. 3% річних, 1461,44 грн. судового збору.

Видати наказ.

2. В задоволенні вимог про стягнення 1650,63 грн. пені, 842,05 грн. втрат від інфляції, відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.

Дата підписання: 01 серпня 2012

Суддя І.П. Шумський