Рішення

від 02.10.2012 по справі 5023/3191/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2012 р.Справа № 5023/3191/12 вх. № 3191/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Бережановій Ю.Ю.

за участю представників:

прокурора - не з'явився

позивача - не з'явився

3-ї особи - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Заступника військового прокурора Центрального регіону України, м. Київ в інтересах держави в особі Міністерства оборони України м. Київ

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Центральне територіальне управління капітального будівництва, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-Партнер", м. Харків

про розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора Центрального регіону України (надалі - Прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (надалі - Позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про розірвання договору підряду № 227/ДБ-256 Буд від 09.06.2008 р. укладеного між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес-Партнер" (надалі - Відповідач) з будівництва 288-квартирного житлового будинку із зовнішніми інженерними мережами за адресою: м. Харків, вул. Володарського, 46 (шифр СХ-жб-1).

Прокурор у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник Позивача у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. 25 вересня 2012 року надав клопотання та пояснення, у яких позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі та розглядати справу без участі представника Позивача, у зв'язку з обмеженням коштів на відрядження. Вимоги ухвали суду не виконав. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Вимоги ухвали суду не виконав. У хвали направлені на адреси Відповідача повертаються до суду з довідкою поштового відділення, де зазначено - за закінченням терміну зберігання.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

9 серпня 2008 року між Відповідачем в особі генерального директора Шахненко Є.Д., що діяв на підставі Статуту, та Міністерством оборони України в особі начальника Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України Ліманського С.А., який діяв на підставі довіреності Міністерства оборони України від 28.02.08. № 220/710/д, був укладений договір № 227/ДБ-256 Буд (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.4. Договору, його предметом є те, що Замовник доручає Генпідряднику, а Генпідрядник зобов'язується на власний ризик відповідно до проектної документації, чинних нормативно-правових актів у галузі будівництва і експлуатації об'єктів житлового призначення та умов Договору збудувати об'єкт (288 - квартирний житловий будинок із зовнішніми інженерними мережами за адресою: м. Харків, вул. Володарського, 46 (шифр СХ-жб-1), загальною площею квартир 17 348,94 кв.м., ввести його в експлуатацію, та передати об'єкт Замовнику (у загальнодержавну власність в оперативне управління), а Замовник зобов'язується прийняти від Генпідрядника закінчені роботи з будівництва об'єкта та оплатити їх у визначеному в Договорі порядку.

Згідно з наказом директора Департаменту капітального будівництва № 19 від 18.10.10 було передано частину функцій замовника будівництва по об'єктам незавершеного будівництва, в тому числі і по об'єкту зазначеному в Договорі, до Центрального територіального управління капітального будівництва.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що Генпідрядник повинен розпочати виконання робіт за Договором протягом п'яти календарних днів з дня підписання сторонами Договору, а строк закінчення виконання робіт та введення об'єкту в експлуатацію - 31.05.2010 р.

Підпунктом 17.3.5 Договору сторони обумовили порядок розірвання Договору, відтак Замовник має право розірвати Договір у випадку відставання Генпідрядника від графіка виконання робіт більш ніж на два місяці, у зв'язку з чим на адресу Відповідача було направлено лист від 02.11.2011 р. вих. № 10/1285 разом з додатковою угодою № 1/256 до договору № 227/ДБ-256 Буд від 09 червня 2008 року. Дана додаткова угода була підписана сторонами та закріплена відповідними печатками.

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги Прокурора підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

На підставі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочини. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 ГПК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

За договором підряду одна сторона (підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл (ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ст. 843 ЦК України). Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).

Крім того, відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, а якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (ст. 882 ЦК України).

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Також у відповідності до п. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Отже, враховуючи вищевикладене, Відповідач визнається судом таким, що не виконав зобов'язання за договором підряду від 09.06. 2008 р. за № 227/ДБ-256 Буд з будівництва 288 квартирного житлового будинку із зовнішніми інженерними мережами за адресою: м. Харків, вул. Володарського, 46 (шифр СХ-жб-1).

Відповідно до ст. 651 ЦК України підставами для зміни або розірвання договору є: (1). Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. (2). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. (3). У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Зміст вищезазначеної статті відповідає підпункту 17.3.5 Договору, де сторони обумовили порядок розірвання Договору, відтак Замовник має право розірвати Договір у випадку відставання Генпідрядника від графіка виконання робіт більш ніж на два місяці.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 129 Конституції України зазначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкорюються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією з основних засад судочинства.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 15, 16 525, 526, 530, 549, 598, 599, 610 - 612, 619, 624, 626, 629, 837, 838, 843, 846, 849, 853, 854, 857, 882 Цивільного кодексу України, статтями 173, 174, 179, 193, 198, 218, 231 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати Договір № 227/ДБ-256 Буд від 09.06.08 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Прогрес-Партнер» та Міністерством оборони України в особі Східного управління капітального будівництва.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-Партнер" (61003, м. Харків, пров. 1 Дубового, 9-В, код 35243696) на користь держбюджету України одержувач коштів - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, № рахунку 31215206783003, код ЄДРПОУ 37999654, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку 101, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) - 1 073,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.10.2012 р.

Суддя (підпис) Жигалкін І.П.