Постанова

від 13.11.2008 по справі 16/2444

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/2444

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "13" листопада 2008 р.                                                          Справа №  16/2444

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                              ,

за участю представників сторін:

від позивача: Сірої В.В. - представника за довіреністю №01-09/1369 від 10.06.2008р., що взяла участь в судовому засіданні 14.10.2008р.,   

від відповідача: Іщенка Б.В. - представника за довіреністю від 18.10.2007р., що взяв участь в судовому засіданні 14.10.2008р.,

від третьої особи: Павлушко Н.П. - представника за довіреністю №42 від 26.08.2008р., була присутня в судовому засіданні 28.08.2008р.,

заступника начальника відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури Житомирської області Мельника О.П., взявшого участь в судовому засіданні 14.10.2008р., 

розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дари ланів", м.Андрушівка Житомирської області

на рішення господарського суду Житомирської області

від "11" березня 2008 р.  у справі № 16/2444 (суддя Гансецький В.П.)

за позовом Прокурора Андрушівського району в інтересах держави в особі Андрушівської районної державної адміністрації, м.Андрушівка Житомирської області  

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дари ланів", м.Андрушівка Житомирської області

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Малоп'ятигірської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, с.Мала П'ятигірка Андрушівського району Житомирської області  

про стягнення 14973,07 грн.

 ВСТАНОВИВ:

  Рішенням господарського суду Житомирської області від 11.03.2008р. позов Прокурора Андрушівського району в інтересах держави в особі Андрушівської районної державної адміністрації (м.Андрушівка Житомирської області) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дари ланів" (м.Андрушівка Житомирської області) про стягнення 14973,07 грн. задоволено й стягнуто з відповідача:

- на користь Малоп'ятигірської сільської ради Андрушівського району            2138,81 грн. боргу по орендній платі за користування земельними ділянками та  12834,26 грн. пені;

- в доход Державного бюджету України 149,72 грн. державного мита й 31,19 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою (а.с.98,99), в якій просить зазначене рішення суду скасувати, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм процесуального права.

Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає наступне:

- суд першої інстанції в своєму рішенні від 11.03.2008р. зазначає, що заборгованість по орендній платі складає 2138,81грн., проте дана заборгованість рахувалась станом на 15.11.2007р. відповідно до довідки Малоп'ятигірської сільської ради за №247 від 15.11.2007р., тобто до складення між відповідачем - СТОВ  "Дари ланів" та Малоп'ятигірською сільською радою акту звірки взаєморозрахунків по землях витребуваних паїв, яким підтверджується відсутність заборгованості по орендній платі, та довідки Державної податкової інспекції в Андрушівському районі Житомирської області від 23.01.2008р. № 242/19/24-01 на підставі висновку № 297, якою підтверджується повернення помилково сплачених коштів з Червоненської селищної ради в сумі 3475,94 грн. на Малоп'ятигірську сільську раду по орендній платі за землю; тобто відповідальність за помилково сплачені на інший рахунок кошти на себе взяла Державна податкова інспекція в Андрушівському районі Житомирської області, проте судом першої інстанції було проігноровано дані докази по справі, незважаючи на те, що саме суд зобов'язував сторони по справі скласти акт звірки взаємних розрахунків;

- місцевим господарським судом не прийнято твердження СТОВ  "Дари ланів" про те, що відповідно до п.4.8. договору оренди земельної ділянки від 29.09.2005р. орендар за погодженням з орендодавцем може переносити термін сплати орендної плати, проте, в договорі не зазначено, що таке погодження має бути викладено в письмовій формі, а тому скаржник наполягає, що сторони за договором домовились між собою про початок сплати за землю з початку фактичного користування землею.

Крім наведених доводів, скаржник в письмових поясненнях, поданих в судове засідання 14.10.2008р. (а.с.148-150), звертає увагу суду й на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального права, про що, на його думку, свідчить те, що договір всупереч приписів ст.ст.18,20 Закону України "Про оренду землі" та ст.125 Земельного кодексу України не зареєстрований у встановленому порядку.

Представник відповідача в судових засіданнях підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та необгрунтованим, просить його скасувати та прийняти новий судовий акт, яким відмовити в задоволенні позову.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу №01-09/1278 від 02.06.2008р. (а.с.119 -120) та його представник в судових засіданнях заперечила проти доводів відповідача, зазначивши, що рішення місцевого господарського суду є обґрунтованим і таким, що прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства. Просить залишити його без змін, а подану відповідачем апеляційну скаргу з вимогою про скасування цього рішення - без задоволення.

Зокрема у відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає що:

- відповідно до ст.17 Закону України "Про плату за землю" СТОВ "Дари ланів" зобов'язане сплачувати орендну плату рівними частками за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового місяця, проте всупереч чинному законодавству  СТОВ "Дари ланів" зробили перший платіж 29.05.2006р. в сумі 1450 грн.; заборгованість на час здійснення першого платежу становила 8755 грн. 50 коп. без врахування плати за квітень 2006 р.; останній платіж було здійснено 16.10.2006р. в сумі 6575 грн. 87 коп. й після проведення останнього платежу по договору №14 оренди земельних ділянок від 29.09.2005р. залишилась заборгованість в сумі 2138 грн. 81 коп.;

- п.4.6. договору передбачено, що в разі невнесення орендної плати у строки, визначені останнім, справляється пеня в розмірі 0,5% несплаченої суми за кожний день прострочення й відповідно до цього розмір пені в загальній сумі становить               12834 грн. 26 коп.;

- скаржник в апеляційній скарзі вказує, що відповідно до п.4.8. договору сторони домовились про перенесення терміну сплати орендної плати, але в судовому засіданні цього довести не зміг і це не підтверджено орендодавцем;

- скаржник посилається на висновок №297 Державної податкової інспекції в Андрушівському районі Житомирської області про повернення помилково сплачених коштів в сумі 3475 грн. 94 коп. за оренду землі, не беручи до уваги, що Андрушівською районною адміністрацією було надано довідку ДПІ в Андрушівському районі Житомирської області, що орендна плата в сумі 3475 грн. 94 коп. сплачена за період лютий-травень 2007 року, тобто на час дії іншого договору.  

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги. Вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою від 10.06.2008р. (а.с.124 -125) було залучено до участі у справі  Малоп'ятигірську сільську раду як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Малоп'ятигірська сільська рада письмового відзиву суду не надіслала, представник третьої особи, що прибула в судове засідання 28.08.2008р. в зв'язку з відкладенням розгляду справи та нерозглядом по суті, свою позицію щодо позовних вимог та апеляційної скарги не висловила й в наступні засідання не з'являлася.

Розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія зазначає наступне.  

29.09.2005р. між Андрушівською районною державною адміністрацією (Орендодавцем) та СТОВ "Дари ланів" (Орендарем) був укладений договір №14 оренди земельної ділянки (а.с.5-8), відповідно до п.1.1. якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки ( невитребувані земельні частки (паї)) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до п.2.1. договору в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 113,1558га, в тому числі ріллі - 112,6417га та сіножаті - 0,5141га.  

Пунктом 4.1. договору оренди земельної ділянки №14 від 29.09.2005р. передбачено, що орендна плата вноситься орендарем на рахунок  Малоп'ятигірської сільської ради Андрушівського району, на території якої знаходяться орендовані земельні ділянки, та складає 17511 грн. на рік.

Пунктами .4.3. та 4.6. договору сторони погодили, що орендна плата вноситься у строки відповідно до Законів України "Про плату за землю" та "Про оренду землі" й у разі її невнесення справляється пеня у розмірі 0,5% несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до ст.17 Закону України від 03.07.1992р. №2535-ХІІ "Про плату за землю" (з наступними змінами) встановлено, що податкове зобов'язання по орендній платі за землі державної та комунальної власності сплачується рівними частками землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового місяця.

Тобто, СТОВ "Дари ланів" повинно було сплачувати щомісячно орендну плату в сумі 1459,25 грн. на рахунок  Малоп'ятигірської сільської ради.

Строк дії договору визначений в 1 рік (п.3.1.)

05 жовтня 2007 року (відповідно до дати, зазначеної канцелярією господарського суду Житомирської області) прокурор Андрушівського району в інтересах Андрушівської районної державної адміністрації звернувся до СТОВ "Дари ланів" з позовом про стягнення  56639,29 грн. в зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором оренди земельної ділянки від 29.09.2005р. №14, у тому числі 14602 грн. невнесеної орендної плати та 42037,29 грн. пені (а.с.2-3).

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позовні вимоги неодноразово уточнювались.

Так, заявою від 21 грудня 2007 року №22/28 (а.с.42) прокурор змінив свої позовні вимоги і просив стягнути з СТОВ "Дари ланів" на користь Малоп'ятигірської сільської ради14974,91 грн. (2139,06 грн. боргу та 12835,85 грн. пені), а заявою № 01-09/410 від 15.02.2008р. (а.с.75), яку підтримав прокурор (протокол судового засідання від 20.02.2008р., а.с.78-79),  позивач  уточнив  ціну позову, яка становить 14973,07 грн., й складається з 2138,81грн. заборгованості по орендній платі та 12834,26грн. пені.

Проаналізувавши наведенні вище обставини справи в сукупності з нормами чинного законодавства, судова колегія вважає за необхідне відзначити таке.

За умов п.4.1 договору оренди №14 від 29.09.2005р. відповідач за період дії договору - (1 рік), тобто з жовтня 2005р. по вересень 2006р. мав сплатити 17511грн., а з врахуванням приписів ст.17 Закону України "Про плату за землю", на який є посилання в договорі, ця оплата мала здійснюватись щомісячно, а отже по 1459,25 грн.                (17511 грн. :12 місяців).

Згідно платіжних доручень №903 від 29.05.2006р., № 946 від 08.06.2006р., №1305 від 31.07.2006р., №20 від 29.08.2006р.,  №204 від 28.09.2006р., №303 від 16.10.2006р., (а.с.63-71) за період з 29.05.2006р. по 16.10.2006р. відповідачем було перераховано 14592,5грн. орендної плати.

Таким чином, невнесеною залишилась сума 2918,50 грн.

Проте, згідно довідки Малоп'ятигірської сільської ради №247 від 15.11.2007р. (а.с.53) та даних, внесених Малоп'ятигірською сільською радою до акту звірки від 15.11.2007р. (а.с.32), загальна сума виплаченої орендної плати становить 15372,19 грн., а борг значиться 2138,81 грн.

Проаналізував вказані документи, суд констатує, що в акті звірки взаємних розрахунків, зокрема, зазначена сума 779,69грн., як сплачена 30.07.2006р. в рахунок розрахунків за договором оренди №14 від 29.09.2005р., але в подальшому, Малоп'ятигірська сільська рада спростувала перерахування цих коштів, вказавши про помилковість зазначення їх в акті та ненадходження їх від СТОВ "Дари ланів" на рахунок  Малоп'ятигірської сільської ради, й про це свідчить довідка №56 від 13.10.2008р. (а.с.144) та витяг по рахунку ради з 28.07.2006р. по 31.07.2006р. (а.с.145).

Отже, несплаченою залишилась орендна плата в сумі 2918,50 грн., однак, оскільки позовні вимоги були викладені про стягнення 2138,81 грн., в їх межах й підставно здійснювався розгляд справи судом першої інстанції.

Не погоджуючись з наявністю боргу як такого, СТОВ "Дари ланів" як у відзиві на позовну заяву (а.с.29-30), так і в апеляційній скарзі з врахуванням письмових пояснень (а.с. 98-99, 148-150), посилається на те, що ним було перераховано за оренду землі всього 18068,44грн. й зокрема суму 3475,87 грн., проте, остання помилково була зарахована на рахунок Червоненської селищної ради, але в грудні 2007 року передана Малоп'ятигірській сільській раді й це відображено в довідці ДПІ в Андрушівському районі від 23.01.2008р. №242/9/24-01 та акті звіряння розрахунків між СТОВ "Дари ланів" та Малоп'ятигірською сільською радою (а.с.59-60).

Проте, позивач в заяві від 15.02.2008р. №01-09/410 (а.с.75-76), незаперечивши проти надходження коштів в сумі 3475,94 грн., зазначив, що останні є внесенням орендної плати за іншим договором - №8 від 20.02.2007р., про що свідчить довідка ДПІ в Андрушівському районі №554/1801 від 18.02.2008р.

Проаналізувавши вказану довідку (а.с.77), в якій на запит РДА в Андрушівському районі ДПІ в Андрушівському районі вказує, що СТОВ "Дари ланів" була сплачена орендна плата за землю по Малоп'ятигірській сільській раді в сумі 3475,94 грн. за період лютий-травень 2007р., та подані відповідачем в суді апеляційної інстанції реєстр висновків за платежами, належними місцевим бюджетам від 26.12.2007р. №95, висновок №297 від 26.12.2007р. (а.с.151-152) колегія суддів вважає, що сума           3475,94 грн. не може зараховуватись в рахунок платежу за договором від 29.09.2005р. №14.

Одночасно, суд враховує й ту обставину, що СТОВ "Дари ланів" на вимогу суду (ухвали від 10.06.2008р., 26.08.2008р., а.с.124-125, 137-138) не надав платіжного документу щодо перерахування 3475,94 грн., а представник товариства в судовому засіданні 14.10.2008р. вказав на те, що останній віднайти не вдалось.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача 2138,81 грн. боргу по орендній платі.

Проте, не може вважати обґрунтованим та законним висновок щодо розміру стягуваної пені в сумі 12834,26 грн., виходячи з наступного.

Як вже вказувалося в цій постанові, пунктом 4.6. договору оренди земельної ділянки №14 від 29.09.2005р. передбачено, що в разі прострочки внесення орендної плати справляється пеня у розмірі 0,5% несплаченої суми за кожний день прострочення.

Закон України" Про плату за землю" (ст.17) визначив періодичність такого внесення орендної плати: щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за звітним місяцем.

Також, оскільки внесення орендних платежів є грошовим зобов'язанням, при розрахунку пені слід застосовувати й приписи ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР, яким передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, суд враховує й ч.6 ст.232 ГПК України, згідно якої нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

Отже, враховуючи приписи зазначених норм матеріального права, умови договору, ставки НБУ, дати внесення сум відповідно до платіжних доручень №204 від 28.09.2006р., №303 від 16.10.2006р., №20 від 29.08.2006р., № 946 від 08.06.2006р., №1305 від 31.07.2006р., №903 від 29.05.2006р., їх розмір та призначення з вказівкою на період сплати (а.с.63-71) суд вважає, що невірно обраховано суму стягуваної пені й приходить до висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в сумі 1164,99грн., виходячи з наступного розрахунку:

(Таблиця)

Підсумовуючи все викладене вище, рішення господарського суду Житомирської області у даній справі підлягає зміні в частині стягуваних з відповідача сум пені та судових витрат, а апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Що ж до доводів апеляційної скарги, то за наведених у цій постанові мотивів, вони не є такими, що є підставою для скасування рішення, у тому числі посилання на п.4.8. договору №14 від 29.09.2005р., згідно якого орендар за погодженням з орендодавцем може переносити терміни сплати орендної плати, оскільки відповідач не подав доказів такого погодження, й позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив про його відсутність.

Крім того, не є обґрунтованими вказівки скаржника в письмових поясненнях №375 від 10.10.2008р. (а.с.148 -150), про які вже зазначалось в цій постанові, де СТОВ "Дари ланів" вказує на те, що договір оренди земельної ділянки №14 від 29.09.2005р. не був зареєстрований у встановленому законодавством порядку (не пройшов державну реєстрацію) всупереч приписів ч.2 ст.125 Земельного кодексу України та ст.ст. 18,20 Закону України "Про оренду землі", а тому не можна вважати його вчиненим.

Так, відповідно до ч.2 ст.125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Ст.18 Закону України "Про оренду землі" від 06. 10.1998р. з наступними змінами передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, а ст.20 цього ж Закону передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації й державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Проте, відповідно до ст.ст.3,4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004р. з наступними змінами в Україні формується та діє єдиний Державний реєстр прав, який базується на державному обліку земельних ділянок усіх форм власності та розташованого на них іншого нерухомого майна, реєстрації речових прав на о'бєкти нерухомого майна, їх обмеження та правочинів щодо нерухомого майна й обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме:

1) право власності на нерухоме майно;

2) речові права на чуже нерухоме майно:

а) право володіння;

б) право постійного користування земельною ділянкою;

в) право постійного користування земельною ділянкою;

г) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);

ґ) право забудови земельної ділянки (суперфіцій);

д) право користування нерухомим майном строком більш як один рік.

Згідно ст.2 названого  Закону до об'єктів  нерухомого майна відносяться й земельні ділянки.

Отже, виходячи з викладеного та враховуючи те, що договір оренди земельної ділянки №14 від 29.09.2005р. був укладений строком на 1 рік, суд прийшов до висновку, що даний договір обов'язковій державній реєстрації не підлягає.

  Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 11 березня 2008 року у справі №16/2444 змінити в частині стягуваних з відповідача сум пені та судових витрат.

2. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дари ланів" (13400, м.Андрушівка Житомирської області, вул.Лисенка,10,   ідентифікаційний код 32784409):

- на користь Малоп'ятигірської сільської ради Андрушівського району (с.Мала П'ятигірка Андрушівського району Житомирської області, ідентифікаційний код 04346959) - 2138,81грн. боргу по орендній платі за користування земельними ділянками, 1164,99грн. пені;

- в доход Державного бюджету України (п/р 31118095700002 ГУДКУ у Житомирській області, ЄДРПОУ 22062319, МФО 811039, код 22090200, отримувач УДК в м.Житомирі) - 33,04грн. державного мита;

- в доход Державного бюджету України (отримувач - УДК в м.Житомирі, п/р 31218259703002, ГУДКУ у Житомирській області, МФО 811039, код доходу 22050000, ЄДРПОУ 22062319) - 26,04грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

В решті позову відмовити".

3. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дари ланів", м.Андрушівка Житомирської області  залишити без задоволення.

4. Вважати такими, що втратили чинність, накази від 24.03.2008р., видані господарським судом Житомирської області на виконання рішення від 11.03.2008р. у справі №16/2444.

5. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Житомирської області.

6. Справу №16/2444 повернути до господарського суду Житомирської області

 Головуючий - суддя:                                                               

 судді::

Віддрук. 7 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу,4 - третій особі - Малоп'ятигірській сільській раді

    (Житомирська область, Андрушівський район,

     с.Мала П'ятигірка),

5-6 - прокурорам,

7 - в наряд