Постанова

від 01.10.2012 по справі 2а/0570/11747/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/11747/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зінченка О.В.

при секретарі Асмановій Е.Е.

з участю представників:

позивача - Крамаренко Л.В.,

відповідача - Панкової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Агрофірма «Мрія» про стягнення грошових коштів з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 16 395,00 грн.,-

в с т а н о в и в :

У вересні 2012 року Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Агрофірма «Мрія» (далі - відповідач) про стягнення грошових коштів з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 16 395,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 16 395,00 грн., яка виникла внаслідок несплати податкових зобов'язань, задекларованих відповідачем в деклараціях з податку на додану вартість від 19 липня 2012 року за № 99. Посилаючись на вимоги пункт 20.1.18 статті 20, пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України позивач просив суд стягнути грошові кошти з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 16 395,00 грн..

Під час розгляду справи позивачем уточнено позовні вимоги шляхом надання відповідної заяви, яка прийнята судом, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з Приватного підприємства «Агрофірма «Мрія» кошти з рахунків обслуговуючих платника податків на користь Державного бюджету м. Макіївки з податку на додану вартість в сумі 16 395,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні від представника відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з частиною 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, в тому числі, у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу визначені законодавством України.

Відповідач, Приватне підприємство «Агрофірма «Мрія» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області 28 березня 2001 року, ідентифікаційний код 30664373, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (арк. справи 5), перебуває на податковому обліку в Шахтарській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби з 20 березня 2000 року № 125, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 09 лютого 2007 року № 25/10/29-014-8 (арк. справи 4).

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно пункту 57.1. статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період у встановлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 202.1. статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість визначено календарний місяць.

Відповідно до вимог статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

19 липня 2012 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період - червень 2012 року, рядком 25 якої відповідач визначив до сплати податок в сумі 16 395,00 грн. (арк. справи 17-19). Кінцевим строком сплати зазначених зобов'язань є 30 липня 2012 року.

Судом встановлено, що станом на день судового розгляду відповідачем податкові зобов'язання з податку на додану вартість за звітній податковий період - червень 2012 року у розмірі 16 395,00 грн. не сплачені, що підтверджується відомостями зворотного боку облікової картки платника податку (арк. справи 37-38).

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

04 лютого 2011 року податковою інспекцією сформована податкова вимога № 1, яка отримана уповноваженою особою відповідача 04 лютого 2011 року, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштових відправлень (арк. справи 20).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними передбачався підпунктом 6.4.1 пункту 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Аналогічні підстави визнання податкових вимог відкликаними передбачені статтею 60 Податкового кодексу України.

Отже, законодавчими нормами (як Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв до 01 січня 2011 року, так і Податковим кодексом України, чинного з 01 січня 2011 року) прямо встановлені підстави визнання податкових вимог відкликаними, тобто такими, що не підлягають виконанню.

Як вбачається із матеріалів справи, Приватне підприємство «Агрофірма «Мрія» починаючи з 04 лютого 2011 року (дата формування податкової вимоги) по 01 жовтня 2012 року безперервно мало податковий борг, у зв'язку з цим податкова вимога № 1 від 04 лютого 2011 року є чинною.

Представником відповідача зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважається відкликаною не надано.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначеної позивачем суми податкового боргу відповідача з податку на додану вартість та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 95.3. статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено наявність у відповідача відкритих банківських рахунків, з яких податкова інспекція може стягнути кошти в рахунок погашення наявного податкового боргу.

Враховуючи вищезазначене, адміністративний позов Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Агрофірма «Мрія» про стягнення грошових коштів з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 16 395,00 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Агрофірма «Мрія» про стягнення грошових коштів з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 16 395,00 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути кошти Приватного підприємства «Агрофірма «Мрія» (код ЄДРПОУ 30664373, адреса: 86183, Донецька область, м. Макіївка, вул. Совхозна, 5) з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують такого платника податків в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у загальному розмірі 21 754,06 грн., а саме: у сумі 20 988,44 грн. код платежу 13050100, отримувач місцевий бюджет банк отримувач ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 34687305, р/р 33218811700084, у сумі 765,62 грн. код платежу 13050101, отримувач місцевий бюджет банк отримувач ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 34687305, р/р 33218811700084.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 01 жовтня 2012 року.

Постанова у повному обсязі складена 05 жовтня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.