Постанова

від 01.12.2008 по справі 5020-4/171-2/471

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-4/171-2/471

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 5020-4/171-2/471

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"01" грудня 2008 р.  15:23                                                                                          м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Шевчук Н.Г.,

при секретарі: Міжуй Є.А.,

За участю представників:

Севастопольського транспортного прокурора –Цуркана Сергія Анатолійовича;

Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів –Кухаренко Віри Миколаївни;

Дочірнього підприємства „Севастопольський Упрдор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”  – Бобик Юлії Михайлівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом  Севастопольського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Дочірнього підприємства „Севастопольський Упрдор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 83296 грн. та суми пені 941,20 грн.,

в с т а н о в и в:

Севастопольський транспортний прокурор звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів з позовною заявою до Дочірнього підприємства „Севастопольський Упрдор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 83296 грн. та суми пені 941,20 грн.

Позов мотивовано порушенням відповідачем вимог Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 № 875-ХІІ щодо забезпечення нормативу робочих місць для влаштування інвалідів та своєчасної оплати адміністративно-господарських санкцій.

Ухвалою від 23.05.2008 суддею Остаповою К.А. відкрито провадження в адміністративній справі № 5020-4/171 та призначено по справі попереднє судове засідання на 24.06.2008.

Ухвалою суду від 24.06.2008 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою від 22.10.2008 на виконання розпорядження голови господарського суду м. Севастополя № 121 від 22.10.2008 адміністративна справа № 5020-4/171 прийнята до провадження суддею Шевчук Н.Г.

У судовому засіданні 20.11.2008 позивач надав заяву, погоджену з представником прокурора про зменшення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 66620,80 грн. та пеню у розмірі 753,42 грн., всього –67374,22 грн.

Відповідач у запереченнях на позовну заяву проти позовних вимог заперечує повністю з посиланням на те, що нормами чинного законодавства на підприємства покладений обов'язок по забезпеченню визначеної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов'язок щодо їх працевлаштування.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокурора та сторін, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Предметом адміністративного позову є застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених для підприємств, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, встановленим частиною першою статті 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, та нарахування позивачем суми пені за несвоєчасну оплату відповідачем суми цих адміністративно-господарських санкцій.

При розгляді справи суд керується положеннями Господарського кодексу України (Закон України №436-ІV від 16.01.2003; далі за текстом –ГК України), Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991 (з подальшими змінами та доповненнями; далі за текстом –Закон), Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, постановою Кабінету Міністрів України від 31.012007  N 70  (далі за текстом –Порядок).

Згідно частини третьої статі 18 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень статті 19  Закону  для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

  Статтею 20 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач не вчинив всіх покладених на нього та передбачених діючим законодавством заходів, спрямованих на працевлаштування інвалідів на своєму підприємстві.

Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік на підприємстві працює 125 осіб, норматив для працевлаштування інвалідів склав 5 робочих місць, однак, в тому ж звіті вказано, що фактично упродовж 2007 року місця для працевлаштування інвалідів зайняті не були. Відповідно до розрахунку середньорічна заробітна плата штатного працівника Дочірнього підприємства „Севастопольський Упрдор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” склала 16655,20 грн. Таким чином, враховуючи вищевказані вимоги законодавства України сума адміністративно-господарських санкцій за недотримання нормативу працевлаштування інвалідів складає 83276,00 грн.

Однак, у ході проведеної позивачем перевірки 03.10.2008 встановлено, що у 2007 році у Дочірньому підприємстві „Севастопольський Упрдор” ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” працювало 3 інваліди, загальним терміном перебування на відповідних посадах –8 місяців, і, як наслідок, розрахунок середньооблікової кількості працівників підприємства відповідача, яким згідно діючого законодавства встановлена інвалідність дорівнює 1 (одиниці).

Таким чином позивачем встановлено, що середньооблікова чисельність інвалідів, які працювали на підприємстві відповідача у 2007 році менш встановленого нормативу на 4 одиниці.

За результатами цієї перевірки позивачем складений акт №107, в якому визначена сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів відповідно до Закону за незайняті 4 робочих місця для інвалідів у розмірі 66620,80 грн. (16655,20 грн.*4).

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина друга статті 20 Закону).

Розділом 2 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України „Про затвердження Порядку нарахування пені та її сплати” від 15 травня 2007 року N 223 (далі-Наказ) встановлено, що:

пеня - це штрафна санкція, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно сплаченої адміністративно-господарської санкції, передбаченої Законом, за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язання;

адміністративно-господарська санкція - це грошове зобов'язання, альтернативне зобов'язанню самостійно здійснити працевлаштування інвалідів відповідно до Закону, сплачується у порядку і розмірах, передбачених Законом та постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 N 70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Згідно пункту 3.3 цього Наказу документами, що підтверджують невиконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів, є звіт за формою 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 N 42, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 за N 117/13384, рішення суду, акт перевірки відділенням Фонду роботодавця.

Відповідно до пунктів 3.4 та 3.7 Наказу нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).

У поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання.

         Пеня згідно розрахунку позивача складає 753,42 грн. Розрахунок перевірений судом, та визнаний таким, що здійснений з урахуванням вищезазначених норм.

Докази сплати відповідачем суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі 66620,80 грн. та пені у розмірі 753,42 грн. на день прийняття судового рішення по справі -відсутні.

На підставі викладеного суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за недотримання нормативу працевлаштування інвалідів на підприємстві у розмірі 66620,80 грн. і пені за несвоєчасне перерахування адміністративно-господарських санкцій у розмірі 753,42 грн. обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства „Севастопольський Упрдор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” (99029, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 22, код ЄДРПОУ 05422674, р/р 26003302336315 у Філії „Відділення Промінвестбанку у м. Севастополі АР Крим”, МФО 324515) на користь Севастопольського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (99011, м. Севастополь,  вул. Гоголя, 20-а,  код ЄДРПОУ 24035598, р/р 31218221800007 в ГУ ДК України у м. Севастополі, МФО 824509) 67374,22 грн. (шістдесят сім тисяч триста сімдесят чотири грн. 22 коп.), з яких: 66620,80 грн. - адміністративно-господарські санкції, 753,42 грн. - пеня.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                                                          Н.Г.Шевчук       

08.12.2008