Рішення

від 01.10.2012 по справі 2608-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.10.2012Справа №5002-23/2608-2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Промальп, ЛТД», м. Херсон

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Красноперекопський завод залізобетонних виробів», м. Армянськ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство «Госпрозрахункова будівельна дільниця «Моноліт», м. Саки

про стягнення 106 912,96 грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача - Пушин О.О., представник, довіреність № 11 від 29.12.2011 р.,

Від відповідача - не з'явився,

Від третьої особи - не з'явився,

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Промальп,ЛТД» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Красноперекопський завод залізобетонних виробів» про стягнення суми збитків на суму 106 912,96 грн.

Ухвалою суду від 04.09.2012 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство «Госпрозрахункова будівельна дільниця «Моноліт», м. Саки.

Позивач, заявою від 18.09.2012 р. збільшив позовні вимоги та просить також визнати недійсним договір купівлі-продажу від 01.02.2007 р., укладений між сторонами. Вказана заяву прийнята судом до розгляду.

Представник позивача в судове засідання з'явився, збільшені позовні вимоги підтримав.

Відповідач та третя особа, явку своїх представників не забезпечили. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином - рекомендованою кореспонденцією. Тим самим судом згідно статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але відповідач своїми правами не скористався - відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1, п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

На підставі договору купівлі-продажу б/н від 01.02.2007 позивач придбав у Відкритого акціонерного товариства «Красноперекопський завод залізобетонних виробів» гільйотину Sс ТР16х3150 (виробництво ГДР зав. №39.2198/1981) та відповідно до умов цього договору сплатив її вартість шляхом перерахування на розрахунковий рахунок відповідача грошових коштів на суму 20000,00грн., що підтверджується копією платіжного доручення про оплату гільйотини від 02.02.2007 р.

Пунктом 1.1 вищевказаного договору передбачено, що товар належить продавцеві на праві власності, не закладений, не заарештований, не є предметом позовів третіх осіб.

13.03.2007 р. гільйотина, що знаходилася на території Закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН", за актом прийому-передачі була передана позивачеві та силами транспортного цеху ЗАТ "Кримський ТИТАН" завантажена і перевезена на виробничу базу у м. Армянськ.

Дані транспортні послуги на суму 798,40грн.(в т.ч. ПДВ) були в установленому порядку сплачені, що підтверджується копіями платіжних документів.

Також, позивачем був придбаний і встановлений новий ніж на гільйотину вартістю 980,00грн.

У жовтні 2010р. на адресу позивача надійшла постанова прокуратури м. Армянска про визнання вищезгаданих ножиць гільйотин речовим доказом у рамках кримінальної справи №11001310083 і передачі їх позивачеві на відповідальне зберігання до прийняття по ньому рішення слідчим, прокурором або судом.

У серпні 2011 р. позивачем була отримана копія вироку Армянського міського суду АР Крим від 27.05.2011 р. та копія ухвали Апеляційного суду АР Крим від 04.08.2011 р. у кримінальній справі відносно Харкова Н.П., для виконання в частині передачі речових доказів у справі: ножиць гільйотин марки Sс ТР 16x3150 зав.№ 39.2198/1981, переданих на відповідальне зберігання директорові Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Промальп, ЛТД» Дроботу С.В., по приналежності власникові - Державному підприємству «Госпрозрахункова будівельна дільниця «Моноліт».

Передача гільйотини відбулася 28 травня 2012 р., що підтверджується копією відповідного Акту прийому-передачі майна.

Позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу від 01.02.2007р., укладений між сторонами, як вчинений під впливом обману та стягнути з відповідача збитки у подвійному розмірі на суму 106 912,96 грн., що включають вартість гільйотини, витрати з її транспортування та витрати на купівлю ножа для гільйотини.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Пунктом 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 230 ЦК України передбачено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Як свідчать матеріали справи, вироком Армянського міського суду АР Крим від 27.05.2011р. у справі №1-7/2011 Харькова Миколу Петровича визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених частиною другою статті 191, частиною першої статті 366 Кримінального кодексу України.

Армянським міським судом АР Крим встановлено, що Харьков Н.П. будучи службовою особою-керуючим санацією Відкритого акціонерного товариства «Красноперекопський завод залізобетонних виробів», наділеним організаційно - розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями, зловживаючи своїм службовим становищем 01.02.2007 р. достовірно знаючи, що ножиці гильотинні, що знаходяться на території Відкритого акціонерного товариства «Красноперекопський завод залізобетонних виробів», за адресою: м. Армянськ, Північна промзона, належать Державному підприємству «Госпрозрахункова будівельна дільниця «Моноліт», незаконно з метою привласнення і розтрати чужого майна уклав договір купівлі-продажу від 01.02.2007 р. з Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Промальп, ЛТД» на продаж гільйотинних ножиць марки SсТР 16х3150 заводський № 39.2198/1981 належать Державному підприємству «Госпрозрахункова будівельна дільниця «Моноліт» за ціною 16666,67 грн., у який вніс свідомо помилкові відомості про те, що гільйотинні ножиці належать на праві власності Відкритому акціонерному товариству «Красноперекопський завод залізобетонних виробів» і не є предметом позовів третіх осіб. В результаті чого на розрахунковий рахунок Відкритого акціонерного товариства «Красноперекопський завод залізобетонних виробів» надійшли кошти від реалізації гильотинних ножиць, якими Харьков Н.П. розпорядився на свій розсуд, заподіявши Державному підприємству «Госпрозрахункова будівельна дільниця «Моноліт» матеріальний збиток на суму 26649,00 грн.

Даним вироком доручено позивачеві у даній справі, якому передано на відповідальне зберігання речовий доказ-гільйотинні ножиці, повернути дане майно за належністю власнику - Державному підприємству «Госпрозрахункова будівельна дільниця «Моноліт».

Вищенаведений вирок суду змінений ухвалою колегії суддів судової палати по кримінальним справам Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 04.08.2011р. у частині призначення додаткового покарання, у іншій частині вирок суду першої інстанції залишений без змін.

Згідно частини третьої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Відповідно до п.п. 2.6. п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року, не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, у тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус. Таке ж значення для господарського суду має вирок з кримінальної справи, що набрав законної сили, з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивач уклав договір під впливом обману з боку представника юридичної особи - відповідача, здійснив оплату придбаного обладнання, транспортних послуг та повернув майно законному власнику.

Відповідно до ч.3 статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

На підставі викладеного суд вважає, що договір купівлі-продажу від 01.02.2007р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Промальп, ЛТД» та Відкритим акціонерним товариством «Красноперекопський завод залізобетонних виробів» підлягає визнанню недійсним.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч.1,3 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Згідно ч.2 ст. 230 ЦК України сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Суд вважає обґрунтованою суму збитків, нараховану позивачем, виходячи, з вищенаведених норм права, у зв'язку із чим з відповідача підлягає стягненню 106912,96 грн. збитків.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати з оплати судового збору на суму 3211,25грн. покладаються на відповідача.

Повне рішення складене 08.10.2012р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82, 84,85 Господарського процесуального кодексу України

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 01.02.2007р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Промальп, ЛТД» та Відкритим акціонерним товариством «Красноперекопський завод залізобетонних виробів».

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Красноперекопський завод залізобетонних виробів» (Південна промзона, м. Армянск, АРК, 96012, р/р 26007311390436, ПІБ м.Армянська, МФО 324407, ідентифікаційний код 01269974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Промальп, ЛТД» (Одеська площа, 6А, м. Херсон, 73025, р/р 26009322242001, філія КБ «Приватбанк», м.Херсон, МФО 352479, ідентифікаційний код 23136593) 106912,96 грн. збитків та 3211,25грн. витрат на оплату судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.О. Доброрез