Рішення

від 03.10.2012 по справі 5011-7/11559-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/11559-2012 03.10.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»в особі Київської філії «Сіті»

до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінлайт»

про стягнення 2 887,04 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Якимова А.С. -довіреність №43-2-4/37 від 23.12.2011;

від відповідача-1: Євсєєв М.В. -довіреність №90 від 14.08.2012;

від відповідача-2: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»в особі Київської філії «Сіті» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»та "Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінлайт» про стягнення 2 887,04 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну Романенко Н.В., яка є страхувальником позивача, було завдано матеріальної шкоди, яка була відшкодована позивачем в якості страхового відшкодування. У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути на свою користь з відповідача-1 2 377,35 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 1 325,10 грн. -судового збору, з відповідача-2 510,00 грн. -франшизи, 284,40 грн. -судового збору.

Ухвалою від 27.08.2012 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 12.09.2012.

12.09.2012 представник позивача у судовому засіданні надав статутні документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні 12.09.2012 подав клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання додаткових доказів по справі.

12.09.2012 представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача-2 у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, а також враховуючи клопотання представника відповідача-1, та у зв'язку з необхідністю витребування інформації щодо наявності полісу страхування цивільно-правової відповідальності №ВС/2974541, суд вражав за доцільне направити запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 03.10.2012.

В судове засідання 03.10.2012 представник відповідача-2 повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 03.10.2012 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача-1 позовні вимоги не визнав та просив суд в їх задоволенні відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03.10.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.10.2008 між Романенко Наталією Валентинівною (далі по тексту - страхувальник) та ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», далі по тексту - страховик, позивач) був укладений Договір добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності, оформлений полісом № 19G-0208850 (далі по тексту - Договір), за умовами якого був застрахований транспортний засіб марки Rav4», державний номер АА 3971 ВТ.

Відповідно до Договору страхування страховик повинен відшкодовувати шкоду, що трапилась в результаті страхового випадку, а саме: пошкодження, втрата або знищення транспортного засобу або додаткового обладнання внаслідок ДТП -дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу.

З матеріалів справи слідує, що 08.04.2009 в м. Києві на бульварі Лесі Українки, сталося ДТП, в результаті якого зіткнулися застрахований транспортний засіб, яким керувала Романенко Н.В., та транспортний засіб марки «Камаз»(власником якого є відповідач-2), державний номер АА 3069 СЕ, яким керував Півень К.О., у результаті чого застрахованому транспортному засобу було завдано пошкодження (довідка про ДТП від 21.04.2010 та довідка ДАІ про пошкодження автомобіля, наявні у матеріалах справи).

Відповідно до Страхового акту № 75108 від 12.06.2009 фактична вартість матеріального збитку, завданого застрахованому транспортному засобу склала 3 671,13 грн. (копія Страхового акту в матеріалах справи).

Згідно звіту № 137 про оцінку автомобіля Toyote Rav4 2.0i держномер АА 3971 ВТ, матеріальний збиток завданий власнику транспортного засобу становить 2 887,04 грн.

У зв'язку зі зверненням страхувальника до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу (копія заяви в матеріалах справи), позивачем було визнано вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що складено відповідні страхові акти, видано накази на здійснення виплати страхового відшкодування страхувальникові (зазначені документи містяться в матеріалах справи) у розмірі 3 671,13 грн.

Згідно ст. 22, 1166 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті її цивільного права, має право на їх відшкодування. Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, і звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Договір укладений між позивачем та страхувальником за своєю правовою природою є договором страхування. Правовідносини щодо страхування регулюються нормами Цивільного кодексу України, зокрема, главою 67 ЦК України.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Майнова шкода, завдана страхувальникові позивача була відшкодована позивачем відповідно до умов Договору, однак постановою Печерського районного суду м. Києва від 28.05.2009 № 3-2290/09, винним у ДТП визнано водія транспортного засобу марки «Камаз»(транспортний засіб марки «Камаз»належить відповідачу-2), державний номер АА 3069 СЕ, відповідно до єдиної централізованої бази даних МТСБУ цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «Камаз»ТОВ «Грінлайт»на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»відповідно до Полісу серія ВС № 2974541, що в свою чергу є підставою для відшкодування завданої майнової шкоди відповідачем.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У відповідності до вимог ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до Полісу серія ВС № 2974541 ліміт відповідальності відповідача-1 по життю та здоров'ю становить 51 000,00 грн., по майну - 25 500,00 грн., франшиза -510,00 грн.

Відповідач-1 в судовому засіданні подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив що відносини які виникли між відповідачем-1 та позивачем в результаті настання ДТП та відшкодування відповідачем-1 майнової шкоди є відносинами суброгації, а не регресу, а також зазначив про пропуск позивачем позовної давності.

Судом не приймається відзив відповідача-1 виходячи з наступного, що регрес у страхуванні виникає стосовно вузького кола осіб, тоді як суброгація застосовується щодо будь-якої особи, відповідальної за настання страхового випадку. При суброгації перебіг строку позовної давності починається з моменту виникнення страхового випадку. При регресі - з моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування, тобто зазнав збитків. Так як позивачем було виплачено збитки завдані майну страхувальника 20.08.2009, а перебіг позовної давності за регресною вимогою починається з дня фактичної виплати страхового відшкодування і триває на протязі 3 років, позивачем було відправлено (подано) позовну заяву до господарського суду м. Києва 20.08.2012 через відділення пошти, то суд дійшов до висновку що позивач не пропустив строку позовної давності яка обчислювалася з 20.08.2009 по 20.08.2012 (включно).

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Судом встановлено, що страховик виконав своє грошове зобов'язання 20.08.2009 року на підтвердження чого позивач надав суду платіжне доручення № 2748 від 20.08.2009 на суму 3 671,13 грн. (копія платіжного доручення міститься в матеріалах справи).

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач-1 та відповідач-2 в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростували, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача-1 2377,35 грн. - страхового відшкодування в порядку регресу, 1 325,10 грн. -судового збору, а з відповідача-2 510,00 грн. -франшизи (з врахуванням того що відповідальність позивача-1, як страховика відповідача-2 підлягає зменшенню на 510,00 грн. франшизи), 284,40 грн. -судового збору нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»(01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 77, код ЄДРПОУ 22945712) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(01042, м. Київ, провулок Новопечерський, буд. 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) 2 377 (дві тисячі триста сімдесят сім) грн. 35 коп. - збитків в порядку регресу, 1 325 (одну тисячу триста двадцять п'ять) грн. 10 коп. -судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінлайт»(61145, м. Харків, вул. новгородська, буд. 2, кВ. 119, код ЄДРПОУ 37367032) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(01042, м. Київ, провулок Новопечерський, буд. 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) 510 (п'ятсот десять) грн. 00 коп. -франшизи, 284 (двісті вісімдесят чотири) грн. 40 коп. -судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 08.10.2012.