Рішення

від 20.09.2012 по справі 5011-71/10207-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-71/10207-2012 20.09.12

За позовом Фізичної особи-підприємця Іванова -Тодорова Юрія Леонідовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Радіо Кохання»

про визнання договору недійсним.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: Назаренко Д.О., довіреність б/н від 15.09.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Іванов -Тодоров Юрій Леонідович (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Радіо Кохання»(далі - відповідач) про визнання договору недійсним.

Позовні вимоги мотивовані тим, що зміст Договору про оренду вежі та надання послуг з трансляції радіопрограм № 378 від 12.05.2007 р суперечить чинному законодавству України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.07.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/10207-2012, розгляд справи призначено на 16.08.2012 р.

13.08.2012 р через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано документи на виконання вимог ухвали від 26.07.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/10207-2012.

14.08.2012 р. до господарського суду міста Києва від позивача надійшла телеграма, якою позивач просив відкласти розгляд справи.

У судове засідання 16.08.2012 р. представник позивача не з'явився. Вимоги ухвали від 26.07.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/10207-2012 позивач не виконав. Клопотання позивача про відкладення розгляду справи судом задоволено.

Представник відповідача у судове засідання 16.08.2012 р. з'явився. Вимоги ухвали від 26.07.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/10207-2012 відповідач виконав частково.

Враховуючи те, що представник позивача в судове засідання 16.08.2012 р. не з'явився, а також у зв'язку з невиконанням позивачем та частковим виконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 26.07.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/10207-2012 та задоволенням клопотання позивача про відкладення розгляду справи розгляд справи відкладено на 20.09.2012 р.

27.08.2012 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва були подані письмові пояснення, документи для долучення до матеріалів справи та клопотання про розгляд справи без участі позивача.

31.08.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення на відзив відповідача.

13.09.2012 р. представником відповідача були подані документи для долучення до матеріалів справи.

У судове засідання 20.09.2012 р. представник позивача не з'явився.

Представник відповідача у судове засідання з'явився та надав свої пояснення по суті спору, проти позовних вимог заперечував в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.05.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Радіо - ЕРА»(далі -відповідач, замовник) та Фізичною особою-підприємцем Івановим -Тодоровим Юрієм Леонідовичем (далі -позивач, виконавець) було укладено Договір про оренду вежі та надання послуг з трансляцій радіопрограм № 378 (далі - Договір), відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надавати послуги, що забезпечують трансляцію програм замовника, на умовах та в обсязі, які передбачені цим Договором (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 2.2 Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язок по технічній експлуатації розміщення радіомовного обладнання, що належать замовнику, на умовах, передбачених цим Договором з метою здійснення трансляції радіопрограм замовника.

Позивач у своїй позовній заяві стверджує, що Договір було укладено з порушенням чинного законодавства, а тому даний правочин має бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до п. 1.1.1. Договору послуги - це послуги, що надаються виконавцем з трансляції на частоті 101,0 МГц 24 години на добу радіопрограмного продукту замовника та послуги з технічної експлуатації та збереження технічних засобів мовлення замовника.

Позивач у своїй позовній заяві стверджує, що Договір було укладено з дефектом суб'єктного складу та порушені істотні умови Договору при його укладенні.

Судом встановлено, що з преамбули Договору вбачається, що з боку замовника вказано Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Радіо-Ера», що є юридичною особою згідно з законодавством України, платник податку на прибуток на загальних підставах, та здійснює свою діяльність у відповідності до ліцензій Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення, в особі Директора Монтінової В.В., в свою чергу у п. 14 Договору (Адреса та реквізити сторін) замовником є Товариство з обмеженою відповідальністю «Телекомпанія «Радіо Кохання», в особі Монтінової В.В.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що з даного правочину не вбачається чіткий суб'єктний склад, яким укладено Договір.

Пунктом 1.1.3. Договору передбачено, що територія - це територія місто Краматорськ та прилеглі райони, на якій замовник здійснює свою діяльність згідно з додатком до ліцензії НР № 2565 від 20.04.2006 р. Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення.

З матеріалів справи вбачається, що з 14.02.2006 р. до 14.02.2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Радіо Кохання»здійснює свою діяльність на підставі Ліцензії на мовлення серії НР № 0444-м.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Як вбачається з ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Судом встановлено, що у спірному правочині не визначено сторону, а саме замовника, оскільки в преамбулі та у п. 14 «Адреса та реквізити Сторін»з боку замовника вбачається дві різні юридичні особи, які діють в особі однієї особи: Монтінової В.В.

На вимогу суду відповідачем надано письмовий відзив, яким відповідач заперечує укладення ним такого правочину та фактично не може підтвердити повноваження Монтінової В.В. через відсутність такої інформації.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З огляду на вищенаведене, судом встановлено, що спірний правочин укладався з порушенням чинного законодавства, так як не визначений суб'єктний склад Договору, оскільки не визначено, яка саме особа є замовником за Договором.

Також судом встановлено, що відповідач діє відповідно до Ліцензії на мовлення, яка не зазначена в Договорі.

Відповідач заперечує проти укладення ним такого правочину.

Дослідивши всі наявні у матеріалах справи документи суд дійшов висновку про те, що порушені умови чинного законодавства при укладенні спірного правочину, оскільки Відповідач не мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, а саме у матеріалах справи відсутній будь-який документ на підтвердження повноважень Монтінової В.В., яка підписувала спірний правочин.

Невідповідність зазначеної частоти, на якій здійснюється мовлення, та номер ліцензії, відповідно до якої діє відповідач також свідчить про дефект суб'єктного складу.

З огляду на вищенаведене, судом встановлено, що при укладенні спірного правочину сторони порушили норми Цивільного кодексу України.

Ненадання відповідачем жодного документу на підтвердження того, що замовником у Договорі являється саме він та невизнання Договору, як такого, що укладався відповідачем, також свідчить про те, що Договір укладено з порушенням вимог Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо визнання Договору про оренду вежі та надання послуг з трансляції радіопрограм № 378 від 12.05.2007 р. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Договір «Про оренду вежі та надання послуг з трансляції радіопрограм»№ 378 від 12.05.2007 р. визнати недійсним.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Радіо Кохання»(04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 15, корп. «б», кім. 220, ідентифікаційний код: 31451403) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 25.09.2012 р.

Суддя О.В. Нечай