Рішення

від 03.10.2012 по справі 5011-51/10871-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-51/10871-2012 03.10.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юркомцентр»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Атом-Ексім»

про стягнення 700 000,00 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивач: Реснянський О.А.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Атом-Ексім»про стягнення

700 000,00 грн. боргу. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання договору купівлі-продажу №12/09-Ж від 02.11.2010 року ним було перераховано відповідачу 1 000 000,00 грн. передоплати за вугілля, яке відповідач не поставив, здійснивши часткове повернення попередньої оплати в сумі 300 000,00 грн., іншу ж частину попередньої оплати за продукцію, в сумі 700 000,00 грн. не повертає.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2012 року порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на

05.09.2012 року за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2012 року продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, розгляд справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 03.10.2012 року.

У дане судове засідання з'явився представник позивача, який надав документи у справі, заявлені позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив, вимог суду не виконав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду направлялись на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних

осіб-підприємців -02156, м. Київ, вул. Братиславська, 8, проте повертались до суду за закінченням терміну зберігання.

Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р.

№ 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах

При цьому суд враховує, що жодних клопотань від відповідача, в тому числі в порядку статей 77 або 38 Господарського процесуального кодексу України, не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання повноважного представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 03.10.2012 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.11.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Атом-Ексім»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юркомцентр»укладено договір №12/09-Ж за умовами якого відповідач зобов'язався передати, а відповідач прийняти і оплатити на умовах даного договору вугільну продукцію.

Згідно з п. 2 договору оплата продукції здійснюється позивачем шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок відповідача в строки, обумовлені сторонами в додаткових угодах до даного договору.

Відповідно до п. 4.1 договору зазначена у даному договорі продукція відвантажується вантажовідправниками залізничним транспортом виключно у справних вагонах, очищених від залишків попереднього вантажу, згідно графіку поставки.

Умови поставки, оговорюються в додаткових угодах.

Згідно з п. 4.3 договору прийом продукції здійснюється у відповідності до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю»№П-6, що затверджена постановою Держарбітражу Ради Міністрів СРСР від 15.06.1065 року і Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю»№П-7, що затверджена постановою Держарбітражу Ради Міністрів СРСР 25.04.1966 року.

Відповідно до п. 7.1 договору останній набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2010 року.

Згідно додаткової угоди №1 до договору №12/09-Ж від 02.11.2009 року відповідач у листопаді 2009 року зобов'язався передати, а позивач прийняти і оплатити на умовах даного договору вугільний коксуючий концентрат марки «Ж», у кількості від 2000 тонн по ціні 940,00 грн. за тонну.

Пунктом 5 додаткової угоди обумовлено, що оплата товару здійснюється позивачем шляхом 100% прямого перерахування грошових коштів на рахунок відповідача протягом двох банківських днів з моменту отримання рахунку від відповідача.

Згідно з п. 6 додаткової угоди остання є невід'ємною частиною договору №12/09/Ж від 02.11.2009 року.

Відповідно до п. 7 додаткової угоди відвантаження товару відбувається протягом семи банківських днів з моменту передоплати.

На виконання умов договору поставки, позивачем перераховано відповідачу 1 000 000,00 грн. передоплати за вугільну продукцію, що підтверджується платіжними дорученням №1 від 13.01.2010 року на суму 300 000,00 грн. та №2 від 11.01.2010 року від 700 000,00 грн.

В строки, обумовлені п. 7 додаткової угоди, а саме протягом семи банківських днів з моменту внесення попередньої оплати, відповідач не здійснив поставку, передбаченої договором вугільної продукції.

Доказів протилежного матеріали справи не містять.

У зв'язку із втратою зацікавленості у придбанні обумовленої договором продукції через невиконання відповідачем зобов'язань за договором, позивач запропонував відповідачу повернути попередню оплату за договором і 20.01.2010 року відповідач перерахував на рахунок позивача 300 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача від 20.01.2010 року, копія якої надана до матеріалів справи.

04.02.2010 року у зв'язку із неповерненням відповідачем частини попередньої оплати, сплаченої позивачем за договором поставки, в сумі 700 000,00 грн., позивач звернувся з претензією №16 до відповідача, в якій просив повернути залишок попередньої оплати в строк до 10.02.2010 року. Наведене підтверджується описом вкладення поштового відправлення та квитанцією про оплату послуг поштового зв'язку, надані позивачем до матеріалів справи.

Відповідач вищевказану вимогу позивача не виконав, що і стало підставою для звернення останнього до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача залишку попередньої оплати в примусовому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що позивачем було перераховано відповідачу 1 000 000,00 грн. попередньої оплати за вугільну продукцію, проте відповідач в обумовлені договором строки, а саме - у листопаді 2009 року, позивачу товар не поставив, а відтак у відповідності до приписів ст. 693 Цивільного кодексу України, позивач за власним вибором мав право, зокрема, вимагати повернення попередньої оплати в повному обсязі.

Відповідачем було повернуто позивачу 300 000,00 грн. попередньої оплати за договором, разом з тим, решта заборгованості в сумі 700 000,00 грн., яка з огляду на претензію позивача №16 від 02.02.2012 року та приписи ст. ст. 530, 693 Цивільного кодексу України підлягала сплаті позивачем на користь відповідача в строк до 10.02.2012 року, останнім сплачена не було.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що невиконання до цього часу відповідачем обов'язку щодо повернення позивачу 700 000,00 грн. попередньої оплати за договором є порушенням ст.ст. 530, 693 Цивільного кодексу України, а відтак вимогу позивача задовольняє в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юркомцентр»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Атом-Ексім»(02156, м. Київ, вул. Братиславська, 8, код - 36346899) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юркомцентр»(04070, м. Київ, вул. Почайнинська, буд. 23-А, офіс №42, код - 32250229) 700 000 (сімсот тисяч) грн. 00 коп. основного боргу та 14 000 (чотирнадцять тисяч) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 08.10.2012 р.

Суддя Пригунова А.Б.